Національний музей літератури України

Група МШБ-42 вирішила 30 січня відвідати колегію Галагана, разом з Григорчуком Т.В.

Музей розташований в будинку-пам'ятнику архітектури 19 століття, побудованому в1870 році за проектом архітектора О. Я. Шилле. З 1871 року в цьому будинку знаходилася Колегія Павла Галагана, яка вважалася одним із найкращих приватних навчальних закладів столиці України. Тут неодноразово бували представники української літератури, а в період з 1885 по 1886 роки в бібліотеці Колегії, інтер'єр якої був розроблений італійськими майстрами й зберігся до наших днів майже повністю, працював відомий український письменник Іван Франко.

Серед вихованців Колегії – відомий вчений-орієнталіст Агатангел Кримський, біолог Володимир Липський, психолог Григорій Костюк, поети Микола Филипович та Михайло Драй-Хмара, інші відомі діячі української науки і культури. На виставці демонструються оригінали документів з Центрального державного історичного архіву України та Інституту рукопису ЦНБ ім. В. Вернадського, зокрема документи з історії родоводу Галаганів (початок ХVІІІ століття); листи Г. П. Галагана до матері (1842-1861), його нотатки про селянське питання в Україні (1863); дарчий запис Г.П. Галагана про надання прибутків з родових маєтностей на утримання ним Колегії (1870). Комплекс документальних матеріалів про історію Колегії представлено з фондів музею – зокрема листи К.В. Галаган, опікунки Колегії, до тодішнього директора Андроника Степовича (90-ті роки ХІХ століття).

Як щодо моїх вражень, то мені сподобалось ця будівля. Гарний інтер’єр та вишукано розставлені книжки, в залі пам’яті Михайля Семенка. Багато речей самих письменників та студентів цього навчального закладу. Сподобалось що в цій будівлі були помовлені подружжя Франків, сподобалось тому що я люблю творчість Івана Франка і хотів все життя побачити щось, що пов’язане з письменником.

Люди в музеї доброзичливі, та ввічливі. Гарно віднеслися до нашого університету та нашої групи взагалі. Екскурсоводи досвідчені та поводять себе вільно та не вимушено.

Музей має багато гарних картин, книговидань, пам’ятників – Шевченку, Лесі Українці; макет старого друкарського верстату дає змогу побачити як раніше люди друкували і копіювали книги. Полотна та зображення на стінах Київської доби та культуру того часу. Кожен зал супроводжував нас цитатами великих українців таких як Сковорода, І.Франко та Шевченко.

Персонал та будівля мають всі технічні засоби щоб тримати експонати та об’єкти в повній збереженості від температури чи навіть від зловмисників. Сигналізація, термообладнання, світло, опалення в нормальному стані та готові до використання.

Музей знаходиться на фінансовому забезпеченні держави, без допомоги меценатів та благодійних внесків.

Реклама застосовується в малих масштабах і не якісно. Взагалі музей досить відомий і має своїх постійних відвідувачів. Часто проводяться різні прес-конференції та збори. Також має свій гарно оформлений сайт, на якому відвідувач може подивитись будь-яку інформацію стосовно музею.

Група зібралася вчасно хоч і не в повному складі, всі охоче відвідали цей об’єкт. Моя оцінка 7 з 10.

Хотів би побажати господарям більше приватних речей письменників від приватних колекціонерів та різного роду фондів, та різних конференцій по темі життя видатних діячів України.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: