Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






а.5 Система надбавок, доплат та премій працівникам




 

 

З метою стимулювання підвищення професійної майстерності працівників і посилення їх матеріальної заінтересованості та відповідальності за результати виробничої діяльності керівництву підприємств, організацій та установ надається право за погодженням з профспілками (якщо їх немає – то самостійно) вводити диференційо­вані надбавки до тарифних ставок. Диференціацію заробітної плати залежно від умов праці визначають два чинники – компенсаційний і стимулюючий.

 
 

 


Компенсаційний чинник пов'язаний з тим, що праця в шкідливих умовах, з більшими затратами фізичної енергії потребує певної компенсації за відхилення від нормальних умов.

Стимулюючий фактор сприяє забезпеченню вищої оплати праці в несприятливих умовах. Конкретні розміри доплат за умови праці визначаються на основі атестації робочих місць і оцінки фактичних умов зайнятості робітників на цих місцях. Надбавки встановлюються робітникам, які, виконують виробничі завдання стабільно та з високою якістю. Вони виплачуються за рахунок економії фонду заробітної плати. У разі зниження якості робіт та наявності браку надбавки не виплачуються.

Подальше підвищення ролі тарифної системи як стимулятора підвищення кваліфікації працівників та їхніх трудових досягнень пов'язано з розширенням застосування надбавок за професійну майстерність.

Введення надбавок за професійну майстерність створює новий стимул для підвищення кваліфікації. Основними критеріями професійної майстерності є такі: висока якість праці, систематичне виконання норм виробітку та нормованих завдань, точне дотримання технологічної та виробничої дисципліни, освоєння суміжних професій і операцій. Надбавки встановлюються працівникам, які працюють на підприємстві не менше одного року, і визначаються поетапно. Розмір надбавки може підвищуватися один раз на рік.

Величина надбавок за професійну майстерність залежить від розряду робітника.

Окрім таких надбавок, існують надбавки за роботу у важких умовах, які коригуються за допомогою районних коефіцієнтів.

За роботу у важких та шкідливих умовах надбавки встановлені до 12%, а за роботу в особливо важких та особливо шкідливих умовах праці — до 24% тарифної ставки (посадового окладу).

 
 

 

 


Доплата за суміщення професій (посад) і виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі. Головною умовою установлення цих доплат є робота за основною та суміщеною професіями згідно з нормами затрат праці, а також якісне та своєчасне виконання робіт за основною і суміщеною професіями.

Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, не нижче від 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Для визначення додаткової оплати праці за роботу в нічний час погодинні тарифні ставки визначаються для робітників, праця яких оплачується за денними тарифними ставками, діленням денної ставки на відповідну тривалість робочого дня (в годинах), установлену для даної категорії робітників законодавством. Для робітників, праця яких оплачується за місячними ставками (окладами), погодинні тарифні ставки розраховуються діленням місячної ставки (окладу) на кількість робочих годин згідно з календарем у даному місяці.

Існують доплати за роботу в наднормований час. До наднормованого часу належить час, відпрацьований у звичайний робочий день понад тривалість, установлену для даної професії; час, відпрацьова­ний у передвихідні та передсвяткові дні понад установлену тривалість; час, відпрацьований у ті дні, які за встановленим графіком мають бути вихідними. Понаднормовані роботи обмежені та можуть виконуватися лише з дозволу профспілкового комітету. Для кожного робітника і службовця вони не можуть перевищувати 120 год. на рік і 4 год. протягом двох днів підряд. До цих робіт не можуть залучатися вагітні жінки; матері, котрі годують дітей, підлітки. Розмір доплат установлюється від 50 до 100% тарифної ставки.

У разі застосування бригадної форми організації праці здійснюється доплата бригадирам, які не звільнені від основної роботи, за керівництво бригадою. Ці доплати за чисельності бригади від 5 до 10 осіб становлять 10% і понад 10 осіб – 15% тарифної ставки за умови виконання всією бригадою норм виробітку в середньому за місяць.

Премії нараховуються у відсотках від основної заробітної плати або у вигляді конкретної суми.

Премії можуть бути виплачені за:

– результати роботи робочих місць, що обслуговуються працівниками;

– виконання нормованих завдань;

– економію матеріальних цінностей (матеріалів, електроенергії, палива тощо);

– освоєння проектного рівня виробничих потужностей, знижен­ня браку, поліпшення обліку;

– підвищення якості продукції;

– підвищення продуктивності праці та збільшення обсягів вироб­ництва;

– за підсумком року тощо.

 

 
 

 


Особливістю премії є те, що вона має нестійкий характер: може збільшуватись або зменшуватись, а може не нараховуватися взагалі. Нарахування премії не є обов'язковим для підприємства, на відміну від доплат та надбавок.

 

А.6 Планування фонду оплати праці на підприємстві

Фонд оплати праці є загальною сумою витрат на оплату праці працівників підприємства та виплат соціального характеру.

 
 

 


Загальний фонд оплати праці на підприємстві складається з фонду тарифної заробітної платні погодинників і відрядників і цілого ряду доплат, тому планування фонду оплати праці починають з розрахунку саме фондів тарифної оплати праці.

Фонд тарифної заробітної плати погодинників (ФП) розраховується за формулою:

,

де Чі - чисельність погодинників, що працюють у i-х умовах праці (нормальних, шкідливих, особливо шкідливих);

Фдi - дійсний фонд часу роботи одного погодинника за i-х умов праці;

Спi - годинна тарифна ставка погодинника першого розряду за i-х умов праці;

Ксер.i - середній тарифний коефіцієнт погодинників за i-х умов праці, який визначається:

,

де Чj - чисельність погодинників j-го розряду;

Кj - тарифний коефіцієнт j-го розряду.

 
 

 

 


Фонд тарифної заробітної плати відрядників (ФС) визначається за формулою

,

де Ті - сумарна трудомісткість робіт за i-х умов праці;

Cсі - годинна тарифна ставка відрядника першого розряду за i-х умов праці;

- середній тарифний коефіцієнт відрядників у i-х умовах праці, який визначається:

,

де Tj - трудомісткість робіт по j-му розряду.

 
 


Приклад. Визначити фонд тарифної заробітної платні відрядників цеху, якщо відомо, що ставка І розряду за нормальних умов 1,3 грн/год, а за шкідливих - 1,55 грн/год. Вихідні дані для розрахунків наведено в табл. 2.

 

Таблиця 2 – Вихідні дані для розрахунків

Розряд Тарифний коефіцієнт Трудомісткість робіт, тис. нормо-год
Нормальні умови Шкідливі умови
І 1,00
ІІ 1,09
ІІІ 1,20
ІV 1,33
V 1,50
1,72
Разом

 

 

Розрахуємо середній тарифний коефіцієнт відрядників за різних умов праці. Середній тарифний коефіцієнт відрядників за нормальних умов праці становитиме:

Середній тарифний коефіцієнт відрядників за шкідливих умов праці становитиме:

Визначимо фонд тарифної заробітної плати відрядників:

грн/рік.

Просумувавши фонди тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і доплати по преміальних системах, одержують фонд основної заробітної платні. Додавши до цього фонду інші види доплат, одержують годинний, денний, місячний і річний фонди оплати праці.

 

 







Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2021 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных