Бібліографічний список. Тема 17. Прогресивні технологічні процеси формоутворення виробів

[2; 6;11;13;15]

Тема 17. Прогресивні технологічні процеси формоутворення виробів

Мета роботи: поглибити, узагальнити знання студентів про:

- виробництво виробів литтям;

- виготовлення виробів тиском;

- виготовлення виробів з порошків;

- виготовлення нерозбірних з’єднань.

План вивчення теми

1. Охарактеризуйте ливарне виробництво як процес виготовлення фасонних відливок.

2. Охарактеризуйте виготовлення виробів тиском.

3. Охарактеризуйте виготовлення виробів з порошків.

4. Охарактеризуйте вироблення нерозбірних з’єднань.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчення теми «Прогресивні технологічні процеси формоутворення виробів» слід розпочати з засвоєння самих основних понять:

Відливка формується після розливання сталі у виливниці.

Усадка – це властивість розплавів зменшувати свій об’єм охолодженні від температури заливання до кімнатної.

Наклеп – це зміна властивостей, пов’язана з деформацією не нагрітої (холодної) заготівки.

Штампування – це спосіб виготовлення виробів за допомогою спеціальних форм-штампів.

Об’ємне штампування проводять у штампах, які складаються з двох частин: верхньої та нижньої.

Листовим штампуванням виготовляють плоскі й об’ємні тонкостінні вироби з листів за допомогою штампів.

Зварювання – це технологія отримання нерозбірних з’єднань у конструкціях, виготовлених із матеріалів, сплавів та інших матеріалів, розплавленням або пластичною деформацією місця з’єднання.

У процесі виготовлення зварних конструкцій, деталі можна розташувати по-різному одну відносно одної. Основними видами зварних з’єднань є стикове, внапуск, кутове та таврове.

Стикове з’єднання – це вид зварного з’єднання, при якому деталі розміщені в одній площині.

З’єднання внапуск – це вид зварного з’єднання, при якому деталі розміщені паралельно і перекривають одна одну.

Кутове з’єднання – це вид зварного з’єднання, при якому деталі розміщені під кутом одна до одної.

Таврове з’єднання проводять якщо потрібно з’єднати торцеву частину однієї деталі з поздовжньою другою.

Зварним швом називають місце з’єднання виробів, яке утворилося після кристалізації розплавлених або пластично деформованих при поверхневих шарів виробів.

Дугове зварювання – це спосіб утворення нерозбірного з’єднання двох виробів, місця з’єднання яких розплавляють теплотою, яка виділяється під час горіння дуги між електродами, одним з яких найчастіше є виріб.

Електричною дугою називають потужний електричний розряд, який супроводжується виділенням великої кількості теплової та світлової енергії.

Лиття один з найдавніших і найпоширеніших способів виготовлення виробів і заготовок для деталей машин і механізмів. Литтям називають виготовлення заготовок для виробів заповненням, заздалегідь виготовлених ливарних форм, розплавленим металом, сплавом або іншим конструкційним матеріалом.

Тиском виготовляють вироби (заготовки, деталі) з металів, сплавів та інших конструкційних матеріалів. Основними способами оброблення конструкційних матеріалів тиском є вальцювання, вільне кування, штампування, пресування та волочіння.

Порошкова металургія займається виробництвом порошків і виробів з них. Порошковою металургією отримують нові конструкційні матеріали, які називають металокерамікою. Виробництво порошків – складова частина технологічного процесу порошкової металургії. Порошки виробляють механічними та фізико-хімічними способами.

При розглядання питання щодо виготовлення нерозбірних з’єднань слід звернути увагу на нерухомі з’єднання, які можуть бути розбірними і нерозбірними. Розбірні з’єднання утворюються за допомогою з’єднувальних деталей, якими є шурупи тощо. Такі з’єднання можна розібрати без пошкодження їх складових частин і з’єднувальних деталей. Нерозбірні з’єднання не можна розібрати на окремі складові без їх пошкодження.

Зварюванням називають технологію отримання нерозбірних з’єднань у конструкціях, виготовлених із металів, сплавів та інших матеріалів, розплавленням або пластичною деформацією місця з’єднання. На сьогодні. налічується понад 20 способів зварювання.

Їх класифікують за різним ознаками.

1. За станом місця контакту зварювальних виробів (термічні, термомеханічні та механічні).

2. За видом енергії, яку використовують у процесі зварювання виробів.

3. За ступенем автоматизації зварювання.

4. За способом захисту розплаву в зоні зварювання.

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає лиття в разові ливарні форми.

2. Назвіть особливості ливарних сплавів, їх плавки, та виготовлення відливок.

3. Лиття в багаторазові ливарні форми.

4. Поясніть поняття про деформацію.

5. Перелічіть чинники, що впливають на пластичність металів і сплавів.

6. Яке ви знаєте обладнання для нагрівання заготовок.

7. Назвіть сутність процесу вальцювання і вальцівні.

8. Виробництво основних видів вальцівок (блюмів, слябів, сортового металу, безшовних труб, зварювальних труб, спеціальних вальцівок, гнутих профілів)

9. Волочіння як спосіб обробки металів тиском.

10. Пресування як спосіб обробки металів тиском.

11. Кування як спосіб обробки металів тиском (обладнання для кування)

12. Штампування як спосіб обробки металів тиском (гаряче і холодне штампування). види виробів з металевих порошків (металокераміка, тверді сплави, антифрикційні і фрикційні вироби)

13. Які ви знаєте види виробів з металевих порошків (металокераміка, тверді сплави, антифрикційні і фрикційні вироби)

14. Термічні способи зварювання (дугове, газове, електронно-променеве, лазерне, плазмове)

15. Термомеханічні способи зварювання (електроконтактне, дифузійне, газопресове).

16. Механічні способи зварювання (ультразвукове, тертям, вибухом).

17. Паяння конструкційних матеріалів (флюси, припої, їх призначення та види, застосування, вироби).

Тести

1. Hайбiльш поширеним методом формування металевих порошків є:

а) холодним пресуванням;

б) гарячим пресуванням;

в) ливарним пресуванням;

г) гідростатистичним з ущільненням.

2. Hайбiльшу кількість ливарних виробів виробляють з:

а) сталевого литва;

б) ковкого чавуну;

в) сірого чавуну;

г) кольорових металів i сплавів.

3. Основною складовою формовочних і стрижневих сумішей, яка визначає їх вогнетривкість є:

а) глина;

б) скло;

в) кварцевий пісок;

г) термореактивні смоли.

4. Точніші вироби одержують при:

а) пресуванні

б) ковці;

в) штамповці.

5. До якого класу зварювання відноситься електронно-променева зварка:

а) термомеханічного;

б) термічного;

в) механічного.

6. При газовому зварюванні i різанні металу найчастіше використовують:

а) пропан;

б) ацетилен;

д) водень.

7. Основною складовою формовочних і стрижневих сумішей, яка визначає їх пластичність є:

а) глина;

в) скло;

г) кварцевий пісок;

д) термореактивні смоли.

8. Основною складовою формовочних і стрижневих сумішей, яка визначає їх міцність є:

а) глина;

в) скло;

г) кварцевий пісок

д) термореактивні смоли.

Питання для повторення

1. Охарактеризуйте лиття в разові та багаторазові ливарні форми, назвіть їх недоліки та переваги.

2. Що таке деформація?

3. Як здійснюється контроль якості зварних з’єднань.

4. В чому заключається схема процесу різання.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: