Існують критерії за якими можна визначити обдарованість дитини .

Обдарованими можна вважати дітей, якщо вони:

- часто "перескакують” через послідовні етапи свого розвитку;

- у них чудова пам’ять, яка базується на ранньому мовленні;

- рано починають класифікувати і категорувати інформацію, що надходить до них;

- із задоволенням віддаються колекціонуванню. При цьому їхня мета – не приведення колекції в ідеальний і досить постійний порядок, а реорганізація, систематизація її на нових підстановках;

- мають великий словниковий запас, із задоволенням читають словники та енциклопедії, придумують нові слова і поняття;

- можуть займатися кількома справами відразу, наприклад, стежити за двома чи більше подіями, що відбуваються навколо них;

- дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять будь-яких обмежень свої досліджень;

- у ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв’язки, робити правильні висновки;

- можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони буквально "занурюються” в своє заняття, якщо воно їм цікаве;

- мають сильно розвинуте почуття гумору;

- постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу;

- визначаються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно;

- часто роздратовують ровесників звичкою поправляти інших і вважають себе такими, що завжди мають рацію;

- їм бракує емоціонального балансу, вони часто нетерпеливі та поривчасті;

При складанні індивідуальних програм потрібно врахувати проблеми обдарованих дітей:

- неприязнь у школі часто з’являється тому, що навчальна програма нудна і нецікава для обдарованої дитини;

- ігрові інтереси – обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники. Як наслідок – дитина опиняється в ізоляції;

- заглиблення у філософські проблеми – для обдарованих дітей є характерним замислюватися над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато частіше, ніж для інших дітей;

- невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком – обдаровані діти частіше віддають перевагу спілкуванню із дітьми старшого віку. Через це їм важко бути лідерами, бо вони поступаються фізичним розвитком;

- прагнення до досконалості – для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості – вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного;

- почуття незадоволеності – вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку;

- нереальні цілі – вони часто ставлять перед собою завищені цілі, не маючи можливості досягти їх, переживають;

- надмірні чутливість, вразливість;

- потреба в уважному ставленні дорослих;

Формування творчої особистості, розвиток індивідуальних здібностей і таланту є пріоритетним напрямком навчально-виховного процесу школи.

Педагогічна діяльність повинна бути спрямована на впровадження нових педагогічних технологій навчання, організацію профільного навчання, психологічний супровід.

Задача педагога - пошук обдарованих дітей; створення умов для розвитку здібних та обдарованих учнів; підтримка та стимулювання розвитку інтелектуально і творчо обдарованих дітей; формування високо професійного, творчо працюючого педагогічного колективу.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: