Соціальні відносини

Серед факторів, що обумовлюють формування соціальних спільнот та груп, є і природні (ознаки статі, віку, раси), і соціальні (професійні, культурні та інші ознаки), а також комплексний показник (критерій) – соціальний статус. Так, можна виділити соціально-територіальні спільноти (мешканці міста і мешканці села), соціально-демографічні (чоловіки, жінки, діти, молодь, пенсіонери), соціально-етнічні (сім'я, рід, плем'я, народність, нація, етнос). Для К.Маркса основним критерієм соціального структурування було відношення до засобів виробництва, до власності. На цьому ґрунтується класовий поділ суспільства – на рабів і рабовласників, селян і феодалів, пролетаріат і буржуазію.

1. Соціальна спільність (спільнота) - це група людей, об’єднаних якими-небудь спільними ознаками, спільними інтересами, цінностями, спільною діяльністю і справами і мають соціально значимі риси; – це група людей, яка склалася об’єктивно в процесі історичного розвитку Соціальні спільності складаються стихійно, не за волею конкретної особи чи групи осіб, які поставили собі за мету утворити саме таку спільність, а об’єктивно, сама по собі, в процесі історичного розвитку.

Типи спільнот визначаються за такими критеріями:

1.демографічні

2. етнічні

3. професійні

4. територіальні критерії

5. класові критерії

Основні види соціальних спільностей:

1. за ступенем стійкості

а) тимчасові

б) середньо-стійкі (студентські і трудові колективи)

в) стійкі (народи, нації, класи)

2. за розмірами

а) великі (класи, нації, соціальні прошарки)

б) середні (мешканці міста, великого підприємства)

в) малі

3. за змістом

а) соціально класові (класи соціальні, верстви соціальні)

б) соціально етнічні (етнос, нація, етнічна група)

в) соціально демографічні (сім’я, вікові та статеві спільності)

г) соціально професійні (виробничі колективи і організації та ін.)

д) соціально територіальні (міське, сільське населення, поселенські спільності)

е) соціально-релігійні

2. Соціальний інститут – це об’єднання людей на основі їх спільної діяльності, що складаються навмисно через соціальні потреби, заради досягнення спільної мети; - це форма організації життєдіяльності суспільства у тій чи іншій сфері. Соціальні інститути, як було зазначено раніше, утворюються конкретними особами і з конкретною метою – так як вони є спільною діяльністю окремої групи осіб (від кількох чоловік до мільйонів), заради якої і формується інститут. Соціальний інститут - це стійкий комплекс формальних і неформальних норм, правил, принципів, які регулюють різні сфери людської діяльності і організовують їх у систему соціальних статусів та ролей.