Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Особливості очистки води в УЗВ.




Курсова робота

З____________________________________________________________

(назва дисципліни)

На тему:______________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

 

 

Студента(ки)____курсу____груп

Напрям підготовки,спеціальність

_____________________________

_____________________________

_____________________________

(прізвище та ініціали)

 

Керівник_______________________

______________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

Національна шкала______________

Кількість балів:___Оцінка ECTS___

Члени комісії: ____________ _________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

____________ _________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

____________ _________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

 

 

2013 рік

Зміст

Вступ

 

1. Огляд літератури

1.1. Особливості очистки води в УЗВ…………………………………….6

1.2. Біологічна очистка води. Біофільтри……………………………..…10

1.3. Вирощування рослин на базі УЗВ – перший крок до безвідходного виробництва……………………………………………………..…….18

2. Індивідуальне завдання для виконання курсової роботи із заводського відтворення канального сома……………………………………………….22

3. Розрахункова частина

3.1. Розрахунок кількості екземплярів на кожному з етапів вирощування…………………………………………………………………24

3.2. Розрахунок кількості риб у маточних і ремонтних стадах………....27

3.3. Розрахунок потреби господарства у садках та їх площа………...…28

3.4. Розрахунок басейнової площі та кількості басейнів…………..……30

3.5. Необхідна кількість кормів на кожному етапі………………………31

Висновки та пропозиції…………………………………………………………….34

Список використаної літератури…………………………………………………

 

Вступ

Риба і рибопродукти — цінний і часто незамінний продукт харчування, що забезпечує потребу людини насамперед у білках тваринного походження, широку гаму вітамінів, різноманіття мікроелементів та біологічно активних речовин.

Як харчовий продукт риба містить цінні для живлення людини компоненти, насамперед — повноцінні білки, що включають майже всі незамінні амінокислоти, ліпіди, ферменти, біологічно активні речовини, значну кількість мікроелементів. У рибних продуктах дуже низький вміст холестерину, вони мають здатність регулювати холестериновий обмін в організмі людини і підвищувати стійкість його до серцево-судинних захворювань. Вихід поживної (їстівної) частини, вміст протеїну у рибі свідчить про високі її харчові якості.

Порівняно з м’ясом тварин у рибі майже в 5 разів менше сполучної тканини, що забезпечує швидке розварювання і ніжну консистенцію риби після теплової обробки та легке перетравлювання.

Фізіологічно обґрунтована норма споживання риби і рибопродуктів в Україні — 20 кг, в тому числі живої та свіжої риби — 5-6 кг на рік. З огляду на це, річне споживання риби та рибопродуктів повинно становити понад 1 млн. т, в тому числі живої та свіжої риби 300 тис. т. Розрахунки свідчать: зазначену кількість риби можна виростити, і таким чином повністю забезпечити потреби свого населення в цій продукції.

Значні перспективи пов'язані з розвитком в Україні індустріального рибництва, насамперед на базі водойм-охолоджувачів енергетичних установок. Проте в сучасних економічних умовах інтенсивне вирощування тут відносно дешевої риби (ко­ропа) в зв'язку із значним подорожчанням гранульованих комбікормів стало економічно невигідним.

Вихід у даній ситуації слід шукати в переорієнтації вітчизня­ного індустріального рибництва на вирощування найбільш цінних об'єктів аквакультури, в першу чергу, різних видів осетро­вих та сомових риб, що відрізняються високою ціною та підвище­ним попитом як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Важливим завданням є організація виробництва відносно недо­рогих повноцінних рибних кормів вітчизняними комбікормовими заводами.

Певні перспективи пов'язані з можливістю товарного виро­щування в умовах господарств індустріального типу інших госпо­дарсько цінних харчових гідробіонтів, наприклад, деяких сли­маків та прісноводних раків. Зважаючи на високу ринкову вартість даного виду продукції, її виробництво може виявитись економічно ефективним.

Значні перспективи в організації індустріального рибництва пов'язані з розвитком новітніх високоінтенсивних напрямів ви­рощування риби із використанням установок замкнутого водо­постачання (УЗВ).

До вагомих переваг технології вирощування риби з використанням УЗВ слід віднести істотне скорочення періоду одержання товарної продукції та значне прискорення періоду дозрівання плідників риб за високого ресурсоощадного ефекту щодо економії кормів, води та займаних площ. «Так, наприклад, осетрова ферма потужністю 100 т товарної риби може бути розміщена на площі близько 5 тис. м2. При цьому, щільність посадки риби на завершальному етапі виробництва товарної продукції досягатиме 50-70 кг/м3 рибницьких місткостей (басейнів)» [2].

«Застосування УЗВ дає змогу до мінімуму скоротити скидання забруднюючих стічних вод у навколишнє середовище та спростити процес утилізації продуктів життєдіяльності риб.

Важливою особливістю систем УЗВ є можливість регулювання в них температурного, сольового, газового та світлового режимів, відповідно до технологічних процесів та фізіологічних реакцій риб на різних вікових етапах і, як наслідок, створення можливості управління життєвим циклом об'єктів культивування, в тім числі фізіологічними процесами формування статевої системи та розмноження» [2].

Але за такого типу вирощування рибної продукції технологія набуває деякої специфікації, так само як і обладнання. Так моя курсова робота розглядає актуальність однієї з частин найважливішої системи в УЗВ – системи очистки води. За замкнуто технології вирощування більша частина води циркулює в системі не замінюючись. Тому очистка та підготовка води для басейнів повинна бути досконалою. В даній курсовій роботі я розгляну саме біологічну фільтрацію води в УЗВ. Актуальність та специфіку системи очищення наголошує і Шерман І.М. в посібнику «Ставове рибництво» 1994: «Одним з найважливіших елементів експлуатації рибницьких установок з оборотним водопостачанням є очистка води. Збалансований взаємозв'язок процесів вирощування риби і очистки оборотної води В установках із замкнутим циклом водопостачання - важлива умова їх успішної експлуатації. Токсичні речовини, які, поступово нагромаджуються у замкнутих системах - основна небезпека при вирощуванні риби» [1].


 

Особливості очистки води в УЗВ.

При експлуатації установок із замкнутим циклом водокористування на перший план виходить процес очищення води. Накопичуються токсичні продукти життєдіяльності риб - головна загроза, з якою борються різними способами. Всі способи очищення води поділяються на 4 групи:

- Фізичні;

- Хімічні;

- Фізико-хімічні;

- Біологічні.

Фізікo-хімічні та хімічні методи очищення води (адсорбція органічних речовин за допомогою активованого вугілля, піновіддільних колонок (флотаторів), ультрафіолетове опромінення, озонування, іонообмін та ін.) Найчастіше застосовують при інкубації ікри. При цьому найбільш розповсюдженим способом є озонування. Озон - сильний окислювач органічної речовини та дезінфікуючий засіб. Варто лише пам'ятати, що озон навіть у невеликих концентраціях згубний для риб, особливо молоді, тому озонованою воду потрібно додатково відстоювати.

Найбільше поширення в промислових УЗВ отримали фізичні (які ще називають механічними) та біологічні методи очищення води. Для механічної очистки води використовують горизонтальні, вертикальні, поблочні відстійники, в яких вода відстоюється і освітлюється, звільняючись від більшої частини твердих зважених часток, і фільтри грубого і тонкого очищення (гравійні, піщані та інші), в яких зважені частинки відфільтровуються і видаляють. Для цієї мети використовують також центрифуги та гідро циклони.

«Використання відстійників, як показала практика, мало ефективно внаслідок тривалості процесу відстоювання, необхідності у великих обсягах ємностей для цього, що займають значні площі. Крім того, у відстійниках мають місце втрати тепла, що збільшує витрати електроенергії, і, можливо вторинне забруднення води із-за розкладу накопичую чого осаду. В даний час найбільш перспективними для використання в УЗВ вважаються механічні самопромивні фільтри (наприклад, НСФ-20, НСФ-50 із пропускною здатністю 20 і 50 м³/год відповідно і інш.), А також фільтри з завантаженням з поліетиленових гранул. У само промивних фільтрах осад видаляється зворотнім струмом води в спеціальних промивних коробках. Одним з основних умов ефективної роботи фільтрів є те, щоб їх робоча поверхня була не менше площі рибоводних ємностей» [3].

Фільтруючі апарати, як виявилось, є більш ефективні, ніж відстійники, і очистка тим краща, менші частинки фільтруючого матеріалу, оскільки дрібні частинки мають більшу активну поверхню

При, обладнанні гравійних фільтрів слід враховувати таке: площа поверхні фільтра повинна дорівнювати площі робочих басейнів; розміри частинок гравію повинні становити 2-5 мм, гравій повинен бути відсортований за розмірами частинок, товщина фільтраційного шару повинна бути однаковою по всій площі фільтра, мінімальна товщина фільтра близька 7,6 см..

Для очистки великого об'єму води, особливо при високому біологічному навантаженні, використовують піщані фільтри швидкої очистки води. У них шар дрібного піску укладають поверх одного чи кількох шарів кварцового гравію. Корпус піщаного фільтра високого тиску виготовляють із сталі. Для очистки води в невеликих акваріальних системах застосовують діатомові фільтри, які затримують точки розміром до 0,1 мкм, як нагромаджувачі фільтрів використовують також кліноптилоліт, керамзит, полістирол, поліпропілен.

«Для очистки води від більш грубих часточок використовуються механічні фільтри грубої очистки. Найкращі результати у сучасних конструкціях УЗВ за прийнятних технічних показників (малі габарити, висока продуктивність, необхідна якість води) мають механічні самопромивні фільтри грубої очистки (Рис. 1.)» [2].

Рис. 1. Механічний самопромивний фільтр НСФ-50

1 - повітряний вентиль; 2 - циліндричний корпус; 3 - фільтруючий елемент; 4 - промивний короб; 5 - манометр; 6 - вхідний патрубок: 7 - патрубок для відведення осаду; 8 - порожнистий вал; 9 - патрубок для виведення очищеної води.

 

Недоліком існуючих механічних фільтрів є низька продуктивність, необхідність систематичного промивання внаслідок замулювання. Добрими технічними даними (малі габарити, висока продуктивність, необхідна якість води) характеризується механічний самопромивний фільтр НСФ-50 (мал. 1). Його пропускна здатність 50 м3/год. Біологічна очистка води є важливою умовою експлуатації установок із замкнутим циклом водопостачання.

 

Цей метод заснований на здатності мікроорганізмів використовувати як живильний субстрат органічні й неорганічні сполуки, що містяться в неочищеній, воді.

Біологічна очистка води здійснюється в спеціальних спорудах - біофільтрах, аеротенках, біологічних ставах, де знаходиться специфічна мікрофлора чи активний мул. Активний мул - це біоценоз мікроорганізмів-мінералізаторів, здатних сорбувати на своїй поверхні і окисляти в присутності кисню органічні речовини.

У рибницьких установках основними забруднюючими речовинами, які лімітують якість води і можливість її багаторазового використання, є сполуки азоту.

Біологічна очистка води регулює важливі процеси, які відбуваються у замкнутих системах: мінералізацію, нітрифікацію і дисиміляцію сполук, що містять азот, мікроорганізмами.

 


 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных