Побудова вертикальної проекції начіпного плуга

Проводиться лінія дна борозни М-М (на відстані (1,5...2,0)·b від борозного кінця лемеша переднього корпуса (для компактності креслення)).

Визначається висота рами плуга відносно дна борозни по формулі:

Н_p=a_max+b+h/2 (2.3)

де a_max – гранична глибина оранки, м;

h – висота профілю грядільної сталі, h =0,06...0,07м.

Лінія рами плуга наноситься на вертикальну проекцію.

Характерні точки лемеша і польової дошки з горизонтальної проекції проектуються на вертикальну проекцію і умовно зображаються корпуси плуга. Стовба корпусу на схемі може бути показана лінією, що з'єднується з осьовою лінією рами під прямим кутом і шо опускається вниз у вигляді кривої польового обріза корпусу.

Будується положення передплужників. При цьому необхідно врахувати, шо передплужник повинен знімати 8-12см верхнього шару фунту шириною, рівною 2/3 ширини захвата корпуса плуга, і укладати зняту скибу на дно борозни. Винесення носка лемеша передплужника вперед відносно носка лемеша корпуса плуга повинен становити 30-35см. Лезо лемеша передплужника на горизонтальній проекції проводиться паралельно лезу лемеша корпуса плуга.

Визначається положення дискового ножа. Центр дискового ножа встановлюється над носком лемеша останнього передплужника. Діаметр дискового ножа 390мм. Нижня ріжуча кромка ножа повинна розташовуватися нижче за носок передплужника на 2...Зсм. Положення дискового ножа відмічається і на горизонтальній проекції.

Відмічається положення опорною колеса. Опорне колесо повинно розташовуватися можливо ближче до сліду центра ваги плуга, але так. щоб не заважало відвалюванню скиби. Діаметр колеса D=500мм, ширина обода В=180мм. Глибину занурення колеса в грунт приймати 2...3 см. Положення опорного колеса відмічається як у вертикальній, так і в горизонтальній проекціях.

Будується рамка начіпного механізму плуга.

Побудова робиться в такій послідовності:

а) з горизонтальної проекції на осьову лінію рами проектується поперечна планка БП (точка П₁);

б) до точки П₁ проводиться вертикаль П₁В. Висота стійки П₁В вибирається в залежності від системи начіпного механізму:

- при 2-точечній системі начіпного механізму П₁В =700 мм;

- при 3-точечній системі начіпного механізму П₁В =450 мм;

в) поперечка ВС₀ проводиться під кутом α=50...60° до вертикальної стійки.

Будується положення нижньої тяги начіпного механізму в робочому положенні плуга. Для цього точка причепа Т проектується на вертикальну проекцію. Спроектована точка відносно дна борозни повинна знаходитися на відстані H_p. Отримана точка Т₁ з'єднується з точкою П₁; відрізок П₁Т₁ і буде представляти нижню тягу начіпного механізму в робочому положенні.

Будується положення верхньої ланки начіпного механізму.

Побудова виконується в такій послідовності:

а) через точку Т₁ вгору проводиться допоміжна лінія - вертикаль;

б) від отриманої вертикалі з точки Т₁ відкладається кут β = 10...30°;

в) на отриманій похилій лінії відкладається відрізок Т₁N₁;

- при 2-точечній системі начіпного механізму T₁N₁ =600мм;

- при 3-точечній системі начіпного механізму T₁N₁ =550мм;

г) точка N₁ з'єднується з точкою В. Отриманий відрізок N₁В₁ – положення верхньої тяги начіпного механізму в робочому положенні.

Будується положення регульованого розкоса начіпного механізму. Для цього праворуч від точки Т₁ на нижній тязі начіпного механізму відкладається відрізок 430...440мм і відмічається точка F₁, через яку проводиться вертикаль F₁E. У залежності від системи начіпного механізму довжина регульованого розкоса:

- при 2-точечній системі начіпного механізму F₁E = 620мм;

- при 3-точечній системі начіпного механізму F₁E =500мм.

Будується положення важеля підйому начіпного механізму і важеля штока гідроциліндра. Розміри підйомних важелів і їх взаємне розташування відносно один одного в залежності від типу трактора різні. Важіль підйому r₁ представляється відрізком N₁E, а важіль штока гідроциліндра r₂ – відрізком N₁K. Практично можна прийняти r₁ =240...280мм, r₂ =120... 160мм.

Значення кута α₁ між важелями підйому r₁ і r₂ вибирається згідно характеристики навісних пристроїв. Практично кут α₁ можна прийняти в таких межах: α₁ =30...50°.

Місце кріплення корпусу гідроциліндра координується. Для кожного типу і марки трактора воно різне. В курсовій роботі вісь кріплення корпусу гідроциліндра рекомендується розмістити в точці L, віддаленій від точки Т₁ вгору на 80...120мм і ліворуч від точки Т₁ на 100...140мм.

Побудова плану швидкостей

Вибирається полюс в точці Т₁. Через полюс Т₁ проводяться дві прямі: одна – паралельно важелю N₁K, друга – паралельно важелю підйому N₁E до перетину з регульованим розкосом F₁E і відмічається точка. Через отриману точку проводиться пряма, паралельно фіктивній ланці КЕ до перетину з раніше проведеною прямою і відмічається точка K₁, а через неї проводиться лінія дії зусилля на штоку гідроциліндра Q. Дія сили Q згідно з рисунком 1.1 буде здійснюватися на плечі H_Q.

Через полюс Т₁ проводиться ще одна пряма, паралельно ланці N₁В до перегину зі стійкої П₁В і відмічається точка b. Через точку g, умовно прийнятої за центр ваги плуга G (центр ваги плуга у вертикальній площині приймається по висоті рівній (2/3)·H_p), проводяться прямі gП₁ і gB. Через раніше отриману точку b проводиться пряма паралельно gB до перетину з відрізком gП₁ і відмічається точка g'. До отриманої точки прикладається діюча сила ваги плуга G. Відносно полюса Т₁ вона буде розташовуватися на відстані H_G.

Відмічається точка О прикладення складової опору грунту R_zx у вертикальній площині. Вона знаходиться вище за слід центра ваги плуга на (0,2…0,4)· a. Точка О з'єднується з точками В і П₁.

Через точку b паралельно ОВ проводиться пряма до перетину з відрізком ОП₁ і відмічається точка О', куди і переноситься сила опору грунту R_zx. Дія сили R_zx буде здійснюватися на плечі H_R.

З деяким допущенням в точку О' переноситься і сила тертя польових дощок F_ПX об стінку борозни. Відносно полюса Т₁ ця сила буде діяти на плечі Н₁.

Точка Р₁ прикладення реакції грунту N_k на опорне колесо з'єднується прямими Р₁В і Р₁П₁. Через точку b проводиться пряма паралельно Р₁В до перетину з Р₁П₁ і відмічається точка Р₁'. У точку Р₁' переноситься реакція грунту N_k, дія якої відносно полюса Т₁ буде здійснюватися на плечі Н_N.

Так як при визначенні реакції фунту N_k на опорне колесо використовується рівняння суми моментів діючих на плуг сил відносно полюса Т в горизонтальній площині, то потрібно будувати план сил і в цій площині.

Порядок побудови такий:

Точка С прикладенні складових сил опору, в тому числі сили тертя польових дощок об стінку борозни, з'єднується відрізками СБ, СП і СТ. Через точку d перетину прямої СТ з поперечною планкою трикутника начіпного механізму ПБ проводиться пряма, паралельно СБ і відмічається точка С' перетину з відрізком СП. У точку С' переносяться складові сили: N_П; F_ПХ і R_xy. Відносно полюса T дія цих сил буде здійснюватися відповідно на плечах H_Nп, H_Fпх, H _Rxy.

Точка прикладення Р горизонтальної складової реакції грунту N_k на опорне колесо з'єднується відрізками РБ і РП. Через точку d паралельно відрізку РБ проводиться пряма до перетину з відрізком РП, відмічається точка Р', куди і переноситься горизонтальна складова реакції грунту N_k. Відносно полюса Т дія цієї сили здійснюється на плечі Н_Nк.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: