ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Кодування інформаціїКодування - процедура присвоєння об'єкту кодового позначення. Система кодування застосовується для заміни назв об'єкта на умовне позначення (код) з метою забезпечення зручної і ефективної обробки інформації. У процесі кодування об’єктам присвоюють цифрові, літерні або цифрово-літерні позначення - коди. Кожний код характеризується: · алфавітом; · основою; · довжиною; · структурою. Алфавіт коду – це сукупність символів, що використовуються для його створення, - букв, цифр тощо. Основа коду – це кількість елементів алфавіту. Довжина коду – кількість символів алфавіту, що використовуються для кодування об’єкта. Структура коду визначає його склад і послідовність розміщення знаків у ньому. Алфавіт і основа коду, якщо задано структуру, визначають місткість коду, тобто кількість об'єктів, які можуть бути закодовані цим кодом без порушення його структури. Місткість коду Е, якщо задано його довжину l та основу a, можна визначити за формулою . Можна виділити дві групи методів, що використовуються у системі кодування: · класифікаційну систему кодування, орієнтовану на проведення попередньої класифікації об'єктів на основі ієрархічної системи або на основі фасетної системи; · реєстраційну систему кодування, що не потребує попередньої класифікації об'єктів. Існують чотири системи кодування економічної інформації. 1. Порядкова (реєстраційна) система створення коду з натуральних чисел. Алфавіт цього коду становлять числа 0, 1,...,9; основа коду дорівнює 10. 2. Серійно-порядкова система створення коду з натуральних чисел та закріплення серій (діапазонів) кодів за об'єктами з однаковими ознаками. 3. Послідовна система побудови коду з використанням кодів послідовно розміщених класифікаційних угруповань, здобутих у результаті застосування ієрархічної системи класифікації. 4. Паралельна система утворення коду з кодів незалежних угруповань, здобутих у результаті застосування фасетної класифікації. Кодування широко застосовується під час автоматизованої обробки інформації у фінансово-кредитних установах. При цьому кодуються не лише об'єкти, а й самі процеси та операції оброблення, технології, моделі тощо. Завдяки такому підходу вдається істотно зменшити обсяги даних, а отже, і час їх оброблення. Кодування даних застосовують не тільки для спрощення їх оброблення, але й для шифрування, аби приховати зміст інформації. Шифрування як технологічна операція ускладнює процес оброблення даних і збільшує загальні витрати часу за рахунок операцій шифрування і розшифрування. Кодування має забезпечувати в процесі автоматизованого оброблення інформації: · розв'язання всіх задач за мінімальної довжини коду; · єдність кодів для всіх задач, усіх комплексів, підсистем і рівнів управління; · інформаційні зв'язки для взаємопов'язаних систем; · можливість автоматичного контролю за правильністю кодування. Кодувати об'єкти можна різними способами: вручну, автоматизовано (за допомогою ЕОМ), за допомогою спеціального обладнання тощо. Щоб спроектувати код, потрібно: · визначити сукупність об'єктів, які потрібно кодувати; · обрати систему класифікації та кодування; · визначити довжину коду та описати його структуру. Під час автоматизованої обробки економічної інформації важливо контролювати правильність кодів даних, що вводяться з первинних документів, передаються та обробляються в ІС. Тому слід забезпечити автоматичний контроль правильності кодів. Автоматизація контролю правильності кодів базується здебільшого на використанні методу контрольних чисел (контрольних розрядів). Суть цього методу полягає в тому, що до коду, який потрібно контролювати, додають ще один розряд, значення якого обчислюється за значеннями інших розрядів коду. Код об’єкта , який потрібно контролювати, замінюють на код , де . Автоматичне обчислення значення контрольного розряду і його порівняння з переданим або введеним значенням забезпечує контроль правильності передачі або вводу інших розрядів коду. Найрозповсюдженішою функцією, за якою визначається значення контрольного розряду, є просте арифметичне підсумовування: . Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|