Підрозділ 1.5. Процеси ґрунтотворення.

Наявність різних ґрунтів у природі — це результат тривалого при­родного розвитку основних процесів ґрунтоутворення: підзолистого, дер­нового (гумусово-акумулятивного), болотного (гідроморфного), солонце­вого (галогенного) та ін. Різноманітність ґрунтів пояснюється тим, що інтен­сивність розвитку процесів ґрунтоутворення та їх комбінацій залежить від розвитку у часі факторів ґрунтоутворення за певних природних умов. Процеси ґрунтоутворення розвиваються одночасно і взаємообумовлено. Внаслідок процесу ґрунтоутворення в ґрунтах формуються різні генетичні горизонти залежно від природних умов, характеру ґрунтотворної породи, типу рослинності, рельєфу і т. д. Різні напрями розвитку процесу ґрунто­утворення зумовлюють неоднакову будову профілю для різних типів ґрунтів.

При розкритті змісту підрозділу 1.5 необхідно описати процеси ґрунтоутворення, які відбуваються на даній території і приводять до формування тих чи інших ґрунтів. Обсяг – до 3 сторінок рукописного тексту або комп’ютерного набору.

РОЗДІЛ 2. ГЕНЕЗИС І ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТІВ ГОСПОДАРСТВА АБО ҐРУНТОВО-КЛІМАТИЧНОЇ ЗОНИ

Для кожної ґрунтово-кліматичної зони є характерними наявність зональних ґрунтів, утворення яких обумовлено проходженням певних процесів ґрунтотворення і їх проявом у чистому вигляді.

Розділ 2 складається з п’ятьох підрозділів, де необхідно розкрити будову профілю. гранулометричний склад і фізико-хімічні властивості основних типів зональних ґрунтів згідно виданого завдання.

Підрозділ 2.1. Номенклатурний список та агровиробниче групування ґрунтів господарства.

В даному підрозділі необхідно подати список ґрунтів згідно з одержаним завданням (табл. 2.1.1). Зробити висновок про ступінь складності ґрунтового покриву конкретного господарства чи території ґрунтово-кліматичної зони. Скласти список агровиробничих груп ґрунтів (табл. 2.1.2).

Таблиця 2.1.1

Список ґрунтів (згідно з одержаним завданням)

Агровиробниче групування ґрунтів – це виділення серед різноманіття ґрунтів певної території однорідних груп ґрунтів, які характеризуються однаковими або близькими агрономічними показниками і вимагають однотипних ґрунтово-меліоративних заходів.

Основними критеріями об’єднання ґрунтів в агрогрупи є: належність ґрунтів до однієї ґрунтово-кліматичної зони й підзони; генетична подібність ґрунтів, що виражається в однотиповості профілю, в подібності материнських порід, фізичних, водно-фізичних, хімічних і фізико-хімічних властивостей; однорідність ґрунтових контурів, або наявність певного ступеня неоднорідності ґрунтів; ступінь прояву негативних ознак, які визначають необхідність застосування тих чи інших меліорацій; близький рівень родючості ґрунтів.

Для ґрунтів, об'єднаних в одну агровиробничу групу, передбачається однаковий напрям їх сільськогосподарського використання (наприклад, під овочеві та інші інтенсивні культури) і загальний комплекс агротехнічних заходів при вирощуванні сільськогосподарських культур (введення сидератів, вапнування), застосування комплексу протиерозійних або меліоративних заходів тощо.

Подати коротку характеристику двох агровиробничих груп ґрунтів, які займають найбільші площі, і вказати, які сільськогосподарські культури краще вирощувати на ґрунтах цих агровиробничих груп.

Таблиця 2.1.2

Агровиробниче групування ґрунтів

Підрозділ 2.2. Генетико-морфологічна будова ґрунтів

Описати будову профілю двох типів ґрунтів згідно з одержаним завданням.

Назва ґрунту _____________________________________________

Рис.2.1 Будова профілю ………………………………. ґрунту

Для кожного генетичного горизонту описати такі морфологічні ознаки: колір, гранулометричний склад, структуру, щільність і кольоровими олівцями замалювати профіль ґрунту. Дати порівняльну характеристику генетичної будови профілю ґрунтів згідно з отриманим завданням.

Підрозділ 2.3. Гранулометричний склад ґрунтів

Виписати з матеріалів ґрунтового обстеження або літературних джерел дані гранулометричного (механічного) складу ґрунтів і записати їх у табл. 2.4.

Проаналізувати дані гранулометричного складу, а саме:

а) назвати ґрунти за гранулометричним складом за тричленною класифікацією;

б) вказати, як змінюється гранулометричний склад за ґрунтовим профілем;

в) вказати, який вплив має гранулометричний склад на водні, фізичні та інші властивості, а також на вбирну здатність ґрунту.

Таблиця 2.3.1

Гранулометричний склад ґрунтів

Підрозділ 2.4. Фізико-хімічні властивості ґрунтів

Виписати з ґрунтового нарису або літературних джерел фізико-хімічні властивості двох основних типів ґрунтів і внести їх у табл. 2.4.1.

Таблиця 2.4.1

Фізико-хімічні властивості ґрунтів

Проаналізувати фізико-хімічні властивості ґрунтів за даними хімічних аналізів. Дати агрономічну характеристику цих ґрунтів. Обсяг до 2 сторінки комп’ютерного або 3 сторінок рукописного тексту.

Підрозділ 2.5. Гумусовий стан ґрунтів

Коротко описати процеси мінералізації і гуміфікації органічних решток у ґрунті, дати характеристику елементарного та групового складу гумусу.

Розрахувати запаси гумусу у метровому шарі ґрунту (згідно з отриманим завданням) за формулою:

D = T*D*h,

де D – запаси гумусу у шарі ґрунту, т/га;

T – вміст гумусу в шарі ґрунту, %;

d – щільність будови ґрунту, г/см³;

h - товщина шару ґрунту, см.

Запаси гумусу в метровому шарі ґрунту потрібно розраховувати за його вмістом у шарах 0-20, 20-40, 40-60, 60-80, 80-100см, одержані дані підсумувати.

Таблиця 2.5.1

Запаси гумусу у ґрунті

∑ =

Проаналізувати запаси гумусу в метровому шарі ґрунту і порівняти одержані дані зі шкалою показників гумусового стану ґрунтів (дод. Б). Зробити висновок про забезпеченість ґрунту гумусом.

Розрахунок балансу гумусу у сівозміні (ланці сівозміни)

Баланс гумусу – це різниця між статтями його синтезу та мінералізації за певний проміжок часу. Розрізняють такі типи балансу гумусу у сівозміні: бездефіцитний – коли витрати гумусу повною мірою поповнюються його новоутворенням; позитивний – новоутворення гумусу перевищує його втрати під час мінералізації; від’ємний баланс (дефіцитний) – витрати гумусу перевищують його новоутворення. Баланс гумусу у ґрунті сівозміни (ланки сівозміни) можна розраховувати за формою (табл. 2.5.2).

Графи 1-4 заповнюють згідно з отриманим студентом завданням, 5 – множенням показника вмісту гумусу у ґрунті на коефіцієнт 30 (глибина орного шару в сантиметрах). Графи 6 і 7 заповнюють за даними довідкової літератури (дод. В і Д).

Баланс гумусу у сівозміні (ланці сівозміни) визначається знаходженням різниці між середніми значеннями кількості мінералізованого гумусу та утвореного за рахунок органічних решток (середні значення граф 6 і 7). Якщо баланс гумусу є від’ємним (дефіцитним), необхідно запланувати поповнення запасу органічної речовини у ґрунті з розрахунку на 1 га орної землі сівозміни щорічно. Поповнення втрат гумусу у ґрунті здійснюється за рахунок гуміфікації пожнивних і кореневих решток, але головним чином внесенням органічних добрив.

Приклад розрахунку балансу гумусу у сівозміні (ланці сівозміни) на сірому лісовому ґрунті (табл. 2.5.2 ).

Таблиця 2.5.2

Розрахунок балансу гумусу у ґрунті сівозміни (ланки сівозміни)

Гній, який вносять на поля сівозмін, містить близько 22% сухої органічної речовини, або 220 кг/т, з якої утворюється гумус у процесі гуміфікації. Гуміфікується близько 25% органічної речовини гною або інших органічних добрив, тобто коефіцієнт гуміфікації органічної речовини гною становить 0,25%. Кількість гумусу, яка утворюється з гною, дорівнює 50-55 кг (220×25/100 = 55).

Дефіцит гумусу становить 0,66 т/га, або 660 кг/га. Для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу необхідно щорічно вносити в середньому (660/55)=12 т/га гною або відповідну кількість інших органічних добрив (дод. Д).

Таблиця 2.5.2

Розрахунок балансу гумусу у ґрунті сівозміни

(ланки сівозміни)

Підрозділ 2.6. Структура кислих ґрунтів господарства

Вибрати з матеріалів одержаного завдання площі кислих ґрунтів і записати їх у табл. 2.6.1. Зробити висновок про стан кислотності наявних ґрунтів та вказати заходи для її зниження.

Таблиця 2.6.1

Площа ґрунтів господарства за реакцією середовища

Розділ 3. ЗАХОДИ, ЩО СПРЯМОВАНІ НА ПІДВИЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ

На основі проаналізованих показників вказати конкретні заходи щодо підвищення родючості ґрунтів. Обсяг – до 3,0 сторінки рукописного тексту або 2сторінок комп’ютерного набору.

Висновки. Повинні бути лаконічними, конкретними і випливати зі змісту курсової роботи. Аналізуючи природні умови території і фізико-хімічні властивості ґрунтів, зробити висновок про їхню природну родючість, придатність для вирощування с.-г. культур і ефективність запропонованих заходів збереження і відтворення родючості. Обсяг – 1-1,5 сторінки рукописного тексту або 1сторінка комп’ютерного набору.

4. Оформлення та захист курсової роботи

Загальні вимоги до написання курсової роботи

Курсову роботу друкують за допомогою комп'ютера на одному боці ар­кушів білого паперу формату А4 (210х297 мм) через 1,5 міжрядкового інтервалу (до тридцяти рядків на сторінці) шрифтом Times New Roman розміру 14 pt.

На сторінках слід залишати поля таких розмірів: ліве - 25-30 мм, верхнє і нижнє - не менше 20 мм, праве - не менше ніж 10 мм.

Курсова робота починається з титульного аркуша, який виконується за зразком, поданим у дод. А.

Текстова частина повинна виконуватися у певних обсягах. Обсяг курсової роботи 25-30 сторінок рукописного тексту або 20-25 сторінок тексту комп’ютерного набору.

Кожен розділ курсової роботи починається з нової сторінки, підрозділ записується з абзацу. Розділи повинні мати порядкові номери, позначені арабськими цифрами. Вступ, висновки та бібліографічний список не нумеруються. Номер підрозділу складається з номера розділу і номера підрозділу, розділених крапкою. Наприклад: 2.3 – третій підрозділ другого розділу. Заголовки розділів пишуться симетрично до тексту великими літерами, заголовки підрозділів пишуться малими літерами з першою великою. Крапки в кінці заголовка не ставляться. Абзацний відступ повинен дорівнювати п’яти знакам.

Сторінки текстової частини нумеруються арабськими цифрами. На титульному аркуші, змісті та першій сторінці вступу нумерація не ставиться.

Таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. У правому куті над таблицею пишуть напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Назва таблиці пишеться посередині аркуша під цим написом. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад: Таблиця 2.1 – таблиця перша другого розділу. При перенесенні частини таблиці на наступний аркуш пишуть слова «Продовження табл. 2.1». Курсова робота може містити малюнки, схеми, графіки, які слід позначити словом «Рис.» і нумерувати в межах розділу. Наприклад: Рис.1.2 – другий рисунок першого розділу.

Завершену курсову роботу студент подає лаборанту кафедри, який реєструє її у спеціальному журналі та передає керівнику для перевірки й рецензування.

Захист курсових робіт проводиться в призначений час при комісії. Оцінювання відбувається відповідно до вимог кредитно-модульної системи за 100 бальною шкалою. Студент, який виконав курсову роботу, але при захисті отримав незадовільну оцінку, може отримати дозвіл деканату на повторний захист.

5. ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Д О Д А Т К И

Додаток А.

Зразок оформлення титульної сторінки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Ґрунтознавство з основами геології»

на тему:

Виконав студент(ка) групи АГ

Прізвище, ім’я, по батькові

Керівник:

Захищено з оцінкою

ЛЬВІВ 20 __

Додаток Б

Шкала показників гумусового стану ґрунтів

(за Гришиною, Орловим, 1978)

Додаток В

Середньорічні показники мінералізації гумусу в основних типах ґрунтів під окремими сільськогосподарськими

культурами, т/га

Додаток Д

Нагромадження гумусу за рахунок кореневих і післяжнивних решток у різних ґрунтів під окремими сільськогосподарськими культурами, т/га

Додаток Д

Коефіцієнт перерахунку органічних добрив на підстилковий напівперепрілий гній середньої якості

Підстилковий гній (вологість до 77%)............................................. 1,0

Безпідстилковий напіврідкий гній (вологість 90-93%).................. 0,5

Рідкий гній (вологість 93-97%)....................................................... 0,25

Гнойові стоки (вологість більше 97%)............................................... 0,10

Торфогнойовий компост..................................................................... 1,2

Пташиний послід напіврідкий (вологість до 65%)........................... 1,2

Пташиний послід напіврідкий (вологість 80-90%)........................ 0,65

Солома (з додаванням 8-12 кг/т азоту)............................................ 3,4

Сапропель (вологість 60%)............................................................... 0,25

Сидеральні добрива (природна вологість)........................................... 0,25

Додаток Ж

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: