Психічна надійність людини

Визначальною ланкою у надійності людини з точки зору безпеки є психіка людини. Встановлено, наприклад, що серед причин аварій на сучасних атомних станціях ЛЧ в середньому займає 25%. Майже в ¾ випадків ЛЧ – винувата психіка людини.

Психіка – це здатність людського мозку відображати об’єктивну реальність у вигляді відчуттів, уявлень, думок та інших суб’єктивних образів.

Розвиток психіки — результат еволюції нервової системи.

Психіка людини проявляється у її психічних діях: психічних процесах, психічних станах і психічних властивостях.

Психічні процеси – це короткочасні психічні дії, пов'язані із отриманням, переробкою та зберіганням інформації. До них належать: пам'ять і мислення, емоції і воля, відчуття і сприйняття, здатність володіти собою тощо.

Психічні стани – це психічні дії середньої тривалості, пов'язані із душевними переживаннями, котрі впливають на життєдіяльність. До них належать: настрій, депресія, стрес, закоханість і т.п.

Психічні властивості — це довготривалі, порівняно сталі психічні дії, які закріплюються у процесі життєдіяльності й характеризують її здатність відповідати на впливи з боку життєвого середовища адекватними реакціями. До них належать: темперамент, інтелект, здібності, характер тощо.

У професіях, пов’язаних з високим ризиком, виникає проблема підвищення психічної надійності людини. Для операторів енергетичних систем, атомних станцій, диспетчерів важливо швидко і безпомилково переробляти інформацію.

До основних характеристик пам’яті відносяться: об’єм інформації, що запам’ятовується, швидкість запам’ятовування, тривалість зберігання (швидкість забування), повнота і точність відтворення, готовність до відтворення.

Об’єм інформації, що зберігається в безпосередній (короткочасній) пам’яті, залежить від того, чим сприймає людина інформацію (яким аналізатором): слухом, зором, дотиком, і що саме вона сприймає (тобто вид інформації): сигнали, слова, музику тощо. У безпосередній пам’яті зберігається практично вся інформація, але протягом лише долей секунди. Потім вона швидко втрачається, в результаті чого через 1…2 с залишається близько восьми символів, які переходять в оперативну пам’ять.

Оперативна пам’ять дозволяє зберігати поточну інформацію на час, необхідний для розв’язання тих чи інших практичних задач. Цей час в реальних умовах змінюється від кількох секунд до кількох хвилин.

Довготривала пам’ять забезпечує зберігання інформації протягом тривалого часу (години, дні, місяці й роки).

Сенсорномоторні реакції – це відповідні дії людини на різні відчуття, котрі сприймаються органами відчуттів. Тривалість реакції збільшується з віком, хоча з часом зростає досвід і вміння прогнозування ситуації: тривалість реакції досвідченого водія, наприклад, 0,5…1,5 с, менш досвідченого – 1…2 с.

Емоції – це переживання людиною свого відношення до інших людей, того, що він пізнає, що робить. Вони знаходять вираження у відчуттях, настрої, афектах людини.

Механізм виникнення емоцій пов’язаний з накопиченням у крові адреналіну, який забезпечує закономірний комплекс змін. Для емоцій характерно посилення серцевої діяльності, почастішання дихання, збільшення артеріального тиску, посилення потовиділення, збільшення тонусу м’язів, розширення зіниць тощо. Особливо виражені ці ознаки при негативних емоціях.

Позитивні емоції сприятливо діють на організм, а негативні призводять до помилкових дій, пригніченню психіки, ступору (заціпенінню). Важливим фактором у пригніченні негативних емоцій є воля, тобто зусилля, направлені на виконання дії при наявності перешкоди. Для боротьби з негативними емоціями потрібно володіння повною інформацією, тренованість в екстремальних ситуаціях.