Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Психічна надійність людини




Визначальною ланкою у надійності людини з точки зору безпеки є психіка людини. Встановлено, наприклад, що серед причин аварій на сучасних атомних станціях ЛЧ в середньому займає 25%. Майже в ¾ випадків ЛЧ – винувата психіка людини.

Психіка – це здатність людського мозку відображати об’єктивну реальність у вигляді відчуттів, уявлень, думок та інших суб’єктивних образів.

Розвиток психіки — результат еволюції нервової системи.

Психіка людини проявляється у її психічних діях: психічних процесах, психічних станах і психічних властивостях.

Психічні процеси – це короткочасні психічні дії, пов'язані із отриманням, переробкою та зберіганням інформації. До них належать: пам'ять і мислення, емоції і воля, відчуття і сприйняття, здатність володіти собою тощо.

Психічні стани – це психічні дії середньої тривалості, пов'язані із душевними переживаннями, котрі впливають на життєдіяльність. До них належать: настрій, депресія, стрес, закоханість і т.п.

Психічні властивості — це довготривалі, порівняно сталі психічні дії, які закріплюються у процесі життєдіяльності й характеризують її здатність відповідати на впливи з боку життєвого середовища адекватними реакціями. До них належать: темперамент, інтелект, здібності, характер тощо.

У професіях, пов’язаних з високим ризиком, виникає проблема підвищення психічної надійності людини. Для операторів енергетичних систем, атомних станцій, диспетчерів важливо швидко і безпомилково переробляти інформацію.

Для цього претендентів тестують на:

ü здатність запам’ятовувати великі масиви інформації;

ü швидкість сенсорно-моторних реакцій;

ü здатність концентрувати увагу;

ü темперамент;

ü інтелект;

ü стійкість до стресу, тощо.

Пам’ять – це комплекс психічних процесів, що відбуваються у центральній нервовій системі (ЦНС). Поняття „пам’яті” включає процеси запам’ятовування, зберігання, пізнавання та відтворення інформації. За різними ознаками виділяють різні види пам’яті. За тривалістю зберігання інформації, наприклад, розрізняють:

короткочасну пам’ять (робочу або оперативну), для якої оптимальний об’єм інформації складає 7± 2 різноманітних «пакетів», час зберігання яких 30…40 с; якщо кількість сигналів, що надходить, більше – відбувається вибіркове сприйняття інформації;

довготривалу (постійну).

За характером матеріалу, що запам’ятовується, розрізняють пам’ять:

– логічну;

– образну (зорову, слухову, дотикову);

– емоційну;

– моторну (рухову).

У деяких людей (дегустаторів) дуже розвинена пам’ять на смак, пахощі.

До основних характеристик пам’яті відносяться: об’єм інформації, що запам’ятовується, швидкість запам’ятовування, тривалість зберігання (швидкість забування), повнота і точність відтворення, готовність до відтворення.

Об’єм інформації, що зберігається в безпосередній (короткочасній) пам’яті, залежить від того, чим сприймає людина інформацію (яким аналізатором): слухом, зором, дотиком, і що саме вона сприймає (тобто вид інформації): сигнали, слова, музику тощо. У безпосередній пам’яті зберігається практично вся інформація, але протягом лише долей секунди. Потім вона швидко втрачається, в результаті чого через 1…2 с залишається близько восьми символів, які переходять в оперативну пам’ять.

Оперативна пам’ять дозволяє зберігати поточну інформацію на час, необхідний для розв’язання тих чи інших практичних задач. Цей час в реальних умовах змінюється від кількох секунд до кількох хвилин.

Довготривала пам’ять забезпечує зберігання інформації протягом тривалого часу (години, дні, місяці й роки).

Сенсорномоторні реакції – це відповідні дії людини на різні відчуття, котрі сприймаються органами відчуттів. Тривалість реакції збільшується з віком, хоча з часом зростає досвід і вміння прогнозування ситуації: тривалість реакції досвідченого водія, наприклад, 0,5…1,5 с, менш досвідченого – 1…2 с.

Емоції – це переживання людиною свого відношення до інших людей, того, що він пізнає, що робить. Вони знаходять вираження у відчуттях, настрої, афектах людини.

Механізм виникнення емоцій пов’язаний з накопиченням у крові адреналіну, який забезпечує закономірний комплекс змін. Для емоцій характерно посилення серцевої діяльності, почастішання дихання, збільшення артеріального тиску, посилення потовиділення, збільшення тонусу м’язів, розширення зіниць тощо. Особливо виражені ці ознаки при негативних емоціях.

Позитивні емоції сприятливо діють на організм, а негативні призводять до помилкових дій, пригніченню психіки, ступору (заціпенінню). Важливим фактором у пригніченні негативних емоцій є воля, тобто зусилля, направлені на виконання дії при наявності перешкоди. Для боротьби з негативними емоціями потрібно володіння повною інформацією, тренованість в екстремальних ситуаціях.

Відомі також внутрішні і зовнішні фактори, котрі сприяють або заважають процесу сприйняття інформації, і елементи «контексту».

До внутрішніх факторів, які визначають процес прийняття рішення, а значить, дії оператора, відносять:

· розумові здібності;

· здатність утримувати у пам’яті інформацію, знання, навики;

· особливості реакції;

· стійкість до стресу.

До зовнішніх факторів відносять:

· характер і тип обладнання;

· оточуючі умови;

· складність завдання.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных