Монтажні символи і умовні зображення.

При викреслюванні графічного матеріалу схеми зовнішніх проводок використовують умовні символи і зображення, що дозволяють схематично показати всі зовнішні зв’язки.

Під табличним пояснюючим надписом розташовують умовні позначення всіх первинних приладів, відбірних і виконавчих пристроїв та інших засобів автоматики, що встановлюються на технологічному обладнанні і трубопроводах або в безпосередній близькості від них (місцеві прилади).

Вказані прилади, устрої та засоби автоматики показують у вигляді кола і умовних літерних позначень. Для первинних приладів, що мають трубні під’єднання до технологічних апаратів і трубопроводів, додатково показуються на цих трубах запорна арматура (рисунок2)

Рисунок 2 – Приклади умовних зображень первинних приладів

В тих випадках, коли прилад т(датчик) має більш складну обв’язку, її показують схематично, але з відображенням всієї запорної та іншої застосованої апаратури (врівноважувальні судини, продувочна, запорна арматура тощо).

Лінії зв’язку допускається підводити до символу приладу до будь-якої точки кола, але бажано зберігати контурне зображення відносно схеми їх обв’язки.

Всередині умовних графічних позначень датчиків, що мають під’єднання до електричних проводок, показують затиски подібно до їх дійсного розташування у виробі та їх заводську манкіровку, а також тип приладу (рис.3).

Рисунок 3 – Приклади умовних зображень датчиків

Одночасно над лінією виноски проставляється позиція приладу, що присвоєна йому функціональною схемою і специфікацією, а під лінією виноски – номер установочного креслення для даного приладу.

Для приладів та апаратів, що не мають манкіровки зовнішніх виводів, потрібно вказувати схему внутрішніх з’єднань (магнітний пускач, кінцевий вимикач тощо) за винятком випадків, коли підключення може бути тільки однозначним (дзвоник).

На схемах зовнішніх електричних та трубних проводок у вигляді умовних символів показують щити, пульти. Як правило, ці умовні символи розташовують в середній та нижній частинах поля креслення і зображують у вигляді прямокутників суцільними лініями товщиною 0.2-0.3 мм. Розміри умовних зображень щитів і пультів визначаються умовами найкращого розташування ліній зв’язку.

В центрі умовного зображення щита або в його лівій частині вказується назва цього щита або пульта, наприклад «Щит автоматизації котла №1», «Щит контролю та управління насосною». Під цими підписами дається посилання на креслення монтажних схем всіх панелей цього щита або пульта.

Між графічними зображеннями первинних та поза щитових приладів та уніфікованих стойок і умовними зображеннями щитів і пультів розміщують на полі креслення з’єднувальні та протяжні коробки. В прямокутнику, який зображує всі ущільнюючі вводи (штуцера), пронумеровану збірку затисків і внутрішню комутацію проводів. Ущільнюючі штуцера на зображенні з’єднувальної коробки показують відповідно їх дійсному розташуванні. Поряд з графічним зображенням з’єднувальної коробки для електропроводок над полицею лінії виноски вказують тип коробки (позначення) і порядковий номер (рис.4).

Рисунок 4 – Умовне зображення коробок на схемах зовнішніх проводок

Електричні проводки. Електропроводкою називається сукупністьпроводів і кабелів з кріпленнями та захисними конструкціями, що відносяться до них.

При великій кількості електрозв’язків допускається схеми зовнішніх проводок оформлювати окремо від трубних проводок, тобто тільки для електричних проводок, що дозволяє компонувати такі схеми на кресленнях невеликих розмірів і полегшує читання їх та роботу з ними.

Схеми зовнішніх електричних проводок можуть також виконуватися у вигляді сумісних схем, на яких показуються не тільки зовнішні електричні проводки, а також їх підключення до затисків, роз׳ємів, тощо. Однак допускається замість сумісних схем випускати окремо схему зовнішніх поводок і схему підключень на самостійних кресленнях.

По можливості об’єднання значної кількості ланцюгів в одному кабелі рекомендується застосовувати магістральні кабелі. Магістральні кабелі – це такі електричні проводки, які об’єднують індивідуальні проводки від розрізнено встановлених на місцях датчиків і приладів і доводять їх до щитових приміщень. Економічна доцільність застосування магістральних кабелів підтверджується, коли співвідношення середньої довжини місцевих проводок и магістральних кабелів 1:1 і менше.

Об’єднання місцевих проводок здійснюється через з’єднувальні коробки або спеціальними затисками (стативами).

Забороняється об’єднання в одному кабелі або прокладка в одній захисній трубі ланцюгів з вимірювальними ланцюгами від термометрів опору і термопар, які повинні прокладатися окремо.

Проводка, що живиться електроенергією, показуються у вигляді ліній, що відходять від щитів без маркіровки, з вказівкою адреси, куди вона направляється …«кабель, питающий електроэнергией щит автоматизации, запроектирован и включен в спецификацию в електрической части проекта, см. чертёж №…»

Електричні проводки, під׳єднані до окремих струмоприймачів і захищені метало рукавами, на схемі зовнішніх проводок відмічають або відповідними надписами(метало рукав), якщо вони не мають переходу на захисну трубу, або цими ж надписами, але з вказівкою у вигляді точки місця цього переходу (допускається давати інше позначення по усмотрению виконавця).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: