Теоретична частина.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці»

Виконала:

Онищенко Наталія Юріївна

спеціальність 6.050103

курс 4

група 4-103

№ залікової книжки 080331

варіант 31

Київ 2012
План

1. Теоретична частина.

1.1 Визначення поняття «безпеки життєдіяльності».

1.2. Державне та соціальне значення охорони праці.

2. Практична частина.

2.1 Задача 1

2.2 Задача 2

3. Список використаних джерел.

Теоретична частина.

1.1 Визначення поняття «безпеки життєдіяльності».

Безпека життєдіяльності – галузь знань, у котрій вивчають небезпеки, які загрожують людині в повсякденному житті (вдома, на роботі, на вулиці, на відпочинку) та при надзвичайних ситуаціях (аварії, техногенні та природні катастрофи тощо) і методи захисту від них.

Як складна категорія, вона охоплює життя і діяльність людини у взаємодії з навколишнім середовищем (природних і штучним).

Це науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від реальних та потенційних небезпек.

1.2 Державне та соціальне значення охорони праці.

Поліпшення умов та охорони праці стає одним з важливих напрямків підвищення матеріального та культурного рівня життя народу, а це, у свою чергу, сприяє зростанню якості та продуктивності праці, підвищенню соціально-економічних показників виробництва, зменшенню коштів на витрати від травматизму, професійних захворювань і аварій. Незадовільний стан охорони праці негативно відбивається на економіці держави – щорічна загальна сума витрат на фінансування відшкодування заподіяної шкоди потерпілим на виробництві та інших виплат, пов’язаних з незадовільними умовами праці, становить понад 1 млрд. грн.

Сьогодні за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) смертність від нещасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, причому якщо від таких захво­рювань помирають в основному люди похилого віку, то внаслідок нещасних випад­ків переважно гинуть люди молодшого та середнього віку. Аналіз причин смертності в Україні (1994 – 2001 рр.) показує, що саме нещасні випадки у виробничій та невиробничій сферах є головною причиною смерті наших чоловіків у працездатному віці – за статистикою, приблизно 35% усіх смертей у цьому віці. У той же час, близько 38% від загальних захворювань людей в Україні пов'язані з дією небезпечних і шкідливих факторів у процесі праці.

Кількість загиблих і травмованих внаслідок нещасних випадків і аварій є непомірно високою. Тому питання охорони праці та здо­ров'я наших громадян у процесі їх трудової та будь-якої іншої діяльності повинні стати пріоритетними та увійти до розряду питань найвищого державного рівня, оскільки саме люди, їх життя та здоров'я є найбільшим багатством будь-якої держави.

Із вищезазначеного стає зрозумілим, що охорона праці відіграє важливу роль як соціальний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя — те й інше дається лише один раз. Необхідно пам'ятати, що внаслідок нещасних випадків та аварій гинуть на виробництві не просто робітники та службовці, на підготовку яких держава витратила значні кошти, а перш за все люди — годувальники сімей, батьки та матері дітей.

Окрім соціального, охорона праці має, безперечно, важливе економічне значен­ня — це й висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, ком­пенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо. Незадовільний же стан охорони праці важким тягарем лягає на економіку держави. Так в Україні щорічно майже 17 тис. чоловік стають інвалідами, чисельність пенсіонерів внаслідок трудового каліцтва перевищила 150 тис. чоловік, щорічна загальна сума виплат на фінансування пільгових пенсій та пенсій з трудового каліцтва, відшкодування заподіяної шкоди потерпілим на виробництві та інших виплат, пов'язаних із незадовільними умовами праці, перевищує 1 млрд. грн.

Практична частина.

Задача 1.

Варіант 3.

Бригада мулярів в квартирі (об'ємом V) провадить ремонт, зокрема фарбувальні роботи фарбою НЦ-1125. У зв'язку з тим, що на відстані X від будинку розташована будівля дитячого садка, в якому нерідко відкриті вікна чи кватирки, в квартирі, що ремонтується, вікна відкривати не стали.

Визначити в момент, коли пофарбувались всі поверхні, що підлягали фарбуванню загальною площею S_ф (момент максимальних випаровувань), концентрацію в квартирі і-тої шкідливої речовини (ШР), що входить до складу фарби та вияснити, чи не шкідливо мулярам та мешканцям знаходитись в квартирі в цей час без індивідуальних засобів захисту органів дихання, а також, чи допустима концентрація ШР, що викидається в атмосферу через вентиляційну шахту будинку висотою Н та з площею устя S_У = 0,3 м2, біля вікон дитсадка.

Відомо, що в зазначений період через вентиляційну шахту з квартири витягується 35% максимальних випаровувань (σ_ш = 0,35), а ще 10 % через щілини в дверній коробці надходять до сходинкової клітки. Газоповітряна суміш виходить з устя шахти зі швидкістю ω _o.

Дані для розрахунків наведені в таблицях 1 та 2.

Таблиця 1

Таблиця 2

Розв’язання.

Визначимо концентрацію шкідливої речовини в квартирі (С_б, мг/м³).

Для цього спочатку вирахуємо масу випаровувань М_і за формулою, врахувавши, що максимальне надходження в повітря квартири розчинників із фарби відбувається в процесі фарбування та в перші хвилини після його закінчення, коли випаровується біля 25% від їх загальної кількості (σ_в = 0,25), а витрати фарби становлять Q_s:

Тож, підставивши дані за умовою значення, отримаємо:

Тепер можемо обчислити С_б за формулою:

тобто,

Перш ніж порівняти це значення з допустимим, врахуємо, що в зазначений період через вентиляційну шахту витягується 35%, а ще 10% через щілини в дверній коробці надходять до сходинкової клітки, що разом становитиме 45%. Отже, в квартирі залишиться 55% випаровувань, тобто:

Як бачимо, така концентрація шкідливої речовини в квартирі порівняно з гранично допустимою є шкідливою для робочих місць мулярів і перевищує ГДК для мешканців квартири.

Тепер визначимо, чи є допустимою концентрація ШР, що викидається в атмосферу через вентиляційну шахту будинку, біля вікон дитячого садка.

Спочатку здійснимо розрахунок приземної концентрації газоповітряної суміші з одиночного джерела з круглим устям за несприятливих метеорологічних умов за формулою:

Для цього необхідно визначити М (максимальну кількість ШР, що викидається в атмосферу з устя вентиляційної шахти, мг/с) та об’єм повітряної суміші V_l (м³/с).

Скористаємося відповідними формулами:

та

Тоді максимальну кількість ШР, що викидається в атмосферу з устя вентиляційної шахти:

а об’єм повітряної суміші:

Підставимо отримані значення у формулу :

Тепер визначимо приземну концентрацію на відстані, застосувавши формулу:

Для цього необхідно спочатку з’ясувати величину коефіцієнта S_l, про який відомо, що

= 0,4, за умови, що

і = 0,05, якщо

Щоб обчислити відстань Х_м, застосуємо формулу:

тобто, підставши дані за умовою, отримаємо:

Отже, що більше, ніж 0,2, тобто обираємо =0,4.

Тепер ми можемо визначити приземну концентрацію на відстані :

Таким чином, порівнявши отримане значення з ГДК для населення, можна зробити висновок, що концентрація ШР в повітрі біля вікон дитсадка перевищує допустиме.

Відповідь: концентрація ШР в повітрі квартири є недопустимою для робочого місця мулярів і перевищує гранично допустиму норму для мешканців квартири, а також є занадто шкідливою для вихованців та працівників дитсадка, що розташований поряд.

Задача 2.

Варіант 1.

У виробничому приміщені джерела надлишкових тепловиділень, а також випаровувань шкідливих рідин і не лише в середині витяжних шаф, а й поза ними.

Визначити необхідну кількість повітря для видалення надлишкових тепловиділень та для зменшення концентрацій шкідливих випаровувань у приміщені до гранично допустимих, якщо повітря щогодини надходить G_i (кг) шкідливих випаровувань, сумарна площа всіх вхідних отворів витяжних шаф F (м²), швидкість пароповітряної суміші в цих отворах V (м/с), а концентрація парів у повітропроводі місцевої вентиляції C_jm.

Дані для розрахунків наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Назва величини, її позначення та одиниці виміру	Значення
F, м2	5,0
V, м/с	0,4
Надлишкове тепло, , кДж/год
Температура видаленого повітря, , К
Температура приточного повітря, , К
Маса випарованого бензину, кг/год	4,0
Маса випарованого ацетону, кг/год	2,0
Концентрація пари бензину у повітропроводі місцевої вентиляції, , мг/
Концентрація пари ацетону у повітропроводі місцевої вентиляції, , мг/
Концентрація пари бензину в приточному повітрі, , мг/м3
Концентрація пари ацетону в приточному повітрі, , мг/м3
Густота приточного повітря, , кг/м3	1,239
Питома теплоємність повітря, , кДж/(кг∙К)
Гранично допустима концентрація бензину в повітрі робочої зони, , мг/м3
Гранично допустима концентрація ацетону в повітрі робочої зони, , мг/м3

Розв’язання.

Розрухуємо необхідну кількість повітря для видалення надлишкових тепловиділень з приміщення до нормованих значень температури за формулою:

Отже, підставивши відомі за умовою значення, отримаємо:

Підрахуємо об’єм випаровувань, який видалить місцева вентиляція застосуємо формулу:

Для цього спочатку знайдемо кількість повітря, яке прокачає місцева вентиляція через витяжні шафи:

= 5 ∙ 0,4 ∙ 3600 = 7200 ().

Тоді в результаті обчислення швидкості випаровування бензину, який видалить місцева вентиляція, отримаємо:

І знайдемо швидкість випаровування ацетону, який видалить місцева вентиляція:

Тепер можемо вирахувати, яка маса шкідливих випаровувань залишиться у робочій зоні. Для цього від загальної маси випаровувань віднімемо кількість речовини, видалену місцевою вентиляцією.

Отже, маса бензину, що залишиться:

А маса ацетону, що залишиться:

Як бачимо, для видалення шкідливих речовин місцевої вентиляції недостатньо. Тож обчислимо, яку кількість повітря необхідно прокачати загальнообмінною вентиляцією, щоб вивести залишки бензину та ацетону.

Скористаємося формулою:

Тоді, для бензину це значення:

а для ацетону:

Отже, враховуючи те, що за одночасного випаровування декількох шкідливих рідин кількість вентильованого повітря визначають за тією шкідливістю, котра вимагає більшого об’єму прокачаного повітря, можна зробити висновок, що для зменшення концентрації шкідливих речовин у приміщенні до гранично допустимих необхідно прокачаного загальнообмінною вентиляцією повітря.

Відповідь: 22844,4 м³/год.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: