Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Поняття про категорію числа




Категорія числа узагальнено відображає кількісні відношення предметів, позначуваних іменниками. Словозмінна категорія числа реалізується в українській мові у протиставленні двох рядів форм - однини і множини. Ці форми становлять дві іменникові парадигми. Одиниці типу кн и га - кн и ги, стіл - стол и, под і я - под і ї функціонують не як окремі слова, а як форми одного й того ж слова, виражені за допомогою закінчень, які одночасно виступають і показниками відмінкових значень.

У своєму типовому вираженні форми однини й множини поширюються на ті іменники, які виступають назвами обчислюваних предметів, явищ або подій. Однина означає, що названий предмет мислиться як один з якогось класу однорідних предметів. Множина вказує на два, три і більше (аж до нескінченності) однорідних предметів.

За давньоруської доби існувала ще й третя форма числа в іменників - двоїна. У процесі розвитку української мови ця форма відмерла; залишки її маємо в словах о чі, пл е чі (але тепер вона вже має значення множини).

Граматичні ознаки категорії числа іменників характеризуються:

1. наявністю відмінкових форм, властивих окремо для однини і множини: рік- а, рік- и і т.д. - р і к-и, рік; сел- о, сел- а - с е л-а, сіл; тел- я, тел я т-и - тел я т-а, тел я т. Морфологічними показниками у цьому випадку служать відповідні відмінкові закінчення;

2. відповідними синтаксичними зв'язками іменників з іншими словами в реченні: зел е на трав а, зел е ної трав и - зел е ні тр а ви, зел е них трав; у чень прац ю є - у чні прац ю ють;

3. специфічними засобами словотвору: ки я нин - ки я ни; н е бо - небес а; курч а - курч а та;

4. наголосом: пшен и ця, пшен и ці - пшениц і; верб а, верб и - в е рби; м о ре, м о ря -мор я;

Іменники, що вживаються тільки в однині (singularia tantum)

Іменники цієї групи виражають назви предметів чи понять, які в практиці мовлення не треба уявляти в якійсь кількості. Вони могли б мати потенціально повну парадигму відмінювання, але практично для них характерна лише однина.

До singularia tantum належать такі основні групи іменників:

1. абстрактні іменники, що означають якість, властивість, дію, стан чи різні узагальнені поняття сміливість, гордість, боротьба, щастя, далечінь, розвиток, любов, гнів, мудрість
2. збірні іменники, що означають сукупність осіб або подібних предметів, явищ, які мисляться як одне неподільне ціле козацтво, рідня, піхота, прокуратура, деканат, комашня, колосся, листя, молодь, студентство
3. іменники, що становлять категорію речовинності молоко, масло, кисень, азот, папір, руда, солома, борошно, нафта, вода, золото, сніг, пісок, асфальт
4. власні назви людей, тварин, планет, географічні та інші поняття Наталія, Віктор, Марія, Пірат, Сірко, Київ, Полтава, Дніпро, Земля, Марс, кінотеатр "Дружба"

Іноді від названих іменнників може утворюватись форма множини, але при цьому відбувається зміщення у лексичному значенні. Зокрема через форму мнножини конкретне зачення може протиставлятися більш загальному, тоді форми множини набувають спеціалізованих значень, а саме:

1. сортів або різновидів речовин і матеріалів: мед - мед и, вод а - в о ди, сталь - ст а лі, м а сло - масл а;

2. різних проявів абстрактних ознак: шв и дкість - шв и дкості;

3. співвідношення величин за масою, розміром або інтенсивністю вияву: піс о к - піск и, сніг - сніг и, ж и то - жит а, біль - б о лі;

4. однойменних осіб або предметів: Привіт вам, Петрики, Марусі, Олі, Гриці (М. Рильський);

5. номінанацій, узагальнених на основі характеристичних ознак, пов'язаних з відповідними власними назвами: Давайте нам літературу. Давайте Байронів, Шекспірів, Гете (М. Коцюбинський);

6. сукупності осіб, пов'язаних родинними стосунками: родина Королів.

Іменники, що вживаються тільки в множині (pluralia tantum)

Іменники, вживані лише у множині, також охоплюють кілька семантичних груп. Найголовнішими серед них є такі:

1. назви будівель, їх частин, споруд сіни, ворота, сходи, двері
2. назви предметів упряжі, засобів пересування шори, наритники, сани, бігуни
3. назви знарядь праці і предметів домашнього вжитку граблі, вила, ваги, триноги, ночви, носилки
4. назви парних предметів і парних частин тіла окуляри, ножиці, кліщі, терези, тиски, лапки, в'язи, груди
5. назви музичних інструментів цимбали, літаври
6. назви одягу і взуття штани, труси, бриджі, бутси, панталони
7. назви маси, речовини, матеріалу, продуктів харчування хімікалії, парфуми, помиї, дрова, вершки, дріжджі, прянощі, консерви, макарони,
8. назви залишків речовини чи матеріалу висівки, вичіски, недоїдки
9. назви відрізків часу, свят, традиційно-побутових обрядів та дій, що повторюються сутінки, будні, канікули, іменини, роковини, заручини, зажинки, обжинки, переговори, перегони
10. назви сукупності предметів зі значенням збірності надра, гроші, фінанси, джунглі, хащі, люди
11. назви ігор шахи, городки, жмурки
12. назви дій і процесів посиденьки, витребеньки, відвідини, дебати, хвастощі, пустощі
13. назви на позначення почуттів, емоцій, станів радощі, молодощі, гордощі, жалощі, веселощі, труднощі, ревнощі, скупощі, мудрощі, ластощі
14. власні географічні назви Альпи, Афіни, Суми, Черкаси, Карпати, Дарданелли

Значення числа в невідмінюваних іменниках виражається тільки синтаксично і визначається за допомогою контексту: В одному купе сиділо троє дівчат; З усіх купе виходили люди.

Рід абревіатур

Відмінювані абревіатури, утворені поєднанням початкової частини слова (чи частин слова) з повною формою іменника, зберігають значення роду відповідного іменника: довгоочікувана зарплата, студентська профспілка, міська санепідемстанція, столичний педуніверситет.

Відмінювані абревіатури, що утворюються з початкових звукосполучень або звуків кількох слів, а також ті, що утворюються поєднанням початкових частин слів, значення чоловічого роду набувають за зовнішньою подібністю до іменників ІІ-ої відміни на приголосний: Ковельський ліспромгосп, районний військоммат, Центральний загс, найкращий вуз, занедбаний колгосп.

Невідмінювані абревіатури, утворені поєднанням початкової частини першого слова повної назви з формою непрямого відмінка другого слова, мають рід першого складового елемента: нечесний завскладом, суворий комроти, веселий помкомвзводу.

Рід інших невідмінюваних абревіатур визначається за родом іменника, який входить до абревіатури в називному відмінку однини: міський райвно (відділ - чол.рід), важлива НТР (революція - жін.рід). Проте тут можуть бути і винятки: НАТО повідомило - середній рід (набуто за зовнішньою подібністю до іменників середнього роду). До речі, це запозичена абревіатура - НАТО (NATO - North Atlantic Treaty Organization - з англ. Північно-атлантична договірна організація). Подібно до цього набувають рід і такі абревіатури як ЮНЕСКО, ООН, ЄЕС.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2025 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных