Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.

Психічний примус - це реальна погроза негайного застосування до особи насильницьких дій чи спричинення іншої шкоди з метою домогтися від неї відповідної поведінки або позбавити її можливості діяти за своїм розсудом.

Фізичний примус - вплив на тілесну недоторканність та свободу особи, коли вона позбавляється можливості діяти за своїм розсудом, примушується до вчинення суспільне небезпечного діяння, яке завдає шкоди правоохоронюваним інтересам або створює небезпеку заподіяння такої шкоди шляхом застосування фізичного впливу.

Дія або бездіяльність особи, вчинена під впливом застосування до неї фізичного або психічного примусу, і яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, за певних обставин розглядається як така, що виключає злочинність діяння.

Неможливість особи керувати своїми вчинками виключає вину особи і кримінальну відповідальність

Якщо особа зберігала можливість керувати своїми діями і її поведінка завдала шкоду, вона буде визнана правомірною, якщо:

1) завдана шкода менша, ніж шкода відвернута;

2) запобігти відвернутій шкоді іншими засобами було неможливо.

Загроза позбавлення життя чи здоров'я буде переважати над загрозою заволодіння злочинцем матеріальними цінностями. В інших випадках питання вирішується шляхом оцінки всіх обставин справи на підставі вказаних правил. Якщо буде визнано, що застосований до особи примус не звільняє її від кримінальної відповідальності за заподіяну нею під його впливом шкоду (вбивство людини під загрозою позбавлення власного життя), така ситуація розглядається як обставина, що пом'якшує покарання.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: