Тема 1.11. Обробка коміра та з’єднання його з горловиною у верхньому жіночому одязі.

Мета заняття: Формування початкових вмінь та навичок, необхідних при обробці коміра, з’єднанні його з горловиною виробу.

Завдання: 1.13.1. Обробити нижній комір.

1.13.2. Обробити верхній комір.

1.13.3. З’єднати верхній комір з нижнім обшивним швом.

1.13.4. З’єднати комір з горловиною виробу.

Література: [1, с 278 - 289; 2, с 159 - 168; 6, с 146 - 147]

Методичні вказівки

По способу з’єднання з горловиною коміри діляться на вшивні в горловину і коміри суцільновикроєні з основними деталями виробу.

По формі коміри бувають: відкладні, стоячі, стоячі-відкладні, плоско- лежачі, коміри покрою фентазі.

В залежності від форми горловини: із застібкою доверху, із лацканами.

По розміру: малі, великі.

По конфігурації зрізу відльоту: шаль, апаш.

Відкладний комір складається з верхнього та нижнього коміра. Верхній комір викроюють з однієї деталі, нитка основи проходить вздовж середини коміра. Нижній комір може складатися з однієї деталі, нитка основи проходить вздовж середини коміра, а може складатися з двох деталей. Нитка основи на нижньому комірі може проходити вздовж зрізів розкепів у виробах з лацканами.

При виготовленні верхнього одягу розповсюдженим є спосіб з’єднання верхнього коміра з нижнім обшивним швом (у жіночому одязі) та швом у підгин (у чоловічому одязі). Нижній комір з’єднується з горловиною зшивним накладним швом із закритим зрізом або з відкритим зрізом.

Процес обробки вузла складається з наступних етапів:

1. Обробка нижнього коміра.

2. Обробка верхнього коміра.

3. З’єднання верхнього коміра з нижнім.

4. З’єднання коміра з горловиною виробу.

Деталі крою коміра:

- з тканини верха: нижній комір – 1 дет.; верхній комір – 1 дет.;

- з прокладочного матеріалу з клейовим покриттям: прокладка в нижній комір-1дет.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: