Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Застосування БПЛА у воєнних конфліктах кінця ХХ – початку ХХІ ст. Застосування БПЛА у воєнних конфліктах кінця ХХ – початку ХХІ ст




Застосування БПЛА у воєнних конфліктах кінця ХХ – початку ХХІ ст. та їх розвиток у зазначений період відбувалися під впливом трьох основних груп факторів [6]: умов ведення збройної боротьби, науково-технічного прогресу та воєнно-економічного чинника.

Зазначено, що воєнні конфлікти кінця ХХ – початку ХХІ ст. характери-зувалися складними фізико-географічними умовами ведення бойових дій, які впливали на застосування БПЛА: тактичними властивостями місцевості, умова-ми виконання завдань, експлуатацією в різних кліматичних умовах. Складний рельєф, міські умови, кліматичні та метеорологічні умови гірсько- пустельної місцевості районів конфліктів істотно зменшували можливість застосування наземної розвідки та пілотованої розвідувальної авіації. В той же час вплив цих умов на БПЛА був значно меншим, що обумовило пріоритетність їх засто-сування. Особливості фізико-географічних умов районів конфліктів висунули додаткові вимоги до БПЛА: складний рельєф та міські умови змусили активі-зувати роботи щодо створення низькошвидкісних БПЛА тривалого перебування у повітрі та малогабаритних БПЛА з можливістю запуску з руки; складні кліма-тичні та погодні умови, різкі зміни температурного режиму сприяли вдосконаленню бортового обладнання; необхідність виконання польотів над великими терито-ріями без орієнтирів змусила обладнати БПЛА додатковою системою навігації.

Використання в ході воєнних конфліктів значних сил авіації доказало її вирішальний вплив на загальний процес збройної боротьби. Починаючи з 1999 року (від конфлікту на Балканах) основні координати бойових дій поступово переносяться в повітряно-космічний простір, який і став новим театром війни, на якому домінувала лише одна сторона, здатна вести безконтактні бойові дії. Людина поступово витісняється з поля бою. Ті види озброєння і військової техніки, які передбачали і створювали небезпеку для життя людини в управлінні та застосуванні ними, замінюються роботами. Те ж стосується і літальних апаратів – активізувалися роботи щодо створення і застосування літальних апаратів без пілотів на борту (БПЛА), які поступово почали витісняти пілотовану авіацію.

Проаналізувавши досвід застосування розвідувальних БПЛА під час воєнних конфліктів на Близькому Сході, на Балканах, в Афганістані та на Кавказі, було з’ясовано, що розвідка залишалася основним завданням БПЛА у воєнних конфліктах.

Відмічено, що від конфлікту до конфлікту обсяг розвідувальних завдань, покладених на БПЛА, постійно збільшувався. Серед нових завдань – контроль за завданням ударів по противнику, стеження за ходом оперативного розгортання військ, перевірка ступеня маскування своїх військ.

Після воєнного конфлікту в Іраку 1991 року зросла роль, кількість та різноманітність БПЛА порівняно з пілотованою розвідувальною авіацією. Безпілотні літальні апарати в бойовій обстановці стали більш результативно та оперативно, ніж пілотовані літаки-розвідники, вирішувати завдання без ризику для особового складу. Так, у 2005 році з 28 тис. годин, які налітали ВПС Ізраїлю, виконуючи бойові завдання, 65% належали БПЛА. Встановлено, що оцінюючи бойовий потенціал, військові фахівці Ізраїлю порівнювали один БПЛА з трьома звичайними літаками-розвідниками.

Ефективність виконання завдань за допомогою БПЛА зумовила активізацію робіт щодо створення нових різноманітних за характеристиками та можливостями безпілотних ЛА. І тому з 2001 року у воєнних конфліктах відмічено паралельне застосування великої кількості різновидів безпілотних апаратів, від міні-БПЛА вагою декілька кілограмів до стратегічних БПЛА вагою близько 15 тонн. У той же час, велика кількість типів БПЛА створювала труднощі в їх експлуатації та логістичній підтримці, через те що кожен тип вирізнявся унікальним обладнанням та особливостями обслуговування, що призводило до великих фінансових і матеріальних витрат. Встановлено, що для спрощення експлуатації БПЛА в бойових умовах виникла необхідність уніфікувати окреме обладнання і зробити його загальним для певних типів БПЛА. Одними з перших принцип уніфікації основних елементів запропонували у 2001 році американці – для управління БПЛА Shadow та Hunter почали використовувати єдину станцію управління. В Ізраїлі в цей же період було вперше реалізовано модульний підхід до конструкції БПЛА.

Встановлено, що для підвищення ефективності використання розвідувальних БПЛА необхідно мати їх на озброєнні в кожному виді збройних сил. З 2006 року в ізраїльській армії вперше застосували БПЛА в інтересах усіх структурних підрозділів та частин від бригади до взводу всередині одного виду – сухопутних сил.

Із 2001 року (від конфлікту в Афганістані) суттєвих змін зазнала тактика дій розвідувальних БПЛА: від збору даних про військові об’єкти, пошуку нових об’єктів ураження та оцінювання результатів ракетно-бомбових ударів – до пошуку угруповань терористів та їх лідерів; від встановленої кількості літако-вильотів на добу для ведення розвідки заданого об’єкту – до безперервного стеження за об’єктом удару і його знищення.

Відповідно до хронології збройних конфліктів визначено три етапи періодизації розвитку БПЛА залежно від характеру розвідувальних завдань та відтворено поетапну зміну завдань, які покладалися на БПЛА під час ведення бойових дій.

На першому етапі (1982–1991) основними завданнями, вирішуваними за допомогою БПЛА, були такі: виявлення цілей; оцінювання результатів повітряних ударів; проведення спільних операцій з пілотованими літаками і наземними частинами. Крім того, БПЛА використовували для відстеження пересувань людей і техніки у прикордонних районах. Перелік цих завдань сформувався в основному із досвіду збройних сил Ізраїлю, які почали активно використовувати БПЛА саме з 1982 року.

Завдання, які покладалися на безпілотну авіацію на другому етапі (1991–2001) змінилися. Так, під час збройного конфлікту в Іраку 1991 року завдання розвідки були різними залежно від етапів операцій, розподілялися між БПЛА різних типів та з різними тактико-технічними можливостями. Розвідувальну інформацію з БПЛА почали передавати на наземні пункти управління в реальному масштабі часу, що суттєво підвищило оперативність розвідки. У 1999 році на Балканах розвідувальні БПЛА ввели до складу розвідувально-ударних систем.

На третьому етапі (із 2001 року) під час операцій в Афганістані та Іраку розвідувальні БПЛА почали використовувати проти партизанських дій в умовах міста.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных