Загальна характеристика військових злочинів.

Конституція України визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності Укр., шанування її державних символів є обов'язком громадян Укр. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (ст. 65 КУ). Оборона Укр., захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили Укр. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону Укр. покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави (ст. 17 КУ).
Від стану законності і воєнного правопорядку у Збройних Силах та інших військових формуваннях, що діють відповідно до законодавства Укр., багато в чому залежить ефективність виконання покладених на них найважливіших державних задач. Окремі закони, військові статути та інші підзаконні нормативні акти чітко і точно регламентують усі сфери життя та діяльності Збройних Сил. Нормативною базою боротьби з військовими злочинами є Розділ XIX ОЧ КК Укр. (ст. 401-435).
Військовими злочинами, згідно зі ст.401, визнаються злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.
Родовам об'єктом військових злочинів є встановлений порядок несення або проходження військової служби, під яким розуміють врегульовані правовими нормами суспільні відносини, що виникають та існують при проходженні служби різними категоріями військовослужбовців в процесі їх службової та бойової діяльності. Цей порядок заснований на Конституції Укр., окремих законах, військових статутах, положеннях військової присяги, наказах міністра оборони Укр. та інших нормативних актах. Конкретні військові злочини посягають на окремі сфери цього порядку, що є безпосередніми об'єктами цих злочинів.

Об'єктивна сторона військових злочинів полягає у вчиненні суспільне небезпечного діяння, що порушує встановлений порядок несення або проходження військової служби. Такі діяння можуть бути вчинені як шляхом дії (ст. 404, 405, 432), так і бездіяльності (ст. 403, 425, 426), а також дії та бездіяльності (ст. 415, 417, 422). Деякі склади військових злочинів містять в якості необхідної або кваліфікуючої ознаки вказівку на настання тяжких наслідків (ст. 416, 421): зрив виконання бойового завдання, загибелі людей, заподіяння тілесних ушкоджень, знищення або пошкодження цінного воєнного майна, послаблення боєздатності підрозділу тощо. Ряд військових злочинів характеризується такими ознаками, як вчинення діяння в умовах воєнного стану, в бойовій обстановці, під час бою, в районі бойових дій. Ці ознаки свідчать про підвищену суспільну небезпеку діяння. Воєнний стан - період фактичного знаходження Укр. у стані війни з іноземною державою. Бойова обстановка - період знаходження військової частини, підрозділу, окремих військовослужбовців у безпосередньому зіткненні з противником, підготовка чи ведення бою (бойової операції). Поле бою - це частина території суші, повітряного або водного простору, на якій відбувається, відбулося або повинно відбутися озброєне зіткнення з противником. Район військових дій - це ширший простір, ніж поле бою. Він включає в себе територію, яка зайнята під час бойових дій військами у межах від переднього краю фронту до розташування тилових підрозділів фронту.
Суб'єктивна сторона військових злочинів характеризується або умисною виною (ст. 402, 404, 406), або виною необережною (ст. 403, 412), деякі військові злочини можуть вчинятися як умисно, так і необережно (ст. 418, 419, 420).
Суб'єктами військових злочинів можуть бути: військовослужбовці Збройних Сил Укр.; військовослужбовці Служби безпеки Укр., Прикордонних військ Укр., внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Укр.; військовослужбовці військових формувань, утворених відповідно до законів Укр.; особи, щодо яких є спеціальна вказівка в законодавстві Укр.; військовозобов'язані під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів. Військовослужбовці - особи, які проходять військову службу. Військовозобов'язаний - особа, яка перебуває у запасі. Суб'єктами ряду військових злочинів можуть бути військовополонені ворожої армії, військовослужбовці Укр. під час перебування в полоні у ворога. Не вважаються суб'єктами військових злочинів співробітники органів внутрішніх справ, робітники та службовці військових частин і установ, учні суворовських та нахімовських училищ. Підлягають відповідальності за статтями про військові злочини (з посиланням на ст.27) будь-які особи, які є співучасниками цих злочинів.

Відповідно до безпосереднього об'єкту можуть бути виділені такі групи військових злочинів: проти порядку підлеглості і військової честі (402-406); проти порядку проходження військової служби (407-409); проти порядку користування військовим майном і його зберігання (410-414); проти порядку експлуатації військової техніки (415-417); проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб (418-421); проти встановленого порядку збереження військової таємниці (422); військові службові злочини (423-426); проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних дій (427-433); злочини, відповідальність за які передбачена міжнародними конвенціями (434-435).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: