Протидія законній господарській діяльності.

Стаття 206. Протидія законній господарській діяльності

Протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти уго­ду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може за­подіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна за відсутності ознак вимагання,- караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб,або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна,- караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

Протидія законній господарській діяльності, вчинена організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або така, що заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. Примітка. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

1.Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є встановлений порядок здійс­нення господарської діяльності у частині забезпечення свободи підприємницької діяль­ності. Додатковим обов'язковим об'єктом є психічна недоторканність особи. Додатко­вим факультативним об'єктом у випадках вчинення кваліфікованих видів даного зло­чину можуть виступати здоров'я особи чи відносини власності.

2. З об'єктивної сторони злочин характеризується пред'явленням протиправної вимоги, поєднаної з погрозою застосування насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їх майна. Вимога може полягати у катего­рично висловленій пропозиції: 1) припинити займатися господарською діяльністю; 2) обмежити таку діяльність; 3) укласти угоду; 4) не виконувати укладену угоду.

Ст. 206 охороняє лише господарську діяльність, яка має законний характер. Тому висунення вимог про припинення діяльності, якою потерпілий відповідно до закону не може і не повинен займатись (наприклад, про припинення діяльності, яка може здійс­нюватись лише за наявності ліцензії, за відсутності її у потерпілої особи) не утворює складу даного злочину.

Вимога припинити господарську діяльність може, зокрема, полягати у пропозиції: ліквідувати юридичну особу, діяльність якої контролює (або ж на діяльність якої істотно впливає) потерпілий; продати (передати) її іншим особам; подати до відповідного органу заяву про анулювання реєстрації потерпілого як індивідуального підприємця. Цим понят­тям охоплюється також вимога перестати здійснювати господарську діяльність. Форма ви­моги, а також час припинення такої діяльності не мають значення для кваліфікації діяння.

Вимога обмежити господарську діяльність може, зокрема, полягати у пропозиції: зменшити обсяг промислового виробництва, торговельних операцій, послуг, припинити таку діяльність у певних пунктах чи регіонах, припинити зайняття окремими видамигосподарської діяльності або хоча б одним із таких окремих видів, розірвати або обме­жити ділові зв'язки з певними партнерами.

Вимога укласти угоду (цивільно-правовий договір, трудовий договір чи будь-яку іншу угоду), виконання якої може призвести до матеріальної шкоди або обмежити за­конні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, може, зокрема,стосуватися угоди: яка у разі її виконання прямо призведе до заподіяння потерпілому чи іншим особам майнової шкоди; про повну чи часткову передачу потерпілим належ­них йому прав щодо управління юридичною особою (наприклад, угода про продаж, іншу оплатну уступку акцій акціонерного товариства, частки в статутному фонді іншо­го господарського товариства); про продаж чи іншу оплатну передачу засобів виробни­цтва, приміщень чи іншого майна, необхідного для ведення підприємницької діяльнос­ті; про відмову потерпілого чи відповідної юридичної особи від ведення певних видів діяльності, від діяльності у певних пунктах чи регіонах, обмеження обсягів такої діяль­ності; про продаж потерпілим чи організацією, яку він представляє, своєї продукції лише певним особам; про прийняття небажаної потерпілому особи на певну посаду на відповідному підприємстві.

Вимога не викопувати укладеної угоди має місце у разі, коли винний висловлює пропозицію потерпілому відмовитися від виконання відповідної угоди, що може при­звести до матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси потерпілого чи іншої особи, яка займається господарською діяльністю.

Про поняття погрози насильством і погрози пошкодження чи знищення майна див. коментар до ст. 189, а про поняття близьких осіб - коментар до ст. 126.

Дія ст. 206 поширюється не лише на випадки, коли від потерпілого вимагають дій на шкоду його особистим інтересам, а й на ті ситуації, коли від потерпілого (наприклад, директора відповідної фірми, який не є її власником) вимагають вчинення дій, які за­шкодять інтересам певної юридичної особи.

За ст. 206 мають кваліфікуватися і ті випадки, коли винний висуває відповідні ви­моги, поєднані із зазначеними вище погрозами щодо особи, яка неспроможна виконати ці вимоги, помилково вважаючи, що вона наділена більшими повноваженнями або має більший, ніж це є насправді, вплив на власників чи керівників юридичної особи -суб'єкта господарської діяльності.

У випадках, коли протиправні вимоги до потерпілого полягали у передачі іншим особам чужого майна, права на таке майно чи вчиненні будь-яких інших дій майнового характеру, вчинене слід кваліфікувати за ст. 189. Примушування потерпілого до вико­нання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань за відсутності ознак вимагання і заподіяння матеріальної шкоди чи обмеження законних прав та інтересів того, хто зай­мається господарською діяльністю, за наявності підстав слід кваліфікувати за ст. 355.

Якщо суть вимоги, висунутої потерпілому, полягала у вчиненні ним або юридич­ною особою, яку він представляє, дій, які ведуть до обмеження господарської діяльнос­ті і при цьому відповідно до закону є забороненими антиконкурентними узгодженими діями, вчинене слід кваліфікувати як сукупність злочинів за ст. 206 та відповідною час­тиною ст. 228.

Злочин є закінченим з моменту висунення будь-якої з вказаних у ч. 1 ст. 206 вимог, поєднаної з відповідною погрозою, і доведення їх до потерпілого.

3. Суб'єкт злочину загальний.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Психічне став­лення до заподіяння великої матеріальної шкоди чи інших тяжких наслідків (ч. З ст. 206) може характеризуватися умислом або необережністю.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 206) є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3)із погрозою вбивством чи заподіянням тяж­ких тілесних ушкоджень; 4) у поєднанні з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я; 5) у поєднанні з пошкодженням чи знищенням майна, а особливо кваліфі­куючими (ч. З ст. 206) - вчинення його: 1) організованою групою; 2) службовою осо­бою з використанням свого становища; 3) у поєднанні з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, чи заподіяння ним 4) великої матеріальної шкоди або 5) спричинен­ня інших тяжких наслідків.

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, про поняття групи осіб за попередньою змовою та організованої групи - ст. 28 і коментар до неї, про поняття погрози вбивством або заподіянням тяжких тілесних ушкоджень - коментар достатей 129 і 189, про поняття пошкодження і знищення майна - коментар до ст. 194, про поняття насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я - коментар до ст. 186, а насильства, небезпечного для життя чи здоров'я - до ст. 187,про поняття службової особи - ст. 364 і Загальні положення до розділу XVIIОсобливої частини КК. Поняття великої матеріальної шкоди визначене у примітці до ст. 206. Під іншими тяжкими наслідками у цій статті слід розуміти, зокрема, смерть або самогубство по­терпілого чи близької йому особи, заподіяння смерті, тяжких тілесних ушкоджень чи великої матеріальної шкоди сторонній особі, припинення роботи підприємства, устано­ви чи організації, вимушене звільнення з роботи багатьох людей тощо.

Умисне вбивство, вчинене в процесі протидії законній підприємницькій діяльності, потребує додаткової кваліфікації за ст. 115.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: