ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Класифікація ливарних цехівУ цьому підрозділі слід скласти програму цеху, до якого входить дільниця, що проектується, згідно завданню, у якому вказані назва дільниці, річний обсяг випуску придатного литва у цеху і маса литва. Початковими даними для розрахунку устаткування будь-якого відділення ливарного цеху є програма цеху, до складу якого входить дільниця, і тип виробництва, а також дійсний річний фонд часу роботи машин, який залежить від змінності. При проектуванні застосовуються три види виробничої програми (точна, приведена і умовна програми) і відповідні ним методи розробки проектів ливарних цехів…Обосновать почему точную программу делаем……………………………………………….. При складанні точної програми необхідно враховувати: - програма набирається з виробів основної продукції, яка у об`єму річного обсягу загального випуску цеху складає 77,8%, а допоміжна продукція - 22,2%; - із загальної номенклатури цеху слід вибрати тільки ті виливки, маса яких відповідає межам маси литва, вказаним в завданні; - наприкінці необхідно привести дані допоміжної продукції, яка розподіляється на литво запасних частин (6,5% від річної програми), литва для потреб підприємства (4,7%) і литва для інших підприємств за кооперацією (11,0%). На початку розрахунку слід збільшити річний обсяг випуску придатного литва, враховуючи брак литва. За даними базового підприємства ПАТ«Дружківський машинобудівний завод» брак литва складає 3-6 %. Річна програма з урахуванням браку визначається за формулою [4]
Qб = Q · Kб (1.1)
де Q – річний обсяг випуску придатного литва, т; Q = 30000 т; Qб – річний обсяг випуску придатного литва з урахуванням браку литва,т; Кб – коефіцієнт браку; Кб= 1,03 ÷ 1,06. Приклад розрахунку: за завданням річний обсяг випуску придатного литва (Q) складає 30000 т. Тоді річний обсяг випуску придатного литва з урахуванням браку литва складе (при браку литва 5%)
Qб = 30000 · 1,05 = 31500 т
Визначаємо обсяги випуску основної і допоміжної продукції, які складають 77,8 % і 22,2 % від річного обсягу випуску придатного литва цеху з урахуванням браку литва
Qo = Qб · 0,778 (1,2)
де Qo – обсяг випуску основної продукції, т.
Qo = 31500 · 0,778 = 24507 т
Qдоп = Qб · 0,222 (1.3)
де Qдоп – обсяг допоміжної продукції, т
Qдоп= 31500 · 0,222 = 6993т
Допоміжну продукцію розбиваємо за статтями: - на запасні частини (6,5 % від річної програми випуску)
Qзч = Qб · 0,065 (4.4)
Qзч=31500 · 0,065=2048 т;
- для потреб заводу (4,7 % від річної програми випуску)
Qпз = Qб · 0,047 (4.5)
Qпз = 31500 · 0,047=1480 т
- за кооперацією для інших підприємств (11,0 % від річної програми випуску) Qкооп = Qб · 0,11 (4.6)
Qкооп = 31500 · 0,11 = 3465 т
Для складання програми цеху треба після видалення виливків, маса яких не відповідає межам маси литва, сказаним у завданні, у подетальній програмі (таблиця 4.2) знайти чорнову масу виливків на кожний виріб і підсумувати по кожному виробу. Знайдена масу виробів підставляється у таблицю 4.1, після чого підбирається кількість кожного виробу, щоб забезпечити таку умову – сума чорнових мас виробів на річний випуск повинна дорівнювати обсягу випуску основної продукції. Програма дільниці зводиться в таблиці 4.1 і 4.2 Розподілення литва на групи за масою
У даному підрозділі слід розподілити усе литво на групи за масою. Межі маси литва груп наведені у рекомендаціях для проектування дільниць у підрозділі «Вибір і розрахунок обладнання». Вибір устаткування, встановленого на дільниці, що проектується, залежить від маси виливків. Щоб підібрати необхідне обладнання, річну програму виготовлення литва розбиваємо на технологічні потоки (групи за масою), і для кожної групи підбираємо згідно характеристикам литва необхідне устаткування. Для розподілення литва згідно рекомендаціям для кожного типу дільниці розраховуємо масу литва кожної групи за масою на річну програму у таблиці 4.2. Для цього вибір виливків з необхідною масою проводимо за стовпцем «Чорнова маса одного виливка», а підрахунок проводимо за стовпцем «Чорнова маса виливків на річну програму» (стовпець 8 таблиці 4.2) – підсумовуємо чорнову масу вибраних виливків даного потоку на річну програму. Дані підрахунку заносимо у таблицю 4.3, де також враховується литво допоміжної продукції. Таблиця 4.3 – Програма виробництва виливків за масою
Щоб мати можливість при визначенні кількості обладнання дільниці враховувати обладнання для виготовлення допоміжної продукції, розподіляємо литво допоміжної продукції на групи за масою пропорційно відсотковому співвідношенню, для цього проводимо коректування. Знаючи, що основна продукція складає 77,8 %, а допоміжна 22,2%, знаходимо коефіцієнт коректування.
К = 1 + (4.7)
К = 1 +
Чорнова маса литва першого потоку на річну програму складе з урахуванням допоміжної продукції Q1 = 5070 · 1,285 = 6515 т
Чорнова маса литва другого потоку складе з урахуванням допоміжної продукції Q2 = 14730 · 1,285 = 18928 т
Чорнова маса литва третього потоку складе з урахуванням допоміжної продукції Q3 = 31500 – 6515 – 18928 = 6057 т
Після коректування програма виробництва виливків за масою прийме вид таблиці 4.4. Таблиця 4.4 – Скоректована програма виробництва виливків за масою
1.2 Класифікація дільниці, що проектується, визначення типу виробництва
У даному підрозділі необхідно дати опис основних ознак класифікації і зробити висновок про те, до якої групи відноситься цех, для якого проектується дільниця, зробити висновок про серійність виробництва у ньому Наприклад: «Сумішоприготувальна дільниця, яка проектується, входить до складу чавуноливарного цех у з дрібносерійним типом виробництва. Цех виготовляє виливки для верстатобудівної галузі. За типом технологічного процесу- цех спеціальних засобів лиття» Класифікація ливарних цехів При проектуванні ливарних цехів важливо привести їх до певних класів і типізувати усередині кожного класу по основних ознаках. Така класифікація дозволяє скоротити кількість проектів ливарних цехів і зводить їх до декількох типових планувань, що дозволяє типізувати також і окреме устаткування, наприклад формувальні машини, плавильні агрегати, сушила і ін. Основними ознаками класифікації ливарних цехів є: маса виливків; рід металу; характер виробництва; ступінь механізації; вид спеціалізації. У машинобудуванні ливарні цехи за масою виливків діляться на п'ять класів. У таблиці 4.5 надана довідкова класифікація цехів, що випускають виливки з чорних сплавів в піщані форми. Таблиця 4.5 - Класифікація цехів за масою виливків з чорних сплавів у залежності від характеру виробництва
За родом металу ливарні цехи діляться на чавуноливарні, сталеливарні і кольороволиварні. Спеціалізація ливарних цехів передбачається на один вид сплаву. Для цехів, що проводять литво з чорних сплавів, за видом сплаву прийнята наступна індексація: сірий чавун — СЧ, ковкий чавун — КЧ, високоміцний чавун — ВЧ, вуглецева і низьколегована сталь — ВУС, легована сталь — ЛС. По виду сплаву підбирають плавильне устаткування, спосіб виготовлення виливків, режим роботи цеху і ін. За характером виробництва ливарні цехи діляться на цехи одиничного, серійного та масового виробництва. Характер виробництва визначається кількістю виливків в штуках одного найменування, що випускаються цехом за рік залежно від їх маси. У табл. 4.6 приведені норми серійності виливків з чорних сплавів залежно від річної програми і їх маси (дрібного, середнього, великого, важкого, особливо важкого литва). Характер виробництва визначає вибір і побудову технологічного процесу і форму організації роботи цеху. При збільшенні серійності створюються сприятливіші умови для застосування комплексної механізації і автоматизації. За ступенем механізації ливарні цехи діляться на цехи середньої механізації, механізовані і автоматизовані. Цехи, в яких основні технологічні операції механізовані, відносяться до середньої механізації, наприклад цехи індивідуального, дрібносерійного і серійного виробництва. До механізованих відносяться цехи, в яких встановлені комплексно-механізовані і автоматизовані лінії. До автоматизованих відносяться цехи, обладнані комплексно-автоматизованими установками, наприклад цех по виробництву автомобільних поршнів. За спеціалізацією розрізняють галузеві цехи і цехи за технологічним процесом. У поняття галузева спеціалізація перш за все входить тип виливків для певної галузі промисловості (автотракторна, верстатобудівна і ін.). [13] 4.1.2.2 Визначення серійності виробництва Таблиця 4.6 – Норми визначення серійності виливків з чорних сплавів залежно від річної програми і їх маси
Для визначення типу виробництва з виробничої програми дільниці вибираємо дані по кількості виливків на річну програму для виливків одного найменування і різних груп за масою і зводимо їх в таблицю 4.6, використовуючи для аналізу типу виробництва дані [6]. Таблиця 4.6- Визначення типу виробництва (приклад заповнення)
Продовження таблиці 4.6
При технологічній спеціалізації виливки групуються за спільністю технологічних параметрів, залежних в основному від призначення, габаритів, можливості виготовлення в опоках одного типорозміру і що мають одну марку металу. Технологічна спеціалізація в ливарному цеху дозволяє максимально механізувати і автоматизувати процеси. Цехи великосерійного і масового виробництва спеціалізують за технологічним процесом і призначенню, а дрібносерійного і індивідуального виробництва — тільки за технологічним процесом підбором номенклатури виливків за спільністю їх технологічних параметрів. При виготовленні виливків спеціальними способами застосовується спеціалізація за способом виробництва. Класифікацією можна установити оптимальний об'єм виробництва, вибрати один з прогресивних методів технологічного процесу, визначити структуру цеху і склад устаткування. [6] Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|