ОСНОВНЫЕ СОЧТАВНЫЕ ЧАСТИ MS DOS

ЩОДЕННИК – ЗВІТ

Навчальна практика з операційних систем

(найменування практики)

Студента Папірного Владислава Вікторовича

Спеціальність Розробка програмного забезпечення

Курс 3 Група 306 – РПЗ – 11 – а

Місце проходження практики ____________________________________________
___________________________________________________________________

Керівник практики від підприємства _______________________________________

______________________________________________________________________

(П.І.Б., посада)

Оцінка _____________________ Підпис____________________________________

Керівник практики

Від коледжу ДДМА_____________________________________________________

(П.І.Б.,посада)

Оцінка _____________________ Підпис____________________________________

Початок практики “____________________” __________________________2013г.

Закінчення практики “__________________” __________________________2013г.

ТАБЕЛЬ

виходів на практику студента Папірного Владислава

Керівник практики від коледжу ______________________

ПРОГРАМА

Навчальної практики для одержання професійних навичок програмування для студентів 2 курсу спеціальності 5.05010301 «Розробка програного забезпечення».

1. Організація практики. Техніка безпеки.

2. Призначення операційних систем. Історія створення та розвитку ОС Windows.

3. Класифікація операційних систем.

4. Вибір команд головного меню.

5. Запуск програм. Відкриття документу.

6. Вигук довідкової системи та пошук в неї інформації.

7. Перегляд файлової структури у програми Провідник та систем вікон Мій комп`ютер.

8. Методи відображення файлів. Копіювання, переміщення та знищення файлів.

9. Корзина, встановлення знищених файлів, настройка корзини.

10. Перегляд скритих та системних файлів.

11. Настройка робочого столу та Головного меню.

12. Настройка меню Документи.

13. Стандартні програми Windows.

14. Оформлення звіту.

ЗМІСТ

ст

ЩОДЕННИК

ОГЛЯД ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ WINDOWS

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 10

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 12

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 13

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 14

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 15

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ЩОДЕННИК

проходження практики студентом Папірним Владиславом

Керівник практики від коледжу __________________

(П І Б)

ОГЛЯД ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ WINDOWS

Microsoft Windows – сімейство пропрієтарних операційних систем корпорації Microsoft, що орієнтовані на застосування графічного інтерфейсу при керуванні. Спочатку Windows була всього лише графічною надстройкою для MS-DOS. За станом на травень 2013 року під керуванням операційних систем за даними ресурсу Netmarketshare (Net Applications) працює близько 91% всіх персональних комп’ютерів.

Пакет Windows включає в себе «стандартні» додатки, такі як браузер (Internet Explorer), поштовий клієнт (Outlook Express або Windows Mail), медіапрогравач (Windows Media Player). За допомого технології COM і OLE їх компоненти можуть бути використані в додатках інших виробників. Ці продукті безкоштовні для завантаження з офіційного Microsoft.

Операційні системи Windows працюють на платформах x86, x86_64, IA-64, ARM. Існували також версії для DEC Alpha, MIPS, PowerPC и SPARC.

Зазвичай всі версії Windows можна розділити на декілька "груп":

1. Графічні інтерфейси і розширення для DOS.

Ці версії Windows не були повноцінними операційними системами, а лише надавали інтерфейс до можливостей операційної системи MS-DOS. Вони працювали з процесорами Intel, починаючи з 8086. До цієї групи входять такі ОС:

1.1. Windows 1.0 (1985).

1.2. Windows 2.0 (1987).

1.3. Windows 2.1 (Windows 386) (1987) - в системі з'явилася можливість запуску DOS-додатків в графічних вікнах, причому кожному додатку надавалися повні 640 Кб пам'яті. Повна підтримка процесора 80286.

1.4. Windows 3.0 (1990) - з'явилася підтримка процесорів 80386 і захищеного режиму.

1.5. Windows 3.1 (1992) - серйозно перероблена Windows 3.0; усунені UAE (Unrecoverable Application Errors - фатальні помилки прикладних програм), додано механізм OLE, друк в режимі WYSIWYG ("що бачите, те й отримаєте"), шрифти TrueType, змінено диспетчер файлів, додані мультимедійні функції.

1.6. Windows для робочих груп (Windows for Workgroups) 3.1/3.11 - перша версія ОС сімейства з підтримкою локальних мереж. У WFWG 3.11 також випробовувалися окремі удосконалення ядра, застосовані пізніше в Windows 95.

2. Сімейство Windows 9x.

Сімейство ОС, розроблених спеціально для процесорів з 32-бітної архітектурою, на ринку позиціонувалися як 32-розрядні ОС, проте в складі даних продуктів присутня певна кількість 16-бітного коду. До складу програмних продуктів Windows 9x входила ОС MS-DOS. Windows 95 4.00.950 поставлялась з MS-DOS 7.0, а наступні версії Windows 9x з MS-DOS 7.10 з підтримкою FAT32. При налаштуваннях системи за замовчуванням відразу після завантаження MS-DOS завантажувалося ядро Windows, однак цю автозавантаження можна було відключити. Після завантаження MS-DOS завантажувалися 16-розрядні компоненти Windows, аналогічні попереднім версіями Windows, і в останню чергу - 32-розрядні компоненти. Власне 32-х розрядне ядро було вдосконаленим ядром Windows 3.1/3.11, що працюють в розширеному режимі. На відміну від Windows 3.11 в Windows 9x за замовчуванням використовується 32-розрядний доступ до файлів, що дозволяє даними ОС працювати з жорстким диском без використання ядра MS-DOS. Таким чином, вважається, що при роботі додатків Windows 9x як правило не використовує ядро MS-DOS для роботи з обладнанням, роль ядра MS-DOS зводиться в основному до завантаження ядра Windows та запуску додатків MS-DOS. Сімейство Windows 9x включає в себе такі ОС:

2.1. Windows 95 (1995) - Windows 4.00.

2.2. Windows 98 (1998) - Windows 4.10.

2.3. Windows Millennium Edition (Me) (2000) - Windows 4.90.

Основною стратегічною задачею створення сімейств Windows 9x був переклад користувачів на нові 32-бітні програми за збереження наступності програм, написаних для MS-DOS. Оскільки MS-DOS, входила до складу даних програмних продуктів, надавала повний доступ до всіх периферійних пристроїв, пам'яті коду операційної системи, пам'яті коду драйверів пристроїв, а також пам'яті інших програм, що виконуються в системі, сімейство програмних продуктів Windows 9x дозволяло навмисну ​​або ненавмисну ​​псування вмісту оперативної пам'яті, що могло бути однією з причин "зависання" або некоректної роботи системи.

3. Сімейство Windows NT.

ОС цього сімейства працювали на процесорах з архітектурою IA-32 і деяких RISC-процесорах: Alpha, MIPS, Power PC. Windows NT є повністю 32-бітними операційними системами, і, на відміну від версій 1.0-3.x і 9x, не потребують підтримки з боку MS-DOS. Сімейство Windows NT включає в себе такі ОС:

3.1. Windows NT 3.1 (1993).

3.2. Windows NT 3.5 (1994).

3.3. Windows NT 3.51 (1995).

3.4. Windows NT 4.0 (1996).

3.5. Windows 2000 (2000) - Windows NT 5.0.

3.6. Windows XP (2001) - Windows NT 5.1.

3.7. Windows XP 64-bit Edition (2006) - Windows NT 5.2.

3.8. Windows Server 2003 (2003) - Windows NT 5.2.

3.9. Windows Vista (2006) - Windows NT 6.0.

3.10. Windows Home Server - Windows NT 5.2 (2007).

3.11. Windows Server 2008 - Windows NT 6.0 (2008).

3.12. Windows Small Business Server - Windows NT 6.0 (2008).

3.13. Windows 7 - Windows NT 6.1 (2009).

3.14. Windows Server 2008 R2 - Windows NT 6.1 (2009).

3.15. Windows Home Server 2011 - Windows NT 6.1 (2011).

3.16. Windows 8 - Windows NT 6.2 (2012).

3.17. Windows Server 2012 - Windows NT 6.2 (2012).

3.18. Windows 8.1 - Windows NT 6.3 (2013).

3.19. Windows Server 2012 R2 - Windows NT 6.3 (2013).

В основу сімейства Windows NT покладено поділ адресних просторів між процесами. Кожен процес має можливість працювати з виділеною йому пам'яттю. Однак він не має прав для запису в пам'ять інших процесів, драйверів і системного коду. Сімейство Windows NT відноситься до операційних систем з витісняючою багатозадачністю, а не до операційних систем реального часу. Поділ процесорного часу між потоками відбувається за принципом "каруселі". Ядро операційної системи виділяє квант часу (в Windows 2000 квант дорівнює приблизно 20 мс) кожному з потоків по черзі за умови, що всі потоки мають однаковий пріоритет. Потік може відмовитися від виділеного йому кванта часу. У цьому випадку, система перехоплює у нього управління (навіть якщо виділений квант часу не закінчено) і передає управління іншому потоку. При передачі управління іншому потоку система зберігає стан всіх регістрів процесора в особливій структурі в оперативній пам'яті. Ця структура називається контекстом потоку. Збереження контексту потоку достатньо для подальшого відновлення його роботи.

4. Сімейство ОС для кишенькових комп'ютерів.

Підтримуються процесори StrongARM і деякі інші. Включає в себе такі ОС:

4.1. Windows CE.

4.2. Microsoft Pocket PC.

4.3. Microsoft Windows Mobile.

4.4. Windows Phone.

5. Сімейство вбудованих систем Embedded

Windows Embedded – це сімейство операційних систем реального часу, яке було спеціально розроблено для застосування в різноманітних вбудованих системах. Ядро системи має багато спільного з Windows CE і підтримує ARM, MIPS, SuperH и x86.

Windows Embedded включає додаткові функції по вбудовуванню, серед яких фільтр захисту від запису (EWF і FBWF), завантаження з флеш-пам’яти, CD-ROM, мережі, використання власної оболонки системи і т.д.

На відміну від інших операційних систем Windows, ОС цього сімейства продаються лише у складі готових пристроїв, таких як: банкомати, медичні прилади, навігаційне обладнання, VoIP-термінали, медіапрогравачі, касові термінали, гральні автомати та інші. В даний час випускаються такі варіанти ОС Windows Embedded:

5.1. Windows Embedded CE.

5.2. Windows Embedded Standard.

5.3. Windows Embedded POSReady.

5.4. Windows Embedded Enterprise.

5.5. Windows Embedded NavReady.

5.6. Windows Embedded Server.

В даний час операційна система Windows встановлена на 90% персональних комп’ютерів і робочих станцій. За даними компанії Net Applications, на червень 2013 року ринкова доля Windows складала 91,25%.

Серед різних версій Windows за даними W3Schools найбільш популярна Windows 7.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1

Тема: Вибір команд головного меню

Мета: відпрацювати навички вибору команд головного меню.

Головне меню – основний інструмент в системі Windows для запуску програм та відкриття документів. Воно завжди доступне та дозволяє використовувати як мишу, так і клавіатуру.

Я відкрив головне меню, натиснувши лівою кнопкою миші на кнопку «Пуск». Потім я обрав пункт «Все программы», відкрив його натиском лівої кнопки миші, таким же чином відкрив у цьому підменю пункт Microsoft Office 2013. Далі я запустив програму Microsoft Word 2013, натиснувши лівою кнопкою миші на одноіменний напис. Потім я закрив головне меню, натиснувши курсором за його межами.

Потім я відкрив цю програму без використання миші. Для цього я натиснув комбінацію клавіш Ctrl+Esc. У відкритому головному меню я вибрав пункт «Все программы», натискаючи клавіші вгору-вниз, потім відкрив його натиском клавіші Enter. Аналогічним чином я обрав та відкрив підпункт Microsoft Office 2013, а в ньому обрав програму Microsoft Word 2013 та відкрив її натиском клавіші Enter. Потім я закрив головне меню, натиснувши клавішу Esc.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2

Тема: Запуск програм. Відкриття документа.

Мета: запустити програму у середовищі Windows.

Операційна система — це базовий комплекс програмного забезпечення, що виконує управління апаратним забезпеченням комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організує взаємодію з користувачем. Microsoft Windows — узагальнююча назва операційних систем для ЕОМ, розроблених корпорацією Microsoft. Операційна система Windows надає користувачеві широкий асортимент функціональних можливостей та велику кількість способів їхнього використання. Ця ОС надає можливість зберігати, редагувати та відтворювати різни типи файлів (аудіо-, відео файли, текстові документи), використовувати програми різноманітного призначення тощо.

Одна з можливостей ОС Windows – це відкриття документів різних форматів. Існує декілька способів відкриття файлів та програм. Найпростіший з них – це двічі натиснути на ярлик програми або документа на робочому столі (або натиснути на ярлик правою кнопкою миші і в контекстному меню обрати пункт «Відкрити»). Також можна знайти необхідну програму у меню «Пуск». Найдовший шлях відкриття потрібної програми або документа виглядає так: необхідно відкрити «Провідник», відкрити диск, обрати папку та серед файлів обрати той, що запускає необхідну програму.

Я запустив програму µTorrent трьома способами:

1. Навів курсор миші на ярлик програми µTorrent на робочому столі і двічі натиснув на нього лівою кнопкою миші;

2. Зайшов до меню «Пуск», обрав пункт «Все программы», у списку, що з’явився, знайшов напис «µTorrent» і натиснув на нього лівою клавішою миші;

3. Відкрив «Провідник», обрав диск D, відкрив папку «Программы», натиснув двічі лівою кнопкою миші на надпис «µTorrent».

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

Тема: Створення папки. Розміщення вікон на екрані і робота з ними.

Мета: оволодіти навичками створення папок, керуванням вікнами.

Операційна система Windows дозволяє представити складну структуру даних, що зберігаються на комп’ютері, у вигляді зручного та зрозумілого інтерфейсу користувача. Широкий набір інструментів дозволяє швидко і просто створювати папки, копіювати документи, переміщувати файли з одного місця в інше, видаляти зайву інформацію з жорсткого диску тощо.

Кожен користувач ОС Windows може організовувати логічну структуру інформації, що зберігається на комп’ютері, так, як йому забажається. Користувач може створювати на логічних дисках власні папки, надавати їм зручні імена, додавати в них необхідні документи, захищати їх від стороннього доступу, зробити власне дерево папок. Але при створенні папок можуть виникнути деякі проблеми. Якщо недостатньо місця на жорсткому диску, то послідує попередження про недостатність пам’яті та відмова системи у створенні папки. У назві папки заборонено використовувати символи фунт (#), процент (%), амперсанд (&), зірочка (*), вертикальна риска (|), зворотня коса риска (\), двокрапка (:), подвійні лапки ("), менш ніж (<), більш ніж (>), знак питання (?), коса риска (/), початкові та кінечні проміжки («») (такі проміжки вирізаються. Також назвами не можуть бути імена, які зарезервовані операційною системою Windows або DOS (наприклад, «nul», «aux», «con», «com1», «lpt1» и т. д.). Файли та папки не можуть мати імена «.» або «..». Якщо назва нової папки співпадає з назвою створеної раніше папки, то під час підтвердження вибору назви з’виться відповідне повідомлення і якщо користувач підтвердить таку назву, відбудеться злиття папок з однаковим іменем та їх змісту в одну, в якій буде об’єднана інформація з обох папок.

Для того, щоб створити папку на диску Е, я відкрив диск Е через програму «Проводник», натиснув праву кнопку миші. Відкрилося контекстне меню. У ньому я навів курсор миші на пункт «Создать», відкрився список того, що можливо створити, в якому я вибрав пункт «Папку». Створилася нова папка з шаблонним іменем «Новая папка», яке виділено синім кольором. Я ввів ім’я «Операционные системы» та натиснув клавішу Enter, підтверджуючи свій вибір.

Також ще я створив папку іншим методом. Для цього я відкрив «Проводник», відкрив диск Е, на панелі інструментів натиснув на надпис «Новая папка». Назву папки я ввів та підтвердив аналогічно попередньому методу. Згодом я створив папку найпростішим методом, для цього натиснув комбінацію клавіш Ctrl+Shift+N. Підтвердив введення назви аналогічно.

Кожен користувач ОС Windows може працювати у кількох одночасно відкритих вікнах. Для зручності паралельної роботи з ними ОС Windows пропонує широкий асортимент розміщення вікон на екрані, переключення з одного вікна на інше, змінення їх розмірів. Для того, щоб перемістити вікно, необхідно навести курсор на його заголовок, затиснути ліву кнопку миші і перетягнути вікно у необхідну позицію. Щоб змінити розміри вікна необхідно підвести курсор до межі вікна (курсор прийме вигляд двобічної стрілки), затиснути ліву кнопку миші та тягнути курсор у необхідну сторону для змінення розмірів. Якщо протягування миші почати з кута вікна (курсор приймає вигляд похилої стрілки), то можна одночасно міняти розмір і по горизонталі, і по вертикалі. Якщо не працює миша, необхідно відкрити службове меню вікна за допомогою комбінації клавіш Alt+Space і вибрати у ньому пункт Розмір. Курсор прийме вид хрестика зі стрілками, що вказують в чотирьох напрямках. За допомогою курсорних клавіш його можна перемістити на кордон або в кут рамки вікна - він змінить форму на двосторонню стрілку, після чого розмір вікна можна змінити курсорними клавішами на фіксовану величину. При натиснутій клавіші CTRL розміри змінюються плавно. Щоб зафіксувати потрібне положення необхідно натиснути клавішу ENTER.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4

Тема: Виклик довідкової системи, пошук в ній інформації.

Мета: навчитися викликати довідкову систему та шукати в ній інформацію.

Довідкова система ОС Windows призначена для надання користувачеві максимально точною інформації по тій темі, що його цікавить. Вона надає користувачеві широкий асортимент розділів довідкової інформації. Довідкові системи часто комбінуються з пошуковими, де вибірка релевантних статей визначається за заданими ключовими словами або (при повнотекстовому пошуку) частиною пропозиції, що значно пришвидшує та спрощує пошук необхідної інформації.

Для того, щоб викликати довідку в операційній системі Windows, потрібно вибрати зайти до головного меню та вибрати пункт «Довідка». Ще можна також використати комбінацію клавіш Windows + F1. Ці способи отримання довідки можуть бути використані в будь-який момент роботи з операційною системою. Також більшість додатків, що працюють у середовищі Windows, підтримують можливість виклика довідкової системі за допомогою клавіші F1.

Вікно довідкової системи складається з заголовка, що містить значок виклику системного меню вікна, назву і стандартні кнопки управління вікном. Нижче заголовка вікна розташована панель інструментів. У лівій області знаходяться вкладки «Зміст», «Покажчик» і «Пошук». Вкладка «Зміст» служить для доступу до розділів довідкової системи. Вкладка «Покажчик» забезпечує роботу з предметним покажчиком. Вкладка «Пошук» використовується для пошуку довідкового матеріалу по запитам користувача. У правій області вікна виводиться зміст розділу довідки. Вікно може мати полоси прокрутки, якщо інформація не поміщується у його розміри. На панелі інструментів знаходяться кнопки «Приховати», «Назад», «Вперед», «Параметри» і «Довідка Web». Кнопкою «Приховати» слугує для згорнення лівої області вікна. Кнопка «Показати» повертає вікно в початковий стан. Кнопки «Назад» і «Вперед» служать для переміщення в поточному сеансі роботи з довідкою розділами у прямому і зворотному напрямках перегляду. Кнопка «Параметри» служить для розгортання меню вікна, а за допомогою кнопки «Довідка Web» викликається спеціалізований розділ зв'язку з інтерактивною службою технічної підтримки Microsoft через глобальну мережу Інтернет. Користувач може працювати з любою частиною вікна. Та частина, з якою в поточний момент часу працює користувач, вважається активною. Для переходу до іншої області слід натиснути клавішею миші на будь-яку ділянку вибраної області вікна або натиснути клавішу F6.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5

Тема: Перегляд файлової структури за допомогою програми «Провідник» або системи вікон «Мій комп’ютер».

Мета: здобути навички перегляду файлової структури за допомогою стандартних програм операційної системи Windows.

Операційна система Windows має дві стандартні програми для перегляду файлової структури комп’ютера – «Провідник» та «Мій комп’ютер». Ці програми окрім перегляду структури файлів дозволяють виконувати багато різноманітних функцій: створювати, перейменовувати, видаляти файли та папки, записувати та зчитувати інформацію з CD/DVD, флеш карт, налаштовувати мережі, користуватися вбудованим пошуком для знаходження необхідних даних тощо.

Для того, щоб відкрити «Провідник» необхідно зайти в меню «Пуск» - «Все программы» - «Стандартные» - «Проводник», запустити ярлик на робочому столі або знайти ярлик за адресою C:/windows/explorer.exe. Щоб зайти до програми «Мій комп’ютер» необхідно клацнути по ярлику «Мой компьютер» на робочому столі, зайти до меню «Пуск» і в меню справа натиснути на напис «Мой компьютер». З тієї причини, що програма «Мій комп’ютер» є частиною програми «Провідник», ці програми відрізняються лише своїми стартовими сторінками: стартова сторінка «Провідника» - це папка «Бібліотеки», а програми «Мій комп’ютер» - сторінка перегляду структури логічних томів жорсткого диску та інших пристроїв, що підключені до комп’ютера. Структура вікна «Провідник» має такі елементи:

1. Адресний рядок (знаходиться у верхній частині вікна та відображає місцезнаходження файлу).

2. Рядок пошуку (правіше від адресного рядку; в нього вводиться необхідна для пошуку інформація).

3. Панель інструментів (знаходиться нижче адресного рядку та містить пункти «Файл» (містить функції редагування властивостей файлів та папок), «Правка» (стандартні маніпуляції над файлами), «Вид» (зміна графічної структури відображення файлів та папок), «Сервис» (параметри папок та підключення мережного диску) і «Справка» (виклик довідкової служби)).

4. Рядок керування (знаходиться нижче панелі інструментів та змінюється в залежності від відкритої папки чи файла; кнопки змінюються в залежності від переглядаємих файлів, але є ті, що містяться завжди: «Упорядочить» - слугує для розташування файлів у вікні перегляду по заданим критеріям; «Изменить представление» - вибір виду значків і тип їх відображення; «Отобразить/скрыть область предварительного просмотра» - відкриває панель у правій частині вікна, в якій будуть відображатися можливі елементи виділених файлів; «Вызов справки» - викликає довідкову систему Windows).

5. Область навігації (знаходиться у лівій частині вікна; має деревовидну структуру інформації, що зберігається на комп’ютері).

6. Вікно перегляду (в ньому відображаються поточні файли та папки).

7. Інформаційна область (область у нижній частині вікна, в якій відображається інформація про виділений об’єкт).

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6

Тема: Відображення файлів.

Мета: здобути навички роботи із різними методами відображенням файлів.

Програми «Провідник» та «Мій комп’ютер» операційної системи Windows 7 дозволяють користувачеві переглядати файлову структуру даних, що зберігаються на комп’ютері, у зручній та зрозумілій формі. ОС Windows 7 пропонує кілька стандартних методів відображення файлів, з яких користувач може обирати той, який йому більше до вподоби.

Для того, щоб обрати метод відображення поточної папки у відкритій програмі «Провідник» або «Мій комп’ютер», необхідно обрати пункт «Вид» на панелі інструментів та вибрати необхідний стандартний метод із списку. Також можна затиснути клавішу Ctrl (неважливо, лівий чи правий) та перемикатися між методами прокруткою колесика миші вниз або вгору, або натиснути правою кнопкою миші на вільну частину області перегляду та у контекстному меню, що відкрилося, обрати пункт «Вид», навести на курсор на трикутник та обрати необхідний метод натиском лівої кнопки миші.

Стандартні методи відображення файлів:

1. Плитка – в цьому режимі файли відображаються у вигляді значків, при чому значки розміщуються в кілька стовпців. Для кожного файлу (папки) відображається значок, а поряд з ним – ім’я файлу (папки) та деякі додаткові дані. Додаткові дані залежать від методу сортування. Цей режим дозволяє автоматично сортувати і відображати файли групами.

2. Список – зміст папки відображається у вигляді списку імен файлів та папок, перед якими вказані маленькі значки. Цей режим зручно використовувати, коли в папці знаходиться багато файлів та їх необхідно переглядати за іменами. У цьому режимі файли та папки можна сортувати, але неможливо відображати групами.

3. Таблиця – в цьому режимі зміст папки відображається у вигляді таблиці з детальними даними про всі файли і папки, що входять в поточну папку. В даному режимі файли також можна об’єднувати в групи та сортувати.

4. Вміст – в цьому режимі зміст папки відображається у вигляді мініатюр зображень файлів із детальною інформацією про них.

5. Маленькі значки – в цьому режимі файли та папки відображаються у вигляді значків із вказаним рядком імен файлів (папок). Даний режим дозволяє автоматично групувати і відображати файли групами.

6. Звичайні значки – в цьому режимі всі файли та папки відображаються у вигляді мініатюр. При цьому мініатюри зображень, відеофайлів, збережених інтернет-сторінок і деяких інших файлів відображають зміст файлів. Якщо файли не підтримують такої функції, то вони відображаються у вигляді звичайних значків, які трішки збільшені. Також якщо папки, вкладені в дану папку, містять у собі відеофайли або зображення, то на значку папки будуть відображені два випадкових зображення з неї.

7. Крупні значки і Величезні значки – дані режими за своєю сутністю повторюють режим Звичайні значки, різниця лише в тому, що мініатюри файлів відображаються у збільшеному та дуже збільшеному вигляді.

Обраний режим відображення буде використовуватися лише для тієї папки, яка була відкрита у момент вибору режиму. Щоб встановити обраний режим для всіх інших папок на комп’ютері за замовчуванням, необхідно зайти на панель керування, обрати пункт «Упорядочить», обрати пункт «Параметры папок и поиска». У діалоговому вікні, що відкрилося, перейти на вкладку «Вид», встановити необхідні параметри відображення, поставивши галочку напроти необхідного пункту, і щоб зберегти вибір натиснути на кнопку «Применить» та «ОК».

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7

Тема: Копіювання, переміщення та видалення файлів.

Мета: здобути навички роботи із файлами в ОС Windows.

Операційна система Windows надає можливість користувачеві стандартні засоби для маніпуляції над файлами. Користувач за допомогою цих засобів може копіювати, переміщувати, видаляти, перейменовувати файли та папки, виставляти їх властивості, рівні доступу тощо. Виконувати ці дії можливо за допомогою контекстного меню програми «Провідник» та гарячих клавіш.

Для того, щоб скопіювати необхідний файл, необхідно за допомогою програми «Провідник» або «Мій комп’ютер» відкрити папку, в якій він знаходиться, виділити його натиском лівої кнопки миші, потім натиснути праву кнопку миші та у контекстному меню, що відкрилося вибрати пункт «Копировать» (або натиснути комбінацію клавіш Ctrl + C) або обрати пункт «Копировать» меню «Правка» панелі інструментів. Також можна одразу натиснути правою кнопкою миші по файлу (без виділяння лівою кнопкою миші), щоб відкрити контекстне меню і обрати пункт «Копировать». Потім необхідно за допомогою програми «Провідник» або «Мій комп’ютер» відкрити папку, в яку необхідно скопіювати файл, клацнути правою кнопкою по вільному місці і в контекстному меню, що відкрилося вибрати пункт «Вставить» (або натиснути Ctrl + V) або обрати пункт «Вставить» меню «Правка» панелі інструментів. Також можна скопіювати файл шляхом його перетягування за допомогою миші з одного вікна програми «Провідник» (або робочого стола чи з панелі структури файлів програми «Провідник») в інше відкрите вікно «Провідника» (або на робочий стіл чи панель структури файлів програми «Провідник»). Також можна виділити необхідний файл, натиснути на панелі інструментів на пункт «Файл» або «Правка», вибрати пункт «Копировать в папку…» та обрати папку, в яку необхідно скопіювати файл.

Для того, щоб перемістити файл необхідно виділити його та натиснути праву клавішу миші та у контекстному меню обрати пункт «Вырезать» (або скористатися комбінацією клавіш Ctrl + Х) або обрати пункт «Вырезать» меню «Правка» панелі інструментів, потім відкрити папку, до якої необхідно перемістити файл, натиснути правою натиснути праву клавішу миші та у контекстному меню обрати пункт «Вставить» (або скористатися комбінацією клавіш Ctrl + V) або обрати пункт «Вставить» меню «Правка» панелі інструментів. Також можна виділити необхідний файл, натиснути на панелі інструментів на пункт «Файл» або «Правка», вибрати пункт «Переместить в папку…» та обрати папку, в яку необхідно перемістити файл.

Щоб видалити файл, необхідно його виділити, відкрити контекстне меню натиском правої кнопки миші та обрати пункт «Удалить», скористатися командою «Удалить» пункту «Файл» панелі інструментів або натиснути клавішу Delete та підтвердити видалення (якщо не знята галочка з пункта «Запрашивать подтверждение на удаление»). Але ці операції не виділять файл, а тільки перенесуть його до корзини, з якої іх можна потім відновити (якщо не встановлена властивість корзини «Уничтожать файлы сразу после удаления, не помещяя их в корзину») або видалити остаточно («Очистить корзину»). Щоб видалити файл без переміщення в корзину необхідно натиснути комбінацію клавіш Shift + Delete та підтвердити видалення файлу.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8

Тема: Перегляд прихованих і системних файлів.

Мета: здобути навички роботи із прихованими та системними файлами.

Операційна система Windows для своєї роботи використовує багато файлів, які зберігаються на системному диску (за замовчуванням це диск С, але можна установити систему і на інші диски) у папці Windows. Ці файли зберігають у собі всю необхідну для функціонування системи інформацію, до якої входять файли, необхідні для завантаження операційної системи, журнали ведення помилок, поточного стану системи, системні програми тощо. Системні файли за замовчуванням є прихованими, що зроблено для захисту від випадкового їх видалення, а деякі з них мають обмежений рівень доступу або взагалі закриті від доступу. Видалення системних файлів, їх перейменування, переміщення або зміна їх змісту може призвести до некоректної роботи ОС Windows, або навіть до повної відмови. Різниця між прихованими та системними файлами заключається в тому, що прихованим може бути любий файл, до якого обмежений доступ окремим користувачам системи, а системний файл – це файл, який необхідний для повноцінного функціонування системи, який може бути як відкритим для доступу, так і прихованим.

Для того, щоб зробити папку або файл прихованим, необхідно клацнути по ньому правою кнопкою миші та у контекстному меню обрати пункт «Свойства». У вікні, що відкрилося, перейти на вкладку «Общие», поставити галочку на пункті «Скрытый», натиснути на кнопку «Применить» та «ОК».

Для того, щоб показати приховані файли та папки, включаючи системні, потрібно зайти до меню «Пуск», далі на Панель управління, потім обрати у ній пункт «Параметры папок», та у вікні, що відкрилося, перейти на вкладку «Вид». У цій у вкладці зняти галочки з пункту «Скрывать защищенные системные файлы» та обрати пункт «Показывать скрытые файлы, папки и диски», натиснути на кнопку «Применить» та «ОК», щоб зміни втупили в силу.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9

Тема: Виклик панелі управління.

Мета: набути практичні навички роботи з панеллю управління ОС Windows.

Користувач може налаштовувати операційну систему Windows за своїм бажанням. Для цієї цілі існує стандартний елемент – це панель управління. Вона включає в себе методи регулювання основних системних параметрів – встановлення дати і часу, перегляд обладнання та програмного забезпечення, яке підключено та встановлено на комп’ютері, зміна оформлення папок, робочого столу, налаштування параметрів папок, екрану, планів електроживлення тощо.

Для того, щоб відкрити панель управління, необхідно зайти до меню «Пуск» та натиснути на напис «Панель управления». Також можна відкрити програму «Провідник» або «Мій комп’ютер» та на панелі задач обрати пункт «Открыть панель управления». Вікно панелі управління представляє собою сторінку, на якій вказані елементи керування та налаштування системі. Можна обрати вид відображення цих елементів за допомогою стандартних засобів програми «Провідник».

Основні елементи панелі управління:

1. «Архивация и востановление» - архівація та відновлення користувацьких та системних файлів.

2. «Персонализация» - зміна тем, зображень та звукових ефектів.

3. «Система» - перегляд інформації про систему та зміна параметрів обладнання.

4. «Электропитание» - налаштування планів електроживлення комп’ютера.

5. «Программы и компоненты» - перегляд, видалення та зміна програм, що встановлені на комп’ютері.

6. «Экран» - налаштування параметрів екрану та облегшення зчитування з нього інформації.

7. «Администрирование» - зміна параметрів управління комп’ютера.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 10

Тема: Налаштування кнопок миші та швидкості переміщення курсору.

Мета: набути практичні навички налаштування миші.

Одним з найпопулярніших маніпуляторів є миша. Вона спрощує роботу з графічною структурою ОС Windows та значно її пришвидшує. За допомогою миші користувач може працювати з вікнами, перетягувати файли, переглядати властивості папок та виконувати багато інших операцій. ОС Windows дозволяє виставляти параметри миші за бажанням користувача.

Для того, щоб виставити необхідні параметри миші, необхідно зайти до меню «Пуск», клацнути на пункт «Панель управления» та обрати рядок «Мышь». Вікно властивостей миші має таку структуру вкладок:

1. «Кнопки мыши» - налаштуванния кнопок миші, містить підпункти «Конфигурация кнопок» (можливість обміняти місцями функціональні можливості правої та лівої кнопки миші), «Скорость выполнения двойного щелчка» (налаштування інтервалу часу між натисками кнопки миші для відкриття папок та документів), «Залипание кнопок мыши» (при включеному залипанні дозволяє перетягувати та виділяти файли та папки без утримання кнопки натиснутою).

2. «Указатели» - налаштування виду курсору в різноманітних ситуаціях, його графічного уявлення.

3. «Параметры указателя» - налаштування параметрів курсору, містить підпункти «Перемещение» (налаштування швидкості переміщення курсору), «Исходное положение в диалоговом окне» (вибір стартової позиції курсору у вікні), «Видимость» (графічні настройки курсору).

4. «Колесико» - налаштування функцій колесика миші, містить підпункти «Вертикальная прокрутка» та «Горизонтальная прокрутка» (налаштування дій при прокрутці колесика угору та вниз).

5. «Оборудование» - перегляд пристроїв, що встановлені на даному комп’ютері, та їх властивостей.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11

Тема: Налаштування розкладки клавіатури та корзини.

Мета: набути практичні навички роботи з настройками клавіатури та корзини.

ОС Windows представляє широкий спектр можливостей роботи з текстовими документами. При їх створенні можна використовувати великий набір мов, що встановлені в операційній системі.

Для того, щоб налаштувати мови вводу з клавіатури, необхідно зайти до меню «Пуск» - «Панель управления» - «Язык и региональные станларты» - «Языки и клавиатуры» та натиснути кнопку «Изменить». Після цього відкриється вікно «Языки и службы текстового ввода», яке має такі вкладки:

1. «Общие» - додавання мов, які можна використовувати при вводі з клавіатури, та вибір мови за замовчуванням.

2. «Языковая панель» - налаштування позиції і властивостей мовної панелі.

3. «Переключение клавиатуры» - вибір комбінації клавіш для переключення між мовами та включення конкретної мови, вибір клавіші для включення та відключення режиму Caps Lock.

При видаленні файлів за допомогою пункту «Удалить» контекстного меню або клавіші Delete файли не видаляються з комп’ютера, а лише переміщуються до «Корзини», з якої їх можна буде видалити вже остаточно. Вікно «Корзини» має таку структуру:

1. Адресний рядок (знаходиться у верхній частині вікна та відображає місцезнаходження файлу).

2. Рядок пошуку (правіше від адресного рядку; в нього вводиться необхідна для пошуку інформація).

3. Панель інструментів (знаходиться нижче адресного рядку та містить пункти «Файл» (містить функції очищення «Корзини», перейменування файлів та папок, створення ярликів), «Правка» (стандартні маніпуляції над файлами), «Вид» (зміна графічної структури відображення файлів та папок), «Сервис» (параметри папок та підключення мережного диску) і «Справка» (виклик довідкової служби)).

4. Рядок керування (знаходиться нижче панелі інструментів та змінюється в залежності від відкритої папки чи файла; містить такі елементи: «Упорядочить» - слугує для розташування файлів у вікні перегляду по заданим критеріям; «Очистить корзину» - видалення всіх файлів з корзини; «Восстановить объект» - перенесення файлу з корзини до папки, з якої він був видалений; «Изменить представление» - вибір виду значків і тип їх відображення; «Отобразить/скрыть область предварительного просмотра» - відкриває панель у правій частині вікна, в якій будуть відображатися можливі елементи виділених файлів; «Вызов справки» - викликає довідкову систему Windows).

5. Область навігації (знаходиться у лівій частині вікна; має деревовидну структуру інформації, що зберігається на комп’ютері).

6. Вікно перегляду (в ньому відображаються поточні файли та папки).

7. Інформаційна область (область у нижній частині вікна, в якій відображається інформація про виділений об’єкт).

Щоб встановити властивості «Корзини», необхідно клацнути правою кнопкою миші по вільному місці та у контекстному меню, що відкрилося, вибрати пункт «Свойства». У вікні, що відкрилося, для кожного розташування (логічного диску) можна встановити максимальний об’єм даних, що зберігаються у «Корзині» або встановити флажок «Уничтожать файлы сразу после удаления, не помещяя их в корзину», щоб файли одразу видалялися із комп’ютера повністю. Також можна встановити (або зняти) галочку на пункт «Запрашивать подтверждение на удаление», щоб при видаленні файлі з’являлося (або не з’являлося) діалогове вікно з підтвердженням на видалення. Щоб підтвердити зміни необхідно натиснути на клавішу «Применить» та «ОК».

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 12

Тема: Перегляд та установка шрифтів.

Мета: набути практичні навички роботи із шрифтами.

ОС Windows предоставляє користувачеві гарну візуалізацію тексту, тому що текст – це один з найважливіших методів впливу на сприйняття інформації. Важливий компонент візуалізації тексту є шрифт. Користувач може використовувати як стандартні шрифти, що вже встановлені, так і завантажувати нові.

Для того, щоб перейти до налаштування шрифтів, необхідно перейти по шляху «Пуск» - «Панель управления» - «Шрифты». Вікно «Шрифты» переглядається за допомогою програми «Провідник», у ньому можна переглянути всі встановлені шрифти. У боковому меню вікна розташовані такі пункти:

1. «Параметры шрифтов» - встановлення основних параметрів шрифтів.

2. «Получить в Интернете дополнительные сведения о шрифтах» - отримання інформації про шрифти на офіційному сайті Microsoft.

3. «Настройка текста ClearType» - підвищення якості відображення шрифтів на екрані.

4. «Поиск символа» - пошук необхідного символу у списку шрифтів, що встановлені на комп’ютері.

5. «Изменение размеров шрифта» - налаштування розмірів шрифту, що відображається на екрані для кращого сприйняття інформації та зручності.

Для того, щоб підтвердити зміни у налаштуваннях шрифтів, необхідно натиснути на кнопку «Применить» та «ОК».

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 13

Тема: Робота з діалоговими вікнами.

Мета: набути практичні навички роботи з діалоговими вікнами.

Кожна програма чи документ запускається в окремому вікні, яке називають діалоговим. Кожне вікно має такі елементи, як тип вікна (модальне, не модальне), заголовок вікна, кнопки управління вікном, рядок меню, панелі інструментів, статусний рядок, робочу область, полоси прокрутки (з’являються, якщо вмістиме вікна не можна повністю відобразити), статусний рядок та інші елементи управління.

Модальні вікна володіють тієї властивістю, що користувач не має доступу до інших вікон, поки не закінчить роботу з модальним вікном.

У заголовку вінка часто відображається назва прикладної програми та відкритого документа. Кнопки управління вікном дозволяють:

1. Згорнути (мінімізувати) вікно;

2. Розгорнути (максимізувати) вікно;

3. Відновити початкові розміри вікна (до розгортання);

4. Закрити вікно;

5. Викликати довідку про елемент управління вікном.

Розміри діалогових вікон можна змінювати за допомогою розтягування за границю лівою клавішею миші. У випадку, якщо діалогове вікно не містить кнопок управління, то розміри такого вікна фіксовані.

Переміщати діалогове вікно можна перетягуванням лівою клавішею миші, взявши його за заголовок. Операції зміни розмірів, переміщення, закриття, згортання та розгортання вікна можна також виконувати і за допомогою клавіатури. Для цього потрібно натиснути комбінацію клавіш Alt + Space і скористатися відповідною командою системного меню вікна.

Діалогові вікна прикладних програм мають рядок меню та панелі інструментів, за допомогою яких можна викликати команди, що реалізують можливості програми. Панелі інструментів дублюють відповідні команди меню і використовуються для покращення взаємодії користувача з прикладною програмою.

Полоси прокрутки дозволяють зміщувати (прокручувати) роботу область вікна по горизонталі і вертикалі так, щоб можна було переглянути вмістиме вікна.

Статусний рядок знаходиться у нижній частині діалогового вікна і у ньому відображаються режими роботи та інша інформація про стани прикладної програми.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 14

Тема: Налаштування робочого столу.

Мета: набути практичні навички налаштування робочого столу.

Для зручності роботи із операційною системою розроблені стандартні методи налаштування робочого столу користувача. Користувач може виставляти необхідну розподільчу здатність екрана, розмір написів, змінити фон робочого столу, звуки операційної системи, що видаються у певних ситуаціях тощо. Для налаштування робочого столу можна скористатися вікнами «Персонализация» та «Гаджеты рабочего стола». Їх можна вибрати на панелі управління або викликати за допомогою контекстного меню робочого стола, натиснувши праву кнопку миші та вибравши відповідні пункти меню.

У вікні «Персонализация» можна змінити тему оформлення, звуки операцій, заставку, вид курсору тощо. Вікно «Персонализация» у боковому та головному меню має такі пункти:

1. «Фон рабочего стола» - зміна фону робочого стола. Щоб встановити потрібну тему, необхідно клацнути по ній лівою кнопкою миші. Щоб завантажити нові теми з офіційного сайту Microsoft, треба клацнути кнопкою миші на посилання «Другие темы в Интернете».

2. «Цвет окна» - налаштування графічного виду вікон та меню «Пуск», їх границь та прозорості.

3. «Звуки» - налаштування стандартних звуків, перегляд та налаштування пристроїв запису та відтворення звуку, що підключені до комп’ютеру.

4. «Панель управления – домашняя страница» - перехід на загальну сторінку панелі управління.

5. «Изменение значков рабочего стола» - зміна значків програм на робочому столі.

6. «Изменение указателей мыши» - перехід до вікна властивостей миші, в якому можна встановити вид курсору у різних ситуаціях та налаштувати функції кнопок миші.

7. «Изменение рисунка учетной записи» - вибір малюнку, що закріплюється за певним користувачем комп’ютера та відображається при запуску системи та у меню «Пуск».

Гаджет – це невеликий додаток, який зображує на робочому столі необхідну інформацію. Вікно «Гаджеты рабочего стола» предоставляє можливість помістити на робочий стіл гаджети, які відображають дату, час, кількість заряду на батареї тощо. Вибирати гаджети можна зі списку вже встановлених на комп’ютері або завантажити їх з офіційного сайту Microsoft, клацнувши кнопкою миші по напису «Найти гаджеты в Интеренете». Щоб помістити гаджет на робочий стіл, необхідно двічі клацнути по ньому лівою кнопкою миші. Щоб видалити гаджет з робочого стола треба клацнути на хрестик у правому верхньому куті гаджета.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 15

Тема: Стандартні програми Windows.

Мета: набути практичні навички роботи зі стандартними програмами операційної системи Windows.

Операційна система Windows пропонує користувачеві цілий набір програм з різноманітною функціональною «начинкою». Користувач за допомогою стандартних засобів може створювати та редагувати зображення, переглядати інтернет – сторінки, обчислювати математичні вирази, створювати текстові документи, записувати звук тощо. Щоб переглянути стандартні програми операційної системи Windows, необхідно перейти по такому шляху: меню «Пуск» - «Все программы» - «Стандартные». Список стандартних засобів виглядає так:

1. «Paint» - створення і редагування зображень.

2. «WordPad» - створення і редагування текстових документів зі складним форматуванням.

3. «Блокнот» - створення і редагування текстових документів з простим форматом.

4. «Выполнить» - відкриття програм, папок, документів та веб – сторінок.

5. «Записки» - створення коротких текстових або рукописних документів.

6. «Звукозапись» - запис та збереження звуку.

7. «Калькулятор» - обчислення математичних операцій різної складності.

8. «Командная строка» - виконання команд, що вводяться з клавіатури.

9. «Ножницы» - вибір ділянки екрану та збереження її у вигляді малюнку.

10. «Панель математического ввода» - введення формул у рукописному варіанті для перетворення їх у печатний вигляд.

11. «Передача файлов через Bluetooth» - робота з пристроями дистанційної передачі даних, що використовують технологію Bluetooth.

12. «Подключение к сетевому проектору» - відображення зображення робочого стола на проекторі.

13. «Подключение к удаленному рабочему столу» - підключення до іншого комп’ютера для перегляду на ньому даних.

14. «Подключить к проектору» - налаштування підключення до проектору.

15. «Приступая к работе» - отримання довідкової інформації про операційну систему Windows.

16. «Проводник» - перегляд файлової структури комп’ютера.

17. «Центр мобильности Windows» - задання розширених налаштувань системи.

18. «Центр синхронизации» - синхронізація файлів комп’ютера з мережними дисками.

19. «Windows Power Shell» - засоби для роботи з командним рядком.

20. «Параметры планшетного ПК» - налаштування роботи сенсорного екрану ПК, якщо він підключений до даної системи.

21. «Служебные программы» - сукупність службових програм для роботи з ОС Windows, що включає в себе браузер Internet Explorer, засіб відновлення системи, засіб дефрагментації диску, програму «Мій комп’ютер» (перегляд файлвої структури системи), монітор ресурсів (відображення завантаженості системи), звіти засобу перенесення даних Windows (перенесення даних на інший комп’ютер), очищення диску, панель управління, планувальник завдань (задання виконання дій у певний час), редактор особистих знаків (створення своїх знаків), перегляд інформації про систему, засіб перенесення даних Windows та таблицю символів.

22. «Специальные возможности» - сукупність додаткових програм для роботи з ОС Windows, що включає в себе екранну лупу (збільшення певної ділянки екрану), екранний диктор (озвучення написів на екрані), екранну клавіатуру (дублювання клавіатури на екрані), центр спеціальних можливостей (додаткове налаштування системи) та засіб розпізнавання голосу (налаштування керування комп’ютером за допомогою голосу).

Для того, щоб запустити програму з даного списку, необхідно лівою кнопкою миші клацнути по запису, що відповідає назві необхідної програми.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ

У якості фону робочого столу я встановив рисунок 1.bmp. Для цього я відкрив програму «Мій комп’ютер», зайшов на диск Е. Правою кнопкою миші клацнув на зменшене зображення рисунку 1.bmp та у контексному меню, що відкрилося, вибрав пункт «Сделать фоновым изображением рабочего стола» (рис. 1). Вид зміненого робочого столу зображено на рисунку 2.

Рисунок 1 – Зміна фону робочого столу

Потім, щоб змінити схему оформлення екрану та кольорову схему, я натиснув правою кнопкою миші по робочому столу і в контекстному меню, що відкрилося, обрав пункт «Персонализация». Після цього відкрилося вікно «Персонализация» панелі управління. Щоб встановити схему оформлення екрану, я прокрутив вікно до заголовку «Установленные темы» і натиснув на тему «Windows 7 – Упрощенный стиль». Після цього екран отримав наступний вигляд, як зображено на рисунку 3. Щоб встановити кольорову схему потрібно кольору, я клацнув на пункт «Цвет окна» внизу вікна «Персонализация». Відкрилося вікно «Цвет и внешний вид окна» (рис. 4). Я вибрав у списку, що розкривається, елемент «Граница активного окна» і встановив для нього сірий колір. Щоб підтвердити зміни я натиснув «Применить» та «ОК».

Рисунок 2 – Змінений фон робочого столу

Рисунок 3 – Оформлення екрану за допомогою теми «Windows 7 – Упрощенный стиль»

Щоб встановити розмір шрифта, я зайшов до меню «Пуск», вибрав у меню справа «Панель управління», а потім у ній відкрив підпункт «Экран». Відкрилося вікно вибору розміру шрифтів (рис. 5), в якому я вибрав «Средний». Щоб зміни вступили в силу, я перезапустив систему.

Рисунок 4 – Вікно «Цвет и внешний вид окна»

Рисунок 5 – Вікно зміни розмірів шрифта

Для того, щоб встановити параметри панелі задач, я клацнув правою кнопкою миші по панелі задач та у контекстному меню, що відкрилося, клацнув на пункт «Свойства». Відкрилося вікно властивостей панелі задач, у якому на вкладці «Панель задач» я встановив властивості «Закрепить панель задач» (рис. 6).

Рисунок 6 – Властивості панелі задач

Для того, щоб відобразити панель швидкого запуску, я клацнув правою кнопкою миші по вільному місці панелі та у контекстному меню, що відкрилося, вибрав пункт «Панели» - «Создать панель инструментов…». Відкрилося вікно «Провідника», в адресному рядку якого написав шлях %appdata%\Microsoft\Internet Explorer\Quick Launch, а потім натиснув ОК. Після цього панель швидкого запуску додалася на панель задач (рис. 7).

Рисунок 7 – Панель швидкого запуску

Для того, щоб меню «Пуск» набуло класичного виду, я натиснув правою кнопкою миші по робочому столу і в контекстному меню, що відкрилося, обрав пункт «Персонализация». Після цього відкрилося вікно «Персонализация» панелі управління. Я прокрутив вікно до заголовку «Базовые темы и темы с высокой контрастностью» і натиснув на тему «Классическая». Після цього меню «Пуск» отримало наступний вигляд, як зображено на рисунку 8.

Рисунок 8 – Класичне меню «Пуск»

Для того, щоб додати на панель задач годинник, я у вікні властивостей панелі задач на вкладці «Панель задач» у розділі «Область уведомлений» натиснув на кнопку «Настроить». Відкрилося вікно «Значки области уведомлений». У ньому я клацнув на посилання «Включить или выключить системные значки», відкривши цим вікно «Системные значки» (рис. 9). Потім я відкрив спикок, що відкривається, та навпроти напису «Часы» та вибрав пункт «Вкл». Щоб підтвердити вибір я клацнув клавішу «ОК».

Для того, щоб додати папку «СтудентОТЧЕТ» як пункт головного меню, я відкрив папку, в якій вона міститься, натиснув правою кнопкою миші по папці при натиснутій клавіші Shift, та у контекстному меню, що відкрилося, вибрав пункт «Закрепить в меню Пуск». Оновлене меню «Пуск» зображено на рис. 10.

Рисунок 9 – Вікно «Системные значки»

Рисунок 10 – Папка «СтудентОТЧЕТ» як пункт головного меню

Щоб змінити настройки миші, я перейшов по шляху «Пуск» - «Панель управления» - «Мышь» (рис.11). Шоб втановити конфігурацію кнопок для лівші, на вкладці «Кнопки мыши» я поставив галочку на пункт «Обменять назначение кнопок». Щоб змінити вид курсора я перейшов на вкладку «Указатели» та у розділі «Схема» у списку, що розкривається, вибрав пункт «Windows Aero (системная)». Щоб підтвердити зміни, я натиснув кнопку «Применить» та «ОК».

Рисунок 11 – Вікно властивостей миші

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: