Вулиця Ольги Кобилянської

Промінцем від Центральної площі тягнеться вулиця Ольги Кобилянської – єдина у Чернівцях пішохідна вулиця. Дата народження тодішньої Молодіївської, а пізніше Панської вулиці відома точно: в 1786 році на розі Центральної площі та теперішньої Кобилянської був закладений перший мурований будинок, а перед тим на його місці довелося викорчувати чимало пеньків. На початку XX ст. старожитні хатки були витіснені дво- і триповерховими стильними кам'яницями, а саму вулицю забрукували. Ще живі ті чернівчани, котрі пам’ятають, як тодішню Панську двірники мили водою з милом по кілька разів на день, а поліціант примушував кожного «нечупару» з брудним взуттям гарно витерти ноги, перш ніж ступити на бруківку. Кав'ярня «Габсбург»(23) Одразу на початку тодішньої Панської вулиці у 1898 р. постала розкішна кам'яниця, у якій розташувалась елітна Дивитись на карті кав'ярня «Габсбург». Пізніше тут був заснований «Клюб шанувальників кави», де шановне панство полюбляло за філіжанкою кави вести бесіди на шляхетні теми. Така атмосфера сприяла народженню поетів, філософів і музикантів. І ця атмосфера підкупила Лесю Українку, яка гостювала у Ольги Кобилянської та вперше пила каву саме у Чернівцях. Споруда колишньої кав'ярні «Габсбург» надзвичайно гарна. Її кут, що виходить на Центральну площу, увінчує граційна вежа, а на фасаді по вулиці О. Кобилянської над вікнами першого поверху усміхнені маскарони чергуються з маскаронами бородатими та суворими. Сьогодні у цій будівлі знаходиться управління Національного банку України. Краєзнавчий музей(24) Посередині вулиці О. Кобилянської знаходиться будівля колишньої Дирекції володінь Православного релігійного фонду. Нині тут розмістився Дивитись на карті краєзнавчий музей, заснований ще у 1863 році, – один з найстаріших музеїв України. У його фондосховищах зберігається майже 90 тис. експонатів: колекція стародруків, у тому числі Острозька Біблія Івана Федорова; велика та гарно підібрана збірка етнографічних матеріалів, нумізматики, писанкарства, предметів побуту населення Чернівецької області; дуже цінна колекція пам’яток археології та багато іншого. Біля входу до музею стоїть залізна карета – подарунок ковалів на День міста. Здається, ніби візник щойно випряг коней, а тим часом перехожі сідають до карети, аби зробити гарне фото. Кафедральний собор Святого Духа(33) Поруч з Краєзнавчим музеєм знаходиться одна з наймонументальніших споруд міста – Дивитись на карті Кафедральний собор Святого Духа. Перший камінь у його фундамент був закладений у липні 1844 року. Будівництво велося під наглядом крайового інженера А. Маріна та віденського архітектора А. Рьолля, а у 1860 році за проектом Йосефа Главки було перебудовано фасад храму. Через 20 років після початку робіт у липні 1864 р. владика Євген Гакман освятив Кафедральний собор. Проте внутрішні оздоблювальні роботи продовжувались аж до кінця століття. Так, ще у 1892-1896 рр. група художників із Відня розписувала стіни. Собор вражає своєю величною красою. Він побудований у стилі італійського Ренесансу, причому за основу був узятий один з проектів Петербурзького Ісаківського Собору, подарований єпископу Є. Гакману під час його паломництва до Троїце-Сергієвої Лаври. Домінантою архітектурної композиції собору є монументальний купол заввишки 46 м. Крім нього церкву увінчують ще два куполи, а також дві вежі-дзвіниці угорі з боків фасаду. У Кафедральному соборі зберігається ряд православних реліквій: раки з частинками мощів святої великомучениці Варвари, святого великомученика Пантелеймона, преподобного Іова, ігумена Почаївського; виносний дубовий хрест із часткою Животворного Древа, освячений у храмі Воскресіння Господнього в Єрусалимі. У березні 2006 року біля собору було встановлено пам’ятник першому митрополиту Буковинської православної митрополії Євгену Гакману. Німецький Народний Дім(31) Майже у самому кінці вулиці О. Кобилянської знаходиться один із осередків багатонаціонального культурного середовища «габсбурзьких» Чернівців – Дивитись на карті Німецький Народний Дім. Він був збудований у 1910 р. за проектом судетського німця Густава Фріча. Обраний ним стиль можна визначити як модерн з мотивами німецької народної архітектури, переосмисленої в дусі неоромантизму. Відомий публіцист Ізраель Халфен колись так описав цей заклад: «На Панській вулиці урочисто стоїть Німецький Дім з ошатними фронтонами, чорно-біло-червоним мальовидлом на стінах й облицьованою деревом пивничкою на першому поверсі». Тут знаходилися кав’ярня та ресторан, де можна було зануритися в атмосферу справжньої німецької кнайпи. Крім того, Дім мав велику старонімецьку залу, яку охоче винаймали громадські та приватні товариства для проведення різноманітних заходів. У наш час в історичній будівлі Німецького Дому діє Товариство австрійсько-німецької культури «Відродження», яке розмістилося на першому поверсі у правому крилі. На верхньому поверсі будинку знаходиться меморіальний зал Ґеорґа Дроздовського – видатного австрійського письменника, уродженця Чернівців.

Театральна площа

Наприкінці ХVIII ст. там, де тепер Театральна площа, була околиця міста, за якою починався густий ліс. Пізніше тут знаходилися військові склади з провіантом, які були знесені на початку XX ст., коли на площі розпочалась активна забудова. У середині XIX ст. на майдані торгували зерном. Пізніше торгівлю зерном перенесли в інше місце, а натомість майдан облюбували торговці рибою, тож він став називатися Рибним – Фішпляцом.Наприкінці XIX ст. цю площу офіційно назвали на честь монаршої особи ім'ям Єлизавети. До початку XX ст., попри пишну назву, Єлизаветпляц залишався пересічним базарним майданом, куди городяни навідувалися хіба що для купівлі харчів. Перевтілення цієї містечково-базарної площі в імпозантний і стильний європейський майдан відбулося завдяки спорудженню тут у 1904-1905 рр. нового міського театру. Музично-драматичний театр (5) Споруда Дивитись на карті музично-драматичного театру є однією з найвідоміших пам’яток архітектури, яка прикрашає місто уже понад сто років. Чернівецький театр – творіння знаменитої віденської фірми Фельнера і Гельмера, відомої в Європі спорудженням 43 театрів, серед яких Одеська опера. Він постав за якихось два роки та у своїй красі не поступався перед кращими театрами Європи. Про це втілення мистецьких амбіцій чернівчан гарно висловився австрійський публіцист Г. Гайнцен: «Чернівецький театр – це мрія з оксамиту і золота, спроектована віденськими архітекторами Гельмером і Фельнером. І все ж їх запросили на роботу в Чернівці лише після того, як за їхніми проектами були споруджені театри у Відні й Одесі. Чернівецький театр – то пам’ятник обізнаним із культурою чернівчанам, які понад усе боялись набути репутації провінції і прагнули ні в чому не поступатися шановному метрополю Відню».Перший камінь у фундамент майбутнього театру був закладений 1 серпня 1904 р., а вже 3 жовтня 1905 р. відбулося його урочисте відкриття. Театр побудований у стилі віденської сецесії з переважанням елементів стилю ренесанс. Фасад споруди прикрашає арковий портал з двома парами колон з боків та скульптурною композицією з Аполлоном із лютнею в оточенні персонажів античних драм. Над вікнами фасаду в обрамленні муз встановлені барельєфні медальйони Вільяма Шекспіра та Ріхарда Вагнера. В тимпанах над вікнами бічних стін розташовані мармурові бюсти видатних діячів світової культури. Декор інтер’єру виконано в стилі бароко з поєднанням білих і золотих тонів, що надає йому елегантності. Фойє та зала для глядачів пишно оздоблені різьбленням та необароковими скульптурами. Колись перед театром стояв пам'ятник Шіллеру, сьогодні на цьому місці сидить бронзова Ольга Кобилянська, чиє ім’я носить тепер театр. Єврейський народний дім (4) У 1908 р. праворуч від театру постала вишукана чотириповерхова будівля у стилі модерн з домішками бароко і ренесансу, в якій розташувався Дивитись на карті Єврейський народний дім – Юдішесхауз. Споруда має два фасади: один виходить на вулицю Штейнберга, другий – на Театральну площу. На фасаді, що виходить на Театральну площу, створено архітектурно-художній образ: чотири атланти несуть на собі два верхніх поверхи, прикрашені композицією з чотирьох колон і арки. У цьому образі можна побачити вільно трактоване зображення єврейського священного ковчега Завіту.Поява Єврейського дому гармонійно доповнила картину розмаїття національного життя австрійських Чернівців, представленого на той час народними домами української, румунської, польської та німецької громад. Юдішесхауз відібрали в єврейської громади міста, коли на ратуші почали змінюватися державні прапори. Єврейські громадські організації повернулися до свого народного дому лише на початку 90-х, в незалежній Україні. Вони розмістилися на першому поверсі, решту приміщень Єврейського дому займає міський палац культури. Нещодавно тут було відкрито музей історії та культури євреїв Буковини, де хронологічно представлений період існування єврейської громади з кінця XVIII до середини ХХ ст. Експозиції музею містять оригінальні книги, документи, поштові листівки, автентичні речі побуту, предмети релігії та інші цікаві експонати. Медична академія(3) Ліворуч від театру вздовж всієї площі розмістилася величава чотириповерхова споруда колишньої Торгово-ремісничої палати, в якій тепер знаходиться Дивитись на карті Медична академія. Вона постала у 1909 р., звузивши таким чином театральну площу не менш як на третину. Палата була побудована у стилі віденської сецесії, чим склала гідну компанію іншим модерним спорудам Театральної площі. Про її колишнє призначення свідчить аттик на фасаді, у центрі якого розміщені скульптури античних богів – покровителів торгівлі та ремесел Меркурія і Геї. Вони тримають у своїх руках роги достатку. На фасаді над вікнами другого поверху розташовані емалеві щити із зображенням символів ремесел. Обласна адміністрація(2) Позаду за колишньою Торгово-ремісничою палатою у прямокутнику чотирьох вулиць (Грушевського, Котляревського, Міцкевича та Ватутіна) знаходиться монументальна кам’яниця, у якій сьогодні розмістилась Дивитись на карті обласна адміністрація. Ця будівля була споруджена у 1904-1906 роках як Палац юстиції: тоді тут знаходилися крайовий суд і палата адвокатів. Автор проекту віденський архітектор Франц Сковрон у загальному образі споруди стилізував ренесансний флорентійський палац XV ст., але переосмислений у дусі модерну. В облицюванні зовнішніх стін будівлі використана червона та зелена глазурована цегла, фасад прикрашають різнокольорові майолікові вставки з квітами і написами латинню «lex» – закон. Обласну адміністрацію охороняють два величних леви, що спокійно сидять по боках головного входу в будівлю. Кожен з них притримує перед собою передніми лапами картуш. Саме тому цю кам’яницю ще називають «будинком із левами».У 2000 році на Театральній площі заснували «Алею зірок» – майстрів мистецтв Буковини. Під час відкриття Алеї «засвітили» 31 зірку. За 7 років на ній з’явилося 9 імен, а у 2008 р. засвітили ще 4 зірки. Тут зібрано десятки славетних імен співаків і музикантів, які розпочинали своє сходження на велику сцену в Чернівцях. Серед них є постаті, які добре відомі як в Україні, так і в усій Європі.

Університет (колишня Резиденція Буковинських митрополитів)

Серед визначних пам’яток Чернівців особливе місце посідає архітектурний ансамбль колишньої Дивитись на карті Резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації, включений до всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Він був побудований на місці старого єпископського будинку в 1864-1882 рр. Нині тут розмістилися центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Цей унікальний архітектурний ансамбль з’явився на світ завдяки зусиллям єпископа Євгена Гакмана. У 1863 р. він домігся від австрійського цісаря дозволу на будівництво нової просторої резиденції, гідної столиці Буковини. Наступного року, одразу після освячення Кафедрального Свято-Духівського собору, владика Гакман уже заклав наріжний камінь у фундамент майбутньої резиденції. Проект архітектурного ансамблю виконав відомий чеський учений, архітектор, академік Йосеф Главка. Він спроектував нетрадиційний комплекс споруд у дусі еклектики з переважанням елементів візантійського та романського стилів. Цей проект неодноразово займав призові місця на відомих конкурсах архітекторів і був, зокрема, відзначений на Всесвітній виставці у Парижі. Композиція ансамблю досить складна, але при цьому відзначається чіткістю планування. Вона складається з трьох монументальних споруд-корпусів: головного, духовної семінарії разом із церквою Трьох Святителів, пресвітерія. Головний корпус Резиденції(10) У головному корпусі (нині центральний V корпус, у якому розміщені ректорат і факультет іноземних мов) знаходився осідок митрополита з просторими апартаментами, де він працював і відпочивав, та розкішними залами, у яких він влаштовував аудієнцію для високих гостей і де відбувалися єпархіальні засідання. У куті лівого крила корпусу розмістилася домашня церква владики – каплиця Івана Сучавського, з якої власно і розпочалося будівництво всієї Резиденції. Серед приміщень головного корпусу своє красою і величчю вражає Синодальна зала, одна з найгарніших в Європі. Вона була оздоблена мармуром (звідси її теперішня назва – Мармурова) і обставлена бічними галереями колон, на які спиралася декорована орнаментикою дерев’яна стеля. Враження неземної величі посилювали й коридори з мармуровою мозаїкою на підлозі та розмальованими стелями у формі куполів. На жаль, у 1944 р. Синодальна зала була пошкоджена пожежею. У вогнищі постраждали не лише інтер’єри, але й загинула синодальна бібліотека, що містила унікальні стародруки та архіви. Теперішній вигляд Мармурової зали – лише копія, створена реставраторами. Проте пожежа змилостивилась над Залою засідань Священного синоду (теперішня Червона зала). Її інтер’єр зберігся у первісному вигляді. Стіни Червоної зали оздоблені китайським шовком, дерев’яна стеля декорована орнаментом, а підлога встелена паркетом з червоного бука, дуба та зеленої липи. На одній зі стін висять величезні венеціанські дзеркала. Створені за старовинною технологією вони нараховують аж п’ять шарів срібла. Церква Трьох Святителів Ліворуч від входу до Резиденції у теперішньому VI корпусі університету знаходилися два духовні навчальні заклади. Одним із них була духовна семінарія, створена у Чернівцях ще у 1828 р. Вона займала другий поверх будівлі, а перший поверх з ініціативи митрополита було передано під потреби греко-православного теологічного факультету Чернівецького університету, відкритого у 1875 р. Підковоподібний семінарський корпус з трьох боків оточує церкву Трьох Святителів. Перший камінь у фундамент храму заклав владика Євген Гакман у квітні 1867 р. Над його інтер’єром працювало кілька фахівців високого рівня. Церкву розписував маляр-професор із Відня Карл Йобст. Його пензлю належать темперні розписи з біблійними сюжетами. Завдяки чудовій акустиці до храму залюбки приходили послухати службу чернівецькі шанувальники церковного співу, які нині знову отримали таку нагоду. У 1993 р. після часів радянського атеїзму було відновлено теологічне відділення у складі філософсько-теологічного факультету Чернівецького університету, яке розмістилося на першому поверсі семінарського корпусу, а у церкві Трьох Святителів відродилися богослужіння, які так само проводять студенти-теологи та їхні духовні наставники-викладачі. Колишній пресвітерій У корпусі, що праворуч від центрального входу (нині IV корпус університету, де тепер розміщений географічний факультет), знаходилися дяківська школа, архидієцезальний музей та фабрика свічок. Дах історичної будівлі пресвітерія, як і всієї Резиденції, вкритий орнаментованою черепицею на зразок буковинських народних візерунків. Посередині корпусу над головним входом височіє вежа з годинником та куполом, який по колу оздоблений зірками Давида. У такий спосіб увіковічнили пам’ять про грошову допомогу, надану буковинській православній митрополії єврейською громадою міста. Адже потрібну для будівництва Резиденції астрономічну суму – 1,8 млн. гульденів самі православні зібрати б не змогли. Дендропарк Позаду головного корпусу Резиденції був закладений дендропарк площею близько 5 гектарів. Більша його частина виконана у ландшафтному стилі. Тут поруч з екзотичними видами дерев ростуть місцеві: клени, дуби, липи, граби. При вході до парку стоїть пам’ятник Йосефу Главці, споруджений у 1937 році скульптором А. Северином. Поруч росте стара ялина – ровесниця парку, біля якої знаходяться два басейни з фонтанами. Головна алея парку веде до невеличкого басейну з плакучими вербами, магнолією Суланжа та катальпами. Звідси у різних напрямках розходяться доріжки з асиметричною посадкою дерев, відкритими галявинами, затишними баскетами. Парк донині зберіг елементи декоративного оформлення: штучні гірки, садові лави, скульптури. Серед дивовиж парку – рукотворний кам’яний грот, про призначення якого сперечаються й досі.

Під час складання туристичного маршруту визначних місць у Чернівцях, було вивчено і місця де можно смачно поїсти:

Рейтинг 10 з 10, доступні ціни і відмінний смак.

1) Кафе – «Джем», м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 12.

2) Кафе – «Золотой Дукан», м. Чернівці, вул. Головна, 32.

3) Кафе – «Пицца Парк», м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 38.

4) Ресторан – «Томат Голд», м. Чернівці, вул. Руська, 12.

Рейтинг 9

5) Ресторан – «Сан-Ремо», м. Чернівці, вул. Університетська, 25.

6) Фаст-фуд – «Картопляна хата», м. Чернівці, вул. Зеньковецька, 11.

Рейтинг 8

7) Кафе – «Пицца Парк», м. Чернівці, вул. Головна, 77.

8) Ресторан – «Кнаус», м. Чернівці, вул. Головна, 26-а.

9) Ресторан – «Гопачок», м. Чернівці, вул. Красноармійська, 36-а/38.

10) Ресторан – «Колесо», м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 6.

Рейтинг 7

11) Кафе – «Каринтия», м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 53.

12) Кафе – «Венская кофейня», м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 47.

Рейтинг 6

13) Бар – «Шоколадний», м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 22.

14) Паб – «Паб 34», м. Чернівці, вул. Головна, 34.

15) Фаст-фуд – «Картопляна хата», м. Чернівці, вул. Руська, 248-е.

Місця де можно комфортно переночувати та відпочити:

1) Хостел – «Лайк», м. Чернівці, вул. Едуарда Райса, 12. (від 80 гривень)

2) Готель – «Кайзер», м. Чернівці, вул. Гагаріна, 51. (від 80 гривень)

3) Готель – «Вокзал», м. Чернівці, вул. Гагаріна, 38. (від 90 гривень)

4) Готель – «Турист», м. Чернівці, вул. Красноармійська, 184. (від 120 гривень)

5) Міні - готель – «Оазис», м. Чернівці, вул. Руська, 299. (від 130 гривень)

6) Готель – «Мечта», м. Чернівці, вул. Головна, 277. (від 150 гривень)

7) Комплекс відпочинку – «Цецино», м. Чернівці, вул. Краматорська,29б. (від 150 гривень)

8) Готель – «Леотон», м. Чернівці, вул. Чкалова, 30-в. (від 160 гривень)

9) Готель – «Черемош», м. Чернівці, вул. Комарова, 13-а. (від 165 гривень)

10) Комплекс відпочинку – «Орлиное гнездо», м. Чернівці, вул.Цеціно (від 200 гривень)

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: