Сучасний стан гірничого законодавства і визначення поняття надр: співвідношення державного фонду надр та державного фонду родовищ корисних копалин

Світовий досвід свідчить, що основу економіки та промислового прогресу будь-якої держави становлять видобуток і використання мінеральних ресурсів, які переважно знаходяться в надрах. Значення надр у житті суспільства неоціненне. Вони є унікальним прикладним ресурсом, який має виняткову економічну цінність як частина геологічного середовища, що може використовуватися і як операційно-просторовий базис діяльності людей. Законодавча база, яка була створена за роки незалежності, сприяє захисту екологічних, економічних і майнових інтересів держави, громадян, підприємств, установ і організацій, а також поновленню їх порушених прав. Однак значна кількість нормативних актів характеризується відсутністю системного підходу до розробки і реалізації законодавчої бази державного регулювання зідносин в галузі використання і охорони надр. Відповідно до ст. 1 Кодексу про надра надра — це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Кодекс про надра визначає, що надра простягаються до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну геологічну службу України" геологічне^ вивчення надр — це спеціальні роботи і дослідження, спрямовані на отримання інформації про надра з метою задоволення потреб суспільства. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну геологічну службу України" геологічне^ вивчення надр — це спеціальні роботи і дослідження, спрямовані на отримання інформації про надра з метою задоволення потреб суспільства. Корисні копалини, які виходять на поверхню, слід розглядати не як складову надр, а як окремі елементи природи. Тому об'єктом гірничих відносин є "корисні копалини", "гірські породи", "мінеральні ресурси" та "мінеральна сировина". Відповідно Гірничого Закону України від 6 жовтня 1999 р. корисні копалини — це природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки. В ст. 5 Кодексу про надра корисні копалини визначені як мінеральні речовини в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водойм, які за кількістю, якістю та умовами залягання є природними для промислового використання, а ст. 6 цього Кодексу поділяє 'їх за своїм значенням на дві групи —корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення. Віднесення корисних копалин До загальнодержавних і місцевих здійснюється * Кабінетом" Міністрів України за поданням Державного комітету України з геології і використання надр і не є видом їх виробничо-господарського використання. Але з юридичної точки зору це спосіб розпорядження надрами у формі визначення їх правового статусу, встановлення правового режиму їх використання і охорони, умов надання в користування, тобто форма здійснення правомочностей власності. Загальнодержавне і місцеве значення як критерій розмежування корисних копалин визначається інтересами 'їх народно-господарського і виробничо-економічного використання. В умовах переходу до ринкової економічної системи і лібералізації виробничих відносин у використанні корисних копалин як матеріальної бази господарської діяльності однаково заінтересовані як держава,так і регіони. Надмірна централізація, як і надмірна регіоналізація корисних копалин можуть однаково негативно впливати на розвиток виробничо-економічних відносин. Тому виникає необхідність в розмежуванні між центром і регіонами повноважень щодо здійснення права власності на надра і 'їх корисні копалини.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: