Політико-психологічний портрет Симоненка Петра Миколайовичи

ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ НСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

Кафедра політичних наук

і філософії

Практичне завдання

з предмету

«Політична психологія та іміджологія»

на тему

«Політико-психологічний портрет Симоненка Петра Миколайовича та ідеологічні та іміджеві характеристики комуністичної партії України»

Львів – 2013

Зміст

1. Політико-психологічний портрет Симоненка Петра Миколайовичи. 3

1.1 Об’єктивні дані 3

1.2 Основні віхи політичної біографії 3

1.3 Політичні контакти міжнародного рівня. 5

1.4 Аналіз політичної виборчої програми і публічних політичних виступів. 5

1.5 Особливі характерні індивідуальні якості 9

1.6 Оцінка іміджу даного політичного та діяльності політтехнологів. 9

2. Ідеологічні та іміджеві характеристики комуністичної партії України. 11

2.1 Дотримання ідеологічних засад у діяльності партії 11

2.2 проведення PR-заходів. 12

2.3 Імідж лідера політичної сили. 14

2.4 Публічні виступи представників даної політичної партії 14

2.5 Міжнародні контакти. 16

2.6 Громадська думка щодо діяльності політичної партії. 16

Література. 17

Політико-психологічний портрет Симоненка Петра Миколайовичи

1.1 Об’єктивні дані

Петро Симоненко народився в Донецьку 1 серпня 1952 в сім'ї скромних і працьовитих людей. Батько - Микола Іванович, довгі роки працював трактористом, мати - Марія Іванівна, працювала санітаркою в лікарні.

Після успішного закінчення школи, поступив у Донецький політехнічний інститут, який закінчив з відзнакою в 1974 році, отримавши спеціальність гірського інженера- електромеханіка. Працювати почав конструктором у проектному інституті " Донвуглемаш " (1974 -1975 р.р.). З 1975 року на комсомольській роботі - інструктор, завідувач відділом секретар Донецького міського, обласного комітету ЛКСМУ. Член КПРС з 1978 року.

1.2 Основні віхи політичної біографії

У 1982 році Симоненко БУВ обраних секретарем ЦК ЛКСМ України, и впродовж шести років йо життя нерозривно було зв'язане з комсомолом. Без відріву від роботи Закінчив Київський інститут політології (1987 - 1991 р.р.).

Із січня 1988 року до серпня 1991 року на партійній роботі. Обирався секретарем Маріупольського міському Компартії України Донецької області, секретарем Донецького обласного Комітету Компартії України.

Після заборон комуністичної партії два роки (1991 - 1993 р.р.) Працював заступником директора корпорації "Укрвуглемаш". У цей складаний період Історії комуністичної партії, Петро Миколайович вів активну роботу Зі згуртовування однодумців, підготовці до відродження і відновлення партії комуністів.

19 червня 1993 року в Донецьку відбувся з'їзд оновленої Компартії України, де Петро Миколайович Симоненко був обраним секретарем ЦК КПУ.

У березні 1994 року стає народним депутатом України от Червоноармійського виборча округу № 150. У парламенті очолює найвпливовішу фракцію, Що послідовно з 1994 року відстоює інтересі трудового народу. До голосу фракції та до відкритих виступів її лідера, сьогодні прислухаються не тільки опоненти і політичні супротивники. Їх слухає вся країна, тому що лідер комуністичної партії чесно и принципова висловлює позицію комуністів, Ніколи не відступав від ідей соціалізму, від положеня програм партії.

За багато років активної політичної діяльності Симоненко ставши відомім державним і політичним діячем, як в Україні, так і за її межами.

У 1998 році Визнання "Політіком року".

У 1999 році взяв участь у виборах президента України від комуністичної партії України. У Першому турі здобувши (22.24%) голосів віборців і в іншому турі - (37, 8%) голосів. У 2004 р.також кандидат на посаду Президента України. У 1-у турі здобувши 4-е місце серед 24 претендентів. Влітку 2006-го КПУ стала партією влади. Після виборів П.Симоненко з соратниками погодився на формування спільно з Партією регіонів і Соцпартією Україні так званої антикризової коаліції. Після дострокових виборів Верховної Ради в 2007 році партія Симоненко залишилася поза парламентської коаліції.

У 2007 році в «Топ-100» найвпливовіших людей України, яких щорічно визначає журнал «Кореспондент», Петро Симоненко зайняв 27-у позицію.

На дострокових парламентських виборах 2007 року Петро Симоненко очолив список Комуністичної партії України.

У 2007 році в рейтингу журналу «Фокус» «200 найвпливовіших українців» посів 14-е місце.

У 2008 році в «ТОП-100» найвпливовіших українців, яких визначив журнал «Кореспондент», Петро Симоненко зайняв 42-е місце.

У 2009 році став ініціатором створення «Блоку лівих і лівоцентристських сил» Україна. До нього увійшли Компартія України, партія «Союз лівих сил», партія «Справедливість», Соціал-демократична партія України об'єднана-СДПУ (о). Одноголосно обраний лідером самого Блоку.

У 2010 році був висунутий «Блоком лівих і лівоцентристських сил» єдиним кандидатом на президентських виборах на Україну.

У 2010 році набрав 3,53% і посів п'яте місце.

1.3 Політичні контакти міжнародного рівня

Симоненко вважає за необхідне поглиблення економічних стосунків з Росією, Білоруссю та іншими екс-радянськими країнами, входження до Митного союзу, припинення стосунків з МВФ, призупинення процесів євроінтеграції та перехід до принципу галузевихдомовленостей з ЄС та іншими країнами.

Євроінтеграцію називає потенційною загрозою для економічної безпеки України. Симоненко вважає, що наміри приєднання України до будь-яких геополітичних об'єднань мають широко обговорюватись та бути зваженими та обґрунтованими.

Симоненко підтримує позаблоковий статут України

1.4 Аналіз політичної виборчої програми і публічних політичних виступів

Я йду на вибори, пропонуючи реалістичну альтернативу пануючому режиму. Її зміст: «Влада трудящих, соціалізм, дружба народів».

Найважливіше своє завдання на посту Президента я вбачаю в тому, щоб насамперед забезпечити перехід влади до рук трудової більшості, громадський порядок, міжнаціональний мир і радикальну демократизацію політичної системи:

- Україна перетвориться на парламентську республіку. Держава стане керованою, буде неможливим протистояння Президента й уряду;

- органи влади на всіх рівнях будуть очищені від казнокрадів, хабарників, випадкових людей. До роботи будуть залучені чесні професіонали. Щоб перемогти корупцію, буде відроджено систему народного контролю;

- рішення з найважливіших питань прийматимуться на Всеукраїнському референдумі;

- влада на місцях перейде від призначуваних зверху губернаторів до виконкомів рад. Повноваження рад істотно розширяться. Місцеве і регіональне самоврядування стане реальним;

- буде ліквідовано недоторканність посадових осіб, депутатів, суддів;

- професійні спілки одержать право законодавчої ініціативи, буде нормативно закріплено повноваження профспілок і трудових колективів у питаннях розподілу прибутку, здійснення інвестиційної політики підприємств і політики оплати праці;

- суддів обиратиме й відкликатиме народ;

- армія одержить гідне фінансування за рахунок коштів, що звільняться в результаті подвійного скорочення видатків на утримання держапарату. З 2011 року на її потреби підуть гроші, зекономлені в результаті ліквідації поста Президента;

- буде покладено край будь-яким проявам фашизму, расизму, ксенофобії;

- у 2010 році буде проведено Всеукраїнський референдум щодо надання російській мові статусу державної при збереженні й зміцненні існуючого статусу української мови;

- буде надійно захищено культурно-мовні права національних меншин;

- буде заборонено пропаганду насильства й аморальності;

- - буде захищено канонічне православ’я й забезпечено вільний розвиток усіх традиційних конфесій. Тоталітарні секти буде заборонено.

Я використаю повноваження Президента для того, щоб Україна стала на соціалістичний шлях розвитку.

Передумови для цього складуться вже в ході реалізації Антикризової програми, покликаної суттєво посилити державний контроль над економікою і перекласти на олігархів витрати, пов’язані з виходом із кризи.

Буде вжито таких першочергових заходів:

- націоналізовано базові галузі промисловості та підприємства банкрути. Порядок передачі активів у народну власність буде нормативно закріплено;

- введено систему централізованого планування, яка враховуватиме існування в Україні різних форм власності;

- відсторонено від «енергетичної годівниці» олігархічні клани;

- відновлено народну власність на землю, захищено права селян-пайовиків, повернуто землю трудівникам села, обманом позбавлених свого добра;

- припинено злочинну практику одержання кредитів міжнародних фінансових організацій на умовах, що обмежують суверенітет України;

- повернуто сховані за кордоном капітали, а до осіб, які відмовляться це зробити, буде застосовано найжорсткіші заходи, аж до конфіскації їхнього майна через суд;

- мобілізовано всі сили держави на боротьбу з «тіньовою економікою» та ухилянням від сплати податків;

- введено прогресивну шкалу оподатковування доходів, податки на нерухомість і предмети розкоші;

- посилено санкції до власників підприємств, які порушують умови трудових угод, техніку безпеки, екологічні норми;

- забезпечено розвиток системи державних банків;

- кардинально змінено валютну політику Національного банку й притягнуто до кримінальної відповідальності тих, хто збагатився на махінаціях з курсом гривні;

- подоланню безробіття сприятиме широка організація громадських робіт і передача в народну власність підприємств, хазяї яких вдаються до масових звільнень трудящих. Вже до кінця 2010 року рівень безробіття знизиться втричі.

Зміцнення державного контролю над економікою й залучення додаткових коштів для її розвитку дозволить здійснити глибоку структурну перебудову народного господарства:

Здійснення цих заходів створить передумови для досягнення головної мети – поліпшення життя трудящих України:

- буде законодавчо встановлено частку зарплати в структурі собівартості продукції – не нижче 60%;

- пріоритетом державної політики стане подолання бідності. Розмір мінімальної зарплати, пенсії, допомоги з догляду за дитиною буде встановлено на рівні не нижче реального прожиткового мінімуму. За 5 років кількість бідних в Україні скоротиться вдвічі;

- держава нормативно обмежить максимальний рівень цін на товари першої необхідності, ліки і медикаменти;

- поверне контроль над тарифною політикою органів місцевого самоврядування. Витрати населення на утримання житла не перевищуватимуть 15% від середньої зарплати в країні;

- припиниться занепад села. У кожному з них запрацюють медпункт, школа, бібліотека, клуб;

- обсяг державних інвестицій у розвиток науки, культури, освіти, охорони здоров’я досягне 15% ВВП. Медицина й освіта стануть на ділі безплатними;

- буде розроблено й реалізовано Комплексну державну програму боротьби з наркоманією й алкоголізмом.

Буде кардинально змінено зовнішню політику України.

Головними її пріоритетами стануть:

- законодавче забезпечення й міжнародно-правове закріплення нейтрального, позаблокового статусу України, відмова від втягування її в НАТО;

- активна підтримка ідей сформування нової структури загальноєвропейської і євроатлантичної безпеки, яка грунтується на відмові від конфронтаційного мислення і блокових підходів;

- відновлення і всебічний розвиток братніх взаємовигідних відносин з стратегічними союзниками – Російською Федерацією та країнами СНД. Важливим кроком у цьому напрямі буде входження України в Єдиний економічний простір з Росією, Білорусією й Казахстаном. Активна політика на всіх напрямах – в національних інтересах України;

- вагомим внеском у європейську інтеграцію стане створення тристороннього енергетичного консорціуму за участю України, Росії та країн Європейського Союзу;

Питання входження нашої країни в Єдиний економічний простір і недопустимості її вступу в НАТО буде винесено у 2010 році на Всеукраїнський референдум.

1.5 Особливі характерні індивідуальні якості

В юності займався боксом. Мав розряд з плавання. «Плавав я давно, але зате професійно, отримував талони на харчування», - розповідає Петро Симоненко («День», 28 січня 1999 р.). Зараз Петро Миколайович вибирає «мирний» вид спорту - шахи. Каже, що грає в них в будь-якій компанії, якщо, звичайно, там знаходиться такий же любитель. Завзятий театрал. Любить «Бітлз», міцні цигарки і каву. У їжі Петро Симоненко не вибагливий. Любить картоплю, підсмажену на салі, і домашню «кров'янку». «Це мої улюблені страви - ті ниточки, які пов'язують з дитинством», - каже Петро Миколайович («Столичні новини», 23 листопада 2001 р.).

Петро Симоненко ніколи не дозволяє собі висловлювань на подобу: «Партія – це я». Звичайно, це зовсім не означає, що у головного комуніста України немає амбіцій. Просто Симоненко вміло їх маскує. «Я в 37 років вже був другим секретарем обкому партії і знаю, що значить керувати. У мене цих амбіцій (бути лідером усіх лівих сил. – С.Р.) немає», – заявив напередодні президентських виборів 1999 року Петро Симоненко («День», 30 вересня 1999 р.). Лідер КПУ відповідає здебільшого від імені партії: «Повірте, у комуністів ніяких амбіцій немає» («Київський телеграф», 25 листопада 2002 р.). «Дзеркало тижня» вважає, що Петро Симоненко приховує своє бажання панувати: «Він любить владу, але до цих пір не давав ні найменшого приводу вважати, що ця любов перейшла в сліпу, невгамовну пристрасть. Він пихатий, але його важко звинуватити в неадекватній амбіційності»(«Дзеркало тижня», 2 березня 2002 р.).

1.6 Оцінка іміджу даного політичного та діяльності політтехнологів

Імідж даного політика можна характеризувати, як політичний лідер, що

дотепер тягне за собою "червоний" віз у світле комуністичне майбутнє - працювати на партійних і комсомольських посадах він почав ще в 1975- му. Незмінний ватажок червоного руху в країні після легалізації компартії, п'ять разів обирався у Верховну Раду. Працював у Комітеті з питань правової політики.

П.Симоненко - радикальний супротивник вступу України в НАТО, скептично дивиться на необхідність евроінтеграції й вступ у ВТО. Палкий прихильник самих тісних відносин з Росією. Вважає, що Україна обов'язково повинна бути членом ЕЭП.

Імідж даного політика на мою думку стійкий і не змінний, що дозволяє завжди мати прихильників комуністичної ідеології. Відповідно це все забезпечується професійною роботою політтехнологів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: