Розробка завдання на дипломну роботу, складання

ВСТУП

Україна обрала курс на поступову інтеграцію до європейського освітнього простору, який спирається на європейську інтелектуальну, наукову і культурну спадщину, характеризується постійною співпра­цею між державою, вищими навчальними закладами, студентами, ви­кладачами, роботодавцями та іншими зацікавленими сторонами. Роз­будова європейського простору вищої освіти передбачає створення умов для вільного пересування студентів, викладачів, науковців у ме­жах європейського регіону, спрощення процедури визначення квалі­фікацій, що сприятиме працевлаштуванню студентів і випускників на ринку праці.

Реформування вітчизняної вищої економічної освіти відповідно до сучасних світових вимог та підготовка кваліфікованих фахівців зі спеціальності «Облік і аудит», які були б конкурентоздатними на ри­нку праці, готовими до компетентної та ефективної діяльності за сво­єю спеціальністю на рівні світових стандартів, неможливі без підви­щення значення самостійної роботи над навчальним матеріалом. Са­мостійна робота студентів, яка зорієнтована і організована належним чином, дозволяє формувати і удосконалювати практичні вміння і на­вички, визначені програмами навчальних дисциплін, готуватися до активного застосування набутих знань, значно підвищувати якість підготовки фахівців.

Одним з найважливіших видів самостійної наукової роботи сту­дентів є написання дипломної роботи. Згідно з Положенням про орга­нізацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України Дипломна робота виконується на завершальному етапі навчання з ме­тою систематизації, закріплення, розширення теоретичних і практич­них знань зі спеціальності, а також для оволодіння методикою дослі­дження питань, пов’язаних з темою роботи. Така робота показує зага­льноосвітню та фахову зрілість випускника, вміння його діалектично мислити, творчо застосовувати набуті знання при розв’язанні тих чи інших практичних завдань у сфері управлінської діяльності. Отже, на­писання та захист дипломної роботи є перевіркою готовності студента до майбутньої професійної діяльності

Дипломна робота є кваліфікаційною роботою, відображає рівень теоретичних знань та практичних навичок студента, його готовність до самостійної професійної діяльності. На підставі дипломної роботи державна екзаменаційна комісія приймає рішення про присвоєння кваліфікації та видачу диплома про повну вищу освіту.

Методичні рекомендації встановлюють загальні вимоги до тематики, структури, змісту, обсягу й оформлення дипломних робіт.

Нормативною та методичною базою написання методичних вказівок стали:

- ДСТУ 3008-95. «Документація. Звіт у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»;

- ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»;

- ДСТУ 3582:2013 «Інформація та документація. Бібліографіч-ний опис. Скорочення слів і словосполучень в українській мові»

Успішне виконання дипломної роботи значною мірою залежить від того, наскільки студент чітко уявляє основні вимоги до теоретико-методичного та аналітичного рівня опрацювання матеріалу, форми його викладення, змісту, структури, обсягу та порядку оформлення. Дотри­мання даних методичних рекомендацій сприятиме повному виконанню поставлених вимог, досягненню мети написання дипломної роботи.

Методичні рекомендації призначено для студентів, керівників дипломних робіт, консультантів, рецензентів та членів Державних екзаменаційних комісій.

1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Спеціаліст - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув поглиблені спеціальні знання, має певний досвід їх застосування для вирішення професійних та наукових завдань у практичній діяльності.

Державна атестація спеціаліста передбачає захист дипломної роботи. Дипломна робота виконується на завершальному етапі навчання студентів і має своєю метою систематизацію, закріплення та розширення теоретичних знань зі спеціальності та застосування цих знань при розв'язанні конкретних господарсько-виробничих завдань. Дипломна робота є кваліфікаційним документом, на підставі якого Державна екзаменаційна комісія визначає рівень теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом і приймає рішення про присвоєння відповідної кваліфікації.

Метою написання дипломної роботи є систематизація, закріплення та поглиблення теоретичних знань; їхнє застосування при проведенні теоретичних та практичних досліджень, поглиблення й розширення теоретичних і практичних знань з вибраного напрямку спеціалізації в галузі обліку та аудиту, а також уміння застосувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань; пошук сучасних наукових досягнень у сфері регулювання обліку, економічного аналізу та аудиту на підприємствах і в організаціях, уміння їх самостійно застосовувати при розв`язанні прикладних проблем.

Виходячи з мети дипломної роботи. основними завдання її написання є:

– закріпити теоретичні знання і практичні навички, отримані студентом за період навчання;

– розвинути уміння і навички проведення самостійної науково-дослідної роботи, опанувати методи і форми їхнього виконання;

– виявити рівень підготовки студентів щодо самостійного аналізу і викладення матеріалу, уміння захищати свої погляди перед державною екзаменаційною комісією і практично реалізовувати їх у певній галузі господарської діяльності та сфері управління;

– отримати науково-обґрунтоване розв’язання поставленої перед студентом задачі.

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Дипломна робота є випускною кваліфікаційною роботою, яка ви­конується за тематикою кафедри бухгалтерського обліку і аудиту. Те­ми дипломних робіт пропонуються студентам відповідно до напрям­ків науково-дослідної роботи кафедри з урахуванням їх наукових і практичних інтересів. Тематика дипломних робіт щорічно онов­люється з урахуванням змін, що відбуваються в економічному житті суспільства. Перелік рекомендованих тем наведений у додатку А.

Основними критеріями вибору теми дипломної роботи мають стати: актуальність; перспективність внесених пропозицій, їх наукова новизна; можливість практичного впровадження рекомендацій; відповідність обраної теми тематичній направленості наукової роботи кафедри.

Студентам надається право вибору теми роботи з наведеного пе­реліку або можливість запропонувати власну. Вибір теми повинен бу­ти пов’язаний із місцем проходження практики, тобто відповідати характеру господарської діяльності під­приємства, на матеріалах якого буде проводитися дослідження. Як правило, тема роботи є продовженням попередніх досліджень, що бу­ли розпочаті під час опанування фінансового і управлінського обліку, звітності підприємств, організації обліку, підготовки доповідей до на­уково-практичних студентських конференцій тощо. Обрана тема дипломної роботи має бути погоджена з науковим керівником.

Недопустимим є вибір двома студентами однакової теми.

Для призначення керівника і затвердження теми дипломної робо­ти студент пише заяву, в якій точно формулюється обрана тема.

На підставі заяви студента відбувається закріплення теми і її по­дальше затвердження наказом ректора. Цим же наказом призначається керівник дипломної роботи.

Після затвердження теми науковий керівник разом зі студентом формують план (графік) підготовки та виконання дипломної роботи із зазначенням послідовності і строків виконання окремих розділів. План погоджується з керівником і затверджується завідувачем кафедри.

Дипломна робота має бути написана державною мовою.

Успішне виконання дипломної роботи значною мірою залежить від того, наскільки студент чітко уявляє основні вимоги до теоретико-методичного та аналітичного рівня опрацювання матеріалу, форми його викладення, змісту, структури, обсягу та порядку оформлення. Дотри­мання даних методичних рекомендацій сприятиме повному виконанню поставлених вимог, досягненню мети написання дипломної роботи.

Під час написання дипломної роботи студент повинен показати вміння:

- коротко, логічно та аргументовано викладати матеріал;

- здійснювати науковий пошук та визначення теоретичних основ проблеми, яка розглядається;

- систематизувати, закріпити та розширити теоретичні та практичні знання з обліку, економічного аналізу і аудиту та їх застосування при вирішенні конкретних науково-дослідних завдань;

- розвивати навички самостійної роботи та оволодіння методикою наукових досліджень при вирішенні обліково-аналітичних проблем (використання економіко-математичних методів та комп'ютерних програм повинно бути обов'язковою компонентою інструментарію спеціаліста – дослідника);

- узагальнювати результати досліджень та обґрунтовувати висновки і рекомендації щодо удосконалення діючих методик.

Зміст та вміння студентом подати результати дослідження дозволять державній екзаменаційній комісії визначити зага­льноосвітню та фахову зрілість випускника, вміння його діалектично мислити, творчо застосовувати набуті знання при розв’язанні тих чи інших практичних завдань у сфері управлінської діяльності. Отже, на­писання та захист дипломної роботи є перевіркою готовності студента до майбутньої професійної діяльності.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ

РОБОТИ

3.1 Вибір теми і об'єкта дослідження, затвердження теми

Тема дипломної роботи повинна бути актуальною і відповідати темі наукових досліджень кафедри обліку і аудиту. При виборі теми дипломної роботи студенту необхідно керуватися наступним:

- науковими інтересами та власними уподобаннями (результатами виконання індивідуальних робіт з елементами наукових досліджень у минулому), можливостями розробки обраної теми на належному рівні;

- тематикою наукових досліджень, що веде кафедра, та актуаль­ністю теми в умовах сьогодення;

- особливостями бази практики або місця постійної роботи, на матеріалах яких виконується робота (можливостями отримати необхідні матеріали для підготовки роботи).

Разом із вибором теми визначається мета, завдання, об’єкт та предмет дослідження.

Мета роботи має полягати у вирішенні проблемної ситуації шляхом її аналізу та пошуку нових закономірностей між економічними явищами. Правильне визначення мети - процес не менш важливий, ніж формулювання висновків. Не можна формулювати мету як "дослідження...", "вивчення..." тощо, оскільки ці слова вказують на засоби досягнення мети, а не на саму мету.

Наприклад, якщо виконується дипломна робота з питань удосконалення організації обліку та аудиту необоротних активів підприємства, тоді метою дослідження є удосконалення теоретико-методичних положень, спрямованих на підвищення якості організації обліку необоротних активів підприємства, а також розробка практичних рекомендацій та інструментарію щодо... (підвищення рівня обліково-інформаційного забезпечення, покращення облікового відображення, покращення облікового процесу тощо).

Керуючись метою роботи, визначають завдання. Це зазвичай робиться у формі перерахування (проаналізувати..., розробити..., узагальнити..., виявити..., довести..., впровадити..., показати..., розроби­ти..., знайти..., визначити..., описати..., встановити..., з'ясувати..., дати рекомендації..., встановити взаємозв'язок..., зробити прогноз... тощо). Формулювання завдань необхідно робити якомога більш ретельно, оскільки опис їхнього рішення має відобразити зміст складових частин роботи. Це важливо також і тому, що заголовки розділів і підрозділів досить часто формуються на основі завдань роботи. У подальшому, при написанні висновків доцільно їх будувати з точки зору досягнення мети і виконання поставлених завдань.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження - вузька частина об'єкта дослідження, проблема (коло питань), що досліджується в роботі на прикладі бази підприємства практики.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження, саме на нього спрямована увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної роботи.

Розробка завдання на дипломну роботу, складання

календарного плану

Завдання на дипломну роботу і складання календарного плану виконання роботи є обов’язковим елементом дослідження. Завдання на дипломну роботу і складання календарного плану виконання роботи погоджується студентом з науковим керівником (Додаток Б), і є основою для організації та контролю поточного та кінцевого етапів виконання роботи.

У відповідності до календарних етапів студент має подавати роботу частинами на перегляд, а у встановлений графіком кінцевий термін подати завершену дипломну роботу на рецензування науковому керівникові.

На період виконання дипломних робіт на кафедрі складається графік консультацій наукових керівників, згідно з яким забезпечується систематична співпраця студента і наукового керівника над випускною роботою. Систематичні консультації допомагають студенту у виборі методів дослідження, контролі дотримання вимог до змісту і оформлення дипломної роботи, своєчасному усуненні відхилень. Оперативне і уважне виконання рекомендацій керівника сприяє своєчасному поданню дипломної роботи, є запорукою успішного захисту.

Складання плану роботи

Відповідно до затвердженої теми студент самостійно або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (книги, брошури, статті та ін.) й відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з керівником. Дипломна робота повинна мати обсяг 4,5-5,0 умовних друкованих аркушів, або 100-110 сторінок комп’ютерного тексту формату А4 (без урахування додатків та розділу 4 з охорони праці).

План дипломної роботи має бути складним і містити: вступну частину; три розділи, кожен з яких (окрім останнього) має містити не менш як три параграфи; висновки та список літератури, додатки.

3.4. Опрацювання літературних джерел, збирання та обробка фактичного матеріалу

Студент повинен ознайомитися з нормативно-правовою базою – від Кодексів та Законів України до внутрішньої нормативної бази підприємства (Статутів, засновницьких документів, фінансової звітності), а також літературними та електронними (бібліографічними) джерелами, які є теоретичними основами обраної для дослідження проблеми.

На підставі аналізу законодавчих норм та бібліографічних джерел дослідник узагальнює існуючі підходи до розв’язання проблеми й обґрунтовує методичний фундамент досліджень.

Уже на цьому етапові дослідження слід прийняти до уваги, що у методології наукових досліджень виділяють два рівня пізнання:

– теоретичний – висунення і розвиток наукових гіпотез і теорій, формулювання законів та виведення з них логічних наслідків, зіставлення різних гіпотез і теорій;

– емпіричний – спостереження і дослідження конкретних явищ, експеримент, а також групування, класифікація та опис результатів дослідження і експерименту, впровадження їх у практичну діяльність людей.

Рівням пізнання відповідають такі методи наукового пізнання як загальнонаукові і конкретно-наукові (емпіричні). Слід звернути увагу молодих дослідників на те, що методологія економічного дослідження не зводиться лише до аналізу, а охоплює також синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання, абстрагування і конкретизацію, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз.

Відповідно до емпіричних методів дослідження відносять формалізацію, гіпотетичний і аксіоматичний методи, створення теорії, а також спостереження, опитування, експеримент і впровадження результатів дослідження у практичну діяльність.

За допомогою обраних методів та інструментарію дослідження проводиться діагностика об'єкта дослідження, визначаються наявні труднощі і причини їхнього виникнення. Це, у свою чергу, є основою для розробки й обґрунтування альтернативних пропозицій щодо визначення найбільш доцільного шляху розв’язання визначених проблем та існуючих задач.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

4. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Титульний лист

Титульний лист є першою сторінкою дипломної роботи і містить такі дані:

- відомості про назву навчального закладу, інституту, факультету кафедри;

- повна назва теми роботи;

- ініціали та прізвища відповідальних осіб, в т.ч. виконавця (студента);

- рік складання дипломної роботи.

Слово “ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА” пишуть (друкують) великими літерами посередині рядка жирним шрифтом, «до дипломної роботи» пишуть (друкують) малими літерами посередині рядка жирним шрифтом. Назву роботи пишуть (друкують) великими літерами жирним шрифтом.

Переноси слів у заголовках титульного листа не допускається.

Титульний лист виконується за установленою МОН України формою, наведеною в Додатку Б.

Завдання на дипломну роботу є документом, що визначає обсяги і порядок виконання роботи. Бланк завдання на дипломну роботу оформлюється на типографських бланках, виконаних на двох сторінках аркуша (Додаток Б), і розміщується після титульного листа.

Реферат призначений для ознайомлення з випускною роботою. Реферат має бути розміщений безпосередньо за завданням на дипломну роботу, починаючи з нової сторінки.

Реферат повинен містити: відомості про обсяг дипломної роботи, текст реферату, перелік ключових слів. Обсяг реферату не повинен перевищувати однієї сторінки (Додаток В).

До відомостей про обсяг дипломної роботи включають: кількість сторінок, кількість ілюстрацій, таблиць, джерел інформації та додатків.

Текст реферату повинен відображати основний зміст дипломної роботи, включаючи якомога більше інформації про об’єкт виконання і, як правило, виконується у такій послідовності:

– об'єкт дослідження;

– предмет дослідження;

– мета роботи;

– методи дослідження;

– результати та їх новизна;

– основні положення роботи;

– значимість роботи та висновки.

Текст реферату на пункти не поділяють.

Перелік ключових слів

Ключовими словами називаються слова або словосполучення з тексту дипломної роботи, які з точки зору інформаційного пошуку несуть смислове навантаження. Перелік ключових слів повинен давати уявлення про зміст дипломної роботи і включати 5-7 слів (словосполучень) у називному відмінку, виконаних у рядок через кому, великими літерами. Форма запису надана у прикладі.

Приклад.

Ключові слова: ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА, АКТИВИ ПІДПРИЄМСТВА, ПАСИВИ ПІДПРИЄМСТВА.

Зміст

Зміст – це перелік розділів та інших складових частин дипломної роботи. Розташовується зміст безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки.

До змісту структурних елементів дипломної роботи включають у такій послідовності:

- завдання на дипломну роботу;

- реферат;

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

- вступ;

- найменування розділів, підрозділів та, при необхідності, пунктів (підпунктів) основної частини;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки з їх позначеннями та найменуваннями.

Найменування структурних елементів дипломної роботи друкують великими літерами. Найменування підрозділів та пунктів (підпунктів) записують малими літерами з першої великої.

Найменування розділів, підрозділів та пунктів (підпунктів) указують разом з їх порядковими номерами.

Номери сторінок, на яких розміщується початок елементів, мають бути розташованими один під одним.

Приклад оформлення змісту наведено в Додатку Ж.

Перелік умовних позначень

Якщо у тексті документа застосовуються умовні позначення, скорочення, символи, одиниці вимірювання, які не передбачені чинними стандартами, а також специфічна термінологія, то їх перелік має бути поданий у вигляді окремого списку, починаючи з нової сторінки (Додаток З).

Перелік розташовується стовпцем, у якому зліва в алфавітному порядку наводяться умовні позначення, скорочення тощо, а справа – їх детальна роз шифровка.

Перелік наводять у такій послідовності: скорочення (у тому числі й абревіатурні); умовні (літерні) позначення; одиниці вимірювання; терміни.

Для літерних позначень встановлюється наступний порядок запису: спочатку повинні бути наведені в алфавітному порядку умовні позначення українського алфавіту, потім – латинського, потім – грецького. Незалежно від зазначеного за першої появи цих елементів у тексті дипломної роботи наводять їх розшифровку.

Вступ

Головним завданням вступної частини (вступу) є обґрунтування актуальності і практичної значущості обраної теми дипломної роботи, особливостей постановки і вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження.

У вступі зазначається стан науково-теоретичної розробки проблеми та невідповідності процесу на практиці, які й виступають передумовою вибору теми дослідження.

Логіка написання вступу має відповідати вимогам та структурі, поданій у табл.4.1.

Таблиця 4.1 - Обов’язкові елементи для робіт освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліст

З оглядом на важливість вступу, розглянемо детально його елементи.

Текст вступу рекомендується корегувати в останню чергу, коли робота практично гото­ва, оскільки саме тоді легше обґрунтувати подані в роботі пропозиції та практичні рекомендації.

Актуальність теми. Для обґрун­тування актуальності теми необхідно стисло викласти сучасний стан пробле­ми, що розглядається, її значення для економіки в цілому, наголосити на необхід­ності подальших досліджень у цьому напряму. При цьому називають вчених, які внесли знач­ний вклад у розробку досліджуваних проблем.

Наприклад, для теми “Організація обліку і аудиту виробничих запасів”: “Проблеми організації обліку і аудиту виробничих запасів розглядалися в працях відомих вітчизняних учених-економістів. Зок­рема розвитку теорії і практики обліку та контролю виробничих за­пасів присвячені праці Ф. Ф. Бутинця, Я. В. Мех, П. Я. Поповича, М. С. Пушкаря, Г. В. Савицької, В. В. Сопка, Н. М. Ткаченко, Н. В. Че- банової, М. Р. Чумаченка, Б. Ф. Усача та ін. Великий внесок у розроб­ку теоретичних основ і методологічних підходів до проблеми обліку виробничих запасів і їх використання внесли провідні вчені-економісти М. Т. Білуха, В. Г. Гетьман, М. Я. Дем’яненко, В. П. Завгородній, Г. Г. Кірєйцева, А. М. Кузьмінський, В. Г. Линник, Ю. Я. Ли­твин, М. Ф. Огійчук, В.Ф. Палій, Г. М. Підлісецький, П. Т. Саблук, Л. К. Сук та ін. Проте низка проблем організації обліку та контролю виробничих запасів у ринкових умовах потребують подальших дослі­джень та наукових розробок”.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи має полягати в рішенні проблемної ситуації шляхом її аналізу та пошуку нових закономірностей між економічними явищами.

Керуючись метою роботи, необхідно чітко визначити завдання. Завдання, які ставляться в дипломній роботі, повинні розкривати зміст її розділів та підрозділів. На їх основі формується структура дипломної роботи.

Для визначення завдань роботи ставляться запитання, на які сту­денту необхідно дати відповідь для реалізації мети дослідження та ро­зкриття змісту розділів і підрозділів роботи. Це зазвичай робиться у формі перерахування (проаналізувати..., розробити..., узагальнити..., виявити..., довести..., впровадити..., показати..., розроби­ти..., знайти..., визначити..., описати..., встановити..., з'ясувати..., дати рекомендації..., встановити взаємозв'язок..., зробити прогноз... тощо). Формулювання завдань необхідно робити якомога більш ретельно, оскільки опис їхнього рішення має відобразити зміст складових частин роботи. Це важливо також і тому, що заголовки розділів і підрозділів досить часто формуються на основі завдань роботи. У подальшому, при написанні висновків доцільно їх будувати з точки зору досягнення мети і виконання поставлених завдань.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження - вузька частина об'єкта дослідження, проблема (коло питань), що досліджується в роботі на прикладі бази практики.

Наприклад, для теми «Удосконалення організації обліку і аудиту виробничих запасів» об’єкт дослідження може бути визначений як «процес орга­нізації обліку і аудиту виробничих запасів», а предмет - як «сукуп­ність теоретичних, методичних та практичних аспектів обліку і ау­диту виробничих запасів».

Методи дослідження. Слід подати перелік використаних методів дослідження. Для розкриття теми дослі­дження широко використовують заально-наукові методи: діалектич­ний і системний підходи, метод індукції і дедукції, аналіз і синтез. Поряд із загальнонауковими методами можна використовувати спе­цифічні методи (прийоми), обумовлені сутністю самого предмета, технологією обліку, завданнями та вимогами до хронологічного і сис­тематичного спостереження; вимірювання господарських засобів і процесів; реєстрації та класифікації даних з метою їх систематизації; узагальнення інформації з метою звітності.

Перерахувати їх треба коротко та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Практичне значення одержаних результатів. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності або масштабів використання. Коротко характеризуються основні прикладні результати роботи, визначається можлива галузь їх впровадження та їх вплив на проблему, яка при цьому вирішується.

Структура та обсяг дипломної роботи. Слід подати інформація про структуру та обсяг дипломної роботи.

Перший розділ – теоретичний ( теоретичні основи організації обліку з теми досліджень та методика, інструментарій та технологія аудиту чи внутрішнього контролю ) - містить 3 підрозділи.

Так, у підрозділі 1.1 необхідно подати характеристику, категоріаль­ний апарат за проблематикою дослідження, критичний огляд наукової думки і нормативної бази щодо стану об’єкта дослідження. Підрозділ 1.2 доцільно присвятити організації обліку з теми досліджень. Підрозділ 1.3, як пра­вило, містить інформацію щодо методики, інструментарію та технології аудиту чи внутрішнього контролю

Залежно від обраної тематики, мети та завдань дослідження роз­діл може передбачати інший склад та наповнення його підрозділів.

Важливе значення у цьому розділі має обґрунтування вибору ме­тодики аналізу досліджуваних проблем, яка буде застосована в аналі­тичному розділі дипломної роботи. Особливу увагу слід звернути на:

- якість і глибину теоретико-методологічного аналізу проблеми;

- наявність та якість критичного огляду літературних джерел;

- етику цитування (посилання на використані джерела);

- самостійність суджень при викладенні матеріалу.

Кожний підрозділ необхідно завершувати короткими висновка­ми, в яких узагальнюються результати теоретико-методологічних на- працювань з обраної теми, виявлені проблеми, які потребують пода­льшого розв’язання в дипломній роботі.

Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами: схемами, графіками, діаграмами тощо.

Загальний обсяг першого розділу має бути до 30 сторі­нок.

Другий - а налітичний розділ. Аналітичний розділ, забезпечуючи логічну послідовність дослі­дження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєд­нати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані ме­тоди дослідження і певний методичний інструментарій. Опис, харак­теристика сучасного стану суб’єкта господарювання, діагностування його діяльності має проводитися з використанням накопиченого фак­тичного матеріалу за обраним напрямком дослідження.

У другому розділі може бути три-чотири відносно самостійних підрозділи. Так, у підрозділі 2.1 рекомендуємо розкрити загальну ор­ганізаційно-економічну характеристику суб’єктів господарювання (7-10 сторінок), навести інформацію про найменування суб’єкта господа­рювання, період його заснування, організаційно-правову форму гос­подарювання, організаційно-виробничу структуру, основні види дія­льності, стан організації обліку і внутрішнього контролю. Обов’язково подаються результати фінансового аналізу, в процесі якого за допомо­гою розрахунку відповідних коефіцієнтів визначається майновий стан, ліквідність і платоспроможність, фінансова стійкість, ділова актив­ність і рентабельність діяльності суб’єкта господарювання. Фінансо­вий аналіз проводиться на основі показників фінансової звітності за останні 3 роки.

Результати проведених розрахунків та кореспонденцію рахунків слід оформляти у вигляді відповідних таблиць. Кореспонденція рахунків має подаватись обов’язково з числовими прикладами.

У наступних підрозділах другого розділу залежно від теми дослі­дження рекомендується: розкрити стан організації первинного, аналі­тичного і синтетичного обліку; описати порядок проведення інвента­ризації; проаналізувати порядок складання і подання форм фінансової, податкової, статистичної та іншої бухгалтерської звітності; дати оцін­ку системі внутрішнього контролю (внутрішнього аудиту); охарактеризувати результати останньої аудиторської перевірки тощо.

Кожний підрозділ необхідно завершувати стислими висновками про виявлені проблеми і недоліки в обліковій практиці суб’єкта гос­подарювання, на матеріалах якого виконувалася дипломна робота.

В цьому розділі виявляються основні недоліки та вади, невирішені проблеми з організації обліку, аудиту чи внутрішнього контролю.

Загальний обсяг другого розділу має бути в межах 40-45 сторі­нок.

Третій розділ – рекомендаційний. У даному розділі подаються обґрунтовані пропозиції про удосконалення стану організації обліку, аналізу і аудиту суб’єкта господарювання. Запропоновані рекомендації повинні бути логічним продовженням теоретико-методичного та аналітичного розділів, містити конкретні пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності органі­зації обліку, аналізу і аудиту. З цією метою необхідно обґрунтувати конкретні пропозиції щодо організації обліку через удо­сконалення первинного, аналітичного й синтетичного обліку; методи­ку визнання і оцінки активів і зобов’язань; облікову політику підпри­ємства; організацію складання бухгалтерської звітності; проведення внутрішнього і зовнішнього аудиту тощо.

Цей розділ повинен містити аргументовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, зазначеної у вступі.

Рекомендаційний розділ структурно має вміщувати 3 підрозділи. Зале­жно від теми дослідження вони можуть бути присвячені удосконален­ню загальних питань організації обліку; первинного, аналітичного і синтетичного обліку (роз­робці або удосконаленню первинних документів, регістрів аналітич­ного і синтетичного обліку, робочого плану рахунків); внутрішнього чи зовнішнього аудиту.

Варто акцентувати увагу на питаннях:

- логічності зв’язку заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, із проведеним аналізом фактичних матеріалів, які ха­рактеризують діяльність суб’єкта господарювання;

- обґрунтуванні ефективності запропонованих рішень;

- наукової новизни авторських пропозицій і рекомендацій;

- можливості впровадження внесених пропозицій у практичну ді­яльність суб’єкта господарювання.

Результати проведених розрахунків та кореспонденцію рахунків (аналогічно, як у другому розділі) слід оформляти у вигляді відповідних таблиць. Після кожної таблиці слід наводити ана­ліз показників. При цьому зазначаються зміни показників в абсолют­них і відносних значеннях, чим вони були обумовлені, чи це позитив­ний чи негативний фактор.

Кореспонденція рахунків має подаватись обов’язково з числовими прикладами.

Кожний підрозділ третього розділу завершується короткими ви­сновками, в яких підсумовуються розроблені рекомендації та пропо­зиції, їх результативність і значущість.

Обсяг розділу має бути в межах 25-30 сторінок.

Четвертий розділ – охорона праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях. У даному розділі подається інформація щодо організації на підприємстві охорони праці. Обсяг розділу має бути в межах 10-15 сторінок.

Висновки є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. Пропозиції і висновки дипломної роботи повинні мати високий рівень обґрунтування.

На підставі отриманих висновків у дипломній роботі слід виклас­ти конкретні рекомендації. Вони визначають необхідні, на думку ав­тора, подальші напрями вирішення проблеми; містять пропозиції що­до ефективного використання результатів дослідження.

Студент повинен стисло охарактеризувати проведений аналіз дія­льності підприємства, узагальнити власні пропозиції, оці­нити їх ефективність, а також можливості застосування на практиці.

Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати уявлення про ступінь реалізації автором дипломної роботи поставленої мети і завдань.

Обсяг висновків - у межах 4-5 сторінок.

Типовий план дипломної роботи наведено у Додатку К.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: