ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
- Археология
- Архитектура
- Астрономия
- Аудит
- Биология
- Ботаника
- Бухгалтерский учёт
- Войное дело
- Генетика
- География
- Геология
- Дизайн
- Искусство
- История
- Кино
- Кулинария
- Культура
- Литература
- Математика
- Медицина
- Металлургия
- Мифология
- Музыка
- Психология
- Религия
- Спорт
- Строительство
- Техника
- Транспорт
- Туризм
- Усадьба
- Физика
- Фотография
- Химия
- Экология
- Электричество
- Электроника
- Энергетика
Приклади різноманітних творчих завдань. з підручника Гогунов Е.Н., Мартьянов Б.И
з підручника Гогунов Е.Н., Мартьянов Б.И. Психология физического воспитания и спорта. – М.: Академия, 2000. – 288 c.
| Завдання 1.Назвіть умови, які забезпечують ефективність виховання у спортсменів прагнення до вольового зусилля. |
| 1. Багаторазово повторювати на заняттях добре завчені дії. 2. Періодично використовувати тренувальні заняття з граничними навантаженнями і мінімальним відпочинком між вправами. 3. Застосовувати завдання, що перевищують фізичні можливості спортсмена. 4. В окремих випадках збільшувати час тренувань. 5. Поступово ускладнюючи вправи, вимагати від спортсмена, щоб він довів усі елементи техніки до досконалості. 6. Включати в тренувальні заняття складні і вимагаючі великих фізичних зусиль вправи, але доступні для спортсмена (за умови контролю за якістю їх виконання). |
План
1. Характеристика емоційного збудження і тривожності.
2. Характеристика вольових якостей особистості.
3. Класифікація вольових якостей.
4. Характеристика вольової якості – цілеспрямованість.
5. Характеристика вольової якості – наполегливість.
6. Характеристика вольової якості – сміливість.
Реферати:
1. Розвиток «сили волі».
2. Удосконалення вольової регуляції спортсмена у процесі психологічної підготовки.
3. Співвідношення емоційної та вольової регуляції в процесі спортивної діяльності.
Завдання на самостійне опрацювання:
1. Розробіть практичні рекомендації до розвитку вольових якостей у школярів у процесі занять фізичною культурою (творче завдання).
2. Обгрунтувати яким чином відбувається розвиток сили волі спортсменів (на прикладі вашого виду спорту), які найбільш важливі вольові якосту у даному спорті (посилання на літературні джерела).
Теми повідомлень:
1. Характеристика вольових якостей – дисциплінованість і організованість.
2. Характеристика вольових якостей – старанність і енергійність.
3. Характеристика вольових якостей – упорство і упрямство.
Контрольні питання:
1. Які ви знаєте вольові якості, котрі характеризують самовладання?
2. Назвіть складні морально-вольові якості.
3. Назвіть вольові якості, пов’язані з цілеспрямованістю.
4. Від чого залежить рівень прояву вольових якостей?
5. Які ви знаєте методики вивчення вольових якостей?
Література:
1. Ильин Е.П. Психология воли. – Санкт-Петербург: Литер, 2000. – 266 с.
2. Методика психодиагностики в спорте: Учебное пособие для студентов пед. института / В.Л.Марищук, Ю.М. Блудов, В.А.Плахтиенко, Л.К.Серова. – М.: Просвещение, 1990 - 256с.
3. Основы психофизиологии: Учебник для студентов вузов / под. ред..Ю.И Александрова – М.: Инфа – М., 1997. – 432с.
4. Воронова В.І. Психологія спорту: Навч. посібник. – К.: Олімпійська література, 2007. – 298 с.
5. Ильин Е.П. Психология спорта. – СПб.: Питер, 2008. – 352 с.
6. Горбунов Г.Д. Психопедагогика спорта [текст] / Г.Д. Горбунов. – М.: Советский спорт, 2006. – 296 с.
Дидактичний матеріал
 |
| За характером та ступенем їх прояву | · при м’язовій напрузі · при напрузі уваги · пов’язані з подоланням станів втоми · пов’язані з дотриманням режиму · пов’язані з переборюванням страху |
| За своїм призначенням | при м’язовій напрузі при напрузі уваги |
| Види вольових зусиль в спортивній діяльності |
| ||||||||||||||
 | ||||||||||||||
 | | | ||||||||||||
|
|
|
Рис.6.1. Психологічна структура вольових якостей в спорті
3.7. Тестові завдання до семінарських занять з навчальної дисципліни «Спортивна психологія»
Тестові завдання використовують на початку семінарського заняття для визначення ключових понять за темою та перевірки особистих знань студента.
Семінар 1
1. Психологія фізичного виховання і спорту – це
1. галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності розвитку і прояву психіки людини в специфічних умовах фізичного виховання і спорту;
2. галузь психологічної науки, яка вивчає прояв психіки спортсмена під час змагальної діяльності;
3. галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності формування рухових навичок в спортивній діяльності;
4. галузь психологічної науки, яка вивчає загальні закономірності розвитку психіки людини під час змагальної діяльності
2. Теоретичною основою психології фізичного виховання і спорту є:
1. спортивні науки;
2. кібернетика;
3. психологічні науки;
4. фізіологічні науки.
3. Коли відбулося становлення вітчизняної психології спорту?
1. ХХ століття;
2. ІХ століття;
3. ХYІІІ століття;
4. ХІХ століття.
4.Хто першим увів термін психологія спорту?
1. Рудік В.
2. Пуні А.Ц
3. Лесгафт П.Ф.
4. Чиж В.Ф.
5.Що є продуктом спортивної діяльності?
1. емоційний підйом;
2. вольові зусилля;
3. спортивне досягнення;
4. підвищення спортивної майстерності.
6. В якому році була захищена дисертація А.Ц. Пуні
1. 1952;
2. 1927;
3. 1970;
4. 1913.
7. Назвіть 4 прізвища вчених психологів, які внесли вклад в розвиток психології фізичного виховання і спорту.
8. Які критерії є основою для психологічної систематизації видів спорту (за Т.Т. Джамгаровим)?
9. Назвіть види спорту, які відносяться до наступних груп:
· жорсткий фізичний контакт;
· фізичний контакт;
· умовний фізичний контакт;
· відсутність фізичного контакту.
10. Зробіть порівняльний аналіз основних особливостей діяльності в спорті і у фізичному вихованні
| Спортивна діяльність | Фізичне виховання |
| Спрямована на...... | Спрямоване на.... |
| Мета - | Мета - |
Семінар 2
| 1. Типовими, стандартними рисами спортсмена-чемпіона є: | ||
| а) | розвиток координаційних здібностей | |
| б) | концентрація як особистісна риса спортсмена | |
| в) | сильна нервова система | |
| г) | пластичність нервової системи | |
| 2. Типовими, стандартними рисами спортсмена-чемпіона є: | ||
| а) | реактивність | |
| б) | настанова до мотивації | |
| в) | динамічність | |
| г) | сильна нервова система | |
| 3. Психоспортограма | ||
| а) | прояв психічної активності в сенсорних, ідеомоторних і емоційно-моторнмих реакціях | |
| б) | психологічна характеристика конкретного виду спорту | |
| в) | властивість темпераменту людини, що характеризується легкістю й інтенсивністю психічної реакції | |
| г) | система застосування засобів психологічної підготовки | |
| 4. Темперамент – це: | ||
| а) | індивідуально-психологічні особливості особистості, які проявляються в емоційний збудливості | |
| б) | особливості настрою людини | |
| в) | своєрідність динаміки психічної діяльності людини | |
| г) | швидкість і енергія перебігу психічних пізнавальних процесів | |
| 5. В основі визначення темпераменту є: | ||
| а) | такі критерії, як визначення гуморальних особливостей регуляції функцій, соматичних, а також вегетативних | |
| б) | схильність до певних захворювань | |
| в) | властивості основних нервових процесів | |
| г) | властивості основних психічних станів | |
| 6. Якому темпераменту відповідає сильний, врівноважений, інтровертований, малоруховий тип вищої нервової діяльності: | ||
| а) | сангвінік; | |
| б) | меланхолік; | |
| в) | холерик; | |
| г) | флегматик. | |
| 7. Психологічними вимогами до спортсменів у групі видів (стрільба стендова і кульова, стрільба з луку) спорту є: | ||
| а) | сенсорно-моторні якості, вольові, стійкість і здатність до оволодіння засобами пересування | |
| б) | розвиток органів чуття, сенсорно-моторні якості | |
| в) | евристичні здібності (тактичне чуття, передбачення), комунікабельність, здатність до співробітництва, здатність до володіння спортивними знаряддями | |
| г) | сенсорно-моторні якості, вольові, стійкість і здатність до оволодіння засобами пересування | |
| 8. Психологічними вимогами до спортсменів у групі видів (легка атлетика, важка атлетика, лижні гонки, ковзанярський спорт) спорту є: | ||
| а) | розвиток органів чуття, сенсорно-моторні якості | |
| б) | сенсорно-моторні якості, вольові, стійкість і здатність до оволодіння засобами пересування | |
| в) | евристичні здібності (тактичне чуття, передбачення), комунікабельність, здатність до співробітництва, здатність до володіння спортивними знаряддями | |
| г) | сенсорно-моторні якості, вольові, стійкість і здатність до оволодіння засобами пересування | |
| 9. Психологічними вимогами до спортсменів у групі видів (фігурне катання, спортивна і художня гімнастика) спорту є: | ||
| а) | евристичні здібності (тактичне чуття, передбачення), комунікабельність, здатність до співробітництва, здатність до володіння спортивними знаряддями | |
| б) | артистичність, естетичні й творчі сенсорно-моторні якості | |
| в) | розвиток органів чуття, сенсорно-моторні якості | |
| г) | сенсорно-моторні якості, вольові, стійкість і здатність до оволодіння засобами пересування | |
| 10. Психологічними вимогами до спортсменів у групі видів (бокс, дзюдо, боротьба) спорту є: | ||
| а) | сенсорно-моторні якості, вольові, стійкість і здатність до оволодіння засобами пересування | |
| б) | евристичні здібності (передбачення, тактичне чуття), здатність приймати рішення, витривалість, сенсорно-моторні якості | |
| в) | розвиток органів чуття, сенсорно-моторні якості | |
| г) | евристичні здібності (тактичне чуття, передбачення), комунікабельність, здатність до співробітництва, здатність до володіння спортивними знаряддями | |
| 11. Психологічними вимогами до спортсменів у групі видів (теніс, фехтування, бадмінтон) спорту є: | ||
| а) | розвиток органів чуття, сенсорно-моторні якості | |
| б) | сенсорно-моторні якості, здатність до володіння спортивними знаряддями, евристичні здібності (тактичне чуття, передбачення) | |
| в) | евристичні здібності (тактичне чуття, передбачення), комунікабельність, здатність до співробітництва, здатність до володіння спортивними знаряддями | |
| г) | сенсорно-моторні якості, вольові, стійкість і здатність до оволодіння засобами пересування | |
| 12. Психологічними вимогами до спортсменів у групі видів (футбол, гандбол, волейбол, водне поло) спорту є: | ||
| а) | артистичність, естетичні й творчі сенсорно-моторні якості | |
| б) | евристичні здібності (тактичне чуття, передбачення), комунікабельність, здатність до співробітництва, здатність до володіння спортивними знаряддями | |
| в) | розвиток органів чуття, сенсорно-моторні якості | |
| г) | сенсорно-моторні якості, вольові, стійкість і здатність до оволодіння засобами пересування | |
| 13. Підструктура на рівні нервових процесів вміщує: | ||
| а) | Відчуття, сприйняття, увага, пам’ять | |
| б) | нейродинамічні властивості сили, лабільності, рухливості, динамічності й балансу процесів збудження і гальмування | |
| в) | емоції і почуття | |
| г) | воля і вольові дії | |
| 14. Воля спортсмена це: | ||
| а) | психологічна якість, що забезпечує виконання людиною будь-якої діяльності на досить високому рівні | |
| б) | така сторона його свідомості, де відображається сукупність вольових зусиль, що забезпечують досягнення поставленої мети в умовах подолання перешкод різного ступеня трудності | |
| в) | психологічна властивість типу темпераменту, що вказує на спрямованість факторів, які зумовлюють реакції та діяльність людини | |
| г) | швидкість появи і припинення нервового процесу на безумовно-рефлекторному рівні | |
| 15. динамічність це: | ||
| а) | властивість темпераменту людини, що характеризується інертністю установок, загальмованістю під час переключення з однієї ситуації на іншу | |
| б) | швидкість утворення умовного рефлексу | |
| в) | властивість темпераменту людини, що характеризується інертністю установок, загальмованістю під час переключення з однієї ситуації на іншу | |
| г) | швидкість появи і припинення нервового процесу на безумовно-рефлекторному рівні | |
| 16. Екстравертованість це: | ||
| а) | спрямованість психіки людини всередину себе, на власні думки і переживання | |
| б) | психологічна властивість типу темпераменту, що вказує на спрямованість факторів, які зумовлюють реакції та діяльність людини | |
| в) | здатність людини гнучко, залежно від ситуації і настрою, змінювати свої стани і способи їх зовнішнього вираження | |
| г) | психологічна якість, що забезпечує виконання людиною будь-якої діяльності на досить високому рівні | |
| 17. Емоційна лабільність це: | ||
| а) | властивість темпераменту людини, що характеризується інертністю установок, загальмованістю під час переключення з однієї ситуації на іншу | |
| б) | здатність людини гнучко, залежно від ситуації і настрою, змінювати свої стани і способи їх зовнішнього вираження | |
| в) | психологічна якість, що забезпечує виконання людиною будь-якої діяльності на досить високому рівні | |
| г) | швидкість утворення умовного рефлексу | |
| 18. Здібності це: | ||
| а) | властивість темпераменту людини, що характеризується інертністю установок | |
| б) | психологічні якості, що забезпечують виконання людиною будь-якої діяльності на досить високому рівні | |
| в) | така сторона його свідомості, де відображається сукупність вольових зусиль, що забезпечують досягнення поставленої мети в умовах подолання перешкод різного ступеня трудності | |
| г) | властивість темпераменту людини, що характеризується легкістю й інтенсивністю психічної реакції | |
| 19. Інтровертованість це: | ||
| а) | психологічна властивість типу темпераменту, що вказує на спрямованість факторів, які зумовлюють реакції та діяльність людини | |
| б) | спрямованість психіки людини всередину себе, на власні думки і переживання | |
| в) | здатність людини гнучко, залежно від ситуації і настрою, змінювати свої стани і способи їх зовнішнього вираження | |
| г) | така сторона його свідомості, де відображається сукупність вольових зусиль, що забезпечують досягнення поставленої мети в умовах подолання перешкод різного ступеня трудності | |
| 20. Когнітивні процеси це: | ||
| а) | швидкість утворення умовного рефлексу | |
| б) | пізнавальні процеси людини, що враховують її відчуття, сприймання, увагу, уяву, пам’ять, мислення, мовлення | |
| в) | спонукання, що викликають активність організму і визначають її спрямованість | |
| г) | властивість темпераменту людини, що характеризується інертністю установок, загальмованістю під час переключення з однієї ситуації на іншу | |
| 21. Лабільність це: | ||
| а) | спрямованість психіки людини всередину себе, на власні думки і переживання | |
| б) | швидкість появи і припинення нервового процесу на безумовно-рефлекторному рівні | |
| в) | спонукання, що викликають активність організму і визначають її спрямованість | |
| г) | здатність людини гнучко, залежно від ситуації і настрою, змінювати свої стани і способи їх зовнішнього вираження | |
| 22. Мотивація це: | ||
| а) | пізнавальні процеси людини, що враховують її відчуття, сприймання, увагу, уяву, пам’ять, мислення, мовлення | |
| б) | спонукання, що викликають активність організму і визначають її спрямованість | |
| в) | швидкість утворення умовного рефлексу | |
| г) | властивість темпераменту людини, що характеризується інертністю установок, загальмованістю під час переключення з однієї ситуації на іншу | |
| 23. Нейротизм це: | ||
| а) | властивість темпераменту людини, що характеризується легкістю й інтенсивністю психічної реакції | |
| б) | властивість темпераменту, що характеризує емоційну стійкість (нестійкість), стабільність (нестабільність) | |
| в) | здатність людини гнучко, залежно від ситуації і настрою, змінювати свої стани і способи їх зовнішнього вираження | |
| г) | властивість темпераменту людини, що характеризується легкістю пристосування до нових умов | |
| 24. Пластичність це: | ||
| а) | властивість темпераменту, що характеризує емоційну стійкість (нестійкість), стабільність (нестабільність) | |
| б) | властивість темпераменту людини, що характеризується легкістю пристосування до нових умов | |
| в) | властивість темпераменту людини, що характеризується легкістю й інтенсивністю психічної реакції | |
| г) | здатність людини гнучко, залежно від ситуації і настрою, змінювати свої стани і способи їх зовнішнього вираження | |
| 25. Реактивність це: | ||
| а) | властивість темпераменту людини, що характеризується інертністю установок, загальмованістю під час переключення з однієї ситуації на іншу | |
| б) | властивість темпераменту людини, що характеризується легкістю й інтенсивністю психічної реакції | |
| в) | властивість темпераменту, що характеризує емоційну стійкість (нестійкість), стабільність (нестабільність) | |
| г) | швидкість появи і припинення нервового процесу на безумовно-рефлекторному рівні | |
| 26. Ригідність це | ||
| а) | спрямованість психіки людини всередину себе, на власні думки і переживання | |
| б) | властивість темпераменту людини, що характеризується інертністю установок, загальмованістю під час переключення з однієї ситуації на іншу | |
| в) | швидкість появи і припинення нервового процесу на безумовно-рефлекторному рівні | |
| г) | властивість темпераменту людини, що характеризується легкістю й інтенсивністю психічної реакції | |
Семінар 3
1. Що таке рухова навичка?
1. Автоматизований спосіб виконання рухової дії;
2. Спосіб вирішення конкретної задачі;
3. Спосіб виконання дії на основі придбаних знань і опиту.
2. Які Ви знаєте властивості уваги?
1. Розподіл;
2. Об’єм;
3. Якість;
4. Динамічність.
3. Яке з цих тверджень є найбільш точним?
1. Сприйняття – це відображення у свідомості людини власних психічних процесів;
2. Сприйняття – це відображення у свідомості людини предметів або фізичних явищ при їх безпосередній дії на органи відчуттів;
3. Сприйняття – це опосередковане сприйняття органами відчуттів властивостей предметів або особливостей фізичних явищ.
4.Що лежить в основі системи формування рухової навички?
1. динамічний стереотип;
2. створення певної функціональної системи;
3. рівні побудови рухів;
4. теорія рефлекторної дуги.
5.Які характерні риси рухової навички?
1. варіативність
2. стабільність
3. автоматизм
4. послідовність
5. осознаність
Семінар 4
1. Що відноситься до психологічних особливостей і рис керівника?
1. Сильні вольові якості;
2. Здібність до самоаналізу;
3. Стійкість в стресогених ситуаціях;
4. Постійне виявлення ініціативи.
2. Які стилі керівництва ви знаєте?
1. Авторитарний;
2. Демократичний;
3. Імпровізаційний;
4. Діловий.
3. Що впливає на феномен керівництва?
1. Темперамент;
2. Придбаний досвід;
3. Інтелект.
4. Які є стилі вирішення конфліктів?
1. Стиль пристосування;
2. Стиль навіювання;
3. Стиль компромісу;
4. Стиль змагальної діяльності.
5. Види конфліктів
1. Соціальний;
2. Змагальний;
3. Між груповий;
4. Ігровий.
Семінар 5
1. Психофізіологічним змістом емоційних станів є:
1. Сприйняття зовнішнього середовища через фізіологічні реакції;
2. Хвилювання, які підкреслюють значення певних дій ставлення до подій;
3. Почуття, які супроводжують страх, радість, агресію, надію, гордість тощо;
4. Стан організму, який відображає суб’єктивне ставлення людини до того, що відбувається.
2. Зазначте, які зміни психофізіологічного стану організму відбуваються під час напруженої фізичної роботи:
1. Злагоджена діяльність соматичної і вегетативної систем досягає максимуму, ЦНС функціонує в умовах оптимального напруження;
2. Знижується інтенсивність реакцій умовних рефлексів, чутливість аналізаторів, порушується координація, нервові процеси гальмуються;
3. Стан організму досягає найоптимальнішого функціонування, нервові процеси найбільш урівноважені;
4. Підвищується умовно-рефлекторна діяльність, зменшується латентний період реакцій.
3. Що таке перевтома?
1. Підвищений стан психоемоційного напруження;
2. Велике навантаження на аналізаторні системи, що сприяє зниженню їх чутливості;
3. Знижений опір організму під час функціонального навантаження;
4. Комплекс функціональних змін в організмі, які виявляються у зовнішніх негативних реакціях, головних болях, невротичних зривах тощо.
4. Які Ви знаєте передстартові стани?
1. Апатії;
2. Дрімотний;
3. Задоволення;
4. Лихоманки.
5.Ідеомоторне тренування – це:
1. Уявлення про власну рухову діяльність;
2. Уявлення про рухову діяльність своїх суперників;
3. Формування психомоторних здібностей;
4. Розвиток аналізаторних систем спортсменів.
| 1. Класифікація методів психорегуляції за способами впливу поділяється: | |
| а) | вербальні і невербальні |
| б) | гетеро регуляції і ауторегуляції |
| в) | контактні і безконтактні |
| г) | прості і складні |
| 2. Класифікація методів психорегуляції за змістом поділяється: | |
| а) | прості і складні |
| б) | вербальні і невербальні |
| в) | контактні і безконтактні |
| г) | гетеро регуляції і ауторегуляції |
| 3. Класифікація методів психорегуляції за особливостями реалізації поділяється: | |
| а) | прості і складні |
| б) | контактні і безконтактні |
| в) | гетеро регуляції і ауторегуляції |
| г) | вербальні і невербальні |
| 4. Гіпноз це: | |
| а) | метод ауторегуляції |
| б) | тимчасовий стан свідомості, що характеризується звуженням її обсягу та різким фокусуванням на змісті навіювання, пов’язаного зі зміною функції індивідуального контролю та самосвідомості |
| в) | вербальний метод саморегуляції, що полягає в мисленнєвому виконанні певних рухових актів чи своєї поведінки за тих чи інших обставин, коли спортсмен подумки проговорює завдання, називає якісь рухи, зв’язки |
| г) | метод психотерапевтичного, психокорекційного впливу на людину, що ґрунтується на виробленні в неї і практично застосованих у житті спеціальних умінь і навичок, пов’язаних із психологічною саморегуляцією станів і поведінки |
| 5. Однією з задач, що вирішується в спорті за допомогою гіпнозу є: | |
| а) | покращення емоційного стану |
| б) | позбавлення спортсмена від нав’язливого страху повторної травми |
| в) | налаштування на високий спортивний результат |
| г) | покращення техніко-тактичної майстерності |
| 6. Психологічна саморегуляція це: | |
| а) | навію вальний вплив людини на саму себе |
| б) | вплив людини на саму себе за допомогою слів з використанням відповідних ним мисленнєвих образів |
| в) | спосіб впливу на самого себе за допомогою логічних доказів |
| г) | вплив людини на саму себе за допомогою сну |
| 7. Само переконання це: | |
| а) | вплив людини на саму себе за допомогою слів з використанням відповідних ним мисленнєвих образів |
| б) | спосіб впливу на самого себе за допомогою логічних доказів |
| в) | навію вальний вплив людини на саму себе |
| г) | вплив людини на свою свідомість |
| 8. Самонавіювання це: | |
| а) | вплив людини на свою свідомість |
| б) | навію вальний вплив людини на саму себе |
| в) | вплив людини на саму себе за допомогою слів з використанням відповідних ним мисленнєвих образів |
| г) | спосіб впливу на самого себе за допомогою логічних доказів |
| 9. „Наївні”методи саморегуляції це: | |
| а) | спосіб впливу на самого себе за допомогою логічних доказів |
| б) | прийоми, що з’явились безпосередньо під час тренувань та змагань і використання яких дало той чи інший ефект, котрі пов’язані з якимось успішним виступом, через що і запам’ятались |
| в) | тимчасовий стан свідомості, що характеризується звуженням її обсягу та різким фокусуванням на змісті навіювання, пов’язаного зі зміною функції індивідуального контролю та самосвідомості. |
| г) | навію вальний вплив людини на саму себе |
| 10. До простих методів саморегуляції відносяться: | |
| а) | аутогенне тренування |
| б) | застосування спеціальних дихальних вправ |
| в) | гіпноз |
| г) | ідеомоторне тренування |
| 11. До простих методів саморегуляції відносяться: | |
| а) | ідеомоторне тренування |
| б) | використання спеціально організованої розминки |
| в) | аутогенне тренування |
| г) | гіпноз |
| 12. До простих методів саморегуляції відносяться: | |
| а) | аутогенне тренування |
| б) | самомасаж |
| в) | гіпноз |
| г) | ідеомоторне тренування |
| 13. Ідеомоторне тренування це: | |
| а) | метод психотерапевтичного, психокорекційного впливу на людину, що ґрунтується на виробленні в неї і практично застосованих у житті спеціальних умінь і навичок, пов’язаних із психологічною саморегуляцією станів і поведінки |
| б) | вербальний метод саморегуляції, що полягає в мисленнєвому виконанні певних рухових актів чи своєї поведінки за тих чи інших обставин, коли спортсмен подумки проговорює завдання, називає якісь рухи, зв’язки |
| в) | особливим чином організовані психологічні впливи, що вибірково, згідно з індивідуальними особливостями, застосовуються до спортсмена, спрямовані на оптимізацію та резервування психологічних сил спортсмена в найближчі періоди змагальної діяльності |
| г) | це система вправ за певної фізичної діяльності, що передбачає ефект психічної регуляції |
| 14. Механізм ідеомоторного тренування проявляється в тому, що.. | |
| а) | за рахунок звуженням обсягу уваги та різким фокусуванням її на змісті навіювання |
| б) | за рахунок використання м’язового потенціалу відбувається неусвідомлена і невидима іннервація м’язів, імпульсна структура якої відповідає рухам, що відчуваються чи уявляються |
| в) | за рахунок саморегуляції спортсмена |
| г) | за рахунок мисленнєвого виконання певних рухових актів |
| 15. Психом’язове тренування це: | |
| а) | організовані психологічні впливи, що вибірково, згідно з індивідуальними особливостями, застосовуються до спортсмена, спрямовані на оптимізацію та резервування психологічних сил спортсмена в найближчі періоди змагальної діяльності |
| б) | це метод самонавіювання, при якому робота мозку зосереджена переважно на тренуванні уявлень |
| в) | метод психотерапевтичного, психокорекційного впливу на людину, що ґрунтується на виробленні в неї і практично застосованих у житті спеціальних умінь і навичок, пов’язаних із психологічною саморегуляцією станів і поведінки |
| г) | це система вправ за певної фізичної діяльності, що передбачає ефект психічної регуляції |
| 16. Аутогенне тренування це: | |
| а) | особливим чином організовані психологічні впливи, що вибірково, згідно з індивідуальними особливостями, застосовуються до спортсмена, спрямовані на оптимізацію та резервування психологічних сил спортсмена в найближчі періоди змагальної діяльності |
| б) | метод психотерапевтичного, психокорекційного впливу на людину, що ґрунтується на виробленні в неї і практично застосованих у житті спеціальних умінь і навичок, пов’язаних із психологічною саморегуляцією станів і поведінки |
| в) | вербальний метод саморегуляції, що полягає в мисленнєвому виконанні певних рухових актів чи своєї поведінки за тих чи інших обставин, коли спортсмен подумки проговорює завдання, називає якісь рухи, зв’язки |
| г) | це система вправ за певної фізичної діяльності, що передбачає ефект психічної регуляції |
| 17. Психофізичне тренування це: | |
| а) | метод психотерапевтичного, психокорекційного впливу на людину, що ґрунтується на виробленні в неї і практично застосованих у житті спеціальних умінь і навичок, пов’язаних із психологічною саморегуляцією станів і поведінки |
| б) | це система вправ за певної фізичної діяльності, що передбачає ефект психічної регуляції |
| в) | особливим чином організовані психологічні впливи, що вибірково, згідно з індивідуальними особливостями, застосовуються до спортсмена, спрямовані на оптимізацію та резервування психологічних сил спортсмена в найближчі періоди змагальної діяльності |
| г) | вербальний метод саморегуляції, що полягає в мисленнєвому виконанні певних рухових актів чи своєї поведінки за тих чи інших обставин, коли спортсмен подумки проговорює завдання, називає якісь рухи, зв’язки |
| 18. Медитація це: | |
| а) | вербальний метод саморегуляції, що полягає в мисленнєвому виконанні певних рухових актів чи своєї поведінки за тих чи інших обставин, коли спортсмен подумки проговорює завдання, називає якісь рухи, зв’язки |
| б) | розумова дія, заглиблена зосередженість, рефлексія, роздуми, що занурюють психіку індивіда, тобто свідомий, доцільний вплив людини на власну психіку |
| в) | це система вправ за певної фізичної діяльності, що передбачає ефект психічної регуляції |
| г) | метод психотерапевтичного, психокорекційного впливу на людину, що ґрунтується на виробленні в неї і практично застосованих у житті спеціальних умінь і навичок, пов’язаних із психологічною саморегуляцією станів і поведінки |
| 19. Психокорекція це: | |
| а) | це система вправ за певної фізичної діяльності, що передбачає ефект психічної регуляції |
| б) | особливим чином організовані психологічні впливи, що вибірково, згідно з індивідуальними особливостями, застосовуються до спортсмена, спрямовані на оптимізацію та резервування психологічних сил спортсмена в найближчі періоди змагальної діяльності |
| в) | вербальний метод саморегуляції, що полягає в мисленевому виконанні певних рухових актів чи своєї поведінки за тих чи інших обставин, коли спортсмен подумки проговорює завдання, називає якісь рухи, зв’язки |
| г) | це метод самонавіювання, при якому робота мозку зосереджена переважно на тренуванні уявлень |
| 20. Які психорегулюючі впливи застосовуються при передстартовій апатії? | |
| а) | настановча бесіда з метою створити у спортсмена впевненість у своїх силах, зниження особистої значущості змагання |
| б) | мобілізуючий тип дихання, спрямований на підвищення збудженості автономного дихального центру |
| в) | самонавіювання з використанням цільових формул: „я спокійний”, „Я завжди врівноважений”, „Я володію своїми думками, своїми діями” |
| г) | самонавіювання з використанням цільових формул: „я спокійний”, „Я завжди врівноважений”, „Я володію своїми думками, своїми діями” |
| 21. Які психорегулюючі впливи застосовуються при передстартовій апатії? | |
| а) | настановча бесіда з метою створити успортсмена впевненість у своїх силах, зниження особистої значущості змагання |
| б) | самонавіювання з використанням установчих цільових формул: „Я наполегливий і твердий у своїх цілях”, „Я вірю в успіх), „Я все краще володію собою” |
| в) | самонавіювання з використанням цільових формул: „я спокійний”, „Я завжди врівноважений”, „Я володію своїми думками, своїми діями” |
| г) | самонавіювання з використанням цільових формул: „я спокійний”, „Я завжди врівноважений”, „Я володію своїми думками, своїми діями” |
| 22. Які психорегулюючі впливи застосовуються при передстартовій апатії? | |
| а) | настановча бесіда з метою створити успортсмена впевненість у своїх силах, зниження особистої значущості змагання |
| б) | настановча (раціональна) бесіда з метою створити у спортсмена уявлення про власні потенційні можливості, формування домінуючої мотивації на успіх |
| в) | самонавіювання з використанням цільових формул: „я спокійний”, „Я завжди врівноважений”, „Я володію своїми думками, діями” |
| г) | самонавіювання з використанням цільових формул: „я спокійний”, „Я завжди врівноважений”, „Я володію своїми думками, діями” |
| 23. Які психорегулюючі впливи застосовуються при передстартовій лихоманці? | |
| а) | мобілізуючий тип дихання, спрямований на підвищення збудженості автономного дихального центру |
| б) | самонавіювання з використанням цільових формул: „я спокійний”, „Я завжди врівноважений”, „Я володію своїми думками, діями” |
| в) | самонавіювання з використанням установчих цільових формул: „Я наполегливий і твердий у своїх цілях”, „Я вірю в успіх), „Я все краще володію собою” |
| г) | настановча (раціональна) бесіда з метою створити у спортсмена уявлення про власні потенційні можливості, формування домінуючої мотивації на успіх |
| 24. Які психорегулюючі впливи застосовуються при передстартовій лихоманці? | |
| а) | настановча (раціональна) бесіда з метою створити у спортсмена уявлення про власні потенційні можливості, формування домінуючої мотивації на успіх |
| б) | самонавіювання з використанням цільових формул: „я спокійний”, „Я завжди врівноважений”, „Я володію своїми думками, діями” |
| в) | самонавіювання з використанням установчих цільових формул: „Я наполегливий і твердий у своїх цілях”, „Я вірю в успіх), „Я все краще володію собою” |
| г) | мобілізуючий тип дихання, спрямований на підвищення збудженості автономного дихального центру |
| 25. Які психорегулюючі впливи застосовуються при передстартовій лихоманці? | |
| а) | самонавіювання з використанням установчих цільових формул: „Я наполегливий і твердий у своїх цілях”, „Я вірю в успіх), „Я все краще володію собою” |
| б) | настановча бесіда з метою створити успортсмена впевненість у своїх силах, зниження особистої значущості змагання |
| в) | мобілізуючий тип дихання, спрямований на підвищення збудженості автономного дихального центру |
| г) | настановча (раціональна) бесіда з метою створити у спортсмена уявлення про власні потенційні можливості, формування домінуючої мотивації на успіх |
| 26. Які психорегулюючі впливи застосовуються в після стартовому стані (фрустрації)? | |
| а) | створення активної установки на психічну саморегуляцію |
| б) | відновлювальний сон – відпочинок |
| в) | заспокійливіий варіант психомязового тренування |
| г) | спрямоване відволікання і переключення на вдосконалення і відновлення працездатності, функціональних резервів, психічної свіжості |
| 27. Які психорегулюючі впливи застосовуються в після стартовому стані (фрустрації)? | |
| а) | спрямоване відволікання і переключення на вдосконалення і відновлення працездатності, функціональних резервів, психічної свіжості |
| б) | настановча бесіда з метою зняття протиріч у мотивації з актуалізацією найближчих цілей, нових вимог і задач |
| в) | створення активної установки на психічну саморегуляцію |
| г) | заспокійливіий варіант психомязового тренування |
| 28. Які психорегулюючі впливи застосовуються в після стартовому стані (фрустрації)? | |
| а) | заспокійливіий варіант психомязового тренування |
| б) | трансформація і посилення механізмів психологічного захисту, по типу „витіснення”,”проекція”, „раціоналізація” з метою несвідомої емоційної розрядки |
| в) | спрямоване відволікання і переключення на вдосконалення і відновлення працездатності, функціональних резервів, психічної свіжості |
| г) | створення активної установки на психічну саморегуляцію |
| 29. Які психорегулюючі впливи застосовуються при стані ейфорії? | |
| а) | відновлювальний сон – відпочинок |
| б) | заспокійливіий варіант психомязового тренування |
| в) | настановча бесіда з метою зняття протиріч у мотивації з актуалізацією найближчих цілей, нових вимог і задач |
| г) | трансформація і посилення механізмів психологічного захисту, по типу „витіснення”,”проекція”, „раціоналізація” з метою несвідомої емоційної розрядки |
| 30. Які психорегулюючі впливи застосовуються при стані ейфорії? | |
| а) | трансформація і посилення механізмів психологічного захисту, по типу „витіснення”,”проекція”, „раціоналізація” з метою несвідомої емоційної розрядки |
| б) | спрямоване відволікання і переключення на вдосконалення і відновлення працездатності, функціональних резервів, психічної свіжості |
| в) | відновлювальний сон – відпочинок |
| г) | настановча бесіда з метою зняття протиріч у мотивації з актуалізацією найближчих цілей, нових вимог і задач |
| 31. Які психорегулюючі впливи застосовуються при стані ейфорії? | |
| а) | настановча бесіда з метою зняття протиріч у мотивації з актуалізацією найближчих цілей, нових вимог і задач |
| б) | створення активної установки на психічну саморегуляцію |
| в) | трансформація і посилення механізмів психологічного захисту, по типу „витіснення”,”проекція”, „раціоналізація” з метою несвідомої емоційної розрядки |
| г) | відновлювальний сон – відпочинок |
| 32. Однією з задач, що вирішується в спорті за допомогою гіпнозу є: | |
| а) | покращення емоційного стану |
| б) | викликання у спортсменів асоціацій з його минулими успіхами (для підвищення впевненості у собі) |
| в) | налаштування на високий спортивний результат |
| г) | покращення техніко-тактичної майстерності |
| 33. Однією з задач, що вирішується в спорті за допомогою гіпнозу є: | |
| а) | покращення емоційного стану |
| б) | Вилучення з памяті спортсмена негативних асоціацій |
| в) | налаштування на високий спортивний результат |
| г) | покращення техніко-тактичної майстерності |
| 34. До простих методів саморегуляції відносяться: | |
| а) | аутогенне тренування |
| б) | довільне переключення уваги |
| в) | гіпноз |
| г) | ідеомоторне тренування |
РОЗДІЛ 4
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «СПОРТИВНА ПСИХОЛОГІЯ»
4.1. Загальні положення
Самостійна робота студентів є одним з шляхів оволодіння навчальним матеріалом і регламентується Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України, затвердженим наказом Міністерства освіти України №161 від 02.06.93 р.
Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України передбачено, що навчальний час, відведений для самостійної роботи студентів, визначається робочим навчальним планом.
Самостійна робота студентів – це спланована пізнавальна, організаційно і методично спрямована викладачем діяльність, яка передбачає виконання навчального плану та опрацювання програмового матеріалу з дисципліни.
Мета самостійної роботи студентів:
· розвиток творчих здібностей та активізація розумової діяльності студентів;
· формування умінь і навичок самостійної розумової праці;
· розвиток морально-вольових зусиль;
· формування в студентів потреби безперервного самостійного поповнення знань як необхідної умови професійного становлення.
Завдання самостійної роботи студентів:
· навчання студентів самостійно працювати з різними джерелами інформації;
· творче сприйняття і осмислення навчального матеріалу;
· формування навичок щоденної навчальної самостійної роботи.
Важлива роль в оволодінні студентами знаннями з курсу “Спортивна психологія” належить самостійній роботі, яка поступово стає однією з провідних форм навчання. Вона набула особливого значення після приєднання у 2004 р. вищих навчальних закладів нашої держави до Болонської конвенції, коли активно почалося впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Ця система, насамперед, базується на самостійній пізнавальній діяльності студентів, стимулює проблемний, дискусійний характер навчання, підвищує творчу активність студентів у процесі оволодіння професійними й загальноосвітніми знаннями. Поняття активізації, оптимізації та інтенсифікації всіх ланок навчально-виховного процесу стають невід’ємними складовими сучасної дидактики.
Головна мета самостійної пізнавальної діяльності студентів – навчитися індивідуально здобувати, оновлювати, поповнювати знання, плідно використовувати їх під час навчання та в подальшій професійній діяльності.
Самостійна робота студентів базується на принципах розвиваючого навчання, відбувається без безпосередньої участі викладача, але під його керівництвом. У процесі самостійної роботи реалізується основна функція навчального процесу – одержання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення у стійкі вміння і навички.
Завдяки самостійній роботі студенти набувають також здатність:
· більш чітко й усвідомлено проявляти мотивацію й цілеспрямованість та набутті знань;
· виховувати в собі самоорганізованість, самоконтроль та інші особистісні якості;
· заповнювати „інформаційний вакуум” необхідним науковими знаннями;
· позбавитися від так званого “явища вторинної неграмотності”, зокрема, невміння осмислено читати, аналізувати отриману інформацію, робити власні висновки;
· формувати мовну компетентність;
· набувати навичок самостійної роботи для майбутньої професійної діяльності: брати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблеми, знаходити конструктивні рішення, виходити з кризових ситуацій.
Головною умовою успішного виконання самостійної роботи є ретельне планування і контроль з боку викладачів, тому що плідність самостійної роботи студентів – це, насамперед, результат постійної взаємодії студента й педагога-керівника. Саме тому пріоритетна мета викладача – не просто ретранслювати знання, а й стимулювати дослідницьку і пізнавальну активність студентів.
Таким чином, кредитно-модульна система виключає наявність готових відповідей, надає перевагу різноманітним формам самостійної роботи, які унеможливлюють механічне заучування студентами фактичного матеріалу. Для отримання позитивної оцінки студент повинен не просто продемонструвати володіння певним обсягом знань, а й уміти розв’язувати наукові проблеми, аналізувати і систематизувати їх, знаходити оригінальні рішення на підставі самостійно здобутої інформації, формулювати і відстоювати власну точку зору.
Форми самостійної роботи студентів
1. Робота з навчальною, науковою, науково-методичною та довідковою літературою
Домінуюче місце в навчальному процесі сучасної вищої школи посідає самостійна робота студентів з навчально-методичною, науково-популярною і довідковою літературою. Книги є найважливішим джерелом отримання як професійних, так і загальноосвітніх знань, сприяють формуванню великого інформаційного поля, розвитку пріоритетних навичок самостійної роботи. Більш того, робота з книгою є основою й початковим етапом усіх існуючих видів самостійної роботи, що практикуються сьогодні у вузах. Саме тому під час навчання важливо готувати студентів до плідної роботи з різноманітною літературою, стимулювати інтерес до неї, розвивати культуру читання.
(анотація, тези, конспект першоджерел)
2. Написання рефератів
Одним з найпоширеніших видів самостійної роботи студентів є написання реферату (від лат. referre – доповідати) – письмової роботи науково-дослідницького характеру, в якій досить стисло, оглядово викладається сутність певного наукового питання (за іншим визначенням, реферат – це письмовий аналіз теми). Головним завданням цього виду самостійної роботи є формування у студентів початкових вмінь і навичок наукового дослідження.
Слід особливо підкреслити, що сьогодні, коли дуже широко застосовуються новітні електронні інформаційні джерела, зокрема комп’ютерні навчальні програми та мережа Internet, необхідно максимально обережно ставитися до так званих „банків рефератів”, які вони пропонують. У більшості випадків такі реферати мають низьку якість, містять суперечливі висновки, безліч фактичних, логічних, стилістичних, граматичних помилок, викривлюють цитати і прізвища історичних постатей. Саме через це студенти повинні відповідально ставитися до використання подібної інформації і ретельно перевіряти її за допомогою інших, більш авторитетних, джерел. Крім того, подібні реферати не оформлені відповідним чином і не витримані структурно. Саме через це механічне використання готових рефератів неприпустиме, не може вважатися повноцінною самостійною роботою, не приводить до позитивних навчальних результатів і не дає права студенту претендувати на високу оцінку.
Обов’язковим етапом роботи над рефератом є його захист, який також вважається різновидом самостійної роботи і передбачає коротке викладення студентом головного змісту свого дослідження та відповіді на запитання викладача (якщо захист відбувається під час індивідуальної консультації) або на питання студентів, коли реферат захищається на семінарському занятті. У ході захисту легко визначити ступінь обізнаності автора у досліджуваній темі та рівень його теоретичної підготовки, вміння публічно відстоювати власну точку зору. Відповідно до цих критеріїв і оцінюється реферат.
3. Підготовка доповідей
В організації самостійної роботи студентів особливе місце займає доповідь – порівняно коротке повідомлення (на 5–10 хвилин), що є доповненням і розвитком головних питань навчального курсу з теорії і методики фізичного виховання дітей дошкільного віку та практикується переважно під час семінарського заняття.
Методичне значення доповіді полягає в тому, що під час роботи над нею у студентів формуються й розвиваються:
· вміння працювати над спеціальною літературою,
· здатність аналізувати й узагальнювати фактичний матеріал,
· навички відстоювати особисту точку зору,
· культура мовлення.
4.Виконання творчих завдань
Дуже актуальними й корисними для навчального процесу також є творчі завдання. Як правило, творчі завдання націлені на здобуття більш широкої інформації, що виходить за межі офіційної навчальної програми. Під час виконання творчих завдань студент перетворюється на допитливого пошукача, який самостійно знаходить і відбирає необхідні наукові дані.
Методичне значення творчих завдань полягає ще й у тому, що, самостійно виконуючи їх, студенти максимально активізують свій розумовий потенціал – проводять вибірковий аналіз фактів, обґрунтовують висновки, виходячи з власних характеристик та оцінок, намагаються робити наукові припущення. Регулярне виконання творчих завдань сприяє розвитку у студентів творчого мислення, творчого підходу.
Організація і контроль самостійної роботи студентів
Самостійна робота студентів буде ефективною лише за умов її кваліфікованої організації та реалізації в освітньому процесі як цілісної системи, що охоплює всі етапи навчання у вищих навчальних закладах.
Домінуючим принципом організації самостійної роботи є така індивідуальна робота всіх студентів, при якій вони переходять від формального і досить пасивного виконання ними навчального навантаження до пізнавальної активності з формуванням особистої думки під час вирішення проблемних і творчих питань.
Пріоритетна роль в організації самостійної роботи студентів належить викладачеві. Педагогічний компонент – це та частина викладання, яка є найбільш значущою у підготовці майбутніх фахівців. Саме педагоги створюють атмосферу підвищеного психологічного комфорту, що, в свою чергу, позитивно впливає на процес освоєння знань.
Домінуючим напрямком діяльності викладача повинно стати встановлення відносин міцного співробітництва між ним і студентами – основи високої результативності в отриманні знань, умінь і навичок. Співучасть викладача в пізнавальній діяльності студентів, спільне планування самостійної роботи з урахуванням найдрібніших її нюансів неодмінно сприятимуть підвищенню якості навчання. Справжній педагог-професіонал повинен чітко усвідомлювати, що має працювати не з абстрактною аудиторією слухачів, а з кожною конкретною особистістю, враховуючи її сильні й слабкі сторони, індивідуальні здібності та схильності з метою побачити і розвинути найкращі якості своїх вихованців.
План самостійної роботи повинен бути досить докладним і містити:
● перелік видів і форм самостійної роботи, що практикуються протягом всього терміну вивчення дисципліни,
● кількість та обсяг завдань для самостійного роботи,
● строки їх виконання,
● кількість і час проведення відповідних контрольних заходів.
Під час розробки плану доцільно надати експертну оцінку складності завдань і термінів їх виконання, яка обґрунтована власним досвідом викладача. Тільки за таких умов можна уникнути формального ставлення студентів до самостійної діяльності та чітко регламентувати час, який витрачається на виконання кожного завдання. Такий підхід набуває особливого значення при роботі зі студентами, які погано встигають, а тому потребують до себе більш скрупульозної уваги з боку викладача. Саме тому, поряд із складанням загального плану індивідуальної роботи, бажано окремо розробляти відповідні плани для роботи зі „слабкими” студентами з більш м’якими вимогами щодо складності, обсягу й термінів виконання завдань.
Контроль за якістю самостійної підготовки студентів: опитування; перевірка творчих завдань; написання контрольних робіт; підготовка рефератів.
4.2. Методичне забезпечення організації, проведення і контролю виконання самостійних завдань зі «Спортивної психології»
Метою діяльності учителя фізичної культури є становлення і перетворення особистості учня, управління процесом його фізичного, інтелектуального і емоційного розвитку, формування духовних та морально-вольових якостей. Різноманіття педагогічних ситуацій в його практичній роботі, їх неоднозначність вимагає варіативних підходів до аналізу і рішенню поставлених задач, вибору засобів впливу та доцільне їх використання, що потребує сформованої здатності до креативно-інноваційної діяльності, яка включає в себе здатність творчо підходити до конструювання навчального процесу в залежності від ситуації, застосовувати інноваційний стиль мислення, створювати і впроваджувати в практику нові педагогічні технології тощо.
Традиційна схема навчання, коли студентам передавалися готові знання, виявляється мало ефективною (в більшості випадків передача готових знань не завжди спонукає студента до готовності і здатності виявляти і аналізувати проблеми і самостійно визначати шляхи їх розв'язання). Отже, мати багато інформації, тобто знати – недостатньо, важливо вміти оперувати інформацією.
Це обумовлює необхідність перебудови підходу і спрямованості відомих засобів дидактичного забезпечення та впровадження нових розробок в систему підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Тому, нами було удосконалено дидактичне забезпечення викладання предмету «Спортивна психологія», яке грунтується на творчо-продуктивному діяльнісному підході у здобутті знань студентами.
Розроблено завдання (пізнавально-творчого та творчо-продуктивного характеру) для самостійної роботи з даного предмету, це вид позааудиторної індивідуальної роботи, яка виконуються у процесі вивчення програмового матеріалу. Важливо, щоб студенти не просто відтворювали отримані знання, а на основі активного творчого пошуку їх здобували і були здатні в своїй професійній діяльності їх використовувати.
Оцінка за самостійну роботу є обов'язковою складовою екзаменаційної оцінки, максимальна кількість балів – 36.
Передбачаємо, що виконання розроблених завдань самостійної роботи студентів з предмету «Спортивна психологія» буде сприяти активізації їх пізнавальної діяльності, самостійності, нестандартності мислення, креативності, критичності та взагалі розвитку здатності до креативно-інноваційної діяльності.
4.2.1 Варіанти завдань самостійної робот за темами навчальної дисципліни «Спортивна писхологія»
Тема 1 Предмет і задачі спортивної психології
1. Опишіть основні етапи становлення вітчизняної психології фізичної культури і спорту:
| етап | характеристика |
2. Ознайомтесь з науковими публікаціями видатних психологів спорту (необхідно заповнити дану таблицю)
| Прізвище, ім’я, по батькові | Наукові роботи |
| А.П. Нечаєв | |
| А.Ц. Пуні | |
| П. А. Рудік | |
| Е.П. Ільїн | |
| Інші |
3. Підготуйте біографію та аналіз наукових праць одного з видатних психологів спорту.
4. Основні сучасні напрямки розвитку психології спорту і фізичного виховання (на основі аналізу наукової літератури, свого особистого досвіду), закінчити блок-схемою) (творче завдання).
5. Роль і місце спортивної психології як наукової дисципліни в системі підготовки учителя фізичної культури (призначення даного предмету для підготовки фахівців у галузі фізичної культури і спорту, які компетентності мають бути сформовані в результаті його засвоєння) (творче завдання).
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: