ТЕМА: Вплив статичної роботи на організм людини

НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: СПОРТИВНА ФІЗІОЛОГІЯ

Лабораторне заняття № 5

ТЕМА: Вплив статичної роботи на організм людини

Теоретичні питання для підготовки до заняття:

1. Порівняйте роботу м'язів при динамічній і статичній роботі.

2. В яких видах спорту часто виконується статична робота?

3. Які особливості змін діяльності вегетативних систем під час виконання статичного навантаження?

4. Що таке феномен Лінгарда?

5. У яких осіб спостерігається феномен Лінгарда?

6. Пояснити механізм розвитку втоми під час виконання статичних навантажень.

Практичне завдання:

Виконати практичну роботу для визначення особливостей змін організму під час виконання статичного навантаження.

Мета роботи: вивчити особливості реакції організму людини на статичне навантаження.

Динамічна робота характеризується переміщенням тіла в просторі або частин тіла відносно одна одної. Статична робота характеризується утриманням частин тіла в певному положенні відносно один одного.

Статична робота може здійснюватись як при утриманні у витягнутій руці вантажу, так і при тонічній напрузі м'язів (тривале незначне збудження м'язової тканини). Наприклад, підтримання різноманітних положень в повсякденному житті (стояння, сидіння, лежання) і в спорті (стійка "струнко", стійка при фехтуванні та стрільбі, сидіння в човні). Така робота може тривати довгий час, оскільки максимального збудження м'язової тканини немає, в нервові центри надходить невеликий потік імпульсів, охоронного гальмування не виникає, м'язи скорочуються повільно, менше витрачається енергії.

При тетанічній діяльності (наприклад, утримання великого вантажу) виникає сильне збудження м'язової тканини і виникає швидке стомлення. Ця діяльність с переважаючою в ряді спортивних вправ. До таких вправ відносяться: гімнастичні вправи на снарядах, метання молота, диска, штовхання ядра, підняття вантажу, боротьба та ін. Їх характерною особливістю є короткочасність. Короткочасність статичних зусиль пов'язана з особливістю дії їх на різноманітні системи організму.

Коротка тривалість безперервної роботи пов'язана із швидким стомленням нервових клітин ЦНС та розвитком процесів стомлення у нервово-м'язовому апараті.

Під час статичних зусиль кисневий запит незначний, але й він не задовольняється (кисневий борг сягає 80-90% від запиту) через несприятливі умови роботи системи дихання та кровообігу, бо відбувається напруження, що призводить до різкого зменшення глибини дихання, закривання голосової щілини на незакінченому вдиху і до підвищення тиску в легенях. Це впливає на надходження венозної крові через вени у праве передсердя. Приток крові в правому передсерді зменшується, серце починає працювати не тільки, як нагнітаючий, а ще і як присмоктувальний насос. Діяльність серця ускладнена і ззовні, що проявляється в різкому почервонінні обличчя, розширенні шийних вен. Зміна тиску в грудній клітці призводить до зменшення систолічного об’єму, та до зменшення венозного повернення крові, кількість крові в артеріальній системі зменшується, а це веде до зменшення артеріального тиску і зниження постачання органів кров'ю, особливо мозку, що може призвести до втрати свідомості.

Таким чином, особливістю зміни в системах організму при статичних напруженнях є поява феномену статичних зусиль (ще названого на ім'я шведського вченого феноменом Лінгардта), який особливо чітко проявляється у дітей та у мало тренованих до статичних зусиль людей. Суть його полягає в тому, що максимальні функціональні зрушення проявляються не під час роботи, а в перші секунди після її припинення - зростає легенева вентиляція, ХОК.

Обладнання: тонометр, секундомір, динамометр.

Провести розподіл обов'язків.

Протягом З – 4 хвилин досліджуваний виконує підготовчі вправи, для плечового поясу та верхніх кінцівок.

Навантаження полягає в утриманні вантажу в кількості 15 % від максимальної кистьової сили у витягнутій (прямій) в сторону руці. Для цього визначають кистьову силу за допомогою динамометра. Враховується максимальний результат для обчислення 15% від нього.

(______ х 15%): 100% =

Хід роботи:

1. Досліджуваний відпочиває 5 хвилин у розслабленому стані сидячи. Після відпочинку вимірюють ЧСС, АТ, ЧД. Усі три виміри повинні проводитись одночасно. Дані занести в таблицю.

2. Досліджуваний виконує роботу по утриманню вантажу у витягнутій руці до відказу.

3. Па перших секундах після закінчення фізичного навантаження (1-а хв відновлення) реєстрацію показників повторюють (сидячи).

4. На основі отриманих експериментальних даних проводять обчислення СО та ХОК.

(1)

(2)

Результати отриманих данних занести в таблицю.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: