Аудиторські процедури

Перевірка записів чи документів. Аудитору необхідно перевірити порядок заповнення первинних документів, підтверджуючих ті чи інші витрати, пов’язані з виробництвом (вартість затраченої сировини, витрати на оплату праці і т.п.), а також документів на оприбуткування отриманої продукції. Крім того, важливо перевірити правильність проведення калькуляції собівартості. При цьому слід звернути увагу як на саму методику калькуляції, так і на правильність розрахунків.

Спостереження. Стосовно до ділянки «Аудит витрат на виробництво, калькулювання собівартості» актуальність використання даної процедури полягає у можливості аудитора безпосередньо спостерігати за процесом виробництва різної продукції. При цьому аудитор має можливість виявити відповідність реальних об’ємів витрат сировини, матеріалів на виробництво нормативним показникам та даним обліку.

Запит. Мабуть, запит можна вважати однією із найбільш інформативних та поширених аудиторських процедур. Це пов’язано з тим, що ступінь деталізації інформації через застосування субрахунків в робочому плані рахунків підприємства не велика. Тобто інформація про окремі види продукції представлена у вигляді аналітичних рахунків. В такому випадку аудитору дуже важливо направити управлінському персоналу запити, із відповідей на які можливо отримати більш точне уявлення про види продукції, яка виробляється, особливості технологічного процесу. Відповіді на такі запити допоможуть аудитору таким чином запланувати і провести роботу по перевірці даної ділянки, щоб ніяка суттєва інформація не була пропущена.

Підтвердження. Найбільш часто підтвердження третіх осіб по ділянці, що аналізується, потрібні тоді, коли такі треті особи заключних договорів ведуть бухгалтерський облік суб’єкту, що перевіряється. Також можна скористатися процедурою підтвердження інформації тоді, коли аудитором були виявлені порушення у порядку оформлення первинних документів, які підтверджують витрати на виробництво, за умови, що ці витрати пов’язані із третіми особами. Наприклад, це можуть бути витрати, пов’язані з оплатою послуг тепло-, газо-, водо-, електропостачання, які використовувались в процесі виробництва. Також можна підтвердити собівартість сировини для виробництва, яке було раніше придбано у третіх осіб.

Перерахунок. Стосовно ділянки «Аудит витрат на виробництво, калькулювання собівартості» актуальність застосування підтверджень полягає в наступному. Чим вище ступінь автоматизації процедур ведення бухгалтерського обліку у суб’єкта господарювання, тим менше вірогідність наявності арифметичних помилок. Метою перерахунку є виключення можливих математичних помилок в даних бухгалтерського обліку. Не секрет, що достовірність даних обліку витрат на виробництво багато в чому зумовлює правильність розрахунку фінансових результатів та інших показників звітності підприємства. Оскільки наявність автоматизації обліку все ж таки не є запорукою правильності всіх проведених розрахунків, аудитор повинен здійснити вибірковий перерахунок витрат на виробництво продукції, а також калькуляцію собівартості.

Повторне виконання. Актуальність використання повторного виконання аналогічна використанню аудиторської процедури перерахування. Аналогічна і мотивація використання даної аудиторської процедури.

Аналітичні процедури. Незалежно від того, яким чином організований бухгалтерський облік, яка використовується форма ведення обліку, чи є автоматизованим цей процес, аудитору слід провести порівняння даних звітних регістрів та даних фінансової звітності. Дуже важливо аудитору впевнитися в тому, що до фінансової звітності дані звітних регістрів перенесені вірно, без помилок.

Розробка стратегії аудиту по даній ділянці, як і по інших, відбувається, виходячи з норм МСА (міжнародні стандарти аудиту) 300. У процесі аудиту витрат на виробництво та калькуляцію собівартості необхідно керуватися нормами МСА 540 "Аудит оціночних значень". Згідно МСА 540 аудитору перш за все необхідно підтвердити обґрунтованість оціночного значення, при цьому можуть бути застосовані наступні моменти:

При аудиті оціночних значень аудитор може застосовувати наступні аудиторські процедури:

1. Оглядову перевірку і тестування процесу, які використовуються керівництвом при виведенні оціночних значень, до них належать:

- Оцінка даних та розгляд припущень. При проведенні цих процедур аудитор повинен впевнитися в точності, повноті та доречності зроблених оцінок;

- Тестування розрахунків, зроблених при оцінці; при цьому повинна бути перевірена процедура розрахунку;

- Порівняння оцінок різних періодів. При проведенні процедур порівняння збільшується надійність отриманих оцінок;

- Розглядання процедур затвердження оціночних значень керівництвом. При проведенні цих процедур аудитор повинен впевнитися в тому, на якому рівні було прийнято рішення та як воно оформлено.

1. Незалежну оцінку для порівняння з наявними значеннями.
2. Оглядову перевірку подальшої події для підтвердження наявної оцінки.

Незалежна оцінка необхідна для підтвердження наявних оціночних значень та збільшення їх надійності. Оглядова перевірка може знизити або усунути необхідність в перевірці або тестуванні процедур, які використовуються керівництвом при підготовці оціночних значень.

По закінченню аудитор повинен дати остаточну оцінку оціночним значенням з урахуванням всього наявного у нього апарату знань і вмінь.

План аудиту витрат та тест внутрішнього контролю

Для прийняття рішення відносно методу організації аудиту витрат на виробництво необхідно здійснити оцінку системи внутрішнього контролю підприємства, що перевіряється.

Оцінивши систему внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку підприємства, що перевіряється, аудитор робить відповідні висновки відносно методів перевірки, набору аудиторських процедур та переходить до підготовки плану аудиту.

Аудитор повинен планувати роботу таким чином, щоб забезпечити:

По-перше, отримання необхідної інформації про стан бухгалтерського обліку по рахунку 23 «Виробництво»;

По-друге, визначення змісту, часу проведення і об’єму контрольних процедур, підлягаючих виконанню по даному рахунку.

В плані аудиторської перевірки доцільно відобразити такі моменти:

- Виконавців перевірки;

- Об’єм виконуваних робіт;

- Строки проведення та тривалість робіт;

- Запланований аудиторський ризик;

- Запланований рівень суттєвості;

- Перелік контрольних процедур;

- Способи і прийоми, застосовувані аудитором;

- Необхідність залучення експертів.

При цьому аудитор може обговорити заплановані процедури з керівництвом та персоналом об’єкту, що перевіряється, що дозволить підвищити дієвість проведеного аудиту і скоординувати аудиторські процедури з діяльністю органів управління об’єкту, що перевіряється. У разі залучення до аудиторської перевірки співвиконавців або експертів аудитор координує їх роботу у відповідності до МСА 620.

План аудиту повинен бути спрямований на виконання таких основних задач:

1. Встановити обґрунтованість об’єктів і номенклатури статей витрат;

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: