БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС

Рахунки

Рахунки бухгалтерського обліку – це спосіб групування об’єктів обліку за економічно однорідними ознаками, поточного їх обліку і контролю.

В бухгалтерському обліку кожну економічно однорідну групу активів, власного капіталу чи зобов’язань позначають відповідним рахунком (наприклад: 10 “Основні засоби”, 30 “Каса” і т.д.).

В обліку застосовують не довільно вибрані рахунки, а систему рахунків, яка дозволяє охопити всі об’єкти обліку.

Подвійний запис

Кожна господарська операція зумовлює подвійну зміну об'єктів обліку, тобто торкається двох об’єктів обліку, що призводить до того, що одна і та ж операція буде відображена на двох рахунках обліку в одній і тій самій сумі. Це називається подвійним записом (бухгалтерською проводкою, бухгалтерським записом).

Подвійний запис – запис господарської операції в одній і тій же сумі двічі: по дебету одного рахунку і кредиту іншого.

Баланс

Спосіб узагальнення і групування активів, власного капіталу та зобов’язань підприємства на відповідну дату. Важливою особливістю балансу є рівність двох його частин – активу і пасиву.

Звітність

Звітність – є завершальним етапом облікового процесу. Її показники доповнюють чи розшифровують ті дані, які містяться в балансі (наприклад, щодо порядку формування фінансових результатів, про власний капітал тощо). Тобто в різних звітних формах відображається та інша сторона діяльності підприємства, а в балансі – стан активів і пасивів в загальному.

Взаємозв'язок між об'єктами і методичними прийомами бухгалтерського обліку показано на рис.

Рис. Взаємозв'язок між об'єктами і методичними прийомами бухгалтерського обліку

6. Функції та принципи бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік у загальному циклі управління підприємством (планування — облік- контроль— аналіз — регулювання) виконує ряд функцій. Як правило більшість авторів виділяють 2 основні функції бухгалтерського обліку: інформаційну та контрольну.

Інформаційна функція бухгалтерського обліку полягає в забезпеченні інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства для потреб внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Контрольна функція бухгалтерського обліку полягає в тому, що бухгалтерський облік забезпечує контроль за наявністю і рухом господарських засобів та джерел їх формування.

Крім зазначених функцій в літературних джерелах виділяються і інші функції бухгалтерського обліку: науково-пізнавальна, оціночна, аналітична, функція зворотного зв’язку, забезпечення схоронності власності, виховна, правового захисту, облікового регулювання, економічна, юридична, історична, реєстраційна і т.д.

Слово принцип — вихідне положення будь-якої теорії, науки, що визначає всі наступні положення, які випливають з його твердження. На відміну від вихідних положень природничих наук, принципи бухгалтерського обліку розробляються людьми і можуть не діяти в разі зміни економічної ситуації.

Загальне визнання облікових принципів залежить від того, наскільки вони відповідають трьом критеріям: доречності, об'єктивності й здійсненності.

Принцип доречний, якщо інформація про певну господарську одиницю має зміст і принесе користь споживачам інформації.

Принцип об'єктивний, якщо на інформацію не впливають особисті думки, дії чи оцінки тих, хто її готує. Об'єктивність передбачає надійність, перевіреність, відповідність дійсності.

Принцип здійсненний, якщо його реалізація не спричиняє надмірних труднощів чи витрат.

Принцип бухгалтерського обліку - правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16 липня 1999 р. бухгалтерський облік грунтується на таких основних принципах:

1. автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

2. безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

3. періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

4. історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

5. нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;

6. повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

7. послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обгрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

8. обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

9. превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

10. єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

7. Основи організації бухгалтерського обліку на підприємстві

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16 липня 1999 р. бухгалтерський облік на підприємстві може вестись:

бухгалтером чи бухгалтерською службою на чолі з головним бухгалтером, які є штатними працівниками підприємства;

спеціалістом з бухгалтерського обліку, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

аудиторською фірмою чи централізованою бухгалтерією на договірних засадах;

власником або керівником підприємства (крім підприємств, звітність яких повинна оприлюднюватись).

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку на підприємстві відповідає за:

- дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

- організацію контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

- забезпечення перевірки стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємств.

Підприємство самостійно:

- визначає облікову політику. Облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Облікова політика формується керівником і головним бухгалтером, виходячи із загальних принципів методології та організації обліку й конкретних умов діяльності підприємства, та розкривається у примітках до фінансових звітів. Облікова політика може змінюватися тільки, якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку, або, якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства. Зміст облікової політики оформляється спеціальним наказом Про облікову політику, який затверджується керівником підприємства;

- обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених Законом "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

- затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

- може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

ТЕМА 2

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС

1. Суть бухгалтерського балансу та його структура

2. Вплив господарських операцій на зміни в бухгалтерському балансі

3. Порядок читання бухгалтерського балансу

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: