Главная
Популярная публикация
Научная публикация
Случайная публикация
Обратная связь
ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Ценовые и неценовые факторы
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
|
Предмет мистецтва– людина і дійсність, які інтерпретуються через систему художніх образів.
Основні структурні елементи мистецтва:
1. Худ. образ – це таке порівняння, співставлення різних елементів реального або придуманого світу, в результаті якого з¢являється новий образ. Типологія художніх образів (портретний, символічний, типовий).
2. Форма – це зовнішня оболонка художнього витвору, вибір митцем зображально-виражальних засобів і технічних прийомів.
Зумовлює композицію, структуру, темпо-ритмову побудову художнього твору, які допомагають митцеві розкрити його основний зміст.
3. Зміст худ. твору є яскравим свідченням існування діалектики суб¢єктивного й об¢єктивного, адеж, відображенючи певні процеси та явища,
митець обов¢язково висловлює своє ставлення до них у контексті свого світосприйняття.
Структура змісту худ. твору є синтезом таких компонентів як тема, ідея та емоційно-естетична оцінка зображуваних явищ.
Тема (від грецького – те, що покладено в основу) є головним обёєктом зображення у художньому творі.
Ідея (ві дгрецького – представлення) – це думка автора. Що відображає його світовідчуття і світосприймняття, тобто емоційно-естетична оцінка зображуваних явищ. Органічне поєднання змісту і форми сприяє створенню повноцінного художнього образу.
4. Художній метод: 1) реалістичний (класицизм, романтизм, натуралізм, реалізм, соцреалізм)
2) нереалістичний (футуризм, кубізм, абстракціонізм, експресіонізм, сюрреалізм).
5. Стиль- це структурна єдність образної системи, зовнішньо виявлених прийомів художньої виразності, що застосовується у мистецтві.
Види мистецтва:
Вид мистецтва – це реальні форми художньо-творчої діяльності, що різняться способом втілення художнього змісту, специфікою творення худ. образу. За почуттями на які впливають:
1. Мовні (1.література – естетичне освоєння світу за допомогою художнього слова;2. живе слово, імпровізація, художнє читання
2. Аудіальні – музика (1.вокальна (вокаліз - безтекстова); 2. інструментальна)
3. Візуальні: 1) динамічні (процесуальні): пантоміма і хореографія; комп¢ютерна графіка;
2) статичні (матеріальні): архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія,
прикладне мистецтво (предмети побуту), дизайн.
Синтетичні
1. театр - синтез живого слова, музики, пантоміми, танцю, статичних мистецтв.
2. кіно і телемистецтво - синтез техніко-оптичних засобів з усіма іншими.
3. мовно-музичне мистецтво (вокальне і вокально-інтрументальне) (синтез музичних і мовних засобів)
4. створення віртуальної реальності - синтез усіх засобів мистецтва з новими технічними можливостями імітації реальності.
Функції мистецтва:
1. Інформативна. Твори мистецтва містять значну кількість інформації.
2. Пізнавально-еврістична (мистецтво як знання і просвіта).Мистецтво спроможне відобразити та освоїти ті сторони життя, які недоступні науці.
3. Світоглядна. Твори завжди узагальнюють найсуттєвіші проблеми люд. життя, викликають до них громадський інтерес, а також зумовлюють можливість їх особистісного усвідомлення. Світогляд - це система поглядів на життя, природу і суспільство, яка є емоційно забарвленою і виражає життєву позицію соц. суб’єкта, концентрує в собі й органічно поєднує разом думки, почуття, прагнення, внутр. готовність діяти.
4. Художньо-концептуальна. Мистецтво як аналіз стану світу. Художник відбиває у свідомості власні спостереження й роздуми над життям, створюючи цілісну худ. концепцію. Мистецтво прагне до концептуальності, усвідомлення стану світу, воно намагається «мислити глобально», брати участь у вирішенні загальносвітових проблем..
5. Соціальна. Повинно примусити людину розпочати активні дії у вирішенні соціальних і політичних проблем.
6. Суспільно-перетворююча. Мистецтво як діяльність. Худ. твір здійснює ідейно-естет. вплив на людей, включає їх у цілісно спрямовану діяльність і тим самим бере участь у переоформленні суспільства.
7. Виховна. Завданням є формування цілісної гармонійної особистості. Виступає засобом мор., дух., соц. вдосконалення людини. Мистецтво впливає на особистість через естет. ідеал, який вивляється як в позитивних, так і в негативних образах.
8. Комунікативна. Мистецтво як спілкування. Дає можливість людям обмінюватись думками, опановувати іст. і нац. досвід незалежно від часу і простору. Інформація, яка передається мовою мистецтв максимально доступна і легко засвоюється. Це інструмент мирного співіснування.
9. Естетична. Формування ціннісних орієнтацій, естет. смаків, здібностей і потреб людин; пробудження творчості, творчого начала особистості, бажання і вміння творити за законами краси, пробуджує в людині художника.
10. Гедоністична. (функція насолоди) - приносить естетичну насолоду, радість, духовне натхнення.
11. Передбачення.
12. Сугестивна. (від лат. – навіювання) (вплив на підсвідомість) певна гіпнотична дія, вплив на людську психіку.
13. Катарсично компенсаторна. Катарсис – духовне очищення людини в процесі сприйняття твору мистецтва. Дає змогу людині у процесі сприйняття худ. твору пережити ті почуття, яких вона позбавлена в реальному житті, допомагає прожити багато чужих життів як своє і збагатитися досвідом інших людей, запозичити його як приклад до свого життя. Можливість зняти внутр. напруженість, хвилювання і стреси, що породжуються реальним життям, і компенсувати монотонність щоденного буття.
14. Рекреативна. Засіб психологічної розрядки, усамітнення від напруження і турбот буденного трудового життя.
Види мистецтва
Вид мистецтва
| Визначення
| Види, жанри
| Засоби
| Література
(лат. – буква)
| форма худ. дійсності людини, яка естетично опановує світ через слово.
| Жанри: за ідейно-оцінним настроєм (сатиричні, патетичні, трагічні та ін),
за обсягом твору і способом побудови образу (символіка, алегорія, документальність тощо)
Форми: лірика (поема, вірш, пісня, ода, романс, елегія);
драма (комедія, трагедія, драма,фарс);
епос (міф, казка, епопея, епічна поема, новела, оповідання, нарис, повість, роман (іст., побутовий, пригодницький, любовний та ін.)
Стилі: класицизм, романтизм, реалізм, модернізм.
| Художня мова – слово.
| Театр
(гр. – видовище)
|
вид мистецтва, що образно відбиває дійсність у формах драматичної дії.
| Види: драматичний, опери та балету, оперетти, дитячий, ляльок, пантоміми.
Естради, моди, пісні, танцю, комедії, фольклорний, масок, поезії.
Одного актора, однієї вистави, репертуарні. Стаціонарні і мандрівні.
Професійні і самодіяльні. Імператорські, державні, муніципальні, акціонерні, профспілкові, приватні, кріпосні, шкільні, студентські, молодіжні.
Ілюзорний (Станіславський) і інтелектуальний (Б.Брехт)
|
| Хореографія /танець
(гр. – танець і пишу)
| танцювальне мистецтво.
| Види: ритуальні, фольклорні, народносценічні, бальні, спортивні танці.
Балет (героїчний, драматичний, комічний, балет-феєрія).
Школи: італійська, французька, російська, британська, американська.
| Художня мова – жест, рух.
| Музика
(гр. – мистецтво муз)
| вид мистецтва,
художні образи якого створюються завдяки звукам.
| Різновиди творчості: композиторський та виконавчий.
Жанри за способом виконання:
Вокальна (романс, кантата, ораторія, опера, пісня, гімн, арія, реквієм, кантата)
Інструментальна - за місцем і умовами виконання: 3. кіномузика;
1. симфонічна (симфонія, увертюра, концерт, сюїта, симфонічна поема,
симфонічна фантазія, дивертисмент тощо)
2. камерна (соната, тріо, квартет, варіації, ноктюрн, прелюдія,
кантилена, баркарола, каприс, алегро, анданте та ін.).
За призначенням: марш, колискова, обрядова пісня тощо.
| Художня мова – звук.
Характеристики звуку: висота, гучність, тривалість, тембр.
Інструменти: духові (мідні і дерев¢яні),
струнні (струнно-смичкові та струнно-щипкові), ударні.
| Архітектура
або
зодчество
(гр. – будівельник)
| мистецтво створення споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людини.
| Роди:1) містобудування (ансамблі будинків, проспекти, вулиці, майдани);
2)об¢ємних споруд (житлова, культова, громадська (школи, театри, стадіони, крамниці), фортифікаційна (фортеці), промислова (заводи, фабрики, електростанції)
3) ландшафтна (сквери, бульвари, парки, сади)
4) малих форм: альтанки, фонтани, місточки, східці, огорожі, ліхтарі, кіоски)
Стилі: візантійський, романський, готичний, мудехар (мавританський), ренесанс, бароко, рококо, класицизм, ампір, еклектика, модерн, конструктивізм, функціоналізм, органічна архітектура, брутилізм
| Засоби: пластика об¢ємів, декор, колір, ритміка об¢ємних мас, пропорції.
| Скульптура
або
ваяння
(лат. – висікати, вирізати)
| вид мистецтва, пов¢язаний зі створенням об¢ємних художніх форм у реальному просторі.
| Види: кругла (статуя, група статуй, бюст, торс, герма)
однобічна (барельєф, горельєф, плоский, контррельєф)
Види за призначенням:
1. станкова, камерна (жанр портрета) – у залах музеїв, в інтер’єрах;
2. монументальна (монументально-пам¢ятникова, монументально-декоративна)
3. скульптура малих форм (статуетки, підстаканники, попільнички, настільні лампи, медальєрне мистецтво, монети, гліптика (різьба по каменю)
Жанри:портретна, анімалістична, побутова, жанрова, історична, орнаментальна
| Матеріал: дерево, камінь (мармур, граніт), метал (бронза, чавун, сталь, золото, срібло, платина); глина, гіпс, бетон, скло, пластмаси
Прийоми:сколювання, вирізання, ліплення, лиття
| Живопис
або
малярство
| вид образотворчого мистецтва, специфічно особливістю якого є відтворення художніх образів на площині.
| Види: за характером зображення, структурно-функціональними ознаками (станковий, монументальний, декоративний, мініатюра, театрально-декораційний)
Жанри за тематичним принципом (портрет, пейзаж, натюрморт, історичний, міфологічний, батальний, побутовий, анімалістичний)
| Художня мова – фарби.
Різновиди техніки: фреска, мозаїка, олійний розпис, темпера, акварель, пастель…
| Декоративне мистецтво
| вид мистецтва, твори якого надають матеріальному середовищу проживання людини художніх, естетичних якостей.
| Поділяється на 1) монументально-декоративне мистецтво безпосередньо пов'язане з архітектурою (створення арх. декору, розписів, рельєфів, статуй, вітражів, мозаїк, що прикрашають фасади та інтер'єри),
2) декоративно-ужиткове мистецтво (худ. вироби, призначені для побуту)
3) оформлювальне мистецтво (худ. оформлення святкувань, експозицій виставок та музеїв, вітрин і т. ін.).
|
| Графіка
| вид образотворчого мистецтва,
зображення на площині за допомогою лінії, штриха, крапки, плями.
| Види: Оригінальна графіка (рисунок, естамп - друкована графіка (гравюра) (ксилографія, офорт, літографія, лінографія),
Тиражна (книжкова, плакат, карикатура, газетно-журнальна)
Промислова (грошові знаки, поштова (марки, конверти, листівки), рекламні матеріали (буклети, програми, проспекти), в сфері виробництва і збуту (товарні ярлики, фірмові знаки, етикетки, обгортки, пакунки)
Форма:в одному примірнику, у тиражних формах.
| Художня мова –
точка, лінія, штрих, пляма, тло основи (найчастіше аркуш паперу – білий чи тонований)
Знаряддя: олівець, крейда, вуглина, туш, гуаш, акварель, сангіна
| Фотографія
| Створення хіміко-техн. засобами худ. образу на площині
|
| Матеріали: папір, тканина, кераміка.
| Кіно / кінематограф
(гр.– рух зображення)
| пов¢язане з розвитком науково-техн. прогресу
у галузі оптики, хімії, фотографії.
| Жанри:у функціональному плані: хронікально-документальне, навчальне, науково-популярне, художнє, анімаційне, рекламне, експериментальне.
Художнє кіно – жанри за тематикою:
пригодницький (в т.ч. вестерн), детектив, трилер, фантастика, фільм жахів, мелодрама, бойовик, історичний та ін.)
|
| Комп¢ютерна графіка
|
| Використання: поліграфія, реклама, телебачення, моделювання одягу, проектно-конструкторські розробки тощо.
Види:для поліграфії, презентаційна графіка, наукова візуалізація, двовимірний комп¢ютерний живопис, двовимірна анімація в кіно, тривимірна анімація для рекламних, музичних кліпів і кіно, обробка відеозображень для накладення анімаційних спецефектів для відеозапису, двовимірне та тривимірне моделювання дизайнерських та інженерних розробок.
| Класифікація графічних редакторів:
редактори для створення й ретушування растрової графіки; пакети верстання (настільні видавницькі системи); 2D, 3 D-редактори.
|
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|