Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Предмет мистецтва– людина і дійсність, які інтерпретуються через систему художніх образів.




Основні структурні елементи мистецтва:

1. Худ. образ – це таке порівняння, співставлення різних елементів реального або придуманого світу, в результаті якого з¢являється новий образ. Типологія художніх образів (портретний, символічний, типовий).

2. Форма – це зовнішня оболонка художнього витвору, вибір митцем зображально-виражальних засобів і технічних прийомів.

Зумовлює композицію, структуру, темпо-ритмову побудову художнього твору, які допомагають митцеві розкрити його основний зміст.

3. Зміст худ. твору є яскравим свідченням існування діалектики суб¢єктивного й об¢єктивного, адеж, відображенючи певні процеси та явища,

митець обов¢язково висловлює своє ставлення до них у контексті свого світосприйняття.

Структура змісту худ. твору є синтезом таких компонентів як тема, ідея та емоційно-естетична оцінка зображуваних явищ.

Тема (від грецького – те, що покладено в основу) є головним обёєктом зображення у художньому творі.

Ідея (ві дгрецького – представлення) – це думка автора. Що відображає його світовідчуття і світосприймняття, тобто емоційно-естетична оцінка зображуваних явищ. Органічне поєднання змісту і форми сприяє створенню повноцінного художнього образу.

4. Художній метод: 1) реалістичний (класицизм, романтизм, натуралізм, реалізм, соцреалізм)

2) нереалістичний (футуризм, кубізм, абстракціонізм, експресіонізм, сюрреалізм).

5. Стиль- це структурна єдність образної системи, зовнішньо виявлених прийомів художньої виразності, що застосовується у мистецтві.

Види мистецтва:

Вид мистецтва – це реальні форми художньо-творчої діяльності, що різняться способом втілення художнього змісту, специфікою творення худ. образу. За почуттями на які впливають:

1. Мовні (1.література – естетичне освоєння світу за допомогою художнього слова;2. живе слово, імпровізація, художнє читання

2. Аудіальні – музика (1.вокальна (вокаліз - безтекстова); 2. інструментальна)

3. Візуальні: 1) динамічні (процесуальні): пантоміма і хореографія; комп¢ютерна графіка;

2) статичні (матеріальні): архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія,

прикладне мистецтво (предмети побуту), дизайн.

Синтетичні

1. театр - синтез живого слова, музики, пантоміми, танцю, статичних мистецтв.

2. кіно і телемистецтво - синтез техніко-оптичних засобів з усіма іншими.

3. мовно-музичне мистецтво (вокальне і вокально-інтрументальне) (синтез музичних і мовних засобів)

4. створення віртуальної реальності - синтез усіх засобів мистецтва з новими технічними можливостями імітації реальності.

Функції мистецтва:

1. Інформативна. Твори мистецтва містять значну кількість інформації.

2. Пізнавально-еврістична (мистецтво як знання і просвіта).Мистецтво спроможне відобразити та освоїти ті сторони життя, які недоступні науці.

3. Світоглядна. Твори завжди узагальнюють найсуттєвіші проблеми люд. життя, викликають до них громадський інтерес, а також зумовлюють можливість їх особистісного усвідомлення. Світогляд - це система поглядів на життя, природу і суспільство, яка є емоційно забарвленою і виражає життєву позицію соц. суб’єкта, концентрує в собі й органічно поєднує разом думки, почуття, прагнення, внутр. готовність діяти.

4. Художньо-концептуальна. Мистецтво як аналіз стану світу. Художник відбиває у свідомості власні спостереження й роздуми над життям, створюючи цілісну худ. концепцію. Мистецтво прагне до концептуальності, усвідомлення стану світу, воно намагається «мислити глобально», брати участь у вирішенні загальносвітових проблем..

5. Соціальна. Повинно примусити людину розпочати активні дії у вирішенні соціальних і політичних проблем.

6. Суспільно-перетворююча. Мистецтво як діяльність. Худ. твір здійснює ідейно-естет. вплив на людей, включає їх у цілісно спрямовану діяльність і тим самим бере участь у переоформленні суспільства.

7. Виховна. Завданням є формування цілісної гармонійної особистості. Виступає засобом мор., дух., соц. вдосконалення людини. Мистецтво впливає на особистість через естет. ідеал, який вивляється як в позитивних, так і в негативних образах.

8. Комунікативна. Мистецтво як спілкування. Дає можливість людям обмінюватись думками, опановувати іст. і нац. досвід незалежно від часу і простору. Інформація, яка передається мовою мистецтв максимально доступна і легко засвоюється. Це інструмент мирного співіснування.

9. Естетична. Формування ціннісних орієнтацій, естет. смаків, здібностей і потреб людин; пробудження творчості, творчого начала особистості, бажання і вміння творити за законами краси, пробуджує в людині художника.

10. Гедоністична. (функція насолоди) - приносить естетичну насолоду, радість, духовне натхнення.

11. Передбачення.

12. Сугестивна. (від лат. – навіювання) (вплив на підсвідомість) певна гіпнотична дія, вплив на людську психіку.

13. Катарсично компенсаторна. Катарсис – духовне очищення людини в процесі сприйняття твору мистецтва. Дає змогу людині у процесі сприйняття худ. твору пережити ті почуття, яких вона позбавлена в реальному житті, допомагає прожити багато чужих життів як своє і збагатитися досвідом інших людей, запозичити його як приклад до свого життя. Можливість зняти внутр. напруженість, хвилювання і стреси, що породжуються реальним життям, і компенсувати монотонність щоденного буття.

14. Рекреативна. Засіб психологічної розрядки, усамітнення від напруження і турбот буденного трудового життя.


Види мистецтва

Вид мистецтва Визначення Види, жанри Засоби
Література (лат. – буква) форма худ. дійсності людини, яка естетично опановує світ через слово. Жанри: за ідейно-оцінним настроєм (сатиричні, патетичні, трагічні та ін), за обсягом твору і способом побудови образу (символіка, алегорія, документальність тощо) Форми: лірика (поема, вірш, пісня, ода, романс, елегія); драма (комедія, трагедія, драма,фарс); епос (міф, казка, епопея, епічна поема, новела, оповідання, нарис, повість, роман (іст., побутовий, пригодницький, любовний та ін.) Стилі: класицизм, романтизм, реалізм, модернізм. Художня мова – слово.
Театр (гр. – видовище)   вид мистецтва, що образно відбиває дійсність у формах драматичної дії. Види: драматичний, опери та балету, оперетти, дитячий, ляльок, пантоміми. Естради, моди, пісні, танцю, комедії, фольклорний, масок, поезії. Одного актора, однієї вистави, репертуарні. Стаціонарні і мандрівні. Професійні і самодіяльні. Імператорські, державні, муніципальні, акціонерні, профспілкові, приватні, кріпосні, шкільні, студентські, молодіжні. Ілюзорний (Станіславський) і інтелектуальний (Б.Брехт)  
Хореографія /танець (гр. – танець і пишу) танцювальне мистецтво. Види: ритуальні, фольклорні, народносценічні, бальні, спортивні танці. Балет (героїчний, драматичний, комічний, балет-феєрія). Школи: італійська, французька, російська, британська, американська. Художня мова – жест, рух.
Музика (гр. – мистецтво муз) вид мистецтва, художні образи якого створюються завдяки звукам. Різновиди творчості: композиторський та виконавчий. Жанри за способом виконання: Вокальна (романс, кантата, ораторія, опера, пісня, гімн, арія, реквієм, кантата) Інструментальна - за місцем і умовами виконання: 3. кіномузика; 1. симфонічна (симфонія, увертюра, концерт, сюїта, симфонічна поема, симфонічна фантазія, дивертисмент тощо) 2. камерна (соната, тріо, квартет, варіації, ноктюрн, прелюдія, кантилена, баркарола, каприс, алегро, анданте та ін.). За призначенням: марш, колискова, обрядова пісня тощо. Художня мова – звук. Характеристики звуку: висота, гучність, тривалість, тембр. Інструменти: духові (мідні і дерев¢яні), струнні (струнно-смичкові та струнно-щипкові), ударні.
Архітектура або зодчество   (гр. – будівельник) мистецтво створення споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людини. Роди:1) містобудування (ансамблі будинків, прос­пекти, вулиці, майдани); 2)об¢ємних споруд (житлова, культова, громадська (школи, театри, стадіони, крамниці), фортифікаційна (фортеці), промислова (заводи, фабрики, електростанції) 3) ландшафтна (сквери, бульвари, парки, сади) 4) малих форм: альтанки, фонтани, місточки, східці, огорожі, ліхтарі, кіоски) Стилі: візантійський, романський, готичний, мудехар (мавританський), ренесанс, бароко, рококо, класицизм, ампір, еклектика, модерн, конструктивізм, функціоналізм, органічна архітектура, брутилізм Засоби: пластика об¢ємів, декор, колір, ритміка об¢ємних мас, пропорції.
Скульптура або ваяння   (лат. – висікати, вирізати) вид мистецтва, пов¢язаний зі створенням об¢ємних художніх форм у реальному просторі. Види: кругла (статуя, група статуй, бюст, торс, герма) однобічна (барельєф, горельєф, плоский, контррельєф) Види за призначенням: 1. станкова, камерна (жанр портрета) – у залах музеїв, в інтер’єрах; 2. монументальна (монументально-пам¢ятникова, монументально-декоративна) 3. скульптура малих форм (статуетки, підстаканники, попільнички, настільні лампи, медальєрне мистецтво, монети, гліптика (різьба по каменю) Жанри:портретна, анімалістична, побутова, жанрова, історична, орнаментальна Матеріал: дерево, камінь (мармур, граніт), метал (бронза, чавун, сталь, золото, срібло, платина); глина, гіпс, бетон, скло, пластмаси Прийоми:сколювання, вирізання, ліплення, лиття
Живопис або малярство вид образотворчого мистецтва, специфічно особливістю якого є відтворення художніх образів на площині. Види: за характером зображення, структурно-функціональними ознаками (станковий, монументальний, декоративний, мініатюра, театрально-декораційний) Жанри за тематичним принципом (портрет, пейзаж, натюрморт, історичний, міфологічний, батальний, побутовий, анімалістичний) Художня мова – фарби. Різновиди техніки: фреска, мозаїка, олійний розпис, темпера, акварель, пастель…
Декоративне мистец­тво вид мистецтва, твори якого надають матеріальному середовищу проживання людини художніх, естетичних якостей. Поділяється на 1) монументально-декоративне мис­тецтво безпосе­редньо пов'язане з архітектурою (створення арх. декору, розписів, рельєфів, статуй, вітражів, мозаїк, що прикрашають фасади та інтер'єри), 2) декоративно-ужиткове мистецтво (худ. вироби, призначені для побуту) 3) оформлювальне мистецтво (худ. оформлення святкувань, експозицій виставок та музеїв, вітрин і т. ін.).  
Графіка вид образотворчого мистецтва, зображення на площині за допомогою лінії, штриха, крапки, плями. Види: Оригінальна графіка (рисунок, естамп - друкована графіка (гравюра) (ксилографія, офорт, літографія, лінографія), Тиражна (книжкова, плакат, карикатура, газетно-журнальна) Промислова (грошові знаки, поштова (марки, конверти, листівки), рекламні матеріали (буклети, програми, проспекти), в сфері виробництва і збуту (товарні ярлики, фірмові знаки, етикетки, обгортки, пакунки) Форма:в одному примірнику, у тиражних формах. Художня мова – точка, лінія, штрих, пляма, тло основи (найчастіше аркуш паперу – білий чи тонований) Знаряддя: олівець, крейда, вуглина, туш, гуаш, акварель, сангіна
Фотографія Створення хіміко-техн. засобами худ. образу на площині   Матеріали: папір, тканина, кераміка.
Кіно / кінематограф (гр.– рух зображення) пов¢язане з розвитком науково-техн. прогресу у галузі оптики, хімії, фотографії. Жанри:у функціональному плані: хронікально-документальне, навчальне, науково-популярне, художнє, анімаційне, рекламне, експериментальне. Художнє кіно – жанри за тематикою: пригодницький (в т.ч. вестерн), детектив, трилер, фантастика, фільм жахів, мелодрама, бойовик, історичний та ін.)  
Комп¢ютерна графіка   Використання: поліграфія, реклама, телебачення, моделювання одягу, проектно-конструкторські розробки тощо. Види:для поліграфії, презентаційна графіка, наукова візуалізація, двовимірний комп¢ютерний живопис, двовимірна анімація в кіно, тривимірна анімація для рекламних, музичних кліпів і кіно, обробка відеозображень для накладення анімаційних спецефектів для відеозапису, двовимірне та тривимірне моделювання дизайнерських та інженерних розробок. Класифікація графічних редакторів: редактори для створення й ретушування растрової графіки; пакети верстання (настільні видавницькі системи); 2D, 3 D-редактори.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных