НАВЧАЛЬНА КАРТА ЗАНЯТТЯ. 1. Дiагностувати первинний туберкульозний комплекс по макроскопiчним ознакам

1. Дiагностувати первинний туберкульозний комплекс по макроскопiчним ознакам. Вивчити макропрепарат „Первинний туберкульозний комплекс у легенях”. Назвати компоненти комплексу i дати детальну характеристику кожного iз них (див. „Пiдручник”, с. 474, мал. 336).

2. Вмiти дiагностувати i вiдрiзняти за гiстологiчною будовою туберкульозні горбики, якi виникають у людей з рiзною реактивністю органiзму до мікобактерії. З цiєю метою вивчити і замалювати мiкропрепарати № 37 „Епiтелiоїдний туберкульозний горбик в легенях” та № 39 „Ексудативний туберкульоз легенiв”. При вивченнi звернути увагу на зональнiсть розташування клітин в гранулемі, наявнiсть в ній гігантських багатоядерних клiтин Пирогова-Лангханса, а при ексудативному типi реакцiї - на наявнiсть вогнищ казеозного некрозу, оточених зоною перифокального серозного запалення з домішкою лімфоцитів (див. „Пiдручник”, с. 137, 139, мал. 78, 79, 80, „Атлас”, с. 117, мал. 122, 123, 124).

3. Дiагностувати по макроскопiчнiй картинi первинний туберкульозний афект в кишцi. Вивчити макропрепарат „Туберкульозна виразка тонкої кишки”. При вивченні звернути увагу на розмiри i форму виразки, як розмiщується бiльший розмір виразки по вiдношенню до вісі кишки. Описати дно та краї туберкульозної виразки (див. „Пiдручник”, с. 475). Аналогiчний вигляд має виразка тонкої кишки, яка виникає як ускладнення фiброзно-кавернозного туберкульозу при ковтанні інфікованого харкотиння (каналiкулярний шлях розповсюдження iнфекцiї).

4. Дiагностувати мiлiарний туберкульоз легенiв по макроскопiчнiй картинi. Вивчити макропрепарат „Мiлiарний туберкульоз легенiв”. Звернути увагу на розмiри легенiв, зниження їх повiтряностi, кiлькiсть, колiр, розмiри та зовнiшнiй вигляд вогнищ (див. „Пiдручник”, с. 476, мал. 342, „Атлас”, с. 354, мал. 364б).

5. Дiагностувати по мiкроскопiчнiй картинi загояний туберкульозний фокус в легенях. Вивчити і замалювати мiкропрепарат № 134 „Інкапсульоване петрифіковане туберкульозне вогнище в легенях”. Вогнище казеозного некрозу оточене сполучнотканинною капсулою, у внутрiшньому шарi якої мiсцями знаходиться кiстка (осифікація). У некротичних масах є вiдкладання вапна синього кольору. Таке вогнище називається вогнищем Гона (див. „Пiдручник”, с. 475-476, „Атлас”, с. 56, мал. 55).

6. Дiагностувати по макроскопiчнiй картинi туберкульозний спондилiт. Вивчити макропрепарат „Туберкульозний спондилiт”. Визначити стан тiла хребцiв i мiжхребцевих дискiв, вигляд та характер деформацiї хребта (див. „Пiдручник”, с. 481, мал. 345).

7. Дiагностувати прояви гематогенного туберкульозу у внутрiшнiх органах по макроскопiчнiй картинi. Цi змiни можуть бути у виглядi мiлiарного, крупновогнищевого i деструктивного туберкульозу. З цiєю метою вивчити макропрепарат „Крупновогнищевий туберкульоз селезiнки”. При вивченнi звернути увагу на розмiр органу, форму i вид туберкульозного вогнища (див. „Пiдручник”, с. 480, 482, мал. 341, 346, 347).

8. Дiагностувати туберкульозний лептоменiнгiт по макроскопiчнiй картинi. Вивчити макропрепарат „Базальний туберкульозний лептоменiнгiт”. Звернути увагу на те, що головнi морфологiчнi змiни знаходяться на нижнiй поверхнi мозку, особливо в областi великої цистерни, субарахноїдального простору (див. „Пiдручник”, с. 477).

9. Дiагностувати гостру каверну по мiкроскопiчнiй картинi. З цiєю метою вивчити i замалювати мiкропрепарат № 178 „Гострий кавернозний туберкульоз”. При вивченнi звернути увагу на те, що стiнкою гострої каверни є некротизована легенева тканина, яка оточена зоною перифокального запалення. Особливо звернути увагу на клiтинний склад ексудату (див. „Пiдручник”, с. 484-486, мал. 352).

10. Вивчити макропрепарат „Велика балчата каверна” як приклад фiброзно-кавернозного туберкульозу i подивитися в пiдручник на кольорову вклейку (мал. 355) „Циротичний туберкульоз” - як один з наслiдкiв фiброзно-кавернозного туберкульозу.

11. Дiагностувати туберкулому по макроскопiчнiй картинi. Вивчити макропрепарат „Туберкулома”. Звернути увагу на чiткiсть меж вогнища казеозного некрозу, наявнiсть навколо нього дуже тонкої сполучнотканинної капсули (див. „Пiдручник”, с. 484, мал. 349, „Атлас”, с. 357, мал. 366а).

12. Казеозна пневмонія в основному спостерігається при прогресуванні інфільтративного туберкульозу, в результаті чого казеозні зміни починають переважати над перифокальними. Утворюються ацинозні, лобулярні, сегментарні і часткові казеозно-пневмонічні вогнища. Казеозна пневмонія нерідко виникає в термінальному періоді будь-якої форми туберкульозу, чому сприяє ослаблення захисних сил організму. Легеня при казеозній пневмонії збільшена, щільна, на розтині жовто-сірого забарвлення. Ця пневмонія поєднується з фібринозним плевритом.

13. Туберкулома легень різноманітного генезу - це, як правило, інкапсульоване з перевагою казеозу утворення, більш 10 мм в діаметрі зі малосимптомною клінікою. Розрізняють туберкульоми інфільративно-пневмонічного типу, гомогенні, шаруваті, конгломератні, а також так звані "псевдотуберкульоми" заповнені каверни. На рентгенограмі туберкульоми виявляються у вигляді тіней округлої форми з чіткими контурами. В центрі може визначатися серповидне прояснення за рахунок розпаду, іноді перифокальне запалення і незначна кількість бронхогенних вогнищ, а також ділянки звапнення. Туберкульоми бувають одиничні і множинні. Розрізняють дрібні туберкульоми (до 2 см в діаметрі), середні (2-4 см) і значні (більше 4 см в діаметрі), а також 3 клінічні варіанти перебігу туберкульом: прогресуючий, при якому на певному етапі хвороби виникає розпад, перифокальне запалення навколо туберкульоми, бронхогенне обсіменіння легеневої тканини, що оточує туберкульому; стабільний - з відсутністю рентгенологічних змін у процесі спостереження захворювань, або рідкі загострення без ознак збільшення туберкульоми, що навпаки характеризується її повільним зменшенням з наступним утворенням на місці туберкульоми вогнища, або групи вогнищ, індураційного поля чи поєднання цих змін.

14. Фіброзно-вогнищевий туберкульоз легенів виникає з гострого кавернозного туберкульозу в тих випадках, коли процес приймає хронічний перебіг. Стінка каверни щільна і має три прошарки: внутрішній—піогенний, багатий лейкоцитами, які розпадаються; середній — прошарок туберкульозної грануляційної тканини; зовнішній - представлений щільною волокнистою сполучною тканиною. Внутрішня поверхня нерівна, являє собою облітерований бронх або тромбовану судину з вогнищами некрозу. Зміни більше виражені в одній, частіше у правій, легені. Каверна може займати один або обидва сегменти. По сусідству виявляються бронхоектази. Процес поступово поширюється в апіко-каудальному напрямку, спускається з верхніх сегментів на нижні, займаючи все нові ділянки легені. Тому найстаріші зміни при фіброзно-кавернозному туберкульозі спостерігаються у верхніх відділах легені, а най­свіжіші - у нижніх. З часом процес переходить по бронхах на протилежну легеню.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: