Прибутки (доходи) населення.

Доходи населення.

3. Вільний час.

Ментальний чинник.

1. Демографічний чинник.

Незважаючи на те, що загальні темпи росту населення в планетарному масштабі, за висновком експертів ООН, уповільнюється, демографічні структурні зрушення в найближчій перспективі сприятимуть зростанню кількості туристів.

Демографічний чинник охоплює такі характеристики населення як віковий склад, сімейний склад населення, розселення та зайнятість

Зміни в демографічній структурі населення індустріально-розвинутих, нових індустріальних країн і країн, що розвиваються, означають, що незалежно від інших факторів чимраз більша кількість людей матимуть бажання, досить часу й можливостей для подорожування.

До цих змін належать:

збільшення частки людей похилого віку;

зростання кількості працюючих жінок і сімей, у яких працюють обидва подружжя;

збільшення частки "одинаків";

тенденція до більш пізніх шлюбів;

зростання кількості подружніх пар без дітей;

зростання міського населення;

збільшення частки зайнятих у несільськогосподарському

виробництві.

ВІКОВИЙ СКЛАД. Варто підкреслити, що однією з найбільш помітних змін у демографічній ситуації індустріально-розвинутих країнах є зменшення чисельності осіб у віці від 15 до 24 років. Це пояснюється тим, що діти, які з'явилися на світ у повоєнний бум народжуваності, переходять в старші вікові групи, що разом із падінням темпів народжуваності у 1960-1980-х роках і зростанням середньої тривалості життя призвело до збільшення частки осіб середнього й вище за середній вік серед населення розвинутих і нових індустріальних країн.

Розглянемо туристів певних вікових категорій:

школярі (до 18 р.). В основному фінансово залежні, мають обмежену самостійність, відрізняються особливою допитливістю та подорожують переважно з батьками.

молодь та студенти віком до 25 років, як правило, мають необхідну освіту, високі вимоги щодо задоволення власних потреб у відпочинку, схильні до самостійності, комунікабельні тому на дану вікову групу припадає значна кількість туристів.

також підвищену туристичну активність має несімейна молодь віком до 35 років, яка живе окремо від батьків – "одинаки", що мають високий освітньо-культурний рівень розвитку і матеріальну незалежність, молоді люди не бажають зв'язувати себе сімейними відносинами та обов'язками. Однак, тут є й свої недоліки: одинаки не бажають відпочивати на самоті й шукають осіб, які б розділили запланований ними вид відпочинку.

- зростає популярність громадянських шлюбів, як варіант взаємовідносин між "одинаками" протилежної статі. "Одинакам" властиві високий рівень освіти, прагнення до успіху у професійні діяльності, вимоги до комфорту і якості життя. Вони приділяють багато уваги організації свого вільного часу та намагаються отримати насолоду від життя, що зумовлює їхню високу туристську активність.

- зростання частки населення, вік якого перевищив 65 років, що зумовлене зниженням народжуваності і підвищенням середньої тривалості життя, також відкриває сприятливі можливості для туристського бізнесу.

Традиційно споживачі пенсійного віку характеризувались низькою купівельною спроможністю, економічністю, суспільною пасивністю. Тепер сучасні "сеньйори" – самостійні підстаркуваті люди, які намагаються отримати насолоду від життя, достатньо заможні й налаштовані на те, щоб спожити власне багатство, а не залишити його спадкоємцям. За даними опитування споживачів, проведеного в Німеччині в кінці 80-х рр., 52% респондентів у віковій групі 60-69 років і 47% 70-літніх вважають, що треба не заощаджувати гроші, а витрачати їх "на гарне життя".

Сьогодні добробут значної частини пенсіонерів, завдяки державним приватним системам пенсійного забезпечення й періодичній індексації, постійно підвищується та дозволяє їм активно подорожувати.

Слід зазначити, що, за спостереженням експертів ВТО, сучасний пенсіонер освічений, краще забезпечений матеріально й більш активний, ніж коли-небудь. З урахуванням цього є серйозні підстави для того, щоб стверджувати, що в туризмі з'явився новий споживач - пенсіонер, попит якого має такі особливості:

Туристська активність подружніх пар із дітьми шкільного і дошкільного віку невисока. У батьків з'являється відповідальність за навчання і виховання дітей, зростають необхідні для цього витрати часу й коштів.

- діти до двох років не приймають самостійних рішень, але опосередковано впливають на вибір виду відпочинку батьків.

- діти дошкільного віку (до семи років). Подорожують разом з батьками (дуже рідко - в організованих групах), рішень самостійно не приймають, але можуть впливати на рішення батьків.

- діти – школярі впливають на вибір батьків, подорожують за їх рахунок, переважно.

РОЗСЕЛЕННЯ.

Великий вплив на туристську активність чинить характер розселення населення. Інтенсифікація урбанізаційних процесів у світі сприяє розвиткові туризму (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Динаміка частки міського населення світу та його регіонів, %

Мешканці міських населених пунктів відчувають більшу потребу в активному відпочинку, що зумовлюється характерами проживання та трудової діяльності в умовах міста. Метушня й анонімність існування, стерильність міських краєвидів, відчуженість від природи, необхідність прискореної реакції та постійної уваги на вулицях, щоденне долання великих відстаней – все це створює та посилює нервову напругу, сприяє нашаровуванню психічної втоми. В містах і агломераціях зменшується вільний простір. Діяльність після роботи обмежується умовами постійного місця проживання, які несуть на собі відбиток технократичної цивілізації. Такі урбаністичні ознаки змушують мешканців міст залишати свої домівки і втікати з "кам'яних джунглів" на природу в пошуках душевного спокою та соціальних контактів, спілкування рослинним і тваринним світом.

Найбільша туристична активність населення спостерігається в конурбаціях та мегалополісах. Це є наслідком того, що, по-перше, ці форми міських поселень зосереджують велику кількість людей. Так, у межах мегалополіса Босваш (група агломерацій на Атлантичному узбережжі США, яка майже на 1000 км розкинулася між містами Бостон і Вашингтон) проживає близько 50 млн. осіб; по-друге мегалополіси вкрай відчужені від природи та мають труднощі в забезпеченні чистоти навколишнього середовища, організації заміських зон відпочинку та ін.

Зайнятість у несільськогосподарському виробництві, особливо у промисловості, також сприяє зростанню туристичної активності населення. Сучасна організація праці на фабриках і заводах спрямована переважно на скорочення зайвих рухів у виробничих операціях, подальшу їхню спеціалізацію та дрібнення, що зумовлює монотонність трудової діяльності. Технічний прогрес, хоч і зменшує фізичні навантаження, збільшує нервову напругу. Розвиток механізації та автоматизація призводить до того, що машина замінює людину на багатьох ділянках виробництва, і їй залишається тільки одноманітне виконання найпростіших операцій - рухів, які повторюються в одній послідовності. Наприклад, рух конвеєра не тільки визначає темп виробничого процесу, але й здійснює безперервний психічний тиск на робітника, який боїться, що його помилки або зниження темпу праці порушать увесь виробничий процес. Такий характер праці сприяє виникненню і накопиченню психічної втоми, яка, на відміну від фізичної, знімається тільки через активний відпочинок. Активний відпочинок у вигляді мандрівки найбільш відповідає психо-соціологічним перевагам людини, зайнятої у промисловому виробництві.

Прибутки (доходи) населення.

Підвищення доходів населення призводить до зростання обсягу туристських потоків випереджальними темпами, оскільки туристична подорож є предметом розкоші, тобто мас еластичність попиту по доходу більше одиниці.

Величина сукупного доходу споживача визначає структуру його витрат і розмір заощаджень. Необов'язковість для людини туристичного відпочинку зумовлює його залишкове місце в переліку статей витрат споживача. На подорожі, як правило, витрачається частка доходів населення, яка лишається після сплати комунальних послуг, купівлі продуктів харчування, одягу, взуття, культурно-побутових товарів тощо.

Не існує двох родин, які витрачали б гроші однаково. Але, як показує статистика, люди в цілому розподіляють свої видатки на продукти харчування, одяг та інші засоби існування в більш-менш однакових співвідношеннях. Були проведені буквально тисячі бюджетних досліджень із метою з'ясувати, на що люди з різними доходами витрачають гроші. У результаті склалась одностайна думка щодо структури бюджетних видатків.

Незаможні родини, зазвичай, основну частину доходів витрачають на предмети першої необхідності: на продукти харчування, житло й трохи менше на одяг. Зі зростанням доходів люди починають їсти більше й краще. Проте додаткова сума грошей, яку люди витрачають на харчування у випадку зростання їхніх доходів, має межу. Тому з подальшим поліпшенням матеріального становища частка видатків на продовольчі товари зменшується.

Після того як доходи родини зросли, частка бюджету, що витрачається на оплату житла, залишається більш-менш постійною. Проте, збільшується частка видатків на одяг, розваги та автомобілі.

Отже, зі збільшенням доходів населення частка витрат у сімейному бюджеті на продукти харчування пропорційно зменшуються, на житло - залишається майже без зміни, а на все інше, в тому числі на туризм - збільшується. Ця закономірність одержала назву закону Енгеля. Наступні дослідження підтвердили його правоту.

Зростання суспільного добробуту в Німеччині у другій половині XX ст. супроводжувалось зрушеннями в структурі споживчих витрат. Так, підвищення річного доходу на одну людину в ФРН (1950 р. - 4500 марок, 1987 р. - 19500 марок) супроводжувалось зниженням частки витрат на харчування і товари першої необхідності (1960 р. - 36%, 1987 р. - 22%). Водночас частка витрат на туристський відпочинок зросла з 1960 по 1987 рр. від 1,7% до 4,3 %.

У США особи, які заробляють від $20000 до $30000 витрачають на харчування 15,8% свого доходу, а ті хто заробляють $50000 і більше - тільки 12,8%. З іншого боку, витрати на розваги в людей першої групи складають 4,7%, а у представників другої груп -до 6,1%.

Становлення масового туризму, його розвиток і підтримання обсягу попиту на високому рівні вимагають заможності суспільства. Залежність обсягу туристського попиту від рівня матеріального добробуту і стану економіки була помічена ще в 20-3 0-рр. XXст. (табл. 2.2).

Динаміка туристських витрат дуже чутлива до того, перебуває економіка певної країни на підйомі чи її стан залишає бажати кращого. Зазвичай, якщо ціни залишаються незмінними, то при темпах росту загального реального споживання на один відсоток обсяг туристських поїздок залишається незмінним, при 2,5% - обсяг туристських поїздок збільшується на 4%. При зростанні споживання на 5% - витрати на туризм збільшуються на 10%. Якщо ж темпи, зростання споживання нижче 1%, обсяг туристських поїздок, як помічено, зазвичай знижується. Однак такі співвідношення можуть значно відрізнятись від країни до країни.

Таблиця 2.2 Залежність обсягу туризму від загальноекономічної кон'юнктури

Експерти з міжнародного туризму ВТО прогнозують що протягом першого десятиліття XXI століття економіка країн світу буде розвиватися високими темпами за умови збереження відносної стабільності, особливо в таких регіонах, як Близький і Середній Схід, Балкани, південні регіони колишнього СРСР.

3. Вільний час.

Майже всі туристичні поїздки, крім ділових, здійснюються у вільний час, тому наявність останнього - головна умова туризму. Діяльність людей можна поділити на трудову та нетрудову,

Відповідно до цього загальний час людини поділяється на робочий і позаробочий. Перший використовується на суспільне виробництво, а також для підготовки людей до суспільно-виробничої діяльності; другий - на задоволення фізіологічних потреб, домашню працю та рекреацію. Звідси позаробочий час поділяється на обов'язковий та вільний.

Позаробочий час регламентується кодексом законів про працю. При п'ятиденному робочому тижні позаробочий час людини поділяється на щоденний (після робочого дня), тижневий (у вигляді двох вихідних днів) та відпускний. Щоденний позаробочий час нетривалий і не відповідає головній умові туристичної діяльності – перебування за межами звичного середовища не менше 24 годин. Тому для подорожування придатні тільки вихідні дні в кінці тижня, відпустка, пенсія, канікули тощо. Таким чином, законодавче збільшення тривалості цих видів вільного часу тільки сприяє зростанню обсягу туристських поїздок.

В Україні, наприклад, загальноприйняті п'ятиденний робочий тиждень та одна відпустка на рік. Мінімальна тривалість відпустки за трудовим законодавством становить 24 календарних дні, а межі працездатного віку встановлені: для чоловіків від 16 до 60 років, для жінок від 16 до 55 років.

Науково-технічний прогрес, зростання продуктивності праці та соціальна боротьба робітників у ХІХ-ХХ ст. зумовили поступове зменшення робочого часу на користь позаробочого (рис. 2.2). Наприкінці XIX ст. з'являються перші гарантовані відпустки спочатку неоплачувані, а згодом й оплачувані. У Німеччині наприклад, перші відпустки були встановлені.Законом про державних службовців у 1873 р.

Зростаюча тривалість відпускного позаробочого часу не тільки сприяє зростанню обсягу туристських поїздок, але й призводить до розщеплення основної відпустки на дві або три частини на рік. Тепер замість однієї тривалої подорожі (3 і більше тижнів) надається перевага двом або трьом коротшим турпоїздкам. Це, наприклад, може бути 10 днів літньої відпустки на морі, тижневий зимовий відпочинок у горах, 2-3 короткотривалі поїздки на уїк-енд або у святкові дні - різдвяні й великодні тури та ін.

У середині 70-х рр. у ФРН, наприклад, дві й більше відпустки могли собі 7,7% населення віком від 14 років, у 1984 р. -99%. У Швейцарії у 1973р. на одного туриста припадало в середньому 1,55 турпоїздок, у 1990 р. цей показник зріс до 2,48. Водночас відбуваються зміни у тривалості туристичних поїздки. У 1970 р. частка турів тривалістю 23 і більше днів складала 47% від загальної кількості подорожей, а в 1984 р. вона знизилась до 14%. Разом із тим, поступово зросла кількість турпоїздок тривалістю 9-15 і 16-22 дні. До середини 80-х рр. частка поїздок на 16-22 дні трохи зменшилась, а кількість турів тривалістю до 8 днів зросла від 8% у 1976 р. 10% у 1984р.

Коротша, але інтенсивніша подорож характеризується більш високим рівнем видатків із розрахунку на один день, більшою активністю і мобільністю туриста. Зрушення в частотності та тривалості туристичних поїздок відповідають таким потребам сучасного споживача, як спонтанність вибору місця призначення, гнучкий графік, насичений враженнями відпочинок.

Ментальний чинник

Розвиток суспільної свідомості у другій половині XX ст. відбувається на користь туризму. В 1950-1990 рр. у західноєвропейських країнах відбулася трансформація в структурі духовних цінностей від суспільства робочого часу до суспільства вільного часу.

У 50-ті рр. домінувала орієнтація на вільний час як на умову відновлення фізичних і психічних сил людини для продовження трудової діяльності. Праця була головною цінністю і сприймалась як засіб, що забезпечує людське існування, а відпочинок - як чинник відтворення працездатності.

Підвищення добробуту населення внаслідок піднесення економіки поступово змінює відношення людини до праці й вільного часу на користь останнього. У 60-70-х рр. формується суспільство споживання матеріальних благ. Головною цінністю стає матеріальний добробут. Вільний час використовується для придбання і споживання нерухомості, товарів тривалого

користування, предметів розкоші тощо.

У 80-ті рр. у "суспільстві достатку", де забезпечуються високий рівень життя і задоволення найрізноманітніших матеріальних потреб людей, праця та добробут втрачають свої позиції у структурі духовних цінностей. Єдиним благом стає насолода, яку людина повинна отримувати від життя (гедонізація суспільної свідомості). На місце споживчим матеріальних цінностей заради самого споживання приходить використання часу для самореалізації, отримання втіх і вражень. Гедонізм у споживанні передбачає попит на розваги і види активного відпочинку, які забезпечують отримання насолоди. В контексті даного розвитку суспільної свідомості змінюється місце і роль туристичного відпочинку в структурі потреб споживача. Подорож із розкоші остаточно перетворюється у свідомості людини в необхідність і насущну потребу.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: