Індивідуальні завдання

Тематика рефератів

1. Поняття кримінології та її предмета. Основні поняття кримінології.

2. Історія виникнення та розвитку кримінології як самостійної науки

3. Розвиток вітчизняної кримінології: радянський та пострадянський період.

4. Завдання кримінології на сучасному етапі.

5. Поняття кримінології та її предмета. Основні поняття кримінології.

6. Історія виникнення та розвитку кримінології як самостійної науки.

7. Розвиток вітчизняної кримінології: радянський та пострадянський період.

8. Завдання кримінології на сучасному етапі.

9. Місце кримінології серед суміжних галузей знань.

10. Міжнародні та вітчизняні кримінологічні установи.

11. Основні напрямки розвитку кримінологічної науки в Україні та світі.

12. Девіації та злочинність.

13. Злочинність як соціально-правовий феномен.

14. Злочинність як різновид соціальної практики.

15. Системний характер злочинності.

16. Злочинність, злочин, злочинна діяльність: співвідношення понять.

17. Кримінологічний аналіз злочинності в Україні в радянський період: стан, динаміка; структура; географічні закономірності її розповсюдження

18. Сучасний стан злочинності в Україні. Основні кримінологічні показники та тенденції розвитку

19. Латентна злочинність. Методика виявлення рівня латентності та її аналіз.

20. Роль ООН у вивченні злочинності в світі.

21. Значення соціальних ролей та відношень для вибору особою злочинної поведінки.

22. Роль неусвідомленого в механізмі злочинної поведінки.

23. Практичне значення вивчення особистості злочинця.

24. Кримінально-правові та соціально-демографічні ознаки особистості особи, яка вчинила злочин.

25. Соціалізація та її роль у формуванні особистості особи, яка вчинила злочин.

26. Роль психічних та фізичних аномалій у формуванні особистості особи, яка вчинила злочин.

27. Проблема «природженого» злочинця.

28. Теорії пояснення злочинності в зарубіжній кримінології: загальна характеристика

29. Марбурзька неокласична школа

30. Позитивізм в кримінології. Туринська школа

31. Теорія “конфлікта” (У.Чембліс, Е.Волд, Д.Дарендорф)

32. Теорія “аномії”(Е.Дюркгейм, Р.Мертон) та тенденція злочинності в Україні.

33. Теорія субкультур та злочинність неповнолітніх.

34. Теорія конфлікта культур і національно-етнічні конфлікти та злочини.

35. Концепція стигматизації (Г.Бекер) та тенденції групової та рецидивної злочинності.

36. Генезис злочинної поведінки: кримінологічна характеристика

37. Значення потреб, інтересів, емоцій та цінностей у формуванні мотивації злочинів.

38. Класифікація мотивів: психологічний, юридичний та комплексний підходи.

39. Поняття боротьби та конкуренції мотивів.

40. Методологічні основи науки кримінології

41. Можливості застосування методів природничих наук при проведенні кримінологічних досліджень.

42. Прогнозування злочинності як вид кримінологічного прогнозування

43. Місце кримінологічного планування в кримінологічній політиці держави

44. Проблема впровадження та проведення кримінологічної експертизи нормативно-правових актів.

45. Кримінально-правові заходи протидії злочинності. Альтернативи покаранню.

46. Попередження вчинення злочинів як мета кримінального покарання: проблема ефективності

47. Міжнародне співробітництво у протидії злочинності: глобальний, регіональний та місцевий рівні.

48. Діяльність Інтерполу у боротьбі зі злочинністю.

49. Функції кримінальної віктимології.

50. Передумови створення віктимології.

51. Віктимологічні погляди Д.В. Рівмана.

52. Піонери віктимології (Х. фон Хентиг, Б. Мендельсон).

53. Історія захисту прав жертви злочину. Інтенсивність віктимності в Україні.

54. Поняття та основні ознаки віктимності.

55. Соціально-демографічніхарактеристики жертв і їх вплив на віктимізацію.

56. Рольова, ситуативна та звичайна жертва.

57. Маргіналізація і віктимність.

58. Принципи поводження з жертвами злочинів за законодавством України.

59. Ситуативна віктимологічна профілактика.

60. Взаємозв’язок легальної та кримінальної економіки.

61. Організовані форми економічної злочинності

62. Зарубіжний досвід попередження економічної злочинності.

63. Кримінологічна характеристика осіб, що вчиняють економічні злочини.

64. Проблеми попередження легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом.

65. Віктимологічні фактори детермінації загальнокримінальних корисливих злочинів.

66. Особливості особи, яка вчиняє загально кримінальні корисливі злочини.

67. Психічні відхилення корисливих злочинців.

68. Проблема „природженого корисливого злочинця”.

69. Причини та умови злочинів проти особи.

70. Агресія та насильство: проблеми визначення.

71. Соціал-дарвінізм та його значення для пояснення агресивної поведінки.

72. Теорія біхевіоризму та її значення попередження насильницької злочинності неповнолітніх.

73. Теорія навчання та її значення попередження насильницької злочинності.

74. Проблема міжнародного тероризму в контексті насильницької злочинності.

75. Нормативна основа попередження насильницької злочинності.

76. Кримінально-правове та кримінологічне розуміння рецидиву.

77. Закономірності рецидивної злочинності на сучасному етапі.

78. Рецидивонебезпечні злочини: поняття та класифікація.

79. Феномен кримінальної кар’єри.

80. Особистість професійного злочинця.

81. Бандитизм як вид організованої злочинної діяльності.

82. Соціальна база організованої злочинності.

83. Зарубіжна практика протидії організованій злочинності.

84. Організована злочинність та легальна економіка: проблеми взаємодії на сучасному етапі.

85. Транснаціональна злочинність: загальна характеристика.

86. Визначення форм та видів транснаціональної організованої злочинності у міжнародно-правових документах та у кримінальному законодавстві України.

87. Кримінологічне дослідження особи хабародавця

88. Індекс сприйняття корупції в країнах світу.

89. Побутова корупція: проблеми протидії.

90. Проблеми і стандарти криміналізації корупції.

91. Громадський контроль за доброчесністю посадових осіб.

92. Міжнародне співробітництво у протидії корупції.

93. Практичне завдання:

94. Запропонуйте проект Кодексу поведінки державних службовців в Україні (на прикладі Модельного кодексу Ради Європи чи будь-якого зарубіжного досвіду)

95. Оцініть, чи виконує Україна вимоги ч.1 ст. 19 Конвенції про кримінальну відповідальність за корупцію.

96. Ст. 13 Конвенції про кримінальну відповідальність за корупцію: правовий аналіз.

97. Згідно із розділом 4 Концепції подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності» передбачається прийняття Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції». Запропонуйте свій проект даного нормативного акту.

98. Відшкодування збитків, заподіяних корупційними діяннями (компенсація): порівняльний аналіз національного та міжнародно-правового підходів

99. Відповідальність за вчинення корупційних діянь: аналіз законодавства України.

100. Суб’єкти корупційних діянь: порівняльний аналіз національного та міжнародно-правового визначення

101. План дій Європейського Союзу з попередження організованої злочинності: загальна характеристика

102. Злочинність неповнолітніх у зарубіжних країнах.

103. Особливості детермінації злочинності неповнолітніх на сучасному етапі.

104. Провідні мотиви злочинів неповнолітніх в Україні.

105. Мотивостворюючі фактори неповнолітніх: визначення та практичне значення.

106. Особливості механізму злочинної поведінки неповнолітніх.

107. Особливості попередження злочинності неповнолітніх.

108. Система суб`єктів попередження злочинності неповнолітніх в Україні.

109. Міжнародно-правові акти у сфері попередження злочинності неповнолітніх.

110. Ювенальна юстиція: проблеми визначення та впровадження.

111. Інтенсивність жіночої злочинності в Україні та світі

112. Віктимологічні фактори детермінації жіночої злочинності

113. Законодавче визначення жінки як суб’єкта кримінальної відповідальності

114. Особливості вчинення жінками корисливих злочинів.

115. Особливості вчинення жінками насильницьких злочинів.

116. Психологічні передумови та наслідки відбування жінками покарання у виді

117. Немедичне вживання наркотиків як чинник злочинності.

118. Немедичне вживання наркотиків як віктимогенний чинник.

119. Дискусійний характер проблеми ефективних стратегій профілактики наркотизму.

120. Характеристика правової бази України у сфері запобігання злочинності, пов'язаної з незаконним обігом наркотиків.

121. Система и основні суб'єкти протидії незаконному обігу наркотиків і злочинності, пов'язаної з ним, в Україні.

122. Роль ООН у вивченні і протидії незаконному обігу наркотиків.

123. Легалізація наркотиків: «за» і «проти».

124. Розвиток та застосування концепції маргінальності у вітчизняній кримінологічній науці

125. Маргіналізація особи як криміногенний фактор.

126. Психологічні аспекти формування маргінального становища особистості.

127. Залучення представників маргінальних груп до організованої злочинної діяльності.

128. Рецидивна злочинність у контексті концепції маргінальності.

129. Етнічна злочинність як один з проявів маргінальної злочинності.

130. Законодавче регулювання протидії маргінальній злочинності.

131. Вплив громадськості на зниження процесів маргіналізації як форма протидії організованій злочинності.

132. Тенденції розвитку пенітенціарної злочинності.

133. Прогнозування та попередження злочинної поведінки серед засуджених у місцях позбавлення волі.

134. Протидія кримінальній субкультурі як спеціальний захід попередження пенітенціарної злочинності.

135. Участь громадськості у проведенні профілактичної роботи серед засуджених та налагодження антикриміногенної обстановки в установах виконання покарань.

Практичні завдання

Практичне завдання 1. Н а підставі вивчення відповідних вітчизняних та зарубіжних джерел зробити порівняльний аналіз визначення предмету кримінологічної науки в Україні та в зарубіжних країнах.

Практичне завдання 2. Н а підставі аналізу підходів до визначення злочинності оцініть можливість та доцільність такого визначення в законі.

Практичне завдання 3. Охарактеризуйте структуру злочинності в зарубіжних країнах (за власним вибором) та порівняйте її із сучасною структурою злочинності в Україні. Поясніть розбіжності.

Практичне завдання 4. Охарактеризувати осіб, які вчинили злочини, за матеріалами кримінальних справ.

Практичне завдання 5. С кладіть схему (таблицю) причин та умов вчинення злочину за матеріалами навчальної кримінальної справи

Практичне завдання 6. П роаналізувати суспільну думку щодо проблематики злочинності (розробити проект анкети і провести соціологічне опитування населення)

Практичне завдання 7: проаналізувавши сучасні тенденції злочинності в Україні, складіть проект державної програми протидії злочинності на наступний рік

Практичне завдання 8. Аналіз характеристик і компонентів віктимності за навчальними кримінальними справами.

Практичне завдання 9. На підставі вивчення навчальних кримінальних справ накреслити схеми типових видів віктимної поведінки потерпілих від злочинів.

Практичне завдання 10. Скласти проект анкети для вивчення суспільної думки про причини розповсюдженості злочинності серед населення міста вашого проживання.

Практичне завдання 12. На підставі вивчення чинного законодавства України скласти схему забезпечення безпеки потерпілих від злочинів.

Практичне завдання 13. Вивчити та проаналізувати матеріали кримінальної справи стосовно насильницьких (агресивних) злочинів.

Практичне завдання14. Скласти проект анкети для вивчення суспільної думки про розповсюдженість організованої злочинності серед населення місця вашого проживання.

Практичне завдання 15. Вивчити та проаналізувати матеріали кримінальної справи відносно неповнолітніх жертв.

Практичне завдання 16. До суду звернувся громадянин Х. щодо відшкодування шкоди, яка були йому заподіяна діями працівника банку Н. Х. заявив, що даний працівник банку розголосив дані щодо його фінансового стану та тієї операції, яка здійснювалася ним, крім того, трансакції за його рахунками були припинені строком на 5 днів, внаслідок чого він втратив значні кошти. Назвіть умови, при наявності яких дії працівника банку будуть правомірними.

Практичне завдання 17. Аналіз особливостей особистості загальнокримінального корисливого злочинця та механізму злочинної поведінки (на матеріалах конкретної кримінальної справи).

Практичне завдання 18. Н. (16 років) звернувся із заявою до дільничного інспектора щодо неодноразових фактів психічного насильства щодо нього з боку його батьків. Було встановлено, що батьки вимагали від Н. припинити зустрічатися із дівчиною та приходити до дому о 21.00. Дільничний інспектор виніс щодо Н. припис про неприпустимість віктимної поведінки. Оцініть дії дільничного інспектора.

Практичне завдання 19. Аналіз особливостей особистості насильницького злочинця та механізму злочинної поведінки (на матеріалах конкретних кримінальних справ).

Практичне завдання 20. Аналіз особливостей особистості рецидивного злочинця та механізму злочинної поведінки (на матеріалах конкретних кримінальних справ).

Практичне завдання 21. Громадянам К., Н. та В. було пред’явлено обвинувачення за ретельну довготривалу підготовку та здійснення ряду озброєних нападів на приватних підприємців за ч. 4 ст. 28 та ст. 257 КК України. Ознайомившись з матеріалами кримінальної справи, захисник подав клопотання кваліфікувати їх дії за ч.3 ст. 28 та ст. 257 КК України. Обґрунтуйте, за наявності яких умов банда буде визнана організованою злочинною групою, а в якому випадку злочинною організацією.

Практичне завдання 22. На основі статистичних даних МВС України вирахуйте динаміку вчинення окремих видів злочинів організованими злочинними угрупованнями та визначте, які види організованої злочинної діяльності найбільш характерні для України.

Практичне завдання 23. Порівняльний правовий аналіз ст. 2 (п. «с») Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності та ст. 28 (ч.3, 4) КК України.

Практичне завдання 24. Відповідальність осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності, за КК України: правовий аналіз.

Практичне завдання 25. Правило 18 Мінімальних стандартних правил ООН щодо здійснення правосуддя стосовно неповнолітніх 1985 р.: правовий аналіз в контексті положень КК України.

Практичне завдання 26. Скласти проект анкети для вивчення суспільної думки про розповсюдження жіночої злочинності серед населення міста вашого проживання.

Практичне завдання 27. Вивчити та проаналізувати матеріали кримінальної справи стосовно корисливих злочинів, вчинюваних жінками.

Практичне завдання 28. На матеріалах кримінальної справи проаналізувати роль конкретної життєвої ситуації у вчиненні злочинів жінками.

Практичне завдання 29. За матеріалами вивчення матеріалу кримінальної справи провести кримінологічний аналіз особистості злочинця, який вчинив злочин в сфері незаконного обігу наркотиків, механізму злочинної поведінки даного злочину, причин і умов даного злочину.

Практичне завдання 30. Проаналізувавши законодавство України, скласти схему, яка б відображала систему суб’єктів попередження злочинності, пов’язаної з незаконним обігом наркотиків в Україні.

Практичне завдання 31. Проаналізувати можливості адміністративного нагляду стосовно осіб, судимих за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, для попередження індивідуальної профілактики.

Практичне завдання 32. На матеріалах кримінальних справ охарактеризувати особу злочинця-маргінала.

Практичне завдання 33. Використовуючи довідникову та статистичну інформацію з офіційного сайту Державної пенітенціарної служби в України (довідки про чисельність осіб, які відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої служби України, та довідки про осіб, які перебувають на обліках кримінально-виконавчих інспекцій) проаналізувати кількісні та якісні показники засуджених та ув’язнених як соціальної групи.

Практичне завдання 34. Розробити методику вивчення особи засудженого, схильного до вчинення злочинів та порушення правил внутрішнього розпорядку у місцях позбавлення волі.

Практичне завдання 35. Надати практичні рекомендації щодо вдосконалення форм, порядку та способів індивідуально-профілактичної роботи із засудженими.

Методи навчання

Використовувані методи навчання:

· за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації - словесні, наочні, практичні;

· за характером пізнавальної діяльності - пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький;

· залежно від основної дидактичної мети і завдань - методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок; методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи студентів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок;

· класифікація з точки зору цілісного підходу до діяльності у процесі навчання - методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання й мотивація студента, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні.

Доцільно виділяти чотири великих групи методів навчання.

І група методів: Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.

Методи контролю

Поточний контроль проводиться з метою перевірки рівня підготовленості студентів до виконання конкретної роботи, а також отримання оперативної інформації щодо якості засвоєння навчального матеріалу, керування навчальним процесом й вдосконалення методики проведення занять, а також стимулювання самостійної роботи студентів. Він здійснюється під час проведення практичних занять.

Бали за поточний контроль з дисципліни дорівнюють середньо-виведеній оцінці поточної успішності студента (тобто оцінка складається з оцінок, одержаних під час практичних занять, які додаються і діляться на кількісний показник оцінок).

Поточний контроль успішності студента оцінюється за п’ятибальною шкалою. Якщо студент жодного разу не відповідав на практичних заняттях та за відповідний поточний контроль не має ніякої оцінки, то на цій підставі він не може бути допущеним до складання іспитів та заліків.

Підсумковий контроль потрібен щодо визначення результатів навчання на певному кваліфікаційному рівні або на окремих його завершальних етапах (ступеня досягнення навчальної мети з дисципліни, групи дисциплін, або її розділам). Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студентів.

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового іспиту, семестрового диференційованого заліку або семестрового заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою. Результати семестрового контролю фіксуються в екзаменаційній відомості та заліковій книжці студента.

Заліки є формою перевірки засвоєння студентами навчального матеріалу, виконання курсових робіт, програм практик. Заліки можуть встановлюватися з дисципліни в цілому, або за її розділами. Заліки проводяться усно або письмово.

Заліки приймаються викладачем, який проводить заняття в групі, або тим, хто читає лекції з даної дисципліни. Викладач, як правило, виставляє заліки студентам, ще до початку заліку за результатами поточного контролю.

Результати заліків оцінюються: «зараховано», «не зараховано». Згідно навчальних планів в НУ «ОЮА» захист курсової роботи й практики оцінюється заліком з диференційованою оцінкою. Задовільні оцінки заліків заносять у залікову відомість й залікові книжки студентів. Оцінки «не зараховано», «незадовільно» відмічають тільки у заліковій відомості.

Студент, який отримав при складанні заліку оцінку «не зараховано» або «незадовільно», має право повторно скласти залік з дозволу декана факультету (директора інституту) у встановленому порядку.

Якщо студент повторно не склав залік, він втретє складає залік перед комісією, до складу якої повинні входити не менш, ніж три викладача з кафедри, на якій викладається дисципліна, які призначуються завідувачем кафедрою.

У разі неявки студента на залік, у заліковій відомості робиться відмітка «не з’явився», яка завіряється підписом викладача.

Студент, який не з’явився на залік без поважної причини, вважається невстигаючим й підлягає відрахуванню з академії або йому дозволяється скласти залік у порядку ліквідації академічної заборгованості.

Семестровий іспит – це форма підсумкового контролю засвоєння студентами теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.

Проведення семестрових іспитівмає мету перевірити й оцінити навчальну роботу студентів, рівень отриманих ними знань та вміння користуватися цими знаннями під час рішення практичних завдань. Іспити проводяться в період екзаменаційних сесій.

Студенти допускаються до семестрових іспитів за умов, що вони склали всі семестрові заліки з дисциплін, передбачених у поточному семестрі й захистили курсову роботу.

На семестровий іспит студент приходить з заліковою книжкою, яку пред’являє викладачу на початку іспиту.

Семестровий іспит приймається, як правило, лектором даного потоку. Форма проведення семестрового іспиту (усна чи письмова) визначається кафедрою й затверджується деканом факультету.

Результати семестрового іспиту оцінюються згідно з чотирибальною системою оцінювання: «відмінно», «добре», «задовільно» та «незадовільно». Задовільна оцінка заноситься у екзаменаційну відомість й в залікову книжку студента, а незадовільна – тільки у відомість. Екзаменаційні відомості складаються в одному екземплярі, підписуються деканом факультету; після складання іспитів остаточно оформлюються, одразу ж здаються до деканату та зберігаються там як документи строгої звітності до закінчення студентами академії, після чого вони здаються на зберігання до архіву як документи постійного зберігання.

Оцінка оголошуется студенту одразу ж після закінчення відповіді.

Студент, який отримав на семестровому іспиті оцінку «незадовільно», має право повторно скласти іспит з дозволу декана факультету у встановленому порядку.

Якщо студент повторно отримав оцінку «незадовільно» при складанні семестрового іспиту, за його бажанням він може бути допущений деканом факультету до складання семестрового іспиту у третій раз. Втретє студент складає семестровий іспит перед комісією, до складу якої повинні входити не менш, ніж три викладача на чолі з завідувачем кафедрою, на якій викладається дисципліна, які призначуються деканом факультету.

У разі неявки студента на семестровий іспит в екзаменаційній відомості робиться відмітка «не з’явився», яка завіряється підписом викладача.

Викладач має право виставити студенту оцінку до початку семестрового іспиту за результатами його участі у практичних занять, конференціях або інших видах навчальних занять з даної дисципліни, але не нижче «добре». Для цього він на початку екзаменаційної сесії доповідає на засіданні кафедри про результати поточного контролю і на підставі цього виноситься рішення кафедри щодо того, хто з студентів може отримати семестровий іспит за результатами поточного контролю.

Державна атестація студентів проводиться після виконання ними всіх вимог навчальних планів й програм навчання. При проведенні державної атестації перевіряється відповідність рівня та якості підготовки студентів кваліфікаційним вимогам, ступінь засвоєння ними програм навчання. При цьому перевіряються як теоретичні знання, так й практичні навички випускників відповідно до отриманої спеціальності й кваліфікації. Державна атестація випускників складається з двох державних іспитів - з теорії держави та права та зі спеціальності й захисту кваліфікаційної (дипломної або магістерської) роботи.

Підсумковий контроль у виді іспиту за наступним списком питань:

1. Предмет та система кримінології. Місце кримінології в системі соціальних наук.

2. Методологія та завдання кримінології.

3. Виникнення та розвиток вітчизняної кримінології як самостійної науки.

4. Кримінологія в системі соціальних та юридичних наук.

5. Сучасний стан кримінології. Основні кримінологічні установи в Україні.

6. Поняття, ознаки та властивості злочинності.

7. Злочинність як вид соціальної девіації. Співвідношення злочинності і делінквентності

8. Злочинність як соціальний феномен. Вплив злочинності на суспільство. Функції злочинності.

9. Коефіцієнт (індекс) злочинності. Техніка аналізу коефіцієнтів злочинності

10. Географія злочинності. Регіональні особливості злочинності в Україні.

11. Кримінологічна характеристика злочинності у сучасної Україні (1991-2012 р.р.).

12. Кримінологічна характеристика злочинності в СРСР (1917-1991 р.р.).

13. Соціальні протиріччя та їх роль у детермінації злочинності.

14. Культурологічні фактори злочинності. Кримінологічна субкультура та її вплив на суспільство.

15. Рівень злочинності в Україні. Характеристика показників злочинності в Україні.

16. Кримінологічний аналіз злочинності в Україні: стан, динаміка, структура, закономірності її розповсюдження.

17. Показники злочинності та їх значення для організації профілактичної діяльності

18. Кримінально-правова характеристика особи злочинця

19. Морально-психологічні особливості осіб, які вчиняють злочини

20. Дискусія про співвідношення природного та соціального у структурі особи злочинця

21. Типологія осіб, які вчинили злочини, її практичне значення.

22. Поняття та кримінологічна характеристика особистості злочинця.

23. Концепція механізму злочинної поведінки.

24. Соціальні умови злочинності. Криміногенне значення конкретної життєвої ситуації.

25. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця

26. Спрямованість особистості, психологічні та соціальні установки у механізмі злочинної поведінки.

27. Соціалізація та її роль у формуванні особи, яка вчинила злочин.

28. Поняття та класифікація теорій пояснення злочинності (загальна характеристика)

29. Теорія диференційованого зв’язку та теорія білокомірцевої злочинності Е.Сатерленда

30. Економічний детермінізм в концепціях пояснення злочинності. Критична кримінологія.

31. Теорія стигматизації в кримінології.

32. Біологічні концепції пояснення злочинності.

33. Соціологічні концепції пояснення злочинності: загальна характеристика.

34. Біопсихіатричні та психологічні концепції пояснення злочинної поведінки

35. Соціально-психологічні причини та умови злочинності.

36. Теорії аномії та соціальної дезорганізації в кримінології

37. Віктимологічна концепція пояснення злочинності.

38. Поняття та класифікація криміногенних факторів.

39. Інтеракціонізм в кримінології. Теорія конфлікту.

40. Виникнення та розвиток концепції соціальної обумовленості злочинності у вітчизняній кримінології.

41. Причини та умови злочинності в Україні на сучасному етапі: загальна характеристика.

42. Соціальні процеси розвитку та їх роль в детермінації злочинності (урбанізація, міграція, маргіналізація).

43. Мотивація та потреби в механізмі злочинної поведінки.

44. Методи кримінологічних досліджень: загальна характеристика.

45. Методика кримінологічних досліджень: загальна характеристика.

46. Психологічні методи в кримінологічних дослідженнях та практиці попередження злочинності.

47. Статистичний метод в кримінологічних дослідженнях.

48. Логіко-математичні методи в кримінологічних дослідженнях. Кореляційний аналіз.

49. Техніка кримінологічного вивчення кримінальних справ та інших документів. Контент-аналіз.

50. Вибіркове дослідження у кримінології. Валідність та репрезентативність вибіркового дослідження.

51. Особливості проведення соціометричного опитування.

52. Інтерв’ю та анкетне опитування в кримінологічних дослідженнях

53. Кримінологічне прогнозування: види, завдання, методи, функції.

54. Теоретичне та практичне значення кримінологічного планування.

55. Поняття та класифікація заходів попередження злочинності.

56. Поняття структури та динаміки злочинності та їх значення для організації профілактичної діяльності

57. Кримінологічне планування та організація профілактики на конкретному об’єкті та регіоні.

58. Спеціально-кримінологічні заходи протидії злочинності: поняття, зміст, суб’єкти.

59. Основні світові та регіональні тенденції змін злочинності.

60. Роль кримінального закону у соціальному механізмі протидії злочинності.

61. Законодавство України з протидії злочинності: загальна характеристика.

62. Основні міжнародно-правові документи у сфері боротьбі зі злочинністю.

63. Попередження злочинності як соціальна концепція та практична діяльність.

64. Кримінологічна характеристика та попередження загальнокримінальної злочинності.

65. Кримінологічна характеристика та попередження злочинності у сфері господарської діяльності.

66. Кримінологічна характеристика та попередження економічної злочинності в Україні

67. Тіньова економіка: поняття та основні напрями протидії.

68. Кримінологічна характеристика насильницької злочинності в Україні.

69. Вивчення та попередження рецидивної злочинності.

70. Вивчення та попередження професійної злочинності.

71. Поняття та ознаки кримінального професіоналізму.

72. Кримінологічна характеристика та попередження рецидивної злочинності.

73. Спеціально-кримінологічні заходи протидії організованої злочинності

74. Організована злочинність в Україні на сучасному етапі: кримінологічна характеристика.

75. Правове регулювання протидії корупції: загальна характеристика.

76. Види корупційних правопорушень відповідно до законодавства України і міжнародно-правових актів: порівняльний аналіз

77. Основні проблеми протидії корупції в Україні на сучасному етапі.

78. Виявлення та протидія корупційним проявам в органах державної влади.

79. Протидія легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. Система фінансового моніторингу в Україні.

80. Міжнародні документи у сфері протидії корупції: загальна характеристика та їх значення для удосконалення законодавства.

81. Загально-соціальні заходи попередження злочинності неповнолітніх.

82. Кримінологічне значення процесу соціалізації неповнолітніх злочинців.

83. Спеціально-кримінологічні заходи попередження злочинності неповнолітніх.

84. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх в Україні.

85. Основні міжнародні та національні нормативні акти в сфері попередження злочинності неповнолітніх.

86. Вивчення та попередження злочинності жінок.

87. Кримінологічна характеристика та протидія незаконному обігу наркотиків та наркобізнесу

88. Протидія діяльності організованих злочинних угруповань у сфері наркобізнесу.

89. Характеристика осіб злочинців, які вчиняють злочини, пов’язані з наркотиками..

90. Маргінальність та злочинність: кримінологічна характеристика злочинності маргіналів.

91. Кримінологічна характеристика та попередження злочинності у сфері службової діяльності.

92. Транснаціональна злочинність: поняття, кримінологічна характеристика та особливості попередження.

93. Правове регулювання протидії транснаціональної злочинності

94. Вивчення та особливості попередження транснаціональної економічної злочинності.

95. Кримінологічна характеристика та попередження необережних злочинів.

96. Латентна злочинність та її види. Способи визначення латентності злочинів.

97. Латентна злочинність. Значення виявлення рівня латентності для попередження злочинності в Україні.

98. Кримінологічна віктимологія. Визначення, зміст, основні напрямки досліджень.

99. Кримінологічна характеристика віктимізації та віктимності.

100. Віктимологічний аспект механізму конкретного злочину.

101. Віктимологічні фактори детермінації насильницьких злочинів.

102. Кримінологічне значення класифікації жертв злочинів.

103. Соціально-психологічна основа формування та функціонування організованих злочинних угруповань.

104. Правові заході протидії тероризму.

105. Кримінологічна характеристика та попередження пенітенціарної злочинності.

106. Ресоціалізація осіб, які звільнились з місць позбавлення волі

107. Система суб’єктів спеціально-кримінологічної протидії злочинності в Україні.

108. Прокуратура як суб’єкт попередження злочинності.

109. Профілактичні функції слідчого: кримінологічно-правова характеристика.

110. Суб’єкти та заходи попередження транскордонної злочинності.

111. Діяльність правоохоронних органів у сфері протидії корисливій злочинності.

112. Органи внутрішніх справ як суб’єкт попередженні злочинності

113. Адвокатура як суб’єкт попередження злочинності.

114. Органи місцевого самоврядування як суб’єкти попередження злочинності.

115. Участь громадськості у профілактиці злочинності.

116. Дисфункції державних інститутів як кримінологічна проблема. Організаційно-управлінські фактори злочинності.

117. Основні напрямки міжнародного співробітництва у сфері протидії злочинності.

118. Кримінологічне значення діяльності спеціалізованих установ ООН у сфері протидії злочинністю

119. Міжнародні спеціалізовані установи як суб’єкти протидії злочинності

Шкала оцінювання

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: