Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Режим користування, район плавання та порядок руху суден




Загальний режим використання районів плавання

 

3.1. Терміни відкриття та закриття навігації для маломірних (малих) суден установлюються щороку з урахуванням гідрометеорологічних та гідрологічних умов розпорядженням голови обласної ради за поданням облдержадміністрації та погодженням начальника Дніпропетровського міжрегіонального відділу Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті.

3.2. Судна повинні рухатися за межами суднового ходу, а у випадку, коли за умовами шляху це неможливо, вони можуть йти по судновому ходу вздовж правої по ходу окраїни, у межах до 10 м від неї, в один ряд; при цьому вони не повинні ускладнювати рух немаломірних суден на судновому ходу, для чого їм треба вчасно зійти з шляху згаданих суден без обміну звуковими і світловими сигналами.

3.3. У межах міста або інших населених пунктів рух суден дозволяється лише у світлий час доби, від сходу до заходу сонця. На інших судноплавних ділянках рух суден в нічний час, від заходу до сходу сонця, дозволяється лише зі швидкістю 15 км/год, за умови несення вогнів згідно з Правилами судноплавства на внутрішніх водних шляхах України.

3.4. Рух суден на всіх водоймах дозволяється за видимості не менше
500 м.

3.5. Пересікати судновий хід у межах міст дозволяється лише в установлених місцях, а за їх межами – у будь-якому місці, під кутом, близьким до 90 градусів до вісі суднового ходу, у найкоротший відрізок часу.

3.6. Рух під мостами дозволяється лише у спеціально відведених прогонах, позначених рівностороннім трикутником вершиною вниз червоного (білого) кольору.

3.7. Високогабаритні парусні судна повинні мати мінімальний запас по висоті при проходженні:

під мостами – 0,5 м;

під проводами лінії зв’язку – 1 м;

під проводами високої напруги:

до 110 кВ – 2,0 м;

до 150 кВ – 2,5 м;

до 220 кВ – 3,0 м;

до 330 кВ – 3,5 м;

до 500 кВ – 4,0 м;

до 750 кВ – 6,0 м.

3.8. Здійснювати рух уздовж пляжів, місць масового відпочинку громадян, у рукавах, затоках, підхідних каналах шлюзів, під мостами, біля пасажирських і вантажних причалів, водолазних ботів, у вузькостях, протоках, на крутих поворотах та в інших місцях, складних для плавання, зі швидкістю 5 км/год.

Не підходити ближче ніж на 25 м до огорожувальних буйків пляжів, нерестилищ, заповідників, заказників, водозаборів, станцій перекачування води, навігаційних знаків водних шляхів.

3.9. Установка суден на якір забороняється:

у межах суднового ходу;

поблизу немаломірних суден, земснарядів, плавучих кранів тощо та між ними;

біля вантажних причалів, дебаркадерів, водолазних ботів на відстані до 200 м вище і нижче них;

вище і нижче мостів ближче 200 м;

на акваторії рейдів, пляжів, у вузькостях, на крутих поворотах;

під лініями зв’язку та електромереж, біля ходового берега;

ближче 25 м від лінії кромкових знаків навігаційної обстановки;

у зоні, відзначеній інформаційними знаками „Якоря не кидати! ”.

3.10. Судна повинні поступатися дорогою транспортним і пасажирським суднам, суднам, які зайняті ловом риби, підводними чи водолазними роботами, гребним і парусним суднам, суднам, які втратили хід чи керування.

При зустрічі чи обгоні гребних суден судно повинно зменшити рух і пройти гребне судно не ближче 10 – 15 м.

3.11. Судна не повинні пересікати курс по носу швидкісних суден, які перебувають у візуальній видимості (пересікати їх курс та курс немаломірних водотонажних суден треба, як правило, за кормою).

Маневр пересікання курсу немаломірних водотонажних суден по носу, як виняток, повинен бути завершений не менше ніж за 500 м від нього. У випадку пересічення суднового ходу в приписаному місці ці умови повинні також виконуватися.

 

Рух і маневрування суден у районі м. Дніпродзержинська

 

3.12. Рух від нижнього підхідного каналу Дніпродзержинського судноплавного шлюзу до повітряного переходу ЛЕП ДДТЕЦ дозволяється тільки вздовж лівого берега за межами суднового ходу зі швидкістю не вище 15 км/год.

3.13. Рух у рукавах р. Кривець та Кам’янському дозволяється зі
швидкістю не більше 15 км/год.

3.14. Пересічення суднового ходу дозволяється:

на траверзі пішохідного мосту набережної – гирла рукава р. Кривець;

на траверзі водної бази АТ „Дніпровагонмаш”;

у районі с. Карнаухівка за 100 м вище кромкового знака № 90.

3.15. Захід в аванпорт і нижній підхідний канал Дніпродзержинського судноплавного шлюзу забороняється, за винятком випадків шлюзування.

3.16. Захід у річковий порт дозволяється.

 

Рух і маневрування суден у районі м. Дніпропетровська

 

3.17. Рух на ділянці від човнового причалу № 7 до міського вантажного причалу № 1 дозволяється, від міського вантажного причалу № 1 до охвістя о. Монастирський уздовж правого берега забороняється.

Рух уздовж лівого берега дозволяється на ділянці від повітряного переходу ЛЕП (Нові Кайдаки) до охвістя о. Шевський.

Рух уздовж правого берега дозволяється:

від човнового причалу № 7 уверх до пересікання суднового ходу вище буя № 50;

від човнових причалів „Волна” і „Петровець” униз до пересікання суднового ходу вище буя № 50.

3.18. Забороняється заходити суднам у затоку ім. Кірова, протоку між правим берегом і о. Монастирський (крім суден, які базуються у протоці), а також на акваторію Мандриківської затоки (веслувальний канал, водно-лижний стадіон, крім тренерських човнів), у протоку між лівим берегом і о. Зелений.

3.19. Забороняється рух суден на річках Оріль, Мокра Сура, Кільчень, Осокорівка, Ворона в межах територій природоохоронного значення.

3.20. Забороняється рух суден у межах Дніпровсько-Орільського природного заповідника (Таромські, Миколаївські та Обухівські плавні).

3.21. Пересічення суднового ходу здійснюється:

від човнового причалу № 8 (Сухачівка), нижче буя № 72, у напрямку
о. Кам’янистий;

від човнового причалу № 9 (Комунаровець), вище буя № 63, у напрямку о. Горілий;

від човнового причалу „Вихрь”, вище буя № 58, у напрямку
о. Безіменний;

від човнового причалу „Нептун”, вище буя № 50;

нижче охвістя о. Монастирський, нижче буя № 31, у напрямку
о. Шевський.

3.22. У районі ж/м Придніпровський пересікання суднового ходу дозволяється нижче півострова Сохачів, між буями № 24 і № 25.

 

Рух суден на р. Самара

 

3.23. Рух суден на р. Самара дозволяється на ділянці від автотранспортного мосту у м. Новомосковську до гирла.

3.24. Швидкість руху від м. Новомосковська до с. Новоселівки не більше 10 км/год, у Самарському розливі – до 15 км/год.

Швидкість руху в притоці р. Самарчук не більше 10 км/год.

Швидкість руху під мостами та на поворотах – не більше 15 км/год.

3.25. Рух суден здійснюється в 10-метровій смузі суднового ходу, який прилягає до неходового берега, якщо на таких ділянках відсутні транспортні судна.

3.26. Вихід суден на Самарський розлив дозволяється за силою вітру не більше 3 балів (4,5 м/сек) і хвилі до 30 см.

3.27. Пересікати судновий хід на р. Самара в районі м. Дніпропетровська дозволяється:

вище і нижче Усть-Самарського мосту за 300 м;

за 500 м вище залізничного і 300 м нижче автотранспортного синельниківських мостів.

 

Порядок розходження суден

 

3.28. Коли судна йдуть прямо або майже прямо один на одного, вони повинні розходитися лівими бортами, обмінюючись відмашками не менше ніж за 300 м. Першим подає відмашку судно, яке йде знизу. Зустрічне судно зобов'язане негайно подати відмашку з лівого борту. Розходитися необхідно так, щоб найменша відстань між бортами була 10 м. У разі неясності при обміні сигналами – рух припинити.

3.29. Коли два судна зближаються на курсах, які пересікаються, то судно, яке має інше на своїй правій стороні, повинно надати йому дорогу.

3.30. Судно, яке відходить від берега, надає дорогу судну, яке йде вздовж берега.

3.31. При розходженні суден, які відходять від протилежних берегів (впоперек русла), першим подає відмашку з лівого борту судно, яке йде від правого берега.

3.32. Якщо два парусних судна зближаються так, що виникає небезпека зіткнення, одне з них надає дорогу іншому таким чином:

коли судна йдуть різними галсами, то судно, яке йде лівим галсом, надає дорогу іншому судну;

коли обидва судна йдуть одним і тим же галсом, то судно, яке знаходиться на вітрі, надає дорогу судну, яке знаходиться під вітром;

якщо судно, яке йде лівим галсом, має інше судно з навітряного борту та не може визначити, лівим чи правим галсом йде це судно, воно надає йому дорогу.

 

Порядок обгону суден

 

3.33. Судно або парусне судно, яке наближається до іншого судна в секторі його кормового вогню (вогнів), тобто з напрямку вище 22,5 градуса позаду траверзи, є тим судном, яке обганяє, та незалежно від того, моторне воно чи парусне, може обходити те судно, яке обганяться, тримаючись збоку від його шляху таким чином:

на судновому ходу – тільки по його лівому борту, а за межами суднового ходу – по будь-якому борту.

3.34. Заборонено обгін у вузькостях, при видимості менше 1000 м, під мостами та в 100-метровій зоні, яка прилягає до мостів, а також коли на траверзі вже є два судна.

3.35. Обгін слід починати за 100 м, тримаючись збоку від шляху судна, яке обганяють.

 

Плавання гідролітаків, водних мотоциклів (гідроциклів)

 

3.36. Гідролітак на воді повинен бути у стороні від усіх суден і не перешкоджати їх руху. У випадках, коли існує небезпека зіткнення, він повинен виконувати вимоги Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16 лютого 2004 року № 91 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 липня 2004 року за № 872/9471 (зі змінами та доповненнями), як судно з механічним двигуном, але без подачі звукових сигналів і відмашок. Пілот гідролітака повинен пройти перевірку знань в Укрморрічінспекції і отримати контрольний талон до свого диплому.

3.37. Водні мотоцикли (гідроцикли) повинні використовуватися тільки у світлу пору доби за видимості понад 1 км та в тиху погоду.

3.38. Особа, яка управляє гідроциклом, повинна мати свідоцтво на право управління судном (прогулянковим), видане Укрморрічінспекцією з позначкою про проходження перевірки знань, а також свідоцтво про придатність малого судна до плавання з відміткою про проходження щорічного техогляду.

3.39. На бортах гідроциклу повинен бути нанесений державний номер.

3.40. Буксирування суднами парашутистів, лижників на воді повинно здійснюватись у межах, визначених акваторією, у час, погоджений з Укрморрічінспекцією.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных