Сільський зелений туризм на Радивилівщині набирає все більшої популярності

Говорячи про Радивилівський район в контексті туристичної привабливості, важко виділити щось одне, бо тут вистачає усього: природа з її чистими ріками, розкішними ставами та густими лісами, гостинні і працьовиті люди, багата земля.

Є тут і пам’ятки історії всеукраїнського масштабу. Радивилівщину відвідало багато визначних історичних постатей, і всі вони неодмінно згадували про цей край у своїх спогадах. Навіть відомий французький літератор Оноре де Бальзак, побувавши у невеличкому прикордонному містечку Російської імперії Радивилові, писав, що такої гостинності, як тут, він не зустрічав ніде.

І сьогодні Радивилів радо приймає гостей з усього світу. При бажанні тут можна оздоровитися, і для цього є як екологічно чисте повітря, ліси, ставки, так і здорове харчування. Сюди щорічно влітку приїздять патріоти з усієї України, щоб віддати шану полеглим козакам, які у битві під Берестечком боронили українську державність. В районі є і екзотичні місця, як, наприклад, острівець посеред річки Пляшівки, де колись був розташований замок пана Журавницького. Незважаючи на те, що Радивилівщина здавна лежить на перехресті шляхів, подорожуючий саме тут зможе відчути спокій, сповна насолодитися неповторними краєвидами незайманої природи та віднайти душевну рівновагу. Бажаючим відпочити Радивилівщина відкриє найбільш неочікувані форми дозвілля в рамках зеленого туризму.
Тому не дивно, що з часом туристичні принади краю козацької слави пізнає все більша кількість людей. При цьому все більшої популярності набирає сільський зелений туризм. Так, нещодавно у Радивилівському районі пройшли заходи з відзначення 362-ї річниці Берестецької битви та фестиваль народних промислів, традиційної культури та історії Волині «Волинський серпанок». Гості району мали можливість відпочити в агросадибах, які розташовані на території нашого району. А таких тільки в с. Пляшева діє шість - «Тихий куточок» Валентини Романюк, «Яблунева Казка» Віктора Грушецького та садиби Галини Ковальчук, Галини Антонюк, Юрія Бігуна, Валентина Юхим’юка.
Власники садиб пропонують відвіду-вачам широке коло послуг, починаючи від проживання в оселі господаря та харчування стравами української національної кухні й закінчуючи проведенням екскурсій кінною бричкою, організацією відпочинку на річці (катання на човні, риболовля, прокат рибальського інвентарю). Відпочиваючі можуть замовити навіть професійний масаж. Нині інформацію про агросадиби та умови проживання у них можна знайти на сайті «Рівненщини туристичної» в рубриці «Сільський туризм».
За словами голови Радивилівської райдержадміністрації Анатолія Грисюка, місцева влада і надалі всіляко сприятиме розвитку сільського зеленого туризму, який в Програмі розвитку туризму в Радивилівському районі на 2011-2015 роки визнано пріоритетним напрямком. Адже розвиток туристичної галузі – це гарантоване створення нових робочих місць та збільшення надходжень до місцевих бюджетів, на чому робиться акцент у президентській Програмі економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», це передбачає і стратегія економічного та соціального розвитку Рівненської області на період до 2015 року «Західна брама». Крім того, організація екологічного туризму, як його ще часто називають, не потребує значних капіталовкладень та швидко окуповується, оскільки є недорогим і популярним видом відпочинку.
• Прес-служба Радивилівської РДА

http://visti.rovno.ua/article/silskii-zelenii-tyrizm-na-radivilivshini-nabirae-vse-bilshoi-popylyarnosti/

Г.К. Мошковська

Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

АГРОТУРИЗМ – ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ

ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ РІВНЕНЩИНИ

©Мошковська Г.К., 2011

Досвід високорозвинутих країн засвідчує, що розвиток аграрного сектору економіки є одним з

основних чинників стабілізації соціально-економічних відносин як у регіонах, так і в країні загалом.

Саме тому проблема відродження українського села набуває все більшої актуальності. І одним з

першочергових є питання: що робити з величезною кількістю селян, які вже нині залишилися без

роботи? Найефективнішим шляхом зайнятості сільського населення є розвиток сфери послуг та

народних промислів. Саме цей шлях, що отримав назву «сільський туризм», розглядається

європейськими країнами як найефективніший спосіб соціального розвитку сільських депресивних

районів.

Як показує практика, сім‘я, яка починає працювати у сфері сільського туризму, не лише вирішує

проблему зайнятості. Вона сприяє створенню нових додаткових робочих місць у сфері торгівлі, розваг,

транспортного обслуговування тощо. Тож, популяризація і поширення агротуризму зменшить не лише

соціально- економічну проблему села, а й навантаження на держбюджет [4].

На нашу думку, розвиток агротуризму може стати одним з ключових факторів, здатних

використати сільськогосподарський потенціал регіону та вплинути на стабілізацію економіки області в

цілому. Для цього необхідна як підтримка окремих власників селянських господарств, які бажають

зайнятися агротуристичною діяльністю, так і сприяння з боку обласної та районних адміністрацій та

вдосконалення законодавчої бази.

Рівненщина має значний агротуристичний потенціал, основу якого складають природні, історико-

культурні та господарські рекреаційні об'єкти. Нерівномірність у розміщенні різних видів

агротуристичних об'єктів може слугувати основою для визначення пріоритетних територій розвитку

тих чи інших видів агротуристичної діяльності в області.

Рівненщина характеризується сприятливим поєднанням умов і ресурсів для лікування,

оздоровлення, відпочинку і пізнавальної діяльності, що є основою розвитку агротуризму.

Можна виділити наступні природні передумови для розвитку агротуризму в області:

- Ландшафтне різноманіття території;

- Багатство поверхневих і підземних мінеральних вод, які використовуються для лікування,

водного туризму, транспортної рекреації, рибалки та ін;

- Досить м'який клімат;

- Значні за площею природно-заповідні території, до яких на станом 01.01.11 р. віднесено 306

територій та об‘єктів загальною площею 181,2 тис. га, що складає 9% від загальної площі області, в

тому числі 27 об‘єктів загальнодержавного значення площею 64,9 тис. га і 279 об‘єктів місцевого

значення, площею 116,3 тис. га [3].

Велику цінність для розвитку агротуризму Рівненщини представляють наявні на її території

культурно-історичні об'єкти:1088 пам‘яток археології, з них – 20 національного значення, 1761 пам‘ятка

історії, 352 пам‘ятки архітектури, з них – 109 національного значення, 84 пам‘ятки монументального

мистецтва.

Північне Полісся Рівненщини, що характеризується наявністю унікальних, заповідних природних

об'єктів і слабо освоєне в транспортному і господарському відношенні, сприятливе для розвитку

агротуризму, що включає полювання і риболовлю, збирання ягід, грибів, лікарських рослин тощо.

З огляду на історико-географічний та економічний потенціал Рівненської області нами було

розроблено концептуальну модель агротуризму, згідно якої останній містить у собі 5 складових частин.

Центром цієї моделі виступає житель села - суб'єкт агротуристичної діяльності. Іншими невідємними

складовими даної моделі є:

Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua103

 Потенціал місцевості

 Рекреаційна діяльність

 Історико-національна спадщина

 Сільський побут.

Ця модель чітко показує різноманітний потенціал агротуризму на Рівненщині та пропонує різні

форми туристичної та рекреаційної діяльності на сільських територіях.

Починаючи з 2006 р. динаміка росту кількості власників агросадиб виглядає наступним чином:

2006 р- 11 агросадиб; 2007 р. - 27 агросадиб; 2008 р. - 42 агросадиби; 2009 р. - 80 агросадиб, 2010 р.- 86

агросадиб, липень 2011 р.- 94 агросадиби. У 2008 р. на Рівненщині вперше в Україні застосована

практика мікрокредитування сільського туризму. Безвідсоткові кредити на суму 5 тис. грн. з терміном

погашення три роки надаються бажаючим розпочати або удосконалити власну справу з організації

надання послуг сільського туризму. Починаючи з 2010 року сума кредиту становить 15 тис. грн. під 2%

річних. Сьогодні в області послуги сільського туризму пропонують 94 власників садиб у 15 з 16 районів

Рівненщини. Поява фактору здорової конкуренції стимулює розширення спектру та якості

пропонованих послуг, що у свою чергу сприяє підвищенню позитивного іміджу регіону та

інтенсифікації туристичних потоків. Протягом активного туристичного сезону 2010 р. в агросадибах

області відпочило понад 3,5 тис. туристів. Спостерігається тенденція до об'єднання власників агросадиб

в ініціативні групи на основі взаємовигідної співпраці. Така форма організації надання послуг

сільського туризму сьогодні існує й ефективно працює в с. Пляшева Радивилівського та с. Маринин

Березнівського районів. 7 власників агро-садиб, приймаючи туристів, розподіляють обов'язки по їх

обслуговуванню.

З 2011 року Рівненська обласна рада вирішила збільшити кредитне фінансування агросадиб, які

працюють у сфері зеленого туризму. У 2009 році в області мікрокредити отримали 35 власників

агросадиб на загальну суму 175 тис. грн. У Рівненській області розроблено регіональну програму

розвитку туризму в області на 2011-2015 роки [1].

У 2011 році збільшено обсяг фінансування шляхом видачі мікрокредитів на стимулювання

розвитку сільського зеленого туризму до 200 тис. грн., а обсяг кредитування на власника агросадиби

збільшено до 40 тис. грн., залежно від результатів проведеного аналізу туристичної діяльності [5].

Ще одним істотним поштовхом до розвитку агротуризму Рівненщини стала програма «Розвиток

сільського зеленого туризму в Рівненській області» [4], основними надбаннями якої є розробка

необхідних стратегій агротуристичної діяльності та намагання відмежувати агротуристичний продукт

від традиційного туристичного.

Послуги, які надаються представникам цільової групи проекту є безкоштовними.

На сьогодні основним напрямком подальшого розвитку туристично-рекреаційної галузі є

впровадження нових інноваційних проектів, а також залучення до співпраці закордонних і вітчизняних

інвесторів, створення нових, цікавих і пізнавальних комплексів по сільському туризму для всіх вікових

категорій.

Популяризація і поширення агротуризму зменшить не лише соціально- економічну проблему

села, а й навантаження на держбюджет. Нерівномірність у розміщенні різних видів агротуристичних

об'єктів може слугувати основою для визначення пріоритетних територій розвитку тих чи інших видів

агротуристичної діяльності в області. З метою створення належних умов для розвитку сфери туризму і

діяльності курортів, першочергового стимулювання в‘їзного та внутрішнього туризму, розбудови

сучасної агротуристичної було розроблено іуспішно впроваджується Програма «Розвиток сільського

зеленого туризму в Рівненській області».

1. Гаврилова Я.К. Розвиток сільського туризму на Рівненщині: досягнення та перспективи / Я.К.Гаврилова // Эко- и

агротуризм: перспективы развития на локальных территориях: тезисы докладов ІІ Международной научно-практической

конференции. – Барановичи: РИО БарГУ, 2010. – С. 61-63. 2. Державне управління охорони навколишнього природного

середовища в Рівненській області [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ecorivne.gov.ua. – Дата доступу: 23.09.2011.

3. Перцик, Е. Н. Города мира: География мировой урбанизации: учеб. Пособие для географ. специальностей вузов / Е. Н.

Перцик. — Киев: [б. и.], 1999. —384 с. 4. Програма розвитоку сільського зеленого туризму в Рівненській області м. Рівне. —

Рівне: [б.в.], 2005. — 19 с. 5. Стратегічний план економічного розвитку м. Рівне. — Рівне: [б.в.], 2006. — 44 с

http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/16212/1/53_Moshkovska_102_103_Modern_Problems.pdf

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: