Народницький період національно-культурного відродження в Україні,його характерні риси та ознаки.

Народницький період(1840-1880) знаменитий тим, що в інтелігенції викристалізувалась концепція про Україну,як «етнічну національність». Гасло періоду - «повернутись лицем до народу». Характерні риси періоду:1.керівництво національним рухом переходить до нової інтелігенції;2.центрами національно відродження стають Кирило-Мефодіївське братство,Харківський і Київський університети;3.провідна роль у процесі відродження в Україні належить Т.Шевченкові. Народницьку добу можна поділити на 2 періоди:1.романтичний-діяльність кир.-мефод. Брат.(50рр) та позитивістський – діяльність членів старої громади(60-80рр). Здобутки народницького періоду:1)заснування Південно-західного відділу Російського географічного товариства у Києві(1873р.),що проводило дослідження в галузі укр.мови,історії,етнографії,фольклору. 2)після придушення польського повстання 1830-1831 на Правобережжі центр антикріпосницького руху переходить у Київ.Тут навколо Київького університету згуртувалось М.Костомаров,П.Куліш,В.Білозерський, П.Маркевич та ін. В грудні 1845 Гулак і Костомаров заснували таємну організацію Кир.-Мефод.брат.,до якого пізніше увійшов Т.Шевченко.Програмний документ братства-«Книга буття укр.народу»:всі слов янські народи мають право вільно розвивати свою культуру,повині утворити слов янську федерацію, подібно на те,що є у США,Центром мав стати Київ.Товар. проіснувало 14 місяців.3)після закриття братства центр руху перемістився у Петербург,де перебували всі кир.-мефодіївці.Тут була відкрита друкарня(допомогли Тарновський і Галаган),яка друкувала твори І. Котлярев.,Шевченка,Куліша.У 1861-1862 видався українською мовою щомісячний журнал «Основа»(ред.Білозерський),в якому Костомаров виклав концепцію про «дві руські народності».4)створений рух хлопоманів. Керівник-В.Антонович.Мета-ліквідація царизму,встановлення демократичної республіки.5)на поч. 60-х виникають громади.Перша створена у Києві під керівн. В.Антоновича.Згодом вони виникають у Харкові,Полтаві,Одесі,Чернігові.Активні учасники: М.Зібер, М.Драгоманов, П.Житецький, П.Чубинський, М.Старицький, Т.Рильський, Ф.Вовк, М.Лисенко, О.Кониський.. Їх об’єднувала віра в досягнення національного самовизначення.Вели українознавчі дослідження й займались вивченням та пропагандою історії та етнографії України, складанням україно-російського словника,створювали недільні школи.Валуєвський циркуляр та Емський указ заборонили будь-яку народн. д-сть.,70 рр. – нове відродження громадівського руху.6)драгоманов обстоює ідею нац. автономії.невдовзі емігрує до Женеви,де видав альманах «Громада».7)Література: «Історія Малоросии»Маркевича,дослідження Костомарова(«Б.Хмельницький», «Руїна»),П.Куліш(«Записки о южной Руси»);О.Потебня «Думка і мова»,мовознавчі праці-Житецький,Кримський.8)Театр:п єса «Назар Стодоля»Шевченка, «Запорожець за Дунаєм»С.Гулак-Артемовський.У 1882р-створено професійний театр при участі Кропивницького.9)Архітектура:Володимирський собор м.Київ(Беретті,Ніколаєв),оперний театр(В.Шретер).9)Скульптура: «Скіф»Л.Позен,пам ятник Б.Хмельницькому(Микешин).10)Композитори-Лисенко «Різдвяна ніч»,Людкевич,Леонтович.11)Обр.мист.-Васильківський «Козача Левада»;12)музика-Сокальський(опера «Мазепа»),Аркас-опера «Катерина»

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: