Історія розселення грецьких племен

Антична культура називається так завдяки гуманістам епохи Відродження (саме вони надали терміни-назви і для своєї епохи, і для Середньовіччя). Слово “антична” походить від лат. “antiquus” (“давній”). Для діячів епохи Відродження саме греко-римська культура, яку визначали цим терміном, була найдавнішою, а коли було відкрито більш давні цивілізації, термін залишився як спеціальний, що відокремлював греко-римську стародавню культуру (бо вона була сучасницею і египетської, і шумерської, і давньоєврейській) від інших культур Стародавнього Сходу. ЇЇ хронологічні рамки: ІІІ тис. до н. е. – V ст. н. е.

Ми починаємо вивчати античну культуру з Давньої Греції.

Еллінські племена протягом довгого часу заселяли балканський півострів і вели кочовий спосіб життя. Головне заняття – полювання. Коли вони осіли на півострові, який одержав назву Еллади, то почали займатися землеробством. Взагалі це сільський народ і сільська культура. Адже й Афіни, перш за все, були ринком для сіл Аттіки. Грецький народ починає активно спілкуватися з іншими народами і багато чого навчатися в них. Іх наступне завоювання – підкорення моря.

Між 2000 – 1400 рр. до н. е. грецькі племена займають Азіатське узбережжя Середземного моря та Егейські острови. У народів, що їх населяли, насамперед, у критян, вони навчилися: 1) писемності; 2) вирощувати виноградну лозу та маслинове дерево; 3) почали освоювати море.

У цей час у материковій Греції виникають міста-держави: Мікени, Тіринф, Пілос, Орхомен, Фіви, Афіни, Іолк, де і селяться ахейці – перші грецькі племена. Саме вони в 1260 р. до н. е. (коаліція ахейських племен на чолі з Агамемноном – царем Мікен) захватили й знищили Трою на узбережжі Малої Азії (ці події й описав в “Іліаді” Гомер – війна точилася 10 років).

У кінці XII – XI ст. до н. е. з півночі почали наступати племена дорійців, які знищували міста-держави. Залишається тільки Аттика з центром в Афінах. Ахейська цивілізація відступає перед дорійською і з цього часу всю територію Греції населяють вже тільки грецькі племена. Саме грецька історія починається у XI – X, IX ст. до н. е.

Грецька державність особлива: не існувало єдиної держави Греції, а була система міст-полісів. Це не тільки місто, а й землі, що його оточували. Кожний поліс мав свої звичаї, діалекти, календар, монети, богів і героїв. Часто поліси воювали між собою, як Афіни і Спарта. Але поліс народжував у людини особливі почуття, особливу свідомість. Починаючи з VI ст. до н. е. більшість полісів мала демократичну форму правління, коли охоронялися права кожного громадянина, що робило його активним учасником політичного життя. Навіть раби були громадянами, бо мали можливість стати ними за заслуги перед полісом (тобто державою). Цікавий факт: за всю історію Афін не було жодного повстання рабів.

Ця форма правління народжувала особливі грецькі почуття, що збагатили людську цивілізацію: патріотизм, почуття людської гідності, мужність вільнолюбство.

Природа Греції, де все можна було оглянути і зрозуміти, де скрізь було видно береги, а острови видно за 150 км і навіть гори були невеликі, в усьому відчувалася міра, народжувала відчуття гармонії, краси, рівноваги.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: