Умови ефективності професійного мовлення вчителя.

1. Професійне мовлення вчителя повинно відповідати вимогам культури мови. (Див. пункт №2 "Форми та комунікативні якості мовлення вчителя").

2. Професійне мовлення вчителя має бути своєрідною "словесною дією” (термін К.С. Станіславського), метою якого є здійснення інтелектуального, емоційно-вольового, морального впливу на учнів. Слова вихователя звернені до вихованців, мають нести в собі енергію його почуттів, переживань. Тому важливо орієнтувати себе у спілкуванні з учнями на цілеспрямований добір мовних і мовленнєвих засобів, на чітке визначення того, яке педагогічне завдання і надзавдання будуть розв'язуватись цими засобами.

3. Третя умова ефективності професійного мовлення вчителя - його спрямованість, зверненість до учнів. Головна мета спрямованості мовлення - побудити учнів до діалогу з учителем, залучити їх до співпраці, створити атмосферу спів роздумів, співпереживань. Педагог-майстер завжди будує своє мовлення так, щоб передбачити можливу реакцію учнів на свої слова, на тон, голос, яким вони будуть сказані. Що надає мовленню спрямованості? По-перше, наявність власного ставлення до того, про що вчитель говорить, щирість його слів. По-друге, вміння будувати свій монолог, як діалог з учнями, як пряме звернення до їхнього розуму, почуттів, переживань. Наприклад: "Давайте поміркуємо...", "Станемо на точку зору цього дослідника...", "Гадаю вас теж схвилювала ця історія, я не можу не поділитися з вами своїми враженнями...". По-третє, мовлення вчителя надає використання займенника "ми", замість займенника "я", постановка риторичних запитань, мета яких активізувати увагу, збудити зацікавленість, спонукати до роздумів; використання таких прийомів стилістичного синтаксису, як антитеза, повтор тощо.

4. Обов'язковою передумовою ефективності професійного мовлення вчителя є володіння технікою мовлення. (Див. Пункт №1 "Техніка мовлення".)

5. Усне мовлення вчителя повинно будуватися як імпровізоване. Учитель-професіонал не звертається до конспекту, коли він говорить, створюється відчуття, що вчитель вперше разом з учнями відкриває істину. Мовленню вчителя притаманні довільні зупинки, пов'язані з пошуком нових слів, перестановка слів, прискорення та уповільнення темпу, постановка перед собою запитань.

Імпровізація буває пряма, коли мовлення вчителя не підготовлене заздалегідь та умови вимагають раптової реакції вчителя на запитання учнів. У таких випадках виявляється загальна й педагогічна культура вчителя, його моральний досвід поведінки, взаємини з учнями. Непряма імпровізація мовлення вчителя, коли виступ обмірковується і готується за заздалегідь, але вміло подається вчителем, як "миттєвий". Здібність імпровізувати - це вміння зберігати для себе новизну сприйняття вже відомого і не один раз викладеного на уроках навчального матеріалу.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: