Схарактериз причини та наслідки занепаду та розробленості КР

Серед причин політ роздробленості КР можна виокремити такі: 1) економічні – подальша феодалізація сусп, розвиток натур госп, зростання боярських землеволодінь, більший прибуток починає давати володіння землею, а не воєнні експедиції; 2) геополітичні – великі розміри держави, що об'єднувала різні за рівнем розвитку племена і народи, переміщення торговельних шляхів з Дніпра та Чорного моря до Середземного моря; 3) політичні – відсутність чіткого порядку наслідування держ влади

Наслідки: Русь розпалася на 12 князівств. Тісно пов'язаними між собою залишалися князівства, що були розташовані на території сучасної У – Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, Переяславське, Галицьке та Волинське. Саме на цій території йшло формування укр народу. Закарпаття ще з середини XI ст. було загарбане Угорщиною, Причорномор'я та Приазов'я – половцями. Роздроблення політчно і військово послабило Русь, але сприяло розвитку ек. й культури в регіонах. Офіційною столицею залишався Київ, між князями йшли постійні суперечки й війни за право посісти київський престол, але центри політ життя перемістилися в нові столиці князівств. Для У таким центром став Галич. У середині XIII ст. Галицько-Волинський князь Данило Галицький захопив Київ, але невдовзі столиця впала під натиском монголів і майже вся територія Київської Русі була захоплена ними.

3. Українське національно-культурне відродження I половини ХІХ ст. Кир.-Меф. бр. Нац-культурне відродження розвивалося в кількох напрямках, серед яких слід виділити етнографічний, літературно-мовний, театрально-драматургічний, історичний. Перший етап нац укр відродження розпочався з видання фольклорних збірок. У 1798 р. побачила світ «Енеїда» І. Котляревського, з якою пов'язують початок відродження. Націе відродження базувалося на активному збиранні та публікації історичних джерел та пам'яток історичної думки, виданні журналів та альманахів, ств історичних товариств, написанні узагальнюючих праць з історії України. Велику роль у нац відродженні відіграв твір «Історія Русів». Виник політ організації, учасники яких ставили за мету не лише соціальне, а й нац визволення укр народу. Першою такою політ організацією стало Кирило-Мефодіївське товариство, засноване в січні 1846 р. у Києві. Ініціаторами ств братства і його засновниками виступили Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш. Організація була названа іменами відомих слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія. Знаком братства став перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846». Члени товариства розробили декілька програмних документів, зокрема «Книгу буття укр народу» та Статут. У цих документах було висунуто прогресивні ідеї: республіка — як основна форма політ устрою; повалення самодержавства; рівність громадян перед законом; скасування станів як чинників не рівності в сусп; ліквідація кріпосництва; нац визволення слов'янських народів; поширення освіти. Кирило-мефодіївці вважали, що творцем історії є Бог, а її рушійною силою — християнська релігія. У своїх програмних документах члени товариства ідеалізували минуле У, прикрашали історію козацтва і сусп відносин. Кирило-Мефодіївське товариство проіснувало недовго, тому розгорнути широкої діяльності не змогло. Про його діяльність царським властям доніс зрадник, і члени товариства були заарештовані і відправлені на заслання в Росію без права повернення в Україну. Найтяжче покарали Т. Г. Шевченка, якого віддали в солдати, заборонивши писати й малювати. Значення діяльності товариства в тому, що воно розробило теоретичні засади нац відродження У, висунуло демократичні, антикріпосницькі, антицаристські гасла, стало першою укр політ організацією.

Схарактеризуйте джерела вивчення історії України, їх особливості та класифікацію.1) Речові – пам’ятки матеріальної культури, археологічні знахідки; 2) Етнографічні джерела – пам’ятники в яких знаходемо дані про характер особливості побуту, культури, звичаї того чи іншого народу. 3) Лінгвістичні– дані з історії розвитку мови; 4) Писемні (самі достовірні). Писемні джерела поділ. на актові(грамоти, накази, протоколи); оповідні (літописи, спогади, щоденники, літературні твори); 5) Усні джерела народні пісні, думи, казки, балади, легенди. 6) Аудіо, фото, відео джерела.

5. Проаналізуйте особливості політичного становища Українських земель у складі ВКЛ. На початку 13 ст. утворилася Литовська держава ВКЛ, яка почала активно переважно мирними засобами приєднувати до себе руські землі. Особливості статусу руських земель у складі ВКЛ: 1) Приєднання відбувалося переважно мирним шляхом. Через бажання русичів позбавитися монголо-татарського ярма. 2) Система управління залишалася старою незмінною, руські князі сплачували данину та надавали лит князю збройну допомогу. 3) Руська мова стала державною; 4) Православна віра зберігала панівне становище; 5) Збереглося руське законодавство «Руська правда»; 6) Литовці охоче вступали в династичні шлюби з русичами. 7) Панувала укр. культура.

6. Розкрийте місце і роль гетьмана Івана Мазепи в українському національно-визвольному русі. Іван Мазепа – будівничий української культури. Найдовше з усіх гетьманів – з 1687 по 1710 р. – тримав гетьманську булаву Іван Мазепа. З початком його гетьманування закінчується страшний період Руїни. За Мазепи внутрішнє життя У стабілізувалося. В цей час в Україні зростає шляхетське землеволодіння, офіційно вводиться панщина. У 1687 році 25 липня на річці Коломак Гетьманом України було обрано Івана Мазепу, який підписав з Москвою коломацькі статті. Зміст: 1) Гетьман не має право знімати з посад ген старшину; 2) Козацький реєстр 30 тис.; 3)Козацька старшина зобов’язана наглядати за гетьманом і доносити на нього; 4) Заборона підтримувати дипломатичні відносини; 5) Українським купцям заборонялося торгувати в московській державі і підтримувати торгівлю з кримським ханством; 6) Рекомендувалося заохочувати російсько – українські шлюби. Внутрішня політика: 1) Орієнтувався на інтереси козацької старшини, якій вдавав землю, закріпачував селян; 2) Упорядкував збір податків;

Культурно – просвітницька діяльність: 1) Розбудував Батурин як європ столицю; 2) Реставрував 20 та побудував 12 храмів та соборів. 3) Він домігся наданню статусу академії Києво-Могилянському колегіуму, де навчалося 4000 студентів. 4) Видав на власні кошти на арабській мові євангліє, а церкві гроба господнього, в Єрусалимі подарував золоту чашу з дарчим написом. 5) Кожен рік кілька тисяч юнаків навчалися в кращих європ унів.; 6) Обдаровував цінними речами укр.. церкви і монастирі, сприяв розвитку укр.. культури, зокрема літератури.

7. Розкрийте процес формування та розвиток первісно-общинного ладу на території сучасної України. Трипільска культура, її особливості та місце в світовій історії. Найдавнішу історію У можна поділити умовно на 2 доби: кам’яна доба і доба металу. Найпершим і найбільшим періодом історії У є палеоліт (стародавній кам’яний вік). Він поділяється на стадії: ранній (близько 1 млн. років тому назад), середній (150-35 тис. років тому), пізній (35 тис. років тому – 15). Середньокамяна доба (мезоліт) – 15 -11 тис. років тому. Неоліт (10-5 тис. років тому). Людина приручає перших домашніх тварин. В цей час виникає племінний лад, основою якого був матріархат. Перехідною епохою від епохи каменю до епохи бронзи став міднокамяний вік. В цей час виникає трипільська культура. Після енеоліту наступив період бронзи (від 2-1 тис. до н.е.) – перехід від матріархату до патріархату. Приблизно з рубежу 2 і 1 тис. до н.е. починається ранньо залізна доба. В цей час активізується землеробство, військова справа, ремесло, торгівля. Трипільска культура проіснувала 2 тисячоліття (4-3 тис. до н.е.) і була поширена від Верхньої Наддніпрянщини і Південної Волині до Середньої Наддніпрянщини і Надчорноморя. Житла були наземні, мазались глиною. Всередині були піч, лежанка. Основними заняттями трипільців було землеробство (вирощували пшеницю, ячмінь, проссо). Трипільскі племена розводили худобу, свиней, овець, кіз, коней. Ремеслами трипільців було ткацтво, прядіння, кушнірство.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: