Характерні ознаки слідчих (розшукових) дій.

Для встановлення значення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів у досудовому розслідуванні вважаємо за необхідне визначити їх характерні ознаки, завдання та цілі, яких може бути досягнуто в результаті їх проведення. До характерних ознак оперативно-розшукових заходів, на нашу думку, слід віднести наступні.

1. Недостатній обсяг вихідних даних. Це одна з визначальних ознак оперативно-розшукової діяльності (в тому числі тієї, що здійснюється в інтересах кримінального судочинства). Працівник оперативного підрозділу здійснює пошук нової інформації, маючи, як правило, невеликий обсяг даних, на які він може спиратися, і не маючи сформованої концепції остаточного результату, який він отримає.

2. Спрямованість на отримання ключової інформації безпосередньо в ході здійснення оперативно-розшукових заходів, а не до початку їх здійснення. Як назначає Є. Захаров, «... те, що хочуть з’ясувати на етапі, коли подається заява до суду про надання дозволу на негласне стеження, часто неможливо конкретизувати» [2].

3. Розвідувально-пошуковий характер, активність і наступальність. Як зазначає A.A. Квачевський, «діяльність із дізнання... вимагає поспішності, швидкості... вона завжди має бути таємною...» [3]. Дана ознака передбачає, в тому числі, нижчі вимоги до підстав проведення оперативно-розшукових заходів, порівняно із слідчими діями.

4. Велике значення інтуїтивної складової. Такої позиції дотримується О.М. Джужа, який наголошує на значенні інтуїтивної складової в оперативно - розшуковій діяльності: «В пізнавальній діяльності ОРД велике значення має інтуїція... Як зазначає М.Є. Шумило, вирішення будь-якої пізнавальної проблеми починається із здогадку, початкового припущення, яке ще недостатньо обґрунтоване. Здогаду... передує інтуїція» [4].

5. Нижчий, порівняно із слідчими діями, рівень формалізованості порядку здійснення заходів. На думку О.М. Джужі, «специфіка засобів пізнання в ОРД полягає в тому, що більшості з них притаманна конспіративність, конфіденційність і відсутність жорстких форм регламентування... П.І. Попов зазначав, що «чим менше обрядності, чим більше простоти, тим швидше ці дії досягають своєї мети» [5].

6. Особливий статус інформації, яка є результатом здійснення оперативно-розшукових заходів. Як зазначають Ю.М. Грошевий та О.В. Капліна, при використанні результатів оперативно-розшукових заходів як доказів у кримінальній справі вони мають відповідати вимогам, які ставляться до всіх видів доказів: «... мають бути достовірними (такими, що можуть бути перевірені та потенційно спростовними), допустимими та належними» [6]. Таким чином, відомості, здобуті в ході здійснення оперативно-розшукової діяльності, можуть набути статусу доказів у кримінальній справі лише в тому разі, якщо вони відповідають певним вимогам (тобто необхідна перевірка їх відповідності таким вимогам). А інакше вони можуть використовуватися лише як орієнтовна інформація.

7. Основною сферою застосування результатів оперативно-розшукових заходів, що здійснюються в інтересах кримінального судочинства, є використання їх для обґрунтування прийняття рішень у ході проведення розслідування та в якості підстав для проведення процесуальних (зокрема, слідчих) дій. Так, О.М. Джужа зазначає, що оперативні докази, отримані в ході здійснення оперативно-розшукових заходів, використовуються для обґрунтування рішень в оперативно-розшуковій справі відповідно до встановлених законом та відомчими нормативними актами порядку й форми [7]. Тому першим і безпосереднім призначенням результатів оперативно-розшукових заходів у кримінальному процесі є обґрунтування рішень, що приймаються в ході здійснення розслідування.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: