Загальна характеристика шифраторів

Функціональний вузол комп'ютера, призначений для перетворення вхідної m -розрядного унітарного коду у вихідний n -розрядний двійковий позиційний код, називається шифратором. Двійкові шифратори виконують функцію, зворотну функції дешифратора.

При активізації однієї з вхідних ліній дешифратора на його виходах формується код, що відображає номер активного входу. Повний двійковий шифратор має т = 2ⁿ входів і n виходів. Умовні графічні позначення шифраторів на схемах показані на рис. 3.4.

Рис. 3.4. Умовні графічні позначення шифратора: а – на функціональних схемах; б – на принципових схемах

Функція шифратора позначається літерами CD (coder). Входи шифратора нумеруються послідовними десятковими цифрами 0, 1,..., m–1, а мітки виходів відображають ваги вихідних двійкових змінних 1..., 2n–1.

Шифратори використовуються для таких операцій: перетворення унітарного вхідного коду у вихідний двійковий позиційний код; введення десяткових даних з клавіатури; показання старшої одиниці в слові; передачі інформації між різними пристроями при обмеженому числі ліній зв'язку.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: