Культура як специфічна соціальна реальність.

Культура – це спосіб організації розитку людської життєдіяльності у вигляді матеріальних та духовних цінностей. Джерелом і найвищою цінністю культури є сама людина. культура заснована на дільності людей. Через культуру і завдяки їй проходить обєднання природного і соціального, основою цбого обєднання є людина як суб’єкт дільності, пізнання та спілкування. Культура є результатом об’єктивізації, матеріалізації прагнень, цілей та інтересів людини. Сутність інформаційно-семіотичної концепції культури – культуру розуміють як сферу інформаційного абезпечення функціонування фупільства. Культура має функції: 1. Соціалізуючи – організація процесу соціалізації особи (засвоєння людиною соціальної ролі, навичок тощо) 2. комунікативна – організовує взаємодію між людьми, соціальними групами і суспільством. 3. ф. диференціації та інтеграції суспільства – об’єднуючи людей у межах однієї культури, вона роз’єднує людей по приналежності до різних культур.4. Ігрова – в її межах проходить певна творча діяльність людей, в основі якої лежить розважальний та змагальний момент. 5. Знаково-комунікативна - \усі явища культури є знаками, що несуть символічне значення. Отже, культура не існує поза людиною. Є світова та національна культура (визначення).

також матеріальну та духовну культуру. Матеріальна охоплює дуже велике число предметів, серед яких, власне, проходить усе життя як кожної окремої людини, так і суспільства загалом. Духовна культура містить результати духовної діяльності людства – науку, філософію, мистецтво, мораль. Політику, право, освіту, релігію тощо. Духовна культура – важливий чинник суспільного прогресу З поннятям культура пов'язаний процес надбання знань, завоєння людиною певної системи цінностей, відпрацювання певної лінії поведінки. Все це може здійснюватися лише в суспільстві. Визначається певна типологія культур. Так, зокрема, виділяють національну (українську, російську, французьку) культуру; регіональну (слов'янську, американську, африканську) культуру; культуру певних соціальних суб'єктів. Виділяють також певні культурні епохи: антична культура, культура середньовіччя, культура епохи Відродження; певні форми культури: політична, соціальна, правова, економічна, екологічна, етнічна, фізична, моральна і т.д. В літературі називають також такі специфічні культурні пласти й культурні підрозділи, як масова, елітарна, молодіжна культура та ін., а також офіційна культура.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: