ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Активне виборче право __________________________________ 1 страницаПлан 1. Політика як суспільно-історичне явище. 2. Становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни.
Рекомендовані джерела: Основні: 1, 2, 3, 4, 5, 7. Додаткові: 13, 14, 19, 20, 22. Інтернет-ресурси: 29, 30, 31, 32, 33.
Міні-лексикон: влада, держава, політика, політична сфера суспільства, політологія.
1. Політика як суспільно-історичне явище
Термін «політика» ввів у науковий обіг видатний мислитель античності Аристотель. Слово «політика» походить від давньогрецького слова «polis»(місто-держава) та його похідних: «politike» (мистецтво управляти державою), «politica» (державний діяч).
Різноманітні трактування політики – концептуальні підходи - можна охарактеризувати наступним чином:
Політична сфера діяльності суспільства – одна з сфер поряд з господарсько-економічною, соціальною, духовною, пов’язана з відносинами щодо встановлення, організації, змін влади у суспільстві та державі, це принципи, норми, напрями діяльності для здійснення державної і в цілому суспільної влади.
ПОЛІТИКА – організаційна, регулятивна і контрольна сфера суспільства, в межах якої здійснюється соціальна діяльність, спрямована головним чином на досягнення, утримання й реалізацію влади індивідами й соціальними групами задля здійснення власних запитів і потреб
Суб’єкти політики: – Індивіди (як пересічні, так і лідери). – Соціальні групи (етнічні, класи, політичні еліти, народи тощо). – Політичні інститути (органи державної влади, політичні партії, громадсько-політичні інститути і рухи). – Неполітичні інститути (групи інтересів).
Політика має свої властивості:
– Верховенство обумовлено обов’язковістю прийнятих законів, наказів тощо. – Інклюзивність означає здатність «проникати» в усі сфери суспільного життя. – Співучасть передбачає кооперацію, співпрацю, а директивність – виконання рішень суб’єктів політики. – Функціональність – здатність служити суспільству, організувати його життя.
2. Становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни Шлях становлення політології як науки і навчальної дисципліни:
Політологія як наука має свій об’єкт і предмет.
Політологія – наука про політику, про політичне управління суспільством. Її об’єктом є політична сфера життя суспільства, а предметом – закономірності боротьби і функціонування політичної влади.
Висновки ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________
1. Розкрийте зміст поняття «політика» і проаналізуйте походження самого слова (етимологію поняття). 2. В чому полягає сутність субстанціонального підходу до визначення політики і хто є засновником цієї концепції? 3. В чому полягає сутність соціологічного підходу до визначення політики і хто є засновниками цієї концепції? 4. Охарактеризуйте сутність інституційного підходу до визначення політики. Хто є засновниками цієї концепції? 5. Охарактеризуйте сутність телеологічного підходу до визначення політики. Хто є засновниками цієї концепції? 6. Розкрийте зміст натуралістичного підходу до визначення політики. Назвіть засновників цієї концепції. 7. Розкрийте зміст конфліктно-консенсусного підходу до визначення політики. Назвіть засновників цього підходу. 8. Охарактеризуйте політику як соціальне явище. 9. Назвіть основні структурні елементи політики. 10. Надайте характеристику основним універсальним властивостям політики. 11. Що слід розуміти під суб’єктом і об’єктом політики? 12. Проаналізуйте основні етапи становлення політичної науки. 13. Що виступає об’єктом і що предметом політології як науки? 14. Які можна виділити закономірності політичної сфери? 15. Коли остаточно сформувалась політологія як самостійна наукова і як навчальна дисципліна?
ТЕМА 2. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ План лекції
Середньовіччя.
Рекомендовані джерела: Основні: 1, 2, 4, 5, 7, 9, 11, 12. Додаткові: 16, 19, 21, 27, 28. Інтернет-ресурси: 29, 30, 31, 32, 33.
Міні-лексикон: політична думка, монархія, тиранія, аристократія, олігархія, демократія, охлократія, теорія суспільного договору, теорія поділу влад, лібералізм, соціалізм, консерватизм, політична наука, політологічна школа.
1. Суспільно-політичні уявлення давнього світу і Середньовіччя
Видатні політичні мислителі давнього світу і середньовіччя:
Конфуцій (Кунцзи). Давньокитайський мислитель.Головний твір «Лунь юй ». Основні ідеї: _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Платон. Давньогрецький мислитель. Основні твори «Держава», «Політик», «Закони». Основні ідеї: _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Арістотель. Давньогрецький філософ, один з «отців політології». Основні твори «Політика», «Афінська політія». Основні ідеї:_____________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Нікколо Макіавеллі. Італійський політичний мислитель. Фундатор політичної теорії Нового часу. Головні праці «Державець», «Історія Флоренції». Основні ідеї: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
В цілому політичній думці давнього світу і середньовіччя були притаманні такі риси та ідеї:
§ Ідеалізм; пошук ідеальної форми державного правлінні, образу ідеального правителя.
§ Акцентуація на правильних і неправильних формах державного правління. До правильних відносили монархію і аристократію, до неправильних – олігархію і демократію.
§ Формулювання правил політичного мистецтва: завоювання і утримання влади, управління державою.
§ Увага до правил і законів, які мають регулювати життя держави і суспільства.
§ Були сформовані перші категоріальні поняття і дефініції політологічного змісту – «політика» та ін.
2. Політична думка Нового часу
Томас Гоббс. Видатний англійський філософ. Основний твір «Левіафан». Основні ідеї: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Джон Локк. Видатний англійський філософ, засновник лібералізму та ідей Просвітництва. Основні праці – «Два трактати про правління». Основні ідеї: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Шарль Луї Монтеск’є. Видатний французький філософ, один із фундаторів французького Просвітництва. Основні твори «Про дух законів», «Перські листи». Основні ідеї: _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Жан Жак Руссо. Французький мислитель-енциклопедист, письменник. Основні твори «Про суспільний договір, або Принципи державного (публічного права», «Міркування про походження і основи нерівності між людьми». Основні ідеї: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Основні ідеї ______________________________________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Карл Маркс. Німецький мислитель, економіст, засновник марксизму. Основні твори «Капітал», у співавторстві з Ф.Енгельсом «Маніфест Комуністичної партії». Основні ідеї:_____________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Макс Вебер. Німецький соціолог, філософ, економіст. Основні твори «Протестантська етика та дух капіталізму», «Господарство і суспільство». Основні ідеї: _____________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Політичну думку Нового часу можна охарактеризувати наступним чином:
o Відбулась раціоналізація політичних знань і формування їх в окрему галузь науки. o Сформувались основні суспільно-політичні доктрини, такі як лібералізм, соціалізм, консерватизм. o Серед основних політичних ідей Нового часу: договірна теорія походження держави; обґрунтування розподілу державної влади на три гілки; ідея народного суверенітету; ідея легітимності політичної влади. o Було сформовано конституціоналізм як доктринальне поняття. o Відбулось зародження наукових політологічних шкіл. o Політологія остаточно стала академічною наукою і навчальною дисципліною.
Політична думка новітнього часу характеризується великим діапазоном напрямків, наукових шкіл і політичних позицій, які в значній мірі по новому вирішують старі питання про те, що таке політика, влада, демократія, держава тощо. Еволюція сучасної зарубіжної політичної думки відображена в схемі:
Еволюція сучасної зарубіжної політичної думки
Серед найбільш вагомих політологічних теорій 20 – початку 21 століття слід назвати: теорію політичної системи суспільства (Д.Істон, Г.Алмонд); теорію політичної культури (С.Верба, Г.Алмонд); теорію демократії; теорію тоталітаризму; сучасні теорії еліт; теорію модернізації (С.Ліпсет,Г.Алмонд); геополітичну концепцію (Ф.Ратцель, Р.Челлен); концепції постіндустріального, інформаційного суспільства; концепцію глобалізму (Д.Медоуз, А.Печчеі, Е.Ласло) та ін. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|