ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Конституційний статус народного депутата України і правові гарантії його діяльності.Народним депутатом може бути громадянин України, що на день виборів досяг 21 року, має право голосу та проживає в Україні протягом останніх 5 років. Встановлення вікового цензу для депутатів (не молодший за 21 рік) зумовлене необхідністю набуття ними певного життєвого досвіду, потрібного при вирішенні складних державних питань під час роботи у вищому представницькому органі держави. Ценз неперервного п´ятирічного проживання на території України передбачає наявність більш глибокого розуміння й усвідомлення депутатом економічних, політичних, соціальних проблем державного та суспільного розвитку України і, відповідно, більш компетентного виконання своїх обов´язків. Не може бути депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена та не знята. Підстави, строки й порядок погашення та зняття судимості визначаються Кримінальним кодексом України (статті 89, 90, 91 КК України). Народний депутат України здійснює свої повноваження на постійній основі. Це означає, що для обраного народного депутата робота в парламенті є основною та постійною на весь період його повноважень. Депутат не може мати іншого представницького мандату, перебувати на державній службі, займатися будь-якою іншою діяльністю за сумісництвом з отриманням винагороди, крім викладацької, наукової, літературної, художньої та мистецької діяльності у вільний від роботи час. Перед вступом на посаду народні депутати складають перед Верховною Радою України присягу. Її текст закріплений у ст. 79 Конституції України. Відмова скласти присягу спричиняє втрату депутатського мандату. Конституція України закріплює гарантії, покликані забезпечити сприятливі умови для виконання депутатами своїх повноважень, а також захистити їх від репресій. Однією з таких гарантій є депутатська недоторканність. Народні депутати не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності чи заарештовані без згоди Верховної Ради України. Вони також не несуть відповідальності за виступи в парламенті чи його комітетах, за результати голосування з того або того питання тощо. Однак народні депутати несуть юридичну відповідальність за образу чи наклеп. Ця норма покликана запобігти зловживанню народними депутатами своїм статусом, дисциплінувати їх. Обсяг повноважень народних депутатів України визначається Конституцією України та законодавством. Ці повноваження починаються з моменту складання депутатом присяги та припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України відповідного скликання. Та Конституція України (ст. 81) передбачає й можливість дострокового припинення депутатських повноважень у разі: - їх складання за особистою заявою депутата (рішення про це приймається Верховною Радою України); - набрання законної сили обвинувальним вироком щодо депутата (з дня набрання законної сили рішенням суду); - визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім (з дня набрання законної сили рішенням суду); - припинення громадянства депутата чи його від´їзду на постійне місце проживання за межі України (рішення про це приймається Верховною Радою України); - невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності (судом, за поданням Голови Верховної Ради України чи за ініціативою не менше ніж 25 народних депутатів України); - смерті депутата (з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть). Народний депутат України зобов´язаний брати участь у засіданнях Верховної Ради України, її органів, у контролі за виконанням законів та інших актів. Він має право ухвального голосу в питаннях, які розглядаються Верховною Радою України та її органами. Народний депутат України має право обирати та бути обраним до органів Верховної Ради України, пропонувати питання для розгляду, висловлювати власну думку. Він має право законодавчої ініціативи, може вносити пропозиції та поправки до проектів законів, звертатись із запитаннями, брати участь у дебатах, порушувати питання про перевірку діяльності підприємств, установ, організацій. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звертатись із запитом до органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. Керівники органів державної влади й органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій зобов´язані повідомляти народного депутата про результати розгляду його запиту в десятиденний термін. Основними формами діяльності народного депутата є його участь у роботі парламенту, його комітетів і комісій, серед населення. Він має право брати участь у розгляді в органах влади будь-яких питань, які стосуються інтересів громадян і організацій, вимагати припинення порушень закону, проводити збори виборців, одержувати необхідну інформацію. Після закінчення повноважень народному депутатові надається попередня робота, а в разі неможливості цього - він зараховується до резерву кадрів державної служби. Систему гарантій депутатської діяльності складають заходи щодо забезпечення успішного здійснення депутатами своїх повноважень. 1. Юридичні гарантії: – Непорушність повноважень народного депутата України. Ніхто не має права обмежувати повноваження народного депутата України, за винятками, передбаченими Конституцією, Законом «Про статус народного депутата України» та іншими законами України. При запровадженні надзвичайного чи військового стану повноваження народного депутата України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені. – Недоторканність народного депутата (депутатський імунітет). Депутат не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий або заарештований без згоди Верховної Ради України; заборонені догляд, обшук, затримання, порушення таємниці кореспонденції, прослуховування телефонних переговорів або застосування інших заходів, що обмежують свободу народних депутатів. Депутатський імунітет передбачений конституційним законодавством багатьох країн світу, однак на всеукраїнському референдумі, проведеному 16 квітня 2000 року, переважна більшість громадян України висловились за скасування цієї гарантії депутатської діяльності. Кримінальна справа відносно народного депутата може бути порушена тільки Генеральним прокурором України. Для одержання згоди Верховної Ради на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності або арешт Генеральний прокурор вносить у парламент подання щодо пред’явлення обвинувачення або надання санкції на арешт. Верховна Рада України розглядає подання не пізніш як у місячний термін, приймає рішення 2/3 голосів депутатів і в 3-денний термін повідомляє Генерального прокурора. Народний депутат на строк виконання своїх повноважень звільняється від призову на військову або альтернативну службу, а також від призову на навчальні та спеціальні збори. 2. Організаційні гарантії: Для роботи з виборцями народному депутату Верховною Радою України встановлюються щомісячно відповідні дні у визначеному порядку. Народний депутат на строк виконання депутатських повноважень забезпечується окремим технічно обладнаним службовим кабінетом у приміщеннях Верховної Ради України з розташуванням у ньому постійного робочого місця його помічника-консультанта. Службовий кабінет народного депутата має бути обладнаний персональним комп’ютером з підключенням його до інформаційних мереж та наданням адреси електронної пошти. Управління державної охорони України разом з органами СБУ та МВС забезпечує безпеку народному депутату при виконанні ним депутатських повноважень, а також за місцем його проживання та членів його сім’ї. У межах виконання депутатських повноважень народний депутат має право безперешкодно і безкоштовно скористатись урядовим та іншими видами зв’язку, якіє у наявності в органів державної влади та органів місцевого самоврядування чи підприємства, установи та організації. За вимогою народного депутата державні органи і посадові особи зобов’язані забезпечити його консультаціями фахівців з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю. Апарат Верховної Ради, виконкоми місцевих рад, посадові особи державних підприємств, організацій, наукових, юридичних установ, правоохоронних органів зобов’язані забезпечити народному депутату безкоштовну допомогу з правових питань, що виникають у його депутатській діяльності. Народний депутат може мати до 15 помічників-консультантів. 3. Інформаційні гарантії: Апарат Верховної Ради України зобов’язаний забезпечити народного депутата актами Верховної Ради України, а на вимогу народного депутата також актами Президента України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Конституційного Суду України, Верховного Суду України, офіційними матеріалами Рахункової палати і Центральної виборчої комісії. Органи влади Автономної Республіки Крим, органи державної влади та органи місцевого самоврядування при зверненні народного депутата зобов’язані надати йому офіційні матеріали щодо своєї діяльності. На вимогу народного депутата посадові особи органів публічної влади, державних підприємств, установ та організацій зобов’язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської діяльності і надати невідкладно, а за відсутності такої можливості – не пізніш як у 5-денний строк, необхідні інформацію і документацію. Народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності. Народний депутат має право безкоштовно виступати з питань його депутатської діяльності не рідше одного разу в місяць у друкованих засобах масової інформації, на радіо (до 10 хвилин в місяць) та телебаченні (до 20 хвилин в місяць), засновником яких виступають органи державної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету. Редакції газет, засновниками яких виступають органи державної влади, зобов’язані публікувати подані народним депутатом матеріали не рідше одного разу на місяць обсягом до 1/16 загальної газетної площі. Друковані та аудіовізуальні засоби масової інформації, засновником яких виступають органи публічної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, зобов’язані безкоштовно давати оголошення про зустріч виборців з народним депутатом і забезпечують висвітлення таких зустрічей, а також надають народному депутату не менше 15 хвилин ефірного часу на місяць для звіту перед виборцями. 4. Соціально-економічні гарантії: Народному депутату встановлюється Верховною Радою України щомісячний посадовий оклад. Народний депутат в питаннях матеріального і соціально-побутового забезпечення прирівнюється до членів Кабінету міністрів України. Життя і здоров’я народного депутата підлягають обов’язковому державному страхуванню за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України на суму 10-річного грошового утримання народного депутата. – На період виконання депутатських повноважень народному депутату надається службове житлове приміщення для спільного проживання з членами сім’ї згідно з Положенням про порядок надання народним депутатам України службових жилих приміщень і користування ними, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 11 липня 1995 р. При цьому право на житлову площу за місцем їхнього постійного проживання за ними зберігається. Службові жилі приміщення, як правило, надаються народним депутатам України, які постійно проживають за межами м. Києва. Однак вони можуть надаватися і тим народним депутатам України, які проживають у м. Києві, але потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов. Будинки, в яких розміщені службові жилі приміщення, призначені для заселення народними депутатами України і членами їх сімей, знаходяться на балансі Управління справами Верховної Ради України. Службове жиле приміщення має бути розташоване поблизу будинків Верховної Ради України і благоустроєне стосовно до умов м. Києва, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам, обладнане меблями, побутовою технікою тощо. Наймач службового жилого приміщення і члени його сім’ї користуються цим приміщенням безкоштовно. Народним депутатам України і членам їх сімей службові жилі приміщення надаються у межах норм жилої площі, встановлених законодавством України, з наданням додаткової службової жилої площі у вигляді окремої кімнати для організації робочого кабінету. Народний депутат України поблизу службового жилого приміщення, яким він користується, у разі потреби забезпечується місцем для стоянки автомобіля. За бажанням народного депутата замість службового житла йому може бути надана одноразова грошова компенсація для створення належних житлових умов. Народний депутат безкоштовно забезпечується медичним обслуговуванням та путівками для санаторно-курортного лікування. На всій території України народні депутати користуються правом безкоштовного проїзду залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом. – Місцеві держадміністрації, виконкоми місцевих рад повинні надавати народному депутату у виборчому окрузі окремі службові приміщення, обладнані необхідною технікою, а також автотранспорт для потреб, пов’язаних із його депутатською діяльністю. – В усіх населених пунктах депутат має право позачергового одержання місця в готелі. 5. Трудові гарантії: – Після закінчення терміну повноважень народного депутата він повертається на попереднє місце роботи, а якщо це неможливо (наприклад, у випадку ліквідації підприємства), він зараховується до резерву кадрів державної служби, у системі якої він працював. – Верховна Рада України забезпечує колишньому народному депутату безпосередньо після закінчення строку його повноважень, на період його працевлаштування, виплату матеріальної допомоги у розмірі заробітної плати з урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, але не більше одного року, а в разі навчання чи перекваліфікації – не більше 2 років після закінчення строку повноважень народного депутата. – У випадку неможливості працевлаштування після зазначеного строку за народним депутатом зберігається виплата матеріальної допомоги у розмірі 50% зарплати з урахуванням всіх доплат і надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, до досягнення ним пенсійного віку за наявності трудового стажу більше 25 років для чоловіків і 20 років – для жінок. Народний депутат, який є військовослужбовцем, атестованим працівником органів МВС України, СБУ, органів і установ виконання покарань, інших правоохоронних органів, на строк виконання депутатських повноважень прикомандировується до Верховної Ради України із залишенням на строк виконання депутатських повноважень на службі в зазначених органах і установах. Час роботи народного депутата у Верховній Раді України зараховується до стажу державної служби, а також до його загального і безперервного трудового стажу, стажу роботи за спеціальністю. Час роботи у Верховній Раді України поширюється на строки присвоєння військових та спеціальних звань. При досягненні народним депутатом під час строку його депутатських повноважень віку або вислуги років, встановлених законом про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, він має право на пенсію, що обчислюється виходячи із заробітку працюючого народного депутата. При досягненні встановленого законом пенсійного віку за наявності трудового стажу для чоловіків – не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років, а також у разі визнання інвалідом І або ІІ групи народному депутату призначається пенсія в розмірі 80% місячної заробітної плати нині працюючого народного депутата з урахуванням усіх доплат та надбавок до посадового окладу. Народним депутатам надається щорічна оплачувана відпустка у міжсесійний період тривалістю 45 днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі двох місячних зарплат. Дружина (чоловік) народного депутата діючого скликання, у разі її (його) переїзду на проживання до м.Києва, за її (його) бажанням звільняється із свого місця роботи і повертається на нього у порядку переведення, а державна служба зайнятості першочергово пропонує їм рівноцінну роботу (службу). . Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|