Особливості правового статусу судді Конституційного Суду України.

Статус судді Конституційного Суду України включає в себе його права і обов’язки, а також гарантії діяльності щодо здійснення конституційної юрисдикції. Статус судді Конституційного Суду України визначається Конституцією України, Законом “Про Конституційний Суд України” та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Особа, що призначена на посаду судді Конституційного Суду України Президентом України, Верховною Радою України чи з’їздом суддів України, набуває статусу судді Конституційного Суду України зі вступом на посаду судді, тобто з дня складення присяги. Відповідно до статті 17 Закону, суддя Конституційного Суду України складає присягу на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента України, а також Прем’єр-міністра України, Голови Верховного Суду України або осіб, які виконують їх повноваження.

Правовий статус судді Конституційного Суду є похідним від правового статусу судді загалом як представника судової влади. Так, відповідно до статті 149 Конституції України, на суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності та недоторканності, підстави щодо звільнення з посади, передбачені статтею 126 Конституції, та вимоги щодо несумісності, визначені в частині другій статті 127 Конституції.

Разом з цим статус судді Конституційного Суду України має свої особливості, які випливають з юридичної природи Конституційного Суду як єдиного органу конституційної юрисдикції в державі.

З точки зору нормативного регулювання статус судді Конституційного Суду поділяють на конституційно-правовий і такий, що закріплений в законах і підзаконних правових актах. Крім цього, розрізняють статус діючого судді, судді, який перебуває у відставці, а також статус судді, повноваження якого призупинені.

Правовий статус членів конституційних судів забезпечується відповідною системою гарантій. Вона складається з багатьох чинників, але принципове значення має фактор стабільності, жорсткості, чіткої визначеності і обмеженості джерел (форм) права, що регулюють зміст статусу конституційного суду. Важливо також, щоб самі органи конституційного контролю були причетними до процедури перегляду чи доповнення діючих норм про конституційний суд і статус його членів. Наприклад, у Німеччині, Франції зміна законодавства про Конституційний Суд (у Франції – Конституційну Раду) відбувається за безпосередньої участі органу конституційної юстиції у формі висловлення згоди чи ініціювання зміни відповідного закону. На жаль, така практика ще не отримала свого закріплення у законодавстві України.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: