Причини надання умовно-позитивного аудиторського висновку

Деякі операції оформлені з порушенням встановленого порядку. Однак вказані моменти мають обмежений вплив на стан справ у ціло­му і не викривляють дійсний фінансовий етан. Аудитор вважає мож­ливим підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інфор­мація свідчить про відповідність здійснюваної господарської діяль­ності чинному законодавству. Фінансова звітність складена на підставі достовірних (справжніх) фінансових даних і в цілому достовір­но відображає фактичний фінансовий стан.

Умовно-позитивний висновок слід висловити тоді, коли аудитор дійде висновку про неможливість висловлення безумовно-позитивного висновку, але вплив будь-якої незгоди з управлінським персоналом чи обмеження обсягу настільки суттєві та всеохопні, щоб надати негативний або відмовитись від надання висновку.

Б4

1. Функції бухгалтерського обліку

Облік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Функції: Інформаційна, оціночна, контрольна, аналітична.

Інформаційна - в межах якої здійснюється забезпечення обліковою інформацією користувачів для прийняття управлінських рішень.

Оціночна - в межах якої з’являється можливість за даними обліку надати оцінку роботи виконавців.

Контрольна - в межах якої забезпечується можливість проведення контролю за ефективністю прийнятих управлінських рішень.

Аналітична - в межах якої з’являється можливість проведення екон. аналізу діяльності суб’єкта господарювання.

Вимоги до виконання функцій: порівняння конкретних показників бізнес - плану та обліку, точність й об'єктивність, ясність й доступність, своєчасність, економічність.

2. Аудиторський висновок: поняття та види

Аудиторський висновок – це офіційний документ, засвідчений підписом аудитора та печаткою, який містить чітке письмове висловлення думки аудитора про фінансові звіти в цілому, тобто стосовно їх достовірності, повноти та відповідності чинному законодавству.

Види аудиторського висновку:

1. Безумовно позитивний висновок - надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад активів і пасивів, господарська діяльність здійснюється відповідно до чинного законодавства, фінансова звітність складена на підставі справжніх даних обліку і достовірно відображає фінансовий стан.

2. Умовно-позитивний висновок – інформація, яку аудитор вважає можливою підтвердити, що за винятком згаданих обмежень свідчить про відповідність господарської діяльності чинному законодавству.

3. Негативний висновок. Аудитом встановлені порушення. Допущені порушення викривляють реальний стан справ у цілому і не дають достовірного уявлення про дійсний фінансовий стан.

4. Відмова від надання висновку. У зв'язку з відсутністю достатніх аудиторських свідчень аудитор не може видати об'єктивний аудиторський висновок.

Б 5

1. Субєкти регулювання та нормативно-правове забезпечення ведення БО в Україні

В Україні правові основи регулювання, організації та ведення бухгалтерського обліку встановлює Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Для ведення обліку Міністерство фінансів України затвердило План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцію про його використання.

Положення (стандартів) бухгалтерського обліку – це нормативно-правові акти, що регулюють ведення обліку окремих його об’єктів, зокрема: основних засобів, запасів, нематеріальних активів, витрат, доходів, зобов’язань, дебіторської заборгованості, фінансових інвестицій тощо.

Меморандумом державних та недержавних установ визначено основні напрями розвитку бухгалтерського обліку в Україні, застосування й удосконалення положень (стандартів) бухгалтерського обліку та розкриття інформації у фінансовій звітності підприємств та організацій. У цьому меморандумі пропонується застосовувати основні принципи міжнародних стандартів фінансової звітності на всіх підприємствах.

2. Аудиторський звіт: поняття та зміст

Аудиторський звіт — звіт, який готується аудитором за результатом перевірки фінансової звітності клієнта. Аудиторський звіт повинен мати

Загальна частина - Аналітична частина, в якій дається чіткий перелік ділянок діяльності клієнта, перевірених суцільним і вибірковим методом, описуються результати перевірки стану обліку

Підсумкова частина, яка, по суті, містить думку аудитора про перевірену фінансову звітність

Зміст цього документа залежить від конкретних обставин і результатів дослідження господарських операцій, його форма у зв'язку з цим може бути довільною, він не є офіційним аудиторським документом, а призначений виключно для клієнта і може бути оприлюднений тільки з його дозволу. Залежно від мети складання аудиторський висновок може мати кілька призначень.

Б 6

1. предмет та об’єкт бухгалтерського обліку

Облік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Предмет Б.О – це інформація про ресурси, що забезпечують діяльність пов’язану з виробництвом, обміном і споживанням матеріальних і нематеріальних благ, що мають вартісний вимір. Об’єкти Б.О:

Активи – ресурси, контрольовані підприємством, у результаті минулих подій, використання яких приведе до одержання екон вигоди у майбутньому.

Дебіт заборго (відноситься до активів), кредит заборгов (відноситься до пасивів).

Зобов’язання -заборгованість, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої у майбутньому і приведе до зменшення ресурсів, що втілюють в екон вигоди.

Власний капітал розглядається як вартість активів суб’єкта господарювання, з якими починається господарська діяльність.

2. Види документації аудитора на стадії проведення процедур отримання аудиторських доказів проведення аудиту ФЗ.

Робочі документи ділять на:

постійні– документи, постійно перевірятиме аудитор, тобто робочі документи з окремих питань ті, що виникають з року в рік

поточні - містять інформацію про ауд перевірку поточних періодів (банк, каса)

Робочі документи – це записи, в яких аудитор фіксує використані процедури, тести, отриману інформацію і висновки, винесені в результаті проведення аудиту. Робочі документи є власністю аудитора.

За результатами аудиторської перевірки складаються аудиторський висновок та інша документація, що передається замовнику.

Аудиторський висновок – це офіційний документ, який складається в установленому порядку за результатами проведення аудиту і містить судження-оцінку аудитора стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів.

Б 7

1.Поняття активи та їх поділ на види

Активи — це ресурси, отримані підприємством у результаті минулих подій, використання яких приведе до збільшення економічних вигід у майбутньому.

за формами функціонування матеріальні, нематеріальні, фінансові

за характером участі у процесі обороту необоротні та оборотні активи;

за ступенем ліквідності ліквідні, високоліквідні й мало ліквідні).

Матеріальні активи — це засоби підприємства, які мають матеріально-речову форму та включають:

Основні засоби — це сукупність засобів праці, які функціонують у незмінній натурально-речовій формі протягом періоду, більшого, ніж один рік від дати введення в експлуатацію

Незавершене будівництво — це вартість недобудованих об'єктів, споруд, будівництво яких здійснюють для власних потреб підприємства.

Запаси — це активи, які утримують з метою подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, управління підприємством чи які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу.

Нематеріальні активи — це об'єкти довгострокового вкладення, що мають вартісну оцінку, але не є речовими цінностями

Фінансові активи — це група господарських засобів підприємства у формі готівкових коштів та інших фінансових інструментів, які належать підприємству.

Необоротні активи — це сукупність майнових цінностей, які багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності підприємства.

Оборотні активи — це сукупність майнових цінностей, які обслуговують поточну господарську діяльність підприємства і повністю споживаються протягом одного операційного циклу, якщо він менший року, тому всю свою вартість одразу переносять на виготовлену з них продукцію.

Ліквідність активів підприємства — це ступінь можливості конвертування їх у грошову форму з метою своєчасного забезпечення платежів підприємства за поточними фінансовими зобов'язаннями.

Підприємства може набути грошової форми протягом місяця високоліквідний, протягом 2—3 місяців — ліквідний, протягом 3—6 місяців — малоліквідний.

2. Види документації на стадії планування

План аудиту є деталізованим документом, який складається з наступних частин:-опис характеру, часу та обсягу запланованих процедур оцінки ризиків;

-опис подальших аудиторських процедур на рівні тверджень для кожного суттєвого класу операцій, залишків на рахунках та їх розкриття;

-ін аудиторські процедури в межах проведення аудиту (

Складання та виконання плану аудиту спрямоване на отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів з метою зменшення аудиторського ризику. Підсумковим документом планування аудиту є Меморандум планування, який містить відомості щодо основних результатів та прийнятих рішень по всіх етапах планування.

Програма аудиту – це док,який містить перелік завдань у визначеній послідовності їх виконання, за результатами яких одержуються необхідні аудиторські докази.

Б 8

1.Зобов’язання підприємства

Зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Поділяють монетарні і немонетарні

Монетарні відображають суму грошових коштів, що підлягають сплаті кредиторам, а немонетарні – зобов’язання поставити товари або надати послуги визначеної кількості та якості.

Зобов'язання поділяються на: довгострокові, поточні, забезпечення, непередбачені.

До довгострокових зобов'язань належать:-довгострокові кредити банків;;-відстрочені податкові зобов'язання

Поточні зобов'язання включають: -короткострокові кредити банків; -поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; -короткострокові векселі видані; -кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

Непередбачене зобов'язання - це: 1) зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю.

2. Види документації за стадіями проведення аудиту.

На кожному етапі проведення аудиту створюється певна документація.

На етапі планування на основі попередньо отриманої інформації розробляється загальний план та програма аудиту.

План аудиту є деталізованим документом, який складається з наступних частин:

-опис характеру, часу та обсягу запланованих процедур оцінки ризиків

-опис подальших аудиторських процедур на рівні тверджень для кожного суттєвого класу операцій, залишків на рахунках та їх розкриття;

-ін аудиторські процедури в межах проведення аудиту

Підсумковим документом планування аудиту є Меморандум планування, який містить відомості щодо основних результатів та прийнятих рішень по всіх етапах планування.

Програма аудиту – це док,який містить перелік завдань у визначеній послідовності їх виконання, за результатами яких одержуються необхідні аудиторські докази.

На завершальній стадії аудиту створюється звіт і висновок.

Аудиторський висновок – це офіційний документ, який складається в установленому порядку за результатами проведення аудиту і містить судження-оцінку аудитора стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Б 9

1 Класифікація власного капіталу

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Елементами власного капіталу є: Статутний капітал; Пайовий капітал; Додатковий капітал; Резервний капітал; Вилучений капітал; Неоплачений капітал, Нерозподілені прибутки, непокриті збитки; Цільові надходження; Забезпечення майбутніх витрат; Страхові резерви.

Утворюється власний капітал двома шляхами: внесенням власниками підприємства грошових коштів та інших активів та накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

За формами власний капітал поділяється на дві категорії:

Інвестований капітал – це сума простих та привілейо­ваних акцій за їх номінальною вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений за джерелами утворення.

Нерозподілений прибуток – це частина чистого прибут­ку, що не була розподілена між акціонерами.

за рівнем відповідальності поділя­ється на:

– Статутний капітал, сума якого визначається в уста­новчих документах і підлягає обов'язковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих одиниць;

– Додатковий капітал (нереєстрований) – це додатково вкладений капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

2. Зміст меморандуму попереднього планування аудиту фін звітн

Підсумковим документом планування аудиту є Меморандум планування, який містить відомості щодо основних результатів та прийнятих рішень по всіх етапах планування.

Меморандум планування використовують:

-як док, яким аудитори керуються при виконанні аудиту;

-для контролю та оцінки ступеня досягнення кінцевої цілі;

-для організації взаємодії між членами аудиторської групи.

До Меморандуму можуть бути включені:

1. завдання до планування аудиту

2. підсумки планування: загальні відомості, затвердження складу аудиторської, загальний план аудиту, програми аудиту, графік аудиту.

3. додатки: інформаційна база планування аудиту, загальні відомості про бізнес клієнта, суттєві моменти попереднього аудиту.

Цей документ оформлює керівник перевірки та затверджує керівник аудиторської фірми.

Б 10

1. Принципи бухгалтерського обліку

Прицип бух.обліку – це правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації госп.опер, а також при відображені їх результатів у фінансовій звітності.

До принципів бух.обліку відносяться:

1. Принцип єдиного грошового вимірника (полягає у відобр.госп.операцій у єдиному грош.вимір.)

2 Принцип автономності (означає, що кожний суб’єкт госп. веде облік майна і зобов’язань та складає фін.звіт. відокремлено від особистого майна та зобов’язань засновників (власників)).

3 Принцип послідовності - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики.

4 Принцип безперервності - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

5. Превалювання - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

6. Принцип історичної собівартості - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

7. нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.

8. періодичності - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

9. Повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

2. План та програма аудиту: зміст та відмінності

План аудиту за своїм змістом є більш деталізованим ніж загальна стратегія аудиту. Він включає:

-Опис характеру, часу та обсягу запланованих процедур, оцінка ризиків

-В подальших аудиторських процед.на рівні тверджень для кожного суттєвого класу операцій залишків на рахунках та їх розриття.

-Інші аудиторські процедури в межах проведення аудиту (наприклад спілкування з юристами - замовниками)

Задокументований план аудиту є підтвердженням відповідності планування та виконання ауд.процедур.

План аудиту затверджується до безпосереднього виконання ауд.процедур.

Програма аудиту - це документ який містить перелік завдань у визначеній послідовності їх виконання за результатами яких одержуються необхідні аудиторські докази.

Б 11

1. Метод бух.обліку та характеристика його елементів

Метод бух..обліку – це сукупність методичних і технічних прийомів за допомогою яких отрим.і узагальнюється інформація про суб’єкти бух..обліку.

Елементи методів БО:

Документація –забезпечує суцільне та безперервне спостереження за об’єктами бух.обліку;

Інвентаризація – забезпечує точність інформації, про стан активів та фінан.зобов’язань;

Оцінка – даний елемент методу дозволяє визначити вартісний еквівалент господ.засобів, а також наслідків госп.операцій.

Калькулювання – забезпечує визначення собівартості всього обсягу, а також одиниці виготовленої продукції наданих послуг або виконаних робіт;

Рахунки –забезпечують реєстрацію та систематизацію інформації про однорідні госп.операції.

Подвійний запис – запезбечує відображення фактів госп.життя, з урахуванням їх економічного та правового змісту (наслідків)

Баланси – даний елемент методу забезпечує узаг.інформ.про структ.та вартість окремих груп госп.засобів та джерел їх утворення;

Звітність – є способом узагальнення даних бух..обліку, який всебічно характеризують госп.діяльність підприємства.

2. Зміст стадій аудиту

Стадії аудиту: планувальна, організаційна, технологічна та результатна стадії його проведення.

На 1 –й стадії (яка займає біля 30% аг..часу проведення аудиту, здійсн)

-Постановка мети і формулювання завдання;

-Розробка стратегії і тактики проведення аудиту;

-Накопичення та аналіз інформації про замовника;

-Оцінювання аудиторського ризику та встановлення рівня суттєвості;

-Розробка програми аудиту та визначення необхідних аудиторських процедур.

На 2 – й стадії (організація).

-Розподіл обов’язків в межах виконання програми аудиту;

-Визначення вимог до підбору і розподілу кадрів за ділянками роботи.

На 3 – й стадії (технологічна): Тестування засобів контролю;Виконання аудиторських процедур по суті; Аналітичні процедури.

На 4 – й стадії складання аудиторського звіту та висновку.

Б 12

1. Сутність документування та інвентаризації як елементів методу БО

Документування здійснюється на стадіях первинного, поточного та підсумкового обліку. В межах первинного обліку здійснюється: первинне спостереження та сприйняття факту, його вимірювання в натуральному та вартісному вимірниках, а також фіксація в носіях облікової інформації.

В межах поточного обліку – здійснюється: обробка, реєстрація, запис даних первинного обліку в облікові регістри, а також – групування та перегрупування з метою одержання необхідної результатної інформації.