Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






В чому полягає завдання психотерапії ?




а) роз’яснення значення особливостей темпераменту;

б) усвідомлення сутності психологічної проблеми клієнта;

в) зміна психологічного стану;

г) попередження конфліктів;

д) формування рис характеру.

13. Що відноситься до завдань психологічного консультування:

а) надання оперативної допомоги клієнту у розв’язанні психологічних проблем, що в нього виникли;

б) надання тимчасової допомоги клієнту;

в) надання клієнту професіональної та моральної підтримки для формування в нього впевненості у собі;

г) прояснення психологічної проблеми клієнта.

14. Яка форма роботи відноситься до цілей психологічного консультування:

а) прояснення психологічної проблеми клієнта;

б) надання оперативної допомоги клієнту у розв’язанні психологічних проблем, що в нього виникли;

в) чітке формування порад та рекомендацій;

г) вивчення психологом – консультантом особистості клієнта.

15. Вкажіть, яке твердження відноситься до інтимно – особистісного консультування:

а) вирішення питань працездатності;

б) вирішення проблеми успішності навчання;

в) підвищення рівня самооцінки;

г) розв’язання конфліктів між подружжям.

16. Вкажіть, яке завдання вирішує родинне консультування:

а) підвищення рівня самооцінки;

б) розв’язання конфліктів між подружжям;

в) вирішення проблеми успішності виховання дітей;

г) вирішення питань працездатності.

17. Вкажіть, які з наведених вимог відносяться до загальних вимог, які потребує психологічне консультування та психолого - консультант:

а) консультант сам не повинен мати гострих, не вирішених проблем;

б) мати достатньо часу для проведення консультування;

в) неможна вставати на бік одного з членів подружжя;

г) психолог – консультант свою роботу будує на основі поваги, гідності та недоторканності особистості клієнта.

18. Що відноситься до спеціальних вимог різних видів психологічного консультування:

а) особлива відповідальність психолога – консультанта перед клієнтом за ті рекомендації, які він надає;

б) безумовна повага гідності та недоторканості особистості клієнта;

в) консультант повинен бути компетентним у тій області, в якій проводить консультування;

г) відповідальність психолога – консультанта перед клієнтом за рекомендації.

19. Вкажіть, що відноситься до якостей особистості кваліфікованого психолога – консультанта:

а) клієнт повинен мати реальну проблему психологічного характеру;

б) наявність у психолога досвіду проведення психологічного консультування;

в) здібність до емпатії;

г) активне виконання клієнтом рекомендацій.

20. Яке ствердження відноситься до умов результативності психологічного консультування:

а) відкритість;

б) без оцінювальне відношення до клієнтів;

в) доброзичливість;

г) клієнт повинен мати реальну проблему психологічного характеру.

21. Вкажіть, що відноситься до спеціальної підготовки психолога - консультанта:

а) здобуття нових наукових і практично значущих знань сучасної психології консультування;

б) підготовка та розповсюдження інформації про роботу консультацій серед потенціальних клієнтів;

в) підготовка матеріальної бази та документації для початку практичної роботи консультації;

г) визначення кола потенціальних клієнтів.

22. Що відноситься до організаційної підготовки психолога – консультанта:

а) вивчення підготовчого етапу психологічного консультування;

б) підбір кадрів психологів та обслуговуючого персоналу;

в) проходження стажування під керівництвом супервізорів;

г) засвоєння інформації про зміст роботи психолога – консультанта.

23. Вкажіть, яке ствердження відноситься до загальних проблем організації роботи психолога - консультанта:

а) режим роботи психолога – консультанта;

б) взаємодія психолога – консультанта з іншими спеціалістами;

в) взаємодія психолога – консультанта з допоміжним персоналом.

24. Що відноситься до організації індивідуальної роботи психолога – консультанта:

а) виявлення необхідності створення психологічної консультації;

б) вибір місця роз положення консультації;

в) добір кадрів;

г) розподіл часу роботи психолога – консультанта в залежності від її змісту.

25. Яка відповідь відноситься до загальних питань підготовки до психологічного консультування:

а) попереднє знайомство психолога – консультанта з клієнтом за даними документації;

б) розробка плану проведення консультації;

в) вибір приміщення та оснащення місця проведення консультації;

г) здобуття додаткової інформації про клієнта з різних джерел.

26. Яке ствердження відноситься до спеціальних питань підготовки до психологічного консультування:

а) вибір приміщення та оснащення місця проведення консультації;

б) попереднє знайомство психолога – консультанта з клієнтом за даними документації;

в) постачання до консультації паперу, множильної техники, тощо;

г) придбання для консультації спеціальної психологічної літератури.

27. Вкажіть, яка відповідь відноситься до етапів психологічного консультування:

а) зняття психологічних бар’єрів;

б) емпатичне слухання;

в) пошук взаємоприйнятного рішення;

г) рекомендації.

28. Що відноситься до процедур психологічного консультування:

а) підготовка;

б) діагностика;

в) рекомендації;

г) активізація мислення та пам’яті клієнта.

29. Яке ствердження відноситься до суб’єктного локусу скарги клієнта:

а) «зла воля»;

б) порушення психічного здоров’я;

в) скарга на дитину;

г) рольова поведінка.

30. Яке ствердження відноситься до об’єктивного локусу контролю:

а) поведінка не відповідає психічним нормам;

б) скарга на дитину;

в) психічна аномалія;

г) генетична запрограмованість.

31. Яку фразу клієнта відносять до неадекватної ділової орієнтації:

а) «Нарешті я зустрів Вас і ніхто інший не зміг допомогти мені»;

б) «Я впевнений, що Ви маг і чарівник, і тільки Ви зможете мені допомогти»;

в) «Ви згодні, що моя ситуація безнадійна і рішення немає?»;

г) «Я готовий робити все, що Ви мені скажете».

32. Яка фраза клієнта відноситься до рентної орієнтації:

а) «Ну тепер це ваша турбота, вам гроші заплатили, виконуйте»;

б) «Ви згодні, що моя ситуація безнадійна і рішення немає?»;

в) «Я готовий робити все, що Ви мені скажете»;

г) «Я впевнений, що Ви маг і чарівник, і тільки Ви зможете мені допомогти».

33. Вкажіть, що відноситься до синдрому пошуку соціальних союзників:

а) батьки не можуть навести конкретні приклади порушень поведінки дитини, а можуть говорити «взагалі»;

б) наявність галюцинацій;

в) «допоможіть примусити, помститись, покарати»;

г) власні невірні дії, слабкість до синдрому батьківської тривожності.

34. Вкажіть, що відноситься до синдрому батьківської тривожності:

а) «допоможіть примусити, помститись, покарати»;

б) наявність галюцинацій;

в) власні невірні дії, слабкість до синдрому батьківської тривожності;

г) батьки не можуть навести конкретні приклади порушень поведінки дитини, а можуть говорити «взагалі».

35. Вкажіть, що відноситься до навичок:

а) автоматизоване виконання дії;

б) здатність виконати дію під контролем свідомості;

в) потреба виконувати дію.

36. Вкажіть, що відноситься до вміння:

а) потреба виконувати дію;

б) автоматизоване виконання дії;

в) здатність виконати дію під контролем свідомості.

37. Вкажіть, що відноситься до звички:

а) здатність виконати дію під контролем свідомості;

б) автоматизоване виконання дії;

в) потреба виконувати дію.

38. Яке ствердження відноситься до діалогічної мови:

а) використання мови для мислення;

б) доповідь на засіданні;

в) бесіда між двома людьми;

г) лист до другої людини.

39. Яке ствердження відноситься до монологічної мови:

а) лист до другої людини;

б) бесіда між двома людьми;

в) доповідь на засіданні;

г) використання мови для мислення.

40. Яке ствердження відноситься до письмової мови:

а) бесіда між двома людьми;

б) лист до другої людини;

в) використання мови для мислення;

г) доповідь на засіданні.

41. Що відноситься до понятійної форми мислення:

а) висловлення, яке щось стверджує або заперечує;

б) з двох або декількох суджень робиться нове;

в) слово, яке узагальнює суттєві ознаки предметів та явищ.

42. Що відноситься до судження:

а) слово, яке узагальнює суттєві ознаки предметів та явищ;

б) висловлення, яке щось стверджує або заперечує;

в) з двох або декількох суджень робиться нове.

43. Що відноситься до умовивіду:

а) процес утворення з двох або декількох суджень нове;

б) слово, яке узагальнює суттєві ознаки предметів та явищ;

в) висловлення, яке щось стверджує або заперечує.

44. Яка характеристика уваги відноситься до спостережливості:

а) об’єм;

б) розподіл;

в) стійкість;

г) розподіл.

45. Вкажіть, що відноситься до техніки зустрічі клієнта:

а) введення до приміщення близьких клієнтові людей;

б) вимкнення приємної музики;

в) дати в руки клієнтові невеликий привабливий предмет;

г) вибір місця таким чином, щоб бути обличчям до клієнта.

46. Вкажіть, що відноситься до техники зняття напруги:

а) вільне, без ускладнень спілкування психолога – консультанта з клієнтом;

б) усунення перепон на шляху просування клієнта до місця консультування;

в) коли в приміщенні консультації клієнт нікого не зустрічає;

г) якщо психолог – консультант зустріне клієнта сидячі.

47. Яке ствердження відноситься до техніки активізації розповіді клієнта:

а) непомітне усунення з приміщення усіх сторонніх людей;

б) дати в руки клієнтові невеликий цікавий предмет;

в) «Добре, що ви звернулись до нас. Розповідайте, будь ласка, вашу проблему»;

г) вільне без ускладнень спілкування психолога – консультанта з клієнтом.

48. Яке ствердження відноситься до техніки усунення психологічної напруги:

а) «Не хвилюйтесь через це. Дуже добре…»;

б) вибір місця таким чином, щоб бачити обличчя клієнта;

в) дати змогу клієнтові зайняти своє місце;

г) усунення перепон на шляху просування клієнта до місця консультування.

49. Вкажіть, яке питання відноситься до відкритих:

а) «Скільки вам років»;

б) «Коли це трапилось?»;

в) «Ви одружені?»»

г) «Що ви відчували, коли це трапилось?».

50. Вкажіть, яке питання відноситься до закритих:

а) «Що ви відчували, коли це трапилось?»;

б) «З чого ви бажаєте почати розповідь?»;

в) «Які проблеми привели вас сюди?»;

г) «Скільки вам років».

51. Що відноситься до техніки перефразування:

а) «Якщо я правильно зрозумів, ви вже досить давно конфліктуєте з чоловіком»;

б) «Ваші почуття в непокої. Ви боїтесь та уникаєте те, що ви бажаєте»;

в) «Якщо зробити висновок, то можна стверджувати наявність тривоги за стан психічного розвитку дитини».

52. Що відноситься до техніки узагальнення:

а) «Ваші почуття в непокої. Ви боїтесь та уникаєте те, що ви бажаєте»;

б) «Якщо зробити висновок, то можна стверджувати наявність тривоги за стан психічного розвитку дитини»;

в) «Якщо я правильно зрозумів, ви вже досить давно конфліктуєте з чоловіком».

53. Що відноситься до техніки відображення почуттів:

а) «Якщо зробити висновок, то можна стверджувати наявність тривоги за стан психічного розвитку дитини»;

б) «Ваші почуття в непокої. Ви боїтесь та уникаєте те, що ви бажаєте»;

в) «Якщо я правильно зрозумів, ви вже досить давно конфліктуєте з чоловіком».

54. Вкажіть, яке ствердження відноситься до техніки пауз мовчання:

а) непомітні для клієнта повторювання висловлень та рухів;

б) дають змогу клієнтові вивчати свої почуття, установки, цінності;

в) звернення уваги клієнта до протиріч в його поведінці, думках, почуттях.

55. Вкажіть, яке ствердження відноситься до техніки дзеркалізації?:

а) звернення уваги клієнта до протиріч в його поведінці, думках, почуттях;

б) непомітні для клієнта повторювання висловлень та рухів;

в) дають змогу клієнтові вивчати свої почуття, установки, цінності.

56. Вкажіть, яке твердження відноситься до техніки конфронтації:

а) звернення уваги клієнта до протиріч в його поведінці, думках, почуттях;

б) дають змогу клієнтові вивчати свої почуття, установки, цінності;

в) непомітні для клієнта повторювання висловлень та рухів.

57. Вкажіть, який прийом відноситься до техніки ідентифікації проблеми:

а) вказувати напрямок, в якому треба шукати необхідну інформацію, щоб переконатися у вірності чи помилковості припущення;

б) виявлення дійсних психологічних проблем клієнта;

в) слова, фрази, які мають емоційне забарвлення і часто зустрічаються в розповіді клієнта.

58. Вкажіть, який прийом відноситься до техніки виявлення «психологічних ключів»?:

а) слова, фрази, які мають емоційне забарвлення і часто зустрічаються в розповіді клієнта;

б) виявлення дійсних психологічних проблем клієнта;

в) вказувати напрямок, в якому треба шукати необхідну інформацію, щоб переконатися у вірності чи помилковості припущення.

59. Вкажіть, який прийом відноситься до техніки формування гіпотези:

а) виявлення дійсних психологічних проблем клієнта;

б) вказувати напрямок, в якому треба шукати необхідну інформацію, щоб переконатися у вірності чи помилковості припущення;

в) слова, фрази, які мають емоційне забарвлення і часто зустрічаються в розповіді клієнта.

60. Вкажіть, що відноситься до демографічного блоку інформації психологічного анамнезу:

а) виникнення, тривалість та розвиток проблеми клієнта;

б) освіта;

в) черговість народження.

61. Вкажіть, що відноситься до актуального блоку інформації психологічного анамнезу:

а) освіта;

б) черговість народження;

в) виникнення, тривалість та розвиток проблеми клієнта.

62. Вкажіть, що відноситься до психо-соціального блоку психологічного анамнезу:

а) черговість народження;

б) освіта;

в) виникнення, тривалість та розвиток проблеми клієнта.

63. Що відноситься до коментарю як виду інтерпретації:

а) перехід до іншого масштабу бачення ситуації;

б) виявляються чинникові послідовні зв’язки між явищами, пов’язаними з проблемою;

в) «Ви все життя прожили для чоловіка, коли ж ви почнете жити для себе?».

64. Що відноситься до висновку та резюме як виду інтерпретації:

а) «Ви все життя прожили для чоловіка, коли ж ви почнете жити для себе?»;

б) перехід до іншого масштабу бачення ситуації;

в) зведення в єдину особистісну систему розрізнених деталей психологічної ситуації.

65. Що відноситься до механізму корекційного впливу гармонізації травмуючи ситуацій:

а) у процесі сповіді людина звільняється від деструктивного тягаря;

б) пошуком сили для вирішення проблеми;

в) знайти сенс у тому, що не можна змінити;

г) знайти нові значення, цінності сенсу життя.

66. Що відноситься до механізму корекційного впливу пом’якшення гніту психологічних проблем:

а) знайти нові значення, цінності сенсу життя;

б) у процесі сповіді людина звільняється від деструктивного тягаря;

в) знайти сенс у тому, що не можна змінити;

г) пошуком сили для вирішення проблеми.

67. Що відноситься до механізму корекційного впливу розширення горизонту бачення світу:

а) люди починають поводити себе певним чином, якщо отримують нагороду чи покарання;

б) заборона будь – чого, розраховуючи на те, що клієнт виконає пораду точнісінько навпаки;

в) життя особистості в цілому.

68. Яке ствердження відноситься до механізму корекційного впливу парадоксальної інструкції:

а) життя спільноти, до якої входить клієнт;

б) заборона будь – чого, розраховуючи на те, що клієнт виконає пораду точнісінько навпаки;

в) заціклювання на особистісних почуттях.

69. Яке визначення відноситься до здібностей:

а) впливає на відношення до інших людей, до діяльності, до самого себе, виявляються у поведінці;

б) впливають на динаміку психічного життя;

в) визначає особистісні потреби, інтереси, світогляд.

г) забезпечує високі результати у певному виді діяльності.

70. Яке визначення відноситься до спрямованості особистості:

а) забезпечує високі результати у певному виді діяльності;

б) впливає на динаміку психічного життя;

в) визначає особистісні потреби, інтереси, світогляд;

г) впливає на відношення до інших людей, до діяльності, до самого себе, виявляються у поведінці.

71. Яке ствердження відноситься до темпераменту:

а) впливає на динаміку психічного життя;

б) забезпечує високі результати у певному виді діяльності;

в) впливає на відношення до інших людей, до діяльності, до самого себе, виявляються у поведінці;

г) визначає особистісні потреби, інтереси, світогляд.

72. Яке ствердження відноситься до характеру:

а) забезпечує високі результати у певному виді діяльності;

б) впливає на відношення до інших людей, до діяльності, до самого себе, виявляються у поведінці;

в) впливає на динаміку психічного життя;

г) визначає особистісні потреби, інтереси, світогляд.

73. Які ствердження відносяться до сангвінічного типу темпераменту:

а) низький рівень активності;

б) висока нервово – психічна активність;

в) висока енергія дій, різкі рухи, а також сила, імпульсивність, яскрава виразність емоцій;

г) низький рівень нервово – психічної діяльності, стриманість моторики та мовлення, глибина і стійкість почуттів при слабкому зовнішньому їх вигляді.

74. Що відноситься до меланхолійного типу темпераменту:

а) висока енергія дій, різкі рухи, а також сила, імпульсивність, яскрава виразність емоцій;

б) низький рівень активності;

в) низький рівень нервово – психічної діяльності, стриманість моторики та мовлення, глибина і стійкість почуттів при слабкому зовнішньому їх вигляді;

г) висока нервово – психічна активність.

75. Що відноситься до холеричного темпераменту:

а) висока нервово – психічна активність;

б) низький рівень активності;

в) низький рівень нервово – психічної діяльності, стриманість моторики та мовлення, глибина і стійкість почуттів при слабкому зовнішньому їх вигляді;

г) висока енергія дій, різкі рухи, а також сила, імпульсивність та яскрава вираженість емоцій.

76. В яких рисах характеру проявляється відношення до праці:

а) бережливість до майна, турбота про екологію;

б) працелюбність, відповідальність;

в) доброта, турботливість, доброзичливість;

г) скромність, гордість, самокритичність.

77. В яких рисах характеру проявляється відношення до інших людей:

а) бережливість до майна, турбота про екологію;

б) скромність, гордість, самокритичність;

в) доброта, турботливість, доброзичливість;

г) працелюбність, відповідальність.

78. В яких рисах характеру проявляється відношення до самого себе:

а) доброта, турботливість, доброзичливість;

б) бережливість до майна, турбота про екологію;

в) працелюбність, відповідальність;

г) скромність, гордість, самокритичність.

79. Вкажіть, що відноситься до такого типу помилок психолога – консультанта, як невірний висновок:

а) небажання клієнта робити так, як пропонує психолог – консультант;

б) однобічність побажань;

в) недостатньо точна і повна інформація, яку психолого отримує від клієнта.

80. Вкажіть, що відноситься до такого типу помилок психолога – консультанта, як рекомендації:

а) недостатньо точна і повна інформація, яку психолого отримує від клієнта;

б) однобічність побажань;

в) небажання клієнта робити так, як пропонує психолог – консультант.

81. Вкажіть, що відноситься до такого типу помилок психолога – консультанта як невірні дії клієнта:

а) недостатньо точна і повна інформація, яку психолого отримує від клієнта;

б) небажання клієнта робити так, як пропонує психолог – консультант4

в) однобічність побажань.

82. Яке ствердження відноситься до цілі проведення тестування під час психологічного консультування:

а) не дістає інформації для вірних висновків;

б) індивідуальний характер проблеми клієнта потребує досконалого вивчення його особистості;

в) використовуються лише прості та зрозумілі для клієнта тести.

83. Яке ствердження відноситься до обставин використання тестів під час психологічного консультування:

а) використовуються лише прості та зрозумілі для клієнта тести;

б) не дістає інформації для вірних висновків;

в) індивідуальний характер проблеми клієнта потребує досконалого вивчення його особистості.

84. Яке ствердження відноситься до вимог до психологічного консультування:

а) не дістає інформації для вірних висновків;

б) використовуються лише прості та зрозумілі для клієнта тести;

в) індивідуальний характер проблеми клієнта потребує досконалого вивчення його особистості.

85. Вкажіть, яке твердження відноситься до соціальних умов розвитку здібностей:

а) тонка конструкція слухового аналізатору;

б) висока координація рухів;

в) наявність умов для реалізації.

86. Вкажіть, яке ствердження відноситься до природних задатків:

а) тонка конструкція слухового аналізатора;

б) наявність умов для реалізації задатків;

в) висока мотивація до розвитку здібностей.

87. Що відноситься до основних положень сучасної психологічної науки про здібності:

а) своєчасне і повне виявлення задатків у дитини;

б) наявність продуманої програми розвитку;

в) розвиток здібностей залежить від природжених задатків, а також від соціальних факторів.

88. Що відноситься до головних умов розвитку здібностей:

а) наявність продуманої програми розвитку;

б) розвиток здібностей залежить від природжених задатків, а також від соціальних факторів;

в) особливо яскраво задатки дитини проявляються в ранньому, дошкільному віці.

89. Що відноситься до основних положень сучасної психологічної науки про здібності:

а) своєчасне і повне виявлення задатків у дитини;

б) особливо яскраво задатки дитини проявляються в ранньому, дошкільному віці;

в) розвиток здібностей залежить від природжених задатків, а також від соціальних факторів.

90. Що відноситься до головних умов розвитку здібностей:

а) у віці приблизно чотирьох років майже всі задатки розвинені однаково;

б) багато здібностей можна розвинути і при відсутності явно виражених задатків;

в) якомога раніше починати активний розвиток здібностей.

91. Яка порада відноситься до розвитку інтелектуальних здібностей:

а) поставити точний діагноз особливостей пам’яті;

б) частіше змінювати ситуації і людей серед котрих доводиться знаходиться;

в) у клієнта необхідно розвивати усі види мислення одночасно.

92. Яка порада відноситься до розвитку мнемічних здібностей:

а) поставити точний діагноз особливостей пам’яті;

б) частіше змінювати ситуації і людей серед котрих доводиться знаходиться;

в) у клієнта необхідно розвивати усі види мислення одночасно.

93. Яка порада відноситься до розвитку комунікативних здібностей:

а) привести усе, що запам’ятовується у пов’язану систему;

б) для кращого пригадування треба заспокоїтись та відпочити;

в) зусиллям волі принудити себе піти на спілкування з людьми.

94. Яка порада відноситься до розвитку організаційних здібностей:

а) поставити точний діагноз особливостей пам’яті;

б) виявити склад здібностей, які необхідні для мобілізації колективу;

в) зусиллям волі принудити себе піти на спілкування з людьми.

95. Яке ствердження відноситься до проблем темпераменту:

а) помічати та всіляко підтримувати прояв самостійності;

б) напруженість в роботі або в спілкуванні через різну швидкість діяльності;

в) вміння правильно сприймати та оцінювати людей;

г) слабка емоційна реакція на ситуацію, що відбувається, байдужість.

96.Що відноситься до проблем ділових рис характеру:

а) слабка емоційна реакція на ситуацію, що відбувається, байдужість;

б) вміння правильно сприймати та оцінювати людей;

в) ініціативність, працелюбність, вміння прийняти рішення та виконати його;

г) помічати та всіляко підтримувати прояв самостійності.

97. Яке ствердження відноситься до проблем волі:

а)напруженість в роботі або в спілкуванні через різну швидкість діяльності;

б) помічати та всіляко підтримувати прояв самостійності;

в) вміння правильно сприймати та оцінювати людей;

г) ініціативність, працелюбність, вміння прийняти рішення та виконати його.

98. Що відноситься до потребово – мотиваційних проблем:

а) вміння правильно сприймати та оцінювати людей;

б) напруженість в роботі або в спілкуванні через різну швидкість діяльності;

в) помічати та всіляко підтримувати прояв самостійності;

г) слабка емоційна реакція на ситуацію, що відбувається, байдужість.

99. Яке ствердження відноситься до проблем комунікативних рис:

а) вміння правильно сприймати та оцінювати людей;

б) ініціативність, працелюбність, вміння прийняти рішення та виконати його;

в) помічати та всіляко підтримувати прояв самостійності;

г) слабка емоційна реакція на ситуацію, що відбувається, байдужість.

100. Яке ствердження відноситься до проблем темпераменту:

а) заохочення повинне домінувати над покаранням;

б) включення дитини у серйозну діяльність сумісно з батьками;

в) вміння правильно оцінювати наявну життєву ситуацію;

г) невміння керувати емоціями та реакціями на ситуацію.

101. Що відноситься до потребово – мотиваційних проблем:

а) невміння керувати емоціями та реакціями на ситуацію;

б) вміння правильно оцінювати наявну життєву ситуацію;

в) відсутність інтересів до будь – якої корисної діяльності;

г) заохочення повинне домінувати над покаранням.

102. Яке ствердження відноситься до комунікативних рис:

а) вміння правильно оцінювати наявну життєву ситуацію;

б) відсутність інтересів до будь – якої корисної діяльності;

в) невміння керувати емоціями та реакціями на ситуацію;

г) заохочення повинне домінувати над покаранням.

103. Яке ствердження відноситься до невдач розвитку здібностей:

а) батьки жалкують, що дитина не має серйозних захоплнгь, до всбого байдужа;

б) почуття неповноцінності, підвищення провини та захисту;

в) з’ясування наявності задатків та спроба їх розвинути;

г) порівняння людини з іншими людьми.

104. Що відноситься до невдач в розвитку інтересів:

а) порівняння людини з іншими людьми;

б) з’ясування наявності задатків та спроба їх розвинути;

в) почуття неповноцінності, підвищення провини та захисту;

г) батьки жалкують, що дитина не має серйозних захоплнгь, до всбого байдужа.

105. Яке ствердження відноситься до невдач зміно емоцій та почуттів:

а) внутрішні переживання не відповідають зовнішнім проявам;

б) з’ясування наявності задатків та спроба їх розвинути;

в) почуття неповноцінності, підвищення провини та захисту;

г) батьки жалкують, що дитина не має серйозних захоплнгь, до всбого байдужа.

106. Що відноситься до невдач позбавлення комплексів:

а) з’ясування наявності задатків та спроба їх розвинути;

б) внутрішні переживання не відповідають зовнішнім проявам;

в) батьки жалкують, що дитина не має серйозних захоплнгь, до всбого байдужа;

г) почуття неповноцінності, підвищення провини та захисту.

107. Що відноситься до невдач встановлення добрих стосунків з людьми:

а) внутрішні переживання не відповідають зовнішнім проявам;

б) почуття неповноцінності, підвищення провини та захисту;

в) наявність у клієнта поведінки, що викликає негативні реакції оточуючих;

г) батьки жалкують, що дитина не має серйозних захоплнгь, до всбого байдужа.

108. Яке ствердження відноситься до невдач розвитку здібностей:

а) тестування рівня розвитку властивостей особистості, які мають стандартні, нормативні показники;

б) помилкове уявлення батьків про відсутність у дитини захоплень;

в) рекомендувати клієнтові поводитись природно;

г) почуття страху перед майбутніми зустрічами.

109. Яке ствердлження відноситься до невдач розвитку інтересів:

а) рекомендувати клієнтові поводитись природно;

б) помилкове уявлення батьків про відсутність у дитини захоплень;

в) почуття страху перед майбутніми зустрічами;

г) тестування рівня розвитку властивостей особистості, які мають стандартні, нормативні показники.

110. Що відноситься до невдач в позбавленні комплексів:

а) тестування рівня розвитку властивостей особистості, які мають стандартні, нормативні показники;

б) почуття страху перед майбутніми зустрічами;

в) помилкове уявлення батьків про відсутність у дитини захоплень;

г) рекомендувати клієнтові поводитись природно.

111. Що відноситься до невдач керування емоціями:

а) помилкове уявлення батьків про відсутність у дитини захоплень;

б) почуття страху перед майбутніми зустрічами;

в) тестування рівня розвитку властивостей особистості, які мають стандартні, нормативні показники;

г) рекомендувати клієнтові поводитись природно.

112. Що відноситься до невдач в позбавленні від комплексів:

а) почуття страху перед майбутніми зустрічами;

б) рекомендувати клієнтові поводитись природно;

в) помилкове уявлення батьків про відсутність у дитини захоплень;

г) тестування рівня розвитку властивостей особистості, які мають стандартні, нормативні показники.

113. Яке ствердження відноситься до невдач встановлення добрих стосунків з людьми:

а) тестування рівня розвитку властивостей особистості, які мають стандартні, нормативні показники;

б) помилкове уявлення батьків про відсутність у дитини захоплень;

в) наявність у клієнта поведінки, яка визиває негативні реакції у оточуючих;

г) рекомендувати клієнтові поводитись природно.

114. Яке ствердження відноситься до невдач в розвитку інтересів:

а) рекомендувати клієнтові поводитись природно;

б) батьки жалкують, що дитина не має серйозних захоплнгь, до всбого байдужа;

в) з’ясування наявності задатків та спроба їх розвинути;

г) почуття страху перед майбутніми зустрічами.

115. Вкажіть, яке ствердження відноситься до стану глобальної сімейної незадоволеності:

а) погано усвідомлена невпевненість індивіда в якомусь аспекті родинного життя;

б) постійний психологічний тиск, створення безвихідного становища;

в) відчування себе поганим дл яоточуючих, причиною негараздів родини;

г) різке розходження між очікуваннями індивіда по відношенню до родинного життя та дійсни мродинним житттям.

116. Що відноситься до стану родинної тривоги:

а) відчування себе поганим дл яоточуючих, причиною негараздів родини;

б) різке розходження між очікуваннями індивіда по відношенню до родинного життя та дійсни мродинним житттям

в) погано усвідомлена невпевненість індивіда в якомусь аспекті родинного життя;

г) постійний психологічний тиск, створення безвихідного становища.

117. Що відноситься до родинно – зумовленної непосильної нервово – психічної і фізичної напруги:

а) постійний психологічний тиск, створення безвихідного становища;

б) погано усвідомлена невпевненість індивіда в якомусь аспекті родинного життя;

в) різке розходження між очікуваннями індивіда по відношенню до родинного життя та дійсни мродинним житттям;

г) відчування себе поганим дл яоточуючих, причиною негараздів родини.

118. Яке ствердження відноситься до стану провини, пов’язаного з родиною:

а) різке розходження між очікуваннями індивіда по відношенню до родинного життя та дійсни мродинним житттям;

б) відчування себе поганим дл яоточуючих, причиною негараздів родини;

в) постійний психологічний тиск, створення безвихідного становища;

г) погано усвідомлена невпевненість індивіда в якомусь аспекті родинного життя.

119. Вкажіть, яке ствердження відноситься проблеми взаємовідносин майбутнього подружжя:

а) стан глобальної родинної незадоволенності;

б) неспроможність одного чи обох членів подружжя зрозуміти одне одного, прийняти чужу точку зору;

в) в якій мірі людини відповідає ідеалу іншої;

г) син одружився, і у нього в родині виникли проблеми.

120. Що відноситься до до проблем між членами сформованої родини:

а) син одружився, і у нього в родині виникли проблеми;

б) стан глобальної родинної незадоволенності;

в) в якій мірі людини відповідає ідеалу іншої;

г) неспроможність одного чи обох членів подружжя зрозуміти одне одного, прийняти чужу точку зору.

121. Що відноситься до проблем між подружжям та їх батьками:

а) син одружився, і у нього в родині виникли проблеми;

б) неспроможність одного чи обох членів подружжя зрозуміти одне одного, прийняти чужу точку зору;

в) стан глобальної родинної незадоволенності;

г) в якій мірі людини відповідає ідеалу іншої.

122. Вкажіть, що відноситься до проблеми відсутності взаєморозуміння між членами подружжя:

а) дії одного члена подружжя викликають противодії іншого;

б) образ життя одного члена подружжя не влаштовує іншого;

в) неспроможність довести свою правоту;

г) різні підходи до виховання дітей.

123. Що відноситься до проблеми несумісності характерів:

а) образ життя одного члена подружжя не влаштовує іншого;

б) дії одного члена подружжя викликають противодії іншого;

в) неспроможність довести свою правоту;

г) різні підходи до виховання дітей.

124. Яке подружжя відноситься до проблеми психологічної несумісності:

а) різні підходи до виховання дітей;

б) неспроможність довести свою правоту;

в) образ життя одного члена подружжя не влаштовує іншого;

г) дії одного члена подружжя викликають противодії іншого.

125. Яке ствердження відноситься до проблем розбідності в поглядах членів подружжя:

а) дії одного члена подружжя викликають противодії іншого;

б) образ життя одного члена подружжя не влаштовує іншого;

в) різні підходи до виховання дітей;

г) неспроможність довести свою правоту.

126. Що відноситься до проблеми взаємовідносин подружжя з їх батьками:

а) син одружився, і у нього в родині виникли проблеми;

б) неспроможність одного чи обох членів подружжя зрозуміти одне одного, прийняти чужу точку зору;

в) стан глобальної родинної незадоволенності;

г) в якій мірі людини відповідає ідеалу іншої.

127. Яке ствердження відноситься до гіперпротекції як стилю батьківського виховання:

а) загострена увага та турбота до дитини, які сполучаються з дріб’язковим контролем;

б) виховання за типом «кумір родини»;

в) ігнорування потреб дитини в емоційній близкості, жорстке відношення до нього;

г) недостача турботи та контролю за поведінкою дитини.

128. Вкажіть, що відноситься до доиінуючої гіперпротекції як стилю батьківського виховання:

а) недостача турботи та контролю за поведінкою дитини;

б) виховання за типом «кумір родини»;

в) загострена увага та турбота до дитини, які сполучаються з дріб’язковим контролем;

г) ігнорування потреб дитини в емоційній близкості, жорстке відношення до нього.

129. Яке ствердження відноситься до потворствуючої гіперпротекції:

а) загострена увага та турбота до дитини, які сполучаються з дріб’язковим контролем;

б) виховання за типом «кумір родини»;

в) ігнорування потреб дитини в емоційній близкості, жорстке відношення до нього;

г) недостача турботи та контролю за поведінкою дитини.

130. Вкажіть яке ствердження відноситься до емоційного нехтування як стилю батьківського виховання:

а) недостача турботи та контролю за поведінкою дитини;

б) загострена увага та турбота до дитини, які сполучаються з дріб’язковим контролем;

в) ігнорування потреб дитини в емоційній близкості, жорстке відношення до нього;

г) виховання за типом «кумір родини».

131. Вкажіть, яке ствердження відноситься до підвищенної моральної відповідальності дитини, як стилю батьківського виховання:

а) виховання за типом «кумір родини»;

б) ігнорування потреб дитини в емоційній близкості, жорстке відношення до нього;

в) недостача турботи та контролю за поведінкою дитини;

г) не відповідні до віку та реальним спроможностям вимоги до дитини.

132. Яке ствердження відноситься до гіпертурботи та симбіозу, як типу батьківського відношення до дитини:

а) демонстрація дитині, що такий він батькм не потрібен, підкреслене ігнорування;

б) відношення до дитини як до невдячного, завдаючого багато засмучень батькам;

в) нав’язливе бажання утримати, прив’язати до себе дитину, позбавити її самостійності;

г) не відповідні до віку та реальним спроможностям вимоги до дитини.

133. Яке ствердження відноситься до типу батьківського виховаггя – навмисне позбавлення любові до дитини:

а) не відповідні до віку та реальним спроможностям вимоги до дитини;

б) нав’язливе бажання утримати, прив’язати до себе дитину, позбавити її самостійності;

в) відношення до дитини як до невдячного, завдаючого багато засмучень батькам;

г) демонстрація дитині, що такий він батькм не потрібен, підкреслене ігнорування.

134. Що відноситься до типу батьківського виховання шляхом викликання у дитини почуття провини:

а) демонстрація дитині, що такий він батькм не потрібен, підкреслене ігнорування;

б) відношення до дитини як до невдячного, завдаючого багато засмучень батькам;

в) нав’язливе бажання утримати, прив’язати до себе дитину, позбавити її самостійності;

г) не відповідні до віку та реальним спроможностям вимоги до дитини.

135. Яке ствердження відноситься до консультування батьків дітей дошкільного віку:

а) діти поводяться зухвало, не виконують обовязки по дому, грубіянять;

б) дитина не хоче йти до школи;

в) батьки незадоволені тим, як їх дитина обирає майбутню професію;

г) батьки незадоволені тим, що їх дитина почала погано вчитися.

136. Вкажіть, яке ствердження відноситься до консультування батьків дітей молодшого шкільного віку:

а) дитина не хоче йти до школи;

б) діти поводяться зухвало, не виконують обовязки по дому, грубіянять;

в) батьки незадоволені тим, що їх дитина почала погано вчитися;

г) батьки незадоволені тим, як їх дитина обирає майбутню професію.

137. Вкажіть, яке ствердження відноситься до консультування батьків дітей підліткового віку:

а) батьки незадоволені тим, що їх дитина почала погано вчитися;

б) дитина не хоче йти до школи;

в) діти поводяться зухвало, не виконують обовязки по дому, грубіянять;

г) батьки незадоволені тим, як їх дитина обирає майбутню професію.

138. Вкажіть, яке ствердження відноситься до консультування батьків дітей юнацького віку:

а) батьки незадоволені тим, як їх дитина обирає майбутню професію;

б) діти поводяться зухвало, не виконують обовязки по дому, грубіянять;

в) дитина не хоче йти до школи;

г) батьки незадоволені тим, що їх дитина почала погано вчитися.

139. Яке ствердження відноситься до невдач у керуванні емоціями в діловому житті:

а) обстеження клієнта на наявність у нього необхідних задатків дл янової професії;

б) наявність у людини несумісних одієї з іншою рис характеру;

в) відсутність необхідної мотивації та інтересу до роботи;

г) клієнт має явно завищений рівень зазіхань.

140. Вкажіть, яке ствердлження відноситьс ядо невдач у виборі профксії:

а) відсутність необхідної мотивації та інтересу до роботи;

б) клієнт має явно завищений рівень зазіхань;

в) наявність у людини несумісних одієї з іншою рис характеру;

г) обстеження клієнта на наявність у нього необхідних задатків для нової професії.

141. Яке ствердження відноситьс ядо невдач підтримання своєї працездатності:

а) клієнт має явно завищений рівень зазіхань;

б) обстеження клієнта на наявність у нього необхідних задатків дл янової професії;

в) відсутність необхідної мотивації та інтересу до роботи;

г) наявність у людини несумісних одієї з іншою рис характеру.

142. Що відноситьс ядо невдач в конкуренції з іншими:

а) клієнт має явно завищений рівень зазіхань;

б) обстеження клієнта на наявність у нього необхідних задатків дл янової професії;

в) відсутність необхідної мотивації та інтересу до роботи;

г) наявність у людини несумісних одієї з іншою рис характеру.

143. Яка рекомендація відноситься до підтримки працездатності:

а) формування у клієнта кориснлї звички діяти раціонально;

б) формування позитивної емоційності взагалі і до роботи;

в) виявлення у клієтна наявності необхідних здібностей до роботи.

 

 

144. Яке ствердження відноситься до керівництва особистісними відношеннями людей:

а) розподіл зобо’вязень між підлеглими;

б) керівник повинен досягти взаєморозуміння з підлеглими в ухваленні рішення;

в) керівник повинен знати реальну спроможність виконання обіцянки;

г) керівник має негативні риси характеру, які ускладнюють стосунки з іншими.

145. Що відноситьс ядо керування діловими відношеннями людей:

а) керівник повинен досягти взаєморозуміння з підлеглими в ухваленні рішення;

б) розподіл зобо’вязень між підлеглими;

в) керівник має негативні риси характеру, які ускладнюють стосунки з іншими;

г) керівник повинен знати реальну спроможність виконання обіцянки.

146. Вкажіть, яке ствердження відноситься до ухвалення та реализації решень з персональних справ:

а) керівник має негативні риси характеру, які ускладнюють стосунки з іншими;

б) розподіл зобо’вязень між підлеглими;

в) керівник повинен досягти взаєморозуміння з підлеглими в ухваленні рішення;

г) керівник повинен знати реальну спроможність виконання обіцянки.

147. Яке ствердження відноситься до ухвалення та реалізації рішень з робочими справами:

а) необхідність укладання документу, який контролює виконання рішення;

б) розподіл зобо’вязень між підлеглими;

в) керівник має негативні риси характеру, які ускладнюють стосунки з іншими;

г) уважно сетжити за партнером у спілкуванні, коли він слухає або реагує на слова клієнта.

148. Що відноситься до проблеми невміння звертатись до людей з проханням:

а) необхідність укладання документу, який контролює виконання рішення;

б) керівник повинен знати реальну спроможність виконання обіцянки;

в) уважно сетжити за партнером у спілкуванні, коли він слухає або реагує на слова клієнта;

г) розподіл зобо’вязень між підлеглими.

149. Яке ствердження відноситься до проблеми невміння переконувати людей:

а) керівник повинен знати реальну спроможність виконання обіцянки;

б) уважно сетжити за партнером у спілкуванні, коли він слухає або реагує на слова клієнта;

в) необхідність укладання документу, який контролює виконання рішення;

г) розподіл зобо’вязень між підлеглими.

150. Що відноситься до причин зниження працездатності:

а) невпевненість клієта в собі;

б) підвищенна емоційна збудливість;

в) різні системи цінностей;

г) велика стурбованість клієта чимось іншим.

 

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных