ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
В чому полягає завдання психотерапії ?а) роз’яснення значення особливостей темпераменту; б) усвідомлення сутності психологічної проблеми клієнта; в) зміна психологічного стану; г) попередження конфліктів; д) формування рис характеру. 13. Що відноситься до завдань психологічного консультування: а) надання оперативної допомоги клієнту у розв’язанні психологічних проблем, що в нього виникли; б) надання тимчасової допомоги клієнту; в) надання клієнту професіональної та моральної підтримки для формування в нього впевненості у собі; г) прояснення психологічної проблеми клієнта. 14. Яка форма роботи відноситься до цілей психологічного консультування: а) прояснення психологічної проблеми клієнта; б) надання оперативної допомоги клієнту у розв’язанні психологічних проблем, що в нього виникли; в) чітке формування порад та рекомендацій; г) вивчення психологом – консультантом особистості клієнта. 15. Вкажіть, яке твердження відноситься до інтимно – особистісного консультування: а) вирішення питань працездатності; б) вирішення проблеми успішності навчання; в) підвищення рівня самооцінки; г) розв’язання конфліктів між подружжям. 16. Вкажіть, яке завдання вирішує родинне консультування: а) підвищення рівня самооцінки; б) розв’язання конфліктів між подружжям; в) вирішення проблеми успішності виховання дітей; г) вирішення питань працездатності. 17. Вкажіть, які з наведених вимог відносяться до загальних вимог, які потребує психологічне консультування та психолого - консультант: а) консультант сам не повинен мати гострих, не вирішених проблем; б) мати достатньо часу для проведення консультування; в) неможна вставати на бік одного з членів подружжя; г) психолог – консультант свою роботу будує на основі поваги, гідності та недоторканності особистості клієнта. 18. Що відноситься до спеціальних вимог різних видів психологічного консультування: а) особлива відповідальність психолога – консультанта перед клієнтом за ті рекомендації, які він надає; б) безумовна повага гідності та недоторканості особистості клієнта; в) консультант повинен бути компетентним у тій області, в якій проводить консультування; г) відповідальність психолога – консультанта перед клієнтом за рекомендації. 19. Вкажіть, що відноситься до якостей особистості кваліфікованого психолога – консультанта: а) клієнт повинен мати реальну проблему психологічного характеру; б) наявність у психолога досвіду проведення психологічного консультування; в) здібність до емпатії; г) активне виконання клієнтом рекомендацій. 20. Яке ствердження відноситься до умов результативності психологічного консультування: а) відкритість; б) без оцінювальне відношення до клієнтів; в) доброзичливість; г) клієнт повинен мати реальну проблему психологічного характеру. 21. Вкажіть, що відноситься до спеціальної підготовки психолога - консультанта: а) здобуття нових наукових і практично значущих знань сучасної психології консультування; б) підготовка та розповсюдження інформації про роботу консультацій серед потенціальних клієнтів; в) підготовка матеріальної бази та документації для початку практичної роботи консультації; г) визначення кола потенціальних клієнтів. 22. Що відноситься до організаційної підготовки психолога – консультанта: а) вивчення підготовчого етапу психологічного консультування; б) підбір кадрів психологів та обслуговуючого персоналу; в) проходження стажування під керівництвом супервізорів; г) засвоєння інформації про зміст роботи психолога – консультанта. 23. Вкажіть, яке ствердження відноситься до загальних проблем організації роботи психолога - консультанта: а) режим роботи психолога – консультанта; б) взаємодія психолога – консультанта з іншими спеціалістами; в) взаємодія психолога – консультанта з допоміжним персоналом. 24. Що відноситься до організації індивідуальної роботи психолога – консультанта: а) виявлення необхідності створення психологічної консультації; б) вибір місця роз положення консультації; в) добір кадрів; г) розподіл часу роботи психолога – консультанта в залежності від її змісту. 25. Яка відповідь відноситься до загальних питань підготовки до психологічного консультування: а) попереднє знайомство психолога – консультанта з клієнтом за даними документації; б) розробка плану проведення консультації; в) вибір приміщення та оснащення місця проведення консультації; г) здобуття додаткової інформації про клієнта з різних джерел. 26. Яке ствердження відноситься до спеціальних питань підготовки до психологічного консультування: а) вибір приміщення та оснащення місця проведення консультації; б) попереднє знайомство психолога – консультанта з клієнтом за даними документації; в) постачання до консультації паперу, множильної техники, тощо; г) придбання для консультації спеціальної психологічної літератури. 27. Вкажіть, яка відповідь відноситься до етапів психологічного консультування: а) зняття психологічних бар’єрів; б) емпатичне слухання; в) пошук взаємоприйнятного рішення; г) рекомендації. 28. Що відноситься до процедур психологічного консультування: а) підготовка; б) діагностика; в) рекомендації; г) активізація мислення та пам’яті клієнта. 29. Яке ствердження відноситься до суб’єктного локусу скарги клієнта: а) «зла воля»; б) порушення психічного здоров’я; в) скарга на дитину; г) рольова поведінка. 30. Яке ствердження відноситься до об’єктивного локусу контролю: а) поведінка не відповідає психічним нормам; б) скарга на дитину; в) психічна аномалія; г) генетична запрограмованість. 31. Яку фразу клієнта відносять до неадекватної ділової орієнтації: а) «Нарешті я зустрів Вас і ніхто інший не зміг допомогти мені»; б) «Я впевнений, що Ви маг і чарівник, і тільки Ви зможете мені допомогти»; в) «Ви згодні, що моя ситуація безнадійна і рішення немає?»; г) «Я готовий робити все, що Ви мені скажете». 32. Яка фраза клієнта відноситься до рентної орієнтації: а) «Ну тепер це ваша турбота, вам гроші заплатили, виконуйте»; б) «Ви згодні, що моя ситуація безнадійна і рішення немає?»; в) «Я готовий робити все, що Ви мені скажете»; г) «Я впевнений, що Ви маг і чарівник, і тільки Ви зможете мені допомогти». 33. Вкажіть, що відноситься до синдрому пошуку соціальних союзників: а) батьки не можуть навести конкретні приклади порушень поведінки дитини, а можуть говорити «взагалі»; б) наявність галюцинацій; в) «допоможіть примусити, помститись, покарати»; г) власні невірні дії, слабкість до синдрому батьківської тривожності. 34. Вкажіть, що відноситься до синдрому батьківської тривожності: а) «допоможіть примусити, помститись, покарати»; б) наявність галюцинацій; в) власні невірні дії, слабкість до синдрому батьківської тривожності; г) батьки не можуть навести конкретні приклади порушень поведінки дитини, а можуть говорити «взагалі». 35. Вкажіть, що відноситься до навичок: а) автоматизоване виконання дії; б) здатність виконати дію під контролем свідомості; в) потреба виконувати дію. 36. Вкажіть, що відноситься до вміння: а) потреба виконувати дію; б) автоматизоване виконання дії; в) здатність виконати дію під контролем свідомості. 37. Вкажіть, що відноситься до звички: а) здатність виконати дію під контролем свідомості; б) автоматизоване виконання дії; в) потреба виконувати дію. 38. Яке ствердження відноситься до діалогічної мови: а) використання мови для мислення; б) доповідь на засіданні; в) бесіда між двома людьми; г) лист до другої людини. 39. Яке ствердження відноситься до монологічної мови: а) лист до другої людини; б) бесіда між двома людьми; в) доповідь на засіданні; г) використання мови для мислення. 40. Яке ствердження відноситься до письмової мови: а) бесіда між двома людьми; б) лист до другої людини; в) використання мови для мислення; г) доповідь на засіданні. 41. Що відноситься до понятійної форми мислення: а) висловлення, яке щось стверджує або заперечує; б) з двох або декількох суджень робиться нове; в) слово, яке узагальнює суттєві ознаки предметів та явищ. 42. Що відноситься до судження: а) слово, яке узагальнює суттєві ознаки предметів та явищ; б) висловлення, яке щось стверджує або заперечує; в) з двох або декількох суджень робиться нове. 43. Що відноситься до умовивіду: а) процес утворення з двох або декількох суджень нове; б) слово, яке узагальнює суттєві ознаки предметів та явищ; в) висловлення, яке щось стверджує або заперечує. 44. Яка характеристика уваги відноситься до спостережливості: а) об’єм; б) розподіл; в) стійкість; г) розподіл. 45. Вкажіть, що відноситься до техніки зустрічі клієнта: а) введення до приміщення близьких клієнтові людей; б) вимкнення приємної музики; в) дати в руки клієнтові невеликий привабливий предмет; г) вибір місця таким чином, щоб бути обличчям до клієнта. 46. Вкажіть, що відноситься до техники зняття напруги: а) вільне, без ускладнень спілкування психолога – консультанта з клієнтом; б) усунення перепон на шляху просування клієнта до місця консультування; в) коли в приміщенні консультації клієнт нікого не зустрічає; г) якщо психолог – консультант зустріне клієнта сидячі. 47. Яке ствердження відноситься до техніки активізації розповіді клієнта: а) непомітне усунення з приміщення усіх сторонніх людей; б) дати в руки клієнтові невеликий цікавий предмет; в) «Добре, що ви звернулись до нас. Розповідайте, будь ласка, вашу проблему»; г) вільне без ускладнень спілкування психолога – консультанта з клієнтом. 48. Яке ствердження відноситься до техніки усунення психологічної напруги: а) «Не хвилюйтесь через це. Дуже добре…»; б) вибір місця таким чином, щоб бачити обличчя клієнта; в) дати змогу клієнтові зайняти своє місце; г) усунення перепон на шляху просування клієнта до місця консультування. 49. Вкажіть, яке питання відноситься до відкритих: а) «Скільки вам років»; б) «Коли це трапилось?»; в) «Ви одружені?»» г) «Що ви відчували, коли це трапилось?». 50. Вкажіть, яке питання відноситься до закритих: а) «Що ви відчували, коли це трапилось?»; б) «З чого ви бажаєте почати розповідь?»; в) «Які проблеми привели вас сюди?»; г) «Скільки вам років». 51. Що відноситься до техніки перефразування: а) «Якщо я правильно зрозумів, ви вже досить давно конфліктуєте з чоловіком»; б) «Ваші почуття в непокої. Ви боїтесь та уникаєте те, що ви бажаєте»; в) «Якщо зробити висновок, то можна стверджувати наявність тривоги за стан психічного розвитку дитини». 52. Що відноситься до техніки узагальнення: а) «Ваші почуття в непокої. Ви боїтесь та уникаєте те, що ви бажаєте»; б) «Якщо зробити висновок, то можна стверджувати наявність тривоги за стан психічного розвитку дитини»; в) «Якщо я правильно зрозумів, ви вже досить давно конфліктуєте з чоловіком». 53. Що відноситься до техніки відображення почуттів: а) «Якщо зробити висновок, то можна стверджувати наявність тривоги за стан психічного розвитку дитини»; б) «Ваші почуття в непокої. Ви боїтесь та уникаєте те, що ви бажаєте»; в) «Якщо я правильно зрозумів, ви вже досить давно конфліктуєте з чоловіком». 54. Вкажіть, яке ствердження відноситься до техніки пауз мовчання: а) непомітні для клієнта повторювання висловлень та рухів; б) дають змогу клієнтові вивчати свої почуття, установки, цінності; в) звернення уваги клієнта до протиріч в його поведінці, думках, почуттях. 55. Вкажіть, яке ствердження відноситься до техніки дзеркалізації?: а) звернення уваги клієнта до протиріч в його поведінці, думках, почуттях; б) непомітні для клієнта повторювання висловлень та рухів; в) дають змогу клієнтові вивчати свої почуття, установки, цінності. 56. Вкажіть, яке твердження відноситься до техніки конфронтації: а) звернення уваги клієнта до протиріч в його поведінці, думках, почуттях; б) дають змогу клієнтові вивчати свої почуття, установки, цінності; в) непомітні для клієнта повторювання висловлень та рухів. 57. Вкажіть, який прийом відноситься до техніки ідентифікації проблеми: а) вказувати напрямок, в якому треба шукати необхідну інформацію, щоб переконатися у вірності чи помилковості припущення; б) виявлення дійсних психологічних проблем клієнта; в) слова, фрази, які мають емоційне забарвлення і часто зустрічаються в розповіді клієнта. 58. Вкажіть, який прийом відноситься до техніки виявлення «психологічних ключів»?: а) слова, фрази, які мають емоційне забарвлення і часто зустрічаються в розповіді клієнта; б) виявлення дійсних психологічних проблем клієнта; в) вказувати напрямок, в якому треба шукати необхідну інформацію, щоб переконатися у вірності чи помилковості припущення. 59. Вкажіть, який прийом відноситься до техніки формування гіпотези: а) виявлення дійсних психологічних проблем клієнта; б) вказувати напрямок, в якому треба шукати необхідну інформацію, щоб переконатися у вірності чи помилковості припущення; в) слова, фрази, які мають емоційне забарвлення і часто зустрічаються в розповіді клієнта. 60. Вкажіть, що відноситься до демографічного блоку інформації психологічного анамнезу: а) виникнення, тривалість та розвиток проблеми клієнта; б) освіта; в) черговість народження. 61. Вкажіть, що відноситься до актуального блоку інформації психологічного анамнезу: а) освіта; б) черговість народження; в) виникнення, тривалість та розвиток проблеми клієнта. 62. Вкажіть, що відноситься до психо-соціального блоку психологічного анамнезу: а) черговість народження; б) освіта; в) виникнення, тривалість та розвиток проблеми клієнта. 63. Що відноситься до коментарю як виду інтерпретації: а) перехід до іншого масштабу бачення ситуації; б) виявляються чинникові послідовні зв’язки між явищами, пов’язаними з проблемою; в) «Ви все життя прожили для чоловіка, коли ж ви почнете жити для себе?». 64. Що відноситься до висновку та резюме як виду інтерпретації: а) «Ви все життя прожили для чоловіка, коли ж ви почнете жити для себе?»; б) перехід до іншого масштабу бачення ситуації; в) зведення в єдину особистісну систему розрізнених деталей психологічної ситуації. 65. Що відноситься до механізму корекційного впливу гармонізації травмуючи ситуацій: а) у процесі сповіді людина звільняється від деструктивного тягаря; б) пошуком сили для вирішення проблеми; в) знайти сенс у тому, що не можна змінити; г) знайти нові значення, цінності сенсу життя. 66. Що відноситься до механізму корекційного впливу пом’якшення гніту психологічних проблем: а) знайти нові значення, цінності сенсу життя; б) у процесі сповіді людина звільняється від деструктивного тягаря; в) знайти сенс у тому, що не можна змінити; г) пошуком сили для вирішення проблеми. 67. Що відноситься до механізму корекційного впливу розширення горизонту бачення світу: а) люди починають поводити себе певним чином, якщо отримують нагороду чи покарання; б) заборона будь – чого, розраховуючи на те, що клієнт виконає пораду точнісінько навпаки; в) життя особистості в цілому. 68. Яке ствердження відноситься до механізму корекційного впливу парадоксальної інструкції: а) життя спільноти, до якої входить клієнт; б) заборона будь – чого, розраховуючи на те, що клієнт виконає пораду точнісінько навпаки; в) заціклювання на особистісних почуттях. 69. Яке визначення відноситься до здібностей: а) впливає на відношення до інших людей, до діяльності, до самого себе, виявляються у поведінці; б) впливають на динаміку психічного життя; в) визначає особистісні потреби, інтереси, світогляд. г) забезпечує високі результати у певному виді діяльності. 70. Яке визначення відноситься до спрямованості особистості: а) забезпечує високі результати у певному виді діяльності; б) впливає на динаміку психічного життя; в) визначає особистісні потреби, інтереси, світогляд; г) впливає на відношення до інших людей, до діяльності, до самого себе, виявляються у поведінці. 71. Яке ствердження відноситься до темпераменту: а) впливає на динаміку психічного життя; б) забезпечує високі результати у певному виді діяльності; в) впливає на відношення до інших людей, до діяльності, до самого себе, виявляються у поведінці; г) визначає особистісні потреби, інтереси, світогляд. 72. Яке ствердження відноситься до характеру: а) забезпечує високі результати у певному виді діяльності; б) впливає на відношення до інших людей, до діяльності, до самого себе, виявляються у поведінці; в) впливає на динаміку психічного життя; г) визначає особистісні потреби, інтереси, світогляд. 73. Які ствердження відносяться до сангвінічного типу темпераменту: а) низький рівень активності; б) висока нервово – психічна активність; в) висока енергія дій, різкі рухи, а також сила, імпульсивність, яскрава виразність емоцій; г) низький рівень нервово – психічної діяльності, стриманість моторики та мовлення, глибина і стійкість почуттів при слабкому зовнішньому їх вигляді. 74. Що відноситься до меланхолійного типу темпераменту: а) висока енергія дій, різкі рухи, а також сила, імпульсивність, яскрава виразність емоцій; б) низький рівень активності; в) низький рівень нервово – психічної діяльності, стриманість моторики та мовлення, глибина і стійкість почуттів при слабкому зовнішньому їх вигляді; г) висока нервово – психічна активність. 75. Що відноситься до холеричного темпераменту: а) висока нервово – психічна активність; б) низький рівень активності; в) низький рівень нервово – психічної діяльності, стриманість моторики та мовлення, глибина і стійкість почуттів при слабкому зовнішньому їх вигляді; г) висока енергія дій, різкі рухи, а також сила, імпульсивність та яскрава вираженість емоцій. 76. В яких рисах характеру проявляється відношення до праці: а) бережливість до майна, турбота про екологію; б) працелюбність, відповідальність; в) доброта, турботливість, доброзичливість; г) скромність, гордість, самокритичність. 77. В яких рисах характеру проявляється відношення до інших людей: а) бережливість до майна, турбота про екологію; б) скромність, гордість, самокритичність; в) доброта, турботливість, доброзичливість; г) працелюбність, відповідальність. 78. В яких рисах характеру проявляється відношення до самого себе: а) доброта, турботливість, доброзичливість; б) бережливість до майна, турбота про екологію; в) працелюбність, відповідальність; г) скромність, гордість, самокритичність. 79. Вкажіть, що відноситься до такого типу помилок психолога – консультанта, як невірний висновок: а) небажання клієнта робити так, як пропонує психолог – консультант; б) однобічність побажань; в) недостатньо точна і повна інформація, яку психолого отримує від клієнта. 80. Вкажіть, що відноситься до такого типу помилок психолога – консультанта, як рекомендації: а) недостатньо точна і повна інформація, яку психолого отримує від клієнта; б) однобічність побажань; в) небажання клієнта робити так, як пропонує психолог – консультант. 81. Вкажіть, що відноситься до такого типу помилок психолога – консультанта як невірні дії клієнта: а) недостатньо точна і повна інформація, яку психолого отримує від клієнта; б) небажання клієнта робити так, як пропонує психолог – консультант4 в) однобічність побажань. 82. Яке ствердження відноситься до цілі проведення тестування під час психологічного консультування: а) не дістає інформації для вірних висновків; б) індивідуальний характер проблеми клієнта потребує досконалого вивчення його особистості; в) використовуються лише прості та зрозумілі для клієнта тести. 83. Яке ствердження відноситься до обставин використання тестів під час психологічного консультування: а) використовуються лише прості та зрозумілі для клієнта тести; б) не дістає інформації для вірних висновків; в) індивідуальний характер проблеми клієнта потребує досконалого вивчення його особистості. 84. Яке ствердження відноситься до вимог до психологічного консультування: а) не дістає інформації для вірних висновків; б) використовуються лише прості та зрозумілі для клієнта тести; в) індивідуальний характер проблеми клієнта потребує досконалого вивчення його особистості. 85. Вкажіть, яке твердження відноситься до соціальних умов розвитку здібностей: а) тонка конструкція слухового аналізатору; б) висока координація рухів; в) наявність умов для реалізації. 86. Вкажіть, яке ствердження відноситься до природних задатків: а) тонка конструкція слухового аналізатора; б) наявність умов для реалізації задатків; в) висока мотивація до розвитку здібностей. 87. Що відноситься до основних положень сучасної психологічної науки про здібності: а) своєчасне і повне виявлення задатків у дитини; б) наявність продуманої програми розвитку; в) розвиток здібностей залежить від природжених задатків, а також від соціальних факторів. 88. Що відноситься до головних умов розвитку здібностей: а) наявність продуманої програми розвитку; б) розвиток здібностей залежить від природжених задатків, а також від соціальних факторів; в) особливо яскраво задатки дитини проявляються в ранньому, дошкільному віці. 89. Що відноситься до основних положень сучасної психологічної науки про здібності: а) своєчасне і повне виявлення задатків у дитини; б) особливо яскраво задатки дитини проявляються в ранньому, дошкільному віці; в) розвиток здібностей залежить від природжених задатків, а також від соціальних факторів. 90. Що відноситься до головних умов розвитку здібностей: а) у віці приблизно чотирьох років майже всі задатки розвинені однаково; б) багато здібностей можна розвинути і при відсутності явно виражених задатків; в) якомога раніше починати активний розвиток здібностей. 91. Яка порада відноситься до розвитку інтелектуальних здібностей: а) поставити точний діагноз особливостей пам’яті; б) частіше змінювати ситуації і людей серед котрих доводиться знаходиться; в) у клієнта необхідно розвивати усі види мислення одночасно. 92. Яка порада відноситься до розвитку мнемічних здібностей: а) поставити точний діагноз особливостей пам’яті; б) частіше змінювати ситуації і людей серед котрих доводиться знаходиться; в) у клієнта необхідно розвивати усі види мислення одночасно. 93. Яка порада відноситься до розвитку комунікативних здібностей: а) привести усе, що запам’ятовується у пов’язану систему; б) для кращого пригадування треба заспокоїтись та відпочити; в) зусиллям волі принудити себе піти на спілкування з людьми. 94. Яка порада відноситься до розвитку організаційних здібностей: а) поставити точний діагноз особливостей пам’яті; б) виявити склад здібностей, які необхідні для мобілізації колективу; в) зусиллям волі принудити себе піти на спілкування з людьми. 95. Яке ствердження відноситься до проблем темпераменту: а) помічати та всіляко підтримувати прояв самостійності; б) напруженість в роботі або в спілкуванні через різну швидкість діяльності; в) вміння правильно сприймати та оцінювати людей; г) слабка емоційна реакція на ситуацію, що відбувається, байдужість. 96.Що відноситься до проблем ділових рис характеру: а) слабка емоційна реакція на ситуацію, що відбувається, байдужість; б) вміння правильно сприймати та оцінювати людей; в) ініціативність, працелюбність, вміння прийняти рішення та виконати його; г) помічати та всіляко підтримувати прояв самостійності. 97. Яке ствердження відноситься до проблем волі: а)напруженість в роботі або в спілкуванні через різну швидкість діяльності; б) помічати та всіляко підтримувати прояв самостійності; в) вміння правильно сприймати та оцінювати людей; г) ініціативність, працелюбність, вміння прийняти рішення та виконати його. 98. Що відноситься до потребово – мотиваційних проблем: а) вміння правильно сприймати та оцінювати людей; б) напруженість в роботі або в спілкуванні через різну швидкість діяльності; в) помічати та всіляко підтримувати прояв самостійності; г) слабка емоційна реакція на ситуацію, що відбувається, байдужість. 99. Яке ствердження відноситься до проблем комунікативних рис: а) вміння правильно сприймати та оцінювати людей; б) ініціативність, працелюбність, вміння прийняти рішення та виконати його; в) помічати та всіляко підтримувати прояв самостійності; г) слабка емоційна реакція на ситуацію, що відбувається, байдужість. 100. Яке ствердження відноситься до проблем темпераменту: а) заохочення повинне домінувати над покаранням; б) включення дитини у серйозну діяльність сумісно з батьками; в) вміння правильно оцінювати наявну життєву ситуацію; г) невміння керувати емоціями та реакціями на ситуацію. 101. Що відноситься до потребово – мотиваційних проблем: а) невміння керувати емоціями та реакціями на ситуацію; б) вміння правильно оцінювати наявну життєву ситуацію; в) відсутність інтересів до будь – якої корисної діяльності; г) заохочення повинне домінувати над покаранням. 102. Яке ствердження відноситься до комунікативних рис: а) вміння правильно оцінювати наявну життєву ситуацію; б) відсутність інтересів до будь – якої корисної діяльності; в) невміння керувати емоціями та реакціями на ситуацію; г) заохочення повинне домінувати над покаранням. 103. Яке ствердження відноситься до невдач розвитку здібностей: а) батьки жалкують, що дитина не має серйозних захоплнгь, до всбого байдужа; б) почуття неповноцінності, підвищення провини та захисту; в) з’ясування наявності задатків та спроба їх розвинути; г) порівняння людини з іншими людьми. 104. Що відноситься до невдач в розвитку інтересів: а) порівняння людини з іншими людьми; б) з’ясування наявності задатків та спроба їх розвинути; в) почуття неповноцінності, підвищення провини та захисту; г) батьки жалкують, що дитина не має серйозних захоплнгь, до всбого байдужа. 105. Яке ствердження відноситься до невдач зміно емоцій та почуттів: а) внутрішні переживання не відповідають зовнішнім проявам; б) з’ясування наявності задатків та спроба їх розвинути; в) почуття неповноцінності, підвищення провини та захисту; г) батьки жалкують, що дитина не має серйозних захоплнгь, до всбого байдужа. 106. Що відноситься до невдач позбавлення комплексів: а) з’ясування наявності задатків та спроба їх розвинути; б) внутрішні переживання не відповідають зовнішнім проявам; в) батьки жалкують, що дитина не має серйозних захоплнгь, до всбого байдужа; г) почуття неповноцінності, підвищення провини та захисту. 107. Що відноситься до невдач встановлення добрих стосунків з людьми: а) внутрішні переживання не відповідають зовнішнім проявам; б) почуття неповноцінності, підвищення провини та захисту; в) наявність у клієнта поведінки, що викликає негативні реакції оточуючих; г) батьки жалкують, що дитина не має серйозних захоплнгь, до всбого байдужа. 108. Яке ствердження відноситься до невдач розвитку здібностей: а) тестування рівня розвитку властивостей особистості, які мають стандартні, нормативні показники; б) помилкове уявлення батьків про відсутність у дитини захоплень; в) рекомендувати клієнтові поводитись природно; г) почуття страху перед майбутніми зустрічами. 109. Яке ствердлження відноситься до невдач розвитку інтересів: а) рекомендувати клієнтові поводитись природно; б) помилкове уявлення батьків про відсутність у дитини захоплень; в) почуття страху перед майбутніми зустрічами; г) тестування рівня розвитку властивостей особистості, які мають стандартні, нормативні показники. 110. Що відноситься до невдач в позбавленні комплексів: а) тестування рівня розвитку властивостей особистості, які мають стандартні, нормативні показники; б) почуття страху перед майбутніми зустрічами; в) помилкове уявлення батьків про відсутність у дитини захоплень; г) рекомендувати клієнтові поводитись природно. 111. Що відноситься до невдач керування емоціями: а) помилкове уявлення батьків про відсутність у дитини захоплень; б) почуття страху перед майбутніми зустрічами; в) тестування рівня розвитку властивостей особистості, які мають стандартні, нормативні показники; г) рекомендувати клієнтові поводитись природно. 112. Що відноситься до невдач в позбавленні від комплексів: а) почуття страху перед майбутніми зустрічами; б) рекомендувати клієнтові поводитись природно; в) помилкове уявлення батьків про відсутність у дитини захоплень; г) тестування рівня розвитку властивостей особистості, які мають стандартні, нормативні показники. 113. Яке ствердження відноситься до невдач встановлення добрих стосунків з людьми: а) тестування рівня розвитку властивостей особистості, які мають стандартні, нормативні показники; б) помилкове уявлення батьків про відсутність у дитини захоплень; в) наявність у клієнта поведінки, яка визиває негативні реакції у оточуючих; г) рекомендувати клієнтові поводитись природно. 114. Яке ствердження відноситься до невдач в розвитку інтересів: а) рекомендувати клієнтові поводитись природно; б) батьки жалкують, що дитина не має серйозних захоплнгь, до всбого байдужа; в) з’ясування наявності задатків та спроба їх розвинути; г) почуття страху перед майбутніми зустрічами. 115. Вкажіть, яке ствердження відноситься до стану глобальної сімейної незадоволеності: а) погано усвідомлена невпевненість індивіда в якомусь аспекті родинного життя; б) постійний психологічний тиск, створення безвихідного становища; в) відчування себе поганим дл яоточуючих, причиною негараздів родини; г) різке розходження між очікуваннями індивіда по відношенню до родинного життя та дійсни мродинним житттям. 116. Що відноситься до стану родинної тривоги: а) відчування себе поганим дл яоточуючих, причиною негараздів родини; б) різке розходження між очікуваннями індивіда по відношенню до родинного життя та дійсни мродинним житттям в) погано усвідомлена невпевненість індивіда в якомусь аспекті родинного життя; г) постійний психологічний тиск, створення безвихідного становища. 117. Що відноситься до родинно – зумовленної непосильної нервово – психічної і фізичної напруги: а) постійний психологічний тиск, створення безвихідного становища; б) погано усвідомлена невпевненість індивіда в якомусь аспекті родинного життя; в) різке розходження між очікуваннями індивіда по відношенню до родинного життя та дійсни мродинним житттям; г) відчування себе поганим дл яоточуючих, причиною негараздів родини. 118. Яке ствердження відноситься до стану провини, пов’язаного з родиною: а) різке розходження між очікуваннями індивіда по відношенню до родинного життя та дійсни мродинним житттям; б) відчування себе поганим дл яоточуючих, причиною негараздів родини; в) постійний психологічний тиск, створення безвихідного становища; г) погано усвідомлена невпевненість індивіда в якомусь аспекті родинного життя. 119. Вкажіть, яке ствердження відноситься проблеми взаємовідносин майбутнього подружжя: а) стан глобальної родинної незадоволенності; б) неспроможність одного чи обох членів подружжя зрозуміти одне одного, прийняти чужу точку зору; в) в якій мірі людини відповідає ідеалу іншої; г) син одружився, і у нього в родині виникли проблеми. 120. Що відноситься до до проблем між членами сформованої родини: а) син одружився, і у нього в родині виникли проблеми; б) стан глобальної родинної незадоволенності; в) в якій мірі людини відповідає ідеалу іншої; г) неспроможність одного чи обох членів подружжя зрозуміти одне одного, прийняти чужу точку зору. 121. Що відноситься до проблем між подружжям та їх батьками: а) син одружився, і у нього в родині виникли проблеми; б) неспроможність одного чи обох членів подружжя зрозуміти одне одного, прийняти чужу точку зору; в) стан глобальної родинної незадоволенності; г) в якій мірі людини відповідає ідеалу іншої. 122. Вкажіть, що відноситься до проблеми відсутності взаєморозуміння між членами подружжя: а) дії одного члена подружжя викликають противодії іншого; б) образ життя одного члена подружжя не влаштовує іншого; в) неспроможність довести свою правоту; г) різні підходи до виховання дітей. 123. Що відноситься до проблеми несумісності характерів: а) образ життя одного члена подружжя не влаштовує іншого; б) дії одного члена подружжя викликають противодії іншого; в) неспроможність довести свою правоту; г) різні підходи до виховання дітей. 124. Яке подружжя відноситься до проблеми психологічної несумісності: а) різні підходи до виховання дітей; б) неспроможність довести свою правоту; в) образ життя одного члена подружжя не влаштовує іншого; г) дії одного члена подружжя викликають противодії іншого. 125. Яке ствердження відноситься до проблем розбідності в поглядах членів подружжя: а) дії одного члена подружжя викликають противодії іншого; б) образ життя одного члена подружжя не влаштовує іншого; в) різні підходи до виховання дітей; г) неспроможність довести свою правоту. 126. Що відноситься до проблеми взаємовідносин подружжя з їх батьками: а) син одружився, і у нього в родині виникли проблеми; б) неспроможність одного чи обох членів подружжя зрозуміти одне одного, прийняти чужу точку зору; в) стан глобальної родинної незадоволенності; г) в якій мірі людини відповідає ідеалу іншої. 127. Яке ствердження відноситься до гіперпротекції як стилю батьківського виховання: а) загострена увага та турбота до дитини, які сполучаються з дріб’язковим контролем; б) виховання за типом «кумір родини»; в) ігнорування потреб дитини в емоційній близкості, жорстке відношення до нього; г) недостача турботи та контролю за поведінкою дитини. 128. Вкажіть, що відноситься до доиінуючої гіперпротекції як стилю батьківського виховання: а) недостача турботи та контролю за поведінкою дитини; б) виховання за типом «кумір родини»; в) загострена увага та турбота до дитини, які сполучаються з дріб’язковим контролем; г) ігнорування потреб дитини в емоційній близкості, жорстке відношення до нього. 129. Яке ствердження відноситься до потворствуючої гіперпротекції: а) загострена увага та турбота до дитини, які сполучаються з дріб’язковим контролем; б) виховання за типом «кумір родини»; в) ігнорування потреб дитини в емоційній близкості, жорстке відношення до нього; г) недостача турботи та контролю за поведінкою дитини. 130. Вкажіть яке ствердження відноситься до емоційного нехтування як стилю батьківського виховання: а) недостача турботи та контролю за поведінкою дитини; б) загострена увага та турбота до дитини, які сполучаються з дріб’язковим контролем; в) ігнорування потреб дитини в емоційній близкості, жорстке відношення до нього; г) виховання за типом «кумір родини». 131. Вкажіть, яке ствердження відноситься до підвищенної моральної відповідальності дитини, як стилю батьківського виховання: а) виховання за типом «кумір родини»; б) ігнорування потреб дитини в емоційній близкості, жорстке відношення до нього; в) недостача турботи та контролю за поведінкою дитини; г) не відповідні до віку та реальним спроможностям вимоги до дитини. 132. Яке ствердження відноситься до гіпертурботи та симбіозу, як типу батьківського відношення до дитини: а) демонстрація дитині, що такий він батькм не потрібен, підкреслене ігнорування; б) відношення до дитини як до невдячного, завдаючого багато засмучень батькам; в) нав’язливе бажання утримати, прив’язати до себе дитину, позбавити її самостійності; г) не відповідні до віку та реальним спроможностям вимоги до дитини. 133. Яке ствердження відноситься до типу батьківського виховаггя – навмисне позбавлення любові до дитини: а) не відповідні до віку та реальним спроможностям вимоги до дитини; б) нав’язливе бажання утримати, прив’язати до себе дитину, позбавити її самостійності; в) відношення до дитини як до невдячного, завдаючого багато засмучень батькам; г) демонстрація дитині, що такий він батькм не потрібен, підкреслене ігнорування. 134. Що відноситься до типу батьківського виховання шляхом викликання у дитини почуття провини: а) демонстрація дитині, що такий він батькм не потрібен, підкреслене ігнорування; б) відношення до дитини як до невдячного, завдаючого багато засмучень батькам; в) нав’язливе бажання утримати, прив’язати до себе дитину, позбавити її самостійності; г) не відповідні до віку та реальним спроможностям вимоги до дитини. 135. Яке ствердження відноситься до консультування батьків дітей дошкільного віку: а) діти поводяться зухвало, не виконують обовязки по дому, грубіянять; б) дитина не хоче йти до школи; в) батьки незадоволені тим, як їх дитина обирає майбутню професію; г) батьки незадоволені тим, що їх дитина почала погано вчитися. 136. Вкажіть, яке ствердження відноситься до консультування батьків дітей молодшого шкільного віку: а) дитина не хоче йти до школи; б) діти поводяться зухвало, не виконують обовязки по дому, грубіянять; в) батьки незадоволені тим, що їх дитина почала погано вчитися; г) батьки незадоволені тим, як їх дитина обирає майбутню професію. 137. Вкажіть, яке ствердження відноситься до консультування батьків дітей підліткового віку: а) батьки незадоволені тим, що їх дитина почала погано вчитися; б) дитина не хоче йти до школи; в) діти поводяться зухвало, не виконують обовязки по дому, грубіянять; г) батьки незадоволені тим, як їх дитина обирає майбутню професію. 138. Вкажіть, яке ствердження відноситься до консультування батьків дітей юнацького віку: а) батьки незадоволені тим, як їх дитина обирає майбутню професію; б) діти поводяться зухвало, не виконують обовязки по дому, грубіянять; в) дитина не хоче йти до школи; г) батьки незадоволені тим, що їх дитина почала погано вчитися. 139. Яке ствердження відноситься до невдач у керуванні емоціями в діловому житті: а) обстеження клієнта на наявність у нього необхідних задатків дл янової професії; б) наявність у людини несумісних одієї з іншою рис характеру; в) відсутність необхідної мотивації та інтересу до роботи; г) клієнт має явно завищений рівень зазіхань. 140. Вкажіть, яке ствердлження відноситьс ядо невдач у виборі профксії: а) відсутність необхідної мотивації та інтересу до роботи; б) клієнт має явно завищений рівень зазіхань; в) наявність у людини несумісних одієї з іншою рис характеру; г) обстеження клієнта на наявність у нього необхідних задатків для нової професії. 141. Яке ствердження відноситьс ядо невдач підтримання своєї працездатності: а) клієнт має явно завищений рівень зазіхань; б) обстеження клієнта на наявність у нього необхідних задатків дл янової професії; в) відсутність необхідної мотивації та інтересу до роботи; г) наявність у людини несумісних одієї з іншою рис характеру. 142. Що відноситьс ядо невдач в конкуренції з іншими: а) клієнт має явно завищений рівень зазіхань; б) обстеження клієнта на наявність у нього необхідних задатків дл янової професії; в) відсутність необхідної мотивації та інтересу до роботи; г) наявність у людини несумісних одієї з іншою рис характеру. 143. Яка рекомендація відноситься до підтримки працездатності: а) формування у клієнта кориснлї звички діяти раціонально; б) формування позитивної емоційності взагалі і до роботи; в) виявлення у клієтна наявності необхідних здібностей до роботи.
144. Яке ствердження відноситься до керівництва особистісними відношеннями людей: а) розподіл зобо’вязень між підлеглими; б) керівник повинен досягти взаєморозуміння з підлеглими в ухваленні рішення; в) керівник повинен знати реальну спроможність виконання обіцянки; г) керівник має негативні риси характеру, які ускладнюють стосунки з іншими. 145. Що відноситьс ядо керування діловими відношеннями людей: а) керівник повинен досягти взаєморозуміння з підлеглими в ухваленні рішення; б) розподіл зобо’вязень між підлеглими; в) керівник має негативні риси характеру, які ускладнюють стосунки з іншими; г) керівник повинен знати реальну спроможність виконання обіцянки. 146. Вкажіть, яке ствердження відноситься до ухвалення та реализації решень з персональних справ: а) керівник має негативні риси характеру, які ускладнюють стосунки з іншими; б) розподіл зобо’вязень між підлеглими; в) керівник повинен досягти взаєморозуміння з підлеглими в ухваленні рішення; г) керівник повинен знати реальну спроможність виконання обіцянки. 147. Яке ствердження відноситься до ухвалення та реалізації рішень з робочими справами: а) необхідність укладання документу, який контролює виконання рішення; б) розподіл зобо’вязень між підлеглими; в) керівник має негативні риси характеру, які ускладнюють стосунки з іншими; г) уважно сетжити за партнером у спілкуванні, коли він слухає або реагує на слова клієнта. 148. Що відноситься до проблеми невміння звертатись до людей з проханням: а) необхідність укладання документу, який контролює виконання рішення; б) керівник повинен знати реальну спроможність виконання обіцянки; в) уважно сетжити за партнером у спілкуванні, коли він слухає або реагує на слова клієнта; г) розподіл зобо’вязень між підлеглими. 149. Яке ствердження відноситься до проблеми невміння переконувати людей: а) керівник повинен знати реальну спроможність виконання обіцянки; б) уважно сетжити за партнером у спілкуванні, коли він слухає або реагує на слова клієнта; в) необхідність укладання документу, який контролює виконання рішення; г) розподіл зобо’вязень між підлеглими. 150. Що відноситься до причин зниження працездатності: а) невпевненість клієта в собі; б) підвищенна емоційна збудливість; в) різні системи цінностей; г) велика стурбованість клієта чимось іншим.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|