В чому полягає завдання психотерапії ?
а) роз’яснення значення особливостей темпераменту;
б) усвідомлення сутності психологічної проблеми клієнта;
в) зміна психологічного стану;
г) попередження конфліктів;
д) формування рис характеру.
13. Що відноситься до завдань психологічного консультування:
а) надання оперативної допомоги клієнту у розв’язанні психологічних проблем, що в нього виникли;
б) надання тимчасової допомоги клієнту;
в) надання клієнту професіональної та моральної підтримки для формування в нього впевненості у собі;
г) прояснення психологічної проблеми клієнта.
14. Яка форма роботи відноситься до цілей психологічного консультування:
а) прояснення психологічної проблеми клієнта;
б) надання оперативної допомоги клієнту у розв’язанні психологічних проблем, що в нього виникли;
в) чітке формування порад та рекомендацій;
г) вивчення психологом – консультантом особистості клієнта.
15. Вкажіть, яке твердження відноситься до інтимно – особистісного консультування:
а) вирішення питань працездатності;
б) вирішення проблеми успішності навчання;
в) підвищення рівня самооцінки;
г) розв’язання конфліктів між подружжям.
16. Вкажіть, яке завдання вирішує родинне консультування:
а) підвищення рівня самооцінки;
б) розв’язання конфліктів між подружжям;
в) вирішення проблеми успішності виховання дітей;
г) вирішення питань працездатності.
17. Вкажіть, які з наведених вимог відносяться до загальних вимог, які потребує психологічне консультування та психолого - консультант:
а) консультант сам не повинен мати гострих, не вирішених проблем;
б) мати достатньо часу для проведення консультування;
в) неможна вставати на бік одного з членів подружжя;
г) психолог – консультант свою роботу будує на основі поваги, гідності та недоторканності особистості клієнта.
18. Що відноситься до спеціальних вимог різних видів психологічного консультування:
а) особлива відповідальність психолога – консультанта перед клієнтом за ті рекомендації, які він надає;
б) безумовна повага гідності та недоторканості особистості клієнта;
в) консультант повинен бути компетентним у тій області, в якій проводить консультування;
г) відповідальність психолога – консультанта перед клієнтом за рекомендації.
19. Вкажіть, що відноситься до якостей особистості кваліфікованого психолога – консультанта:
а) клієнт повинен мати реальну проблему психологічного характеру;
б) наявність у психолога досвіду проведення психологічного консультування;
в) здібність до емпатії;
г) активне виконання клієнтом рекомендацій.
20. Яке ствердження відноситься до умов результативності психологічного консультування:
а) відкритість;
б) без оцінювальне відношення до клієнтів;
в) доброзичливість;
г) клієнт повинен мати реальну проблему психологічного характеру.
21. Вкажіть, що відноситься до спеціальної підготовки психолога - консультанта:
а) здобуття нових наукових і практично значущих знань сучасної психології консультування;
б) підготовка та розповсюдження інформації про роботу консультацій серед потенціальних клієнтів;
в) підготовка матеріальної бази та документації для початку практичної роботи консультації;
г) визначення кола потенціальних клієнтів.
22. Що відноситься до організаційної підготовки психолога – консультанта:
а) вивчення підготовчого етапу психологічного консультування;
б) підбір кадрів психологів та обслуговуючого персоналу;
в) проходження стажування під керівництвом супервізорів;
г) засвоєння інформації про зміст роботи психолога – консультанта.
23. Вкажіть, яке ствердження відноситься до загальних проблем організації роботи психолога - консультанта:
а) режим роботи психолога – консультанта;
б) взаємодія психолога – консультанта з іншими спеціалістами;
в) взаємодія психолога – консультанта з допоміжним персоналом.
24. Що відноситься до організації індивідуальної роботи психолога – консультанта:
а) виявлення необхідності створення психологічної консультації;
б) вибір місця роз положення консультації;
в) добір кадрів;
г) розподіл часу роботи психолога – консультанта в залежності від її змісту.
25. Яка відповідь відноситься до загальних питань підготовки до психологічного консультування:
а) попереднє знайомство психолога – консультанта з клієнтом за даними документації;
б) розробка плану проведення консультації;
в) вибір приміщення та оснащення місця проведення консультації;
г) здобуття додаткової інформації про клієнта з різних джерел.
26. Яке ствердження відноситься до спеціальних питань підготовки до психологічного консультування:
а) вибір приміщення та оснащення місця проведення консультації;
б) попереднє знайомство психолога – консультанта з клієнтом за даними документації;
в) постачання до консультації паперу, множильної техники, тощо;
г) придбання для консультації спеціальної психологічної літератури.
27. Вкажіть, яка відповідь відноситься до етапів психологічного консультування:
а) зняття психологічних бар’єрів;
б) емпатичне слухання;
в) пошук взаємоприйнятного рішення;
г) рекомендації.
28. Що відноситься до процедур психологічного консультування:
а) підготовка;
б) діагностика;
в) рекомендації;
г) активізація мислення та пам’яті клієнта.
29. Яке ствердження відноситься до суб’єктного локусу скарги клієнта:
а) «зла воля»;
б) порушення психічного здоров’я;
в) скарга на дитину;
г) рольова поведінка.
30. Яке ствердження відноситься до об’єктивного локусу контролю:
а) поведінка не відповідає психічним нормам;
б) скарга на дитину;
в) психічна аномалія;
г) генетична запрограмованість.
31. Яку фразу клієнта відносять до неадекватної ділової орієнтації:
а) «Нарешті я зустрів Вас і ніхто інший не зміг допомогти мені»;
б) «Я впевнений, що Ви маг і чарівник, і тільки Ви зможете мені допомогти»;
в) «Ви згодні, що моя ситуація безнадійна і рішення немає?»;
г) «Я готовий робити все, що Ви мені скажете».
32. Яка фраза клієнта відноситься до рентної орієнтації:
а) «Ну тепер це ваша турбота, вам гроші заплатили, виконуйте»;
б) «Ви згодні, що моя ситуація безнадійна і рішення немає?»;
в) «Я готовий робити все, що Ви мені скажете»;
г) «Я впевнений, що Ви маг і чарівник, і тільки Ви зможете мені допомогти».
33. Вкажіть, що відноситься до синдрому пошуку соціальних союзників:
а) батьки не можуть навести конкретні приклади порушень поведінки дитини, а можуть говорити «взагалі»;
б) наявність галюцинацій;
в) «допоможіть примусити, помститись, покарати»;
г) власні невірні дії, слабкість до синдрому батьківської тривожності.
34. Вкажіть, що відноситься до синдрому батьківської тривожності:
а) «допоможіть примусити, помститись, покарати»;
б) наявність галюцинацій;
в) власні невірні дії, слабкість до синдрому батьківської тривожності;
г) батьки не можуть навести конкретні приклади порушень поведінки дитини, а можуть говорити «взагалі».
35. Вкажіть, що відноситься до навичок:
а) автоматизоване виконання дії;
б) здатність виконати дію під контролем свідомості;
в) потреба виконувати дію.
36. Вкажіть, що відноситься до вміння:
а) потреба виконувати дію;
б) автоматизоване виконання дії;
в) здатність виконати дію під контролем свідомості.
37. Вкажіть, що відноситься до звички:
а) здатність виконати дію під контролем свідомості;
б) автоматизоване виконання дії;
в) потреба виконувати дію.
38. Яке ствердження відноситься до діалогічної мови:
а) використання мови для мислення;
б) доповідь на засіданні;
в) бесіда між двома людьми;
г) лист до другої людини.
39. Яке ствердження відноситься до монологічної мови:
а) лист до другої людини;
б) бесіда між двома людьми;
в) доповідь на засіданні;
г) використання мови для мислення.
40. Яке ствердження відноситься до письмової мови:
а) бесіда між двома людьми;
б) лист до другої людини;
в) використання мови для мислення;
г) доповідь на засіданні.
41. Що відноситься до понятійної форми мислення:
а) висловлення, яке щось стверджує або заперечує;
б) з двох або декількох суджень робиться нове;
в) слово, яке узагальнює суттєві ознаки предметів та явищ.
42. Що відноситься до судження:
а) слово, яке узагальнює суттєві ознаки предметів та явищ;
б) висловлення, яке щось стверджує або заперечує;
в) з двох або декількох суджень робиться нове.
43. Що відноситься до умовивіду:
а) процес утворення з двох або декількох суджень нове;
б) слово, яке узагальнює суттєві ознаки предметів та явищ;
в) висловлення, яке щось стверджує або заперечує.
44. Яка характеристика уваги відноситься до спостережливості:
а) об’єм;
б) розподіл;
в) стійкість;
г) розподіл.
45. Вкажіть, що відноситься до техніки зустрічі клієнта:
а) введення до приміщення близьких клієнтові людей;
б) вимкнення приємної музики;
в) дати в руки клієнтові невеликий привабливий предмет;
г) вибір місця таким чином, щоб бути обличчям до клієнта.
46. Вкажіть, що відноситься до техники зняття напруги:
а) вільне, без ускладнень спілкування психолога – консультанта з клієнтом;
б) усунення перепон на шляху просування клієнта до місця консультування;
в) коли в приміщенні консультації клієнт нікого не зустрічає;
г) якщо психолог – консультант зустріне клієнта сидячі.
47. Яке ствердження відноситься до техніки активізації розповіді клієнта:
а) непомітне усунення з приміщення усіх сторонніх людей;
б) дати в руки клієнтові невеликий цікавий предмет;
в) «Добре, що ви звернулись до нас. Розповідайте, будь ласка, вашу проблему»;
г) вільне без ускладнень спілкування психолога – консультанта з клієнтом.
48. Яке ствердження відноситься до техніки усунення психологічної напруги:
а) «Не хвилюйтесь через це. Дуже добре…»;
б) вибір місця таким чином, щоб бачити обличчя клієнта;
в) дати змогу клієнтові зайняти своє місце;
г) усунення перепон на шляху просування клієнта до місця консультування.
49. Вкажіть, яке питання відноситься до відкритих:
а) «Скільки вам років»;
б) «Коли це трапилось?»;
в) «Ви одружені?»»
г) «Що ви відчували, коли це трапилось?».
50. Вкажіть, яке питання відноситься до закритих:
а) «Що ви відчували, коли це трапилось?»;
б) «З чого ви бажаєте почати розповідь?»;
в) «Які проблеми привели вас сюди?»;
г) «Скільки вам років».
51. Що відноситься до техніки перефразування:
а) «Якщо я правильно зрозумів, ви вже досить давно конфліктуєте з чоловіком»;
б) «Ваші почуття в непокої. Ви боїтесь та уникаєте те, що ви бажаєте»;
в) «Якщо зробити висновок, то можна стверджувати наявність тривоги за стан психічного розвитку дитини».
52. Що відноситься до техніки узагальнення:
а) «Ваші почуття в непокої. Ви боїтесь та уникаєте те, що ви бажаєте»;
б) «Якщо зробити висновок, то можна стверджувати наявність тривоги за стан психічного розвитку дитини»;
в) «Якщо я правильно зрозумів, ви вже досить давно конфліктуєте з чоловіком».
53. Що відноситься до техніки відображення почуттів:
а) «Якщо зробити висновок, то можна стверджувати наявність тривоги за стан психічного розвитку дитини»;
б) «Ваші почуття в непокої. Ви боїтесь та уникаєте те, що ви бажаєте»;
в) «Якщо я правильно зрозумів, ви вже досить давно конфліктуєте з чоловіком».
54. Вкажіть, яке ствердження відноситься до техніки пауз мовчання:
а) непомітні для клієнта повторювання висловлень та рухів;
б) дають змогу клієнтові вивчати свої почуття, установки, цінності;
в) звернення уваги клієнта до протиріч в його поведінці, думках, почуттях.
55. Вкажіть, яке ствердження відноситься до техніки дзеркалізації?:
а) звернення уваги клієнта до протиріч в його поведінці, думках, почуттях;
б) непомітні для клієнта повторювання висловлень та рухів;
в) дають змогу клієнтові вивчати свої почуття, установки, цінності.
56. Вкажіть, яке твердження відноситься до техніки конфронтації:
а) звернення уваги клієнта до протиріч в його поведінці, думках, почуттях;
б) дають змогу клієнтові вивчати свої почуття, установки, цінності;
в) непомітні для клієнта повторювання висловлень та рухів.
57. Вкажіть, який прийом відноситься до техніки ідентифікації проблеми:
а) вказувати напрямок, в якому треба шукати необхідну інформацію, щоб переконатися у вірності чи помилковості припущення;
б) виявлення дійсних психологічних проблем клієнта;
в) слова, фрази, які мають емоційне забарвлення і часто зустрічаються в розповіді клієнта.
58. Вкажіть, який прийом відноситься до техніки виявлення «психологічних ключів»?:
а) слова, фрази, які мають емоційне забарвлення і часто зустрічаються в розповіді клієнта;
б) виявлення дійсних психологічних проблем клієнта;
в) вказувати напрямок, в якому треба шукати необхідну інформацію, щоб переконатися у вірності чи помилковості припущення.
59. Вкажіть, який прийом відноситься до техніки формування гіпотези:
а) виявлення дійсних психологічних проблем клієнта;
б) вказувати напрямок, в якому треба шукати необхідну інформацію, щоб переконатися у вірності чи помилковості припущення;
в) слова, фрази, які мають емоційне забарвлення і часто зустрічаються в розповіді клієнта.
60. Вкажіть, що відноситься до демографічного блоку інформації психологічного анамнезу:
а) виникнення, тривалість та розвиток проблеми клієнта;
б) освіта;
в) черговість народження.
61. Вкажіть, що відноситься до актуального блоку інформації психологічного анамнезу:
а) освіта;
б) черговість народження;
в) виникнення, тривалість та розвиток проблеми клієнта.
62. Вкажіть, що відноситься до психо-соціального блоку психологічного анамнезу:
а) черговість народження;
б) освіта;
в) виникнення, тривалість та розвиток проблеми клієнта.
63. Що відноситься до коментарю як виду інтерпретації:
а) перехід до іншого масштабу бачення ситуації;
б) виявляються чинникові послідовні зв’язки між явищами, пов’язаними з проблемою;
в) «Ви все життя прожили для чоловіка, коли ж ви почнете жити для себе?».
64. Що відноситься до висновку та резюме як виду інтерпретації:
а) «Ви все життя прожили для чоловіка, коли ж ви почнете жити для себе?»;
б) перехід до іншого масштабу бачення ситуації;
в) зведення в єдину особистісну систему розрізнених деталей психологічної ситуації.
65. Що відноситься до механізму корекційного впливу гармонізації травмуючи ситуацій:
а) у процесі сповіді людина звільняється від деструктивного тягаря;
б) пошуком сили для вирішення проблеми;
в) знайти сенс у тому, що не можна змінити;
г) знайти нові значення, цінності сенсу життя.
66. Що відноситься до механізму корекційного впливу пом’якшення гніту психологічних проблем:
а) знайти нові значення, цінності сенсу життя;
б) у процесі сповіді людина звільняється від деструктивного тягаря;
в) знайти сенс у тому, що не можна змінити;
г) пошуком сили для вирішення проблеми.
67. Що відноситься до механізму корекційного впливу розширення горизонту бачення світу:
а) люди починають поводити себе певним чином, якщо отримують нагороду чи покарання;
б) заборона будь – чого, розраховуючи на те, що клієнт виконає пораду точнісінько навпаки;
в) життя особистості в цілому.
68. Яке ствердження відноситься до механізму корекційного впливу парадоксальної інструкції:
а) життя спільноти, до якої входить клієнт;
б) заборона будь – чого, розраховуючи на те, що клієнт виконає пораду точнісінько навпаки;
в) заціклювання на особистісних почуттях.
69. Яке визначення відноситься до здібностей:
а) впливає на відношення до інших людей, до діяльності, до самого себе, виявляються у поведінці;
б) впливають на динаміку психічного життя;
в) визначає особистісні потреби, інтереси, світогляд.
г) забезпечує високі результати у певному виді діяльності.
70. Яке визначення відноситься до спрямованості особистості:
а) забезпечує високі результати у певному виді діяльності;
б) впливає на динаміку психічного життя;
в) визначає особистісні потреби, інтереси, світогляд;
г) впливає на відношення до інших людей, до діяльності, до самого себе, виявляються у поведінці.
71. Яке ствердження відноситься до темпераменту:
а) впливає на динаміку психічного життя;
б) забезпечує високі результати у певному виді діяльності;
в) впливає на відношення до інших людей, до діяльності, до самого себе, виявляються у поведінці;
г) визначає особистісні потреби, інтереси, світогляд.
72. Яке ствердження відноситься до характеру:
а) забезпечує високі результати у певному виді діяльності;
б) впливає на відношення до інших людей, до діяльності, до самого себе, виявляються у поведінці;
в) впливає на динаміку психічного життя;
г) визначає особистісні потреби, інтереси, світогляд.
73. Які ствердження відносяться до сангвінічного типу темпераменту:
а) низький рівень активності;
б) висока нервово – психічна активність;
в) висока енергія дій, різкі рухи, а також сила, імпульсивність, яскрава виразність емоцій;
г) низький рівень нервово – психічної діяльності, стриманість моторики та мовлення, глибина і стійкість почуттів при слабкому зовнішньому їх вигляді.
74. Що відноситься до меланхолійного типу темпераменту:
а) висока енергія дій, різкі рухи, а також сила, імпульсивність, яскрава виразність емоцій;
б) низький рівень активності;
в) низький рівень нервово – психічної діяльності, стриманість моторики та мовлення, глибина і стійкість почуттів при слабкому зовнішньому їх вигляді;
г) висока нервово – психічна активність.
75. Що відноситься до холеричного темпераменту:
а) висока нервово – психічна активність;
б) низький рівень активності;
в) низький рівень нервово – психічної діяльності, стриманість моторики та мовлення, глибина і стійкість почуттів при слабкому зовнішньому їх вигляді;
г) висока енергія дій, різкі рухи, а також сила, імпульсивність та яскрава вираженість емоцій.
76. В яких рисах характеру проявляється відношення до праці:
а) бережливість до майна, турбота про екологію;
б) працелюбність, відповідальність;
в) доброта, турботливість, доброзичливість;
г) скромність, гордість, самокритичність.
77. В яких рисах характеру проявляється відношення до інших людей:
а) бережливість до майна, турбота про екологію;
б) скромність, гордість, самокритичність;
в) доброта, турботливість, доброзичливість;
г) працелюбність, відповідальність.
78. В яких рисах характеру проявляється відношення до самого себе:
а) доброта, турботливість, доброзичливість;
б) бережливість до майна, турбота про екологію;
в) працелюбність, відповідальність;
г) скромність, гордість, самокритичність.
79. Вкажіть, що відноситься до такого типу помилок психолога – консультанта, як невірний висновок:
а) небажання клієнта робити так, як пропонує психолог – консультант;
б) однобічність побажань;
в) недостатньо точна і повна інформація, яку психолого отримує від клієнта.
80. Вкажіть, що відноситься до такого типу помилок психолога – консультанта, як рекомендації:
а) недостатньо точна і повна інформація, яку психолого отримує від клієнта;
б) однобічність побажань;
в) небажання клієнта робити так, як пропонує психолог – консультант.
81. Вкажіть, що відноситься до такого типу помилок психолога – консультанта як невірні дії клієнта:
а) недостатньо точна і повна інформація, яку психолого отримує від клієнта;
б) небажання клієнта робити так, як пропонує психолог – консультант4
в) однобічність побажань.
82. Яке ствердження відноситься до цілі проведення тестування під час психологічного консультування:
а) не дістає інформації для вірних висновків;
б) індивідуальний характер проблеми клієнта потребує досконалого вивчення його особистості;
в) використовуються лише прості та зрозумілі для клієнта тести.
83. Яке ствердження відноситься до обставин використання тестів під час психологічного консультування:
а) використовуються лише прості та зрозумілі для клієнта тести;
б) не дістає інформації для вірних висновків;
в) індивідуальний характер проблеми клієнта потребує досконалого вивчення його особистості.
84. Яке ствердження відноситься до вимог до психологічного консультування:
а) не дістає інформації для вірних висновків;
б) використовуються лише прості та зрозумілі для клієнта тести;
в) індивідуальний характер проблеми клієнта потребує досконалого вивчення його особистості.
85. Вкажіть, яке твердження відноситься до соціальних умов розвитку здібностей:
а) тонка конструкція слухового аналізатору;
б) висока координація рухів;
в) наявність умов для реалізації.
86. Вкажіть, яке ствердження відноситься до природних задатків:
а) тонка конструкція слухового аналізатора;
б) наявність умов для реалізації задатків;
в) висока мотивація до розвитку здібностей.
87. Що відноситься до основних положень сучасної психологічної науки про здібності:
а) своєчасне і повне виявлення задатків у дитини;
б) наявність продуманої програми розвитку;
в) розвиток здібностей залежить від природжених задатків, а також від соціальних факторів.
88. Що відноситься до головних умов розвитку здібностей:
а) наявність продуманої програми розвитку;
б) розвиток здібностей залежить від природжених задатків, а також від соціальних факторів;
в) особливо яскраво задатки дитини проявляються в ранньому, дошкільному віці.
89. Що відноситься до основних положень сучасної психологічної науки про здібності:
а) своєчасне і повне виявлення задатків у дитини;
б) особливо яскраво задатки дитини проявляються в ранньому, дошкільному віці;
в) розвиток здібностей залежить від природжених задатків, а також від соціальних факторів.
90. Що відноситься до головних умов розвитку здібностей:
а) у віці приблизно чотирьох років майже всі задатки розвинені однаково;
б) багато здібностей можна розвинути і при відсутності явно виражених задатків;
в) якомога раніше починати активний розвиток здібностей.
91. Яка порада відноситься до розвитку інтелектуальних здібностей:
а) поставити точний діагноз особливостей пам’яті;
б) частіше змінювати ситуації і людей серед котрих доводиться знаходиться;
в) у клієнта необхідно розвивати усі види мислення одночасно.
92. Яка порада відноситься до розвитку мнемічних здібностей:
а) поставити точний діагноз особливостей пам’яті;
б) частіше змінювати ситуації і людей серед котрих доводиться знаходиться;
в) у клієнта необхідно розвивати усі види мислення одночасно.
93. Яка порада відноситься до розвитку комунікативних здібностей:
а) привести усе, що запам’ятовується у пов’язану систему;
б) для кращого пригадування треба заспокоїтись та відпочити;
в) зусиллям волі принудити себе піти на спілкування з людьми.
94. Яка порада відноситься до розвитку організаційних здібностей:
а) поставити точний діагноз особливостей пам’яті;
б) виявити склад здібностей, які необхідні для мобілізації колективу;
в) зусиллям волі принудити себе піти на спілкування з людьми.
95. Яке ствердження відноситься до проблем темпераменту:
а) помічати та всіляко підтримувати прояв самостійності;
б) напруженість в роботі або в спілкуванні через різну швидкість діяльності;
в) вміння правильно сприймати та оцінювати людей;
г) слабка емоційна реакція на ситуацію, що відбувається, байдужість.
96.Що відноситься до проблем ділових рис характеру:
а) слабка емоційна реакція на ситуацію, що відбувається, байдужість;
б) вміння правильно сприймати та оцінювати людей;
в) ініціативність, працелюбність, вміння прийняти рішення та виконати його;
г) помічати та всіляко підтримувати прояв самостійності.
97. Яке ствердження відноситься до проблем волі:
а)напруженість в роботі або в спілкуванні через різну швидкість діяльності;
б) помічати та всіляко підтримувати прояв самостійності;
в) вміння правильно сприймати та оцінювати людей;
г) ініціативність, працелюбність, вміння прийняти рішення та виконати його.
98. Що відноситься до потребово – мотиваційних проблем:
а) вміння правильно сприймати та оцінювати людей;
б) напруженість в роботі або в спілкуванні через різну швидкість діяльності;
в) помічати та всіляко підтримувати прояв самостійності;
г) слабка емоційна реакція на ситуацію, що відбувається, байдужість.
99. Яке ствердження відноситься до проблем комунікативних рис:
а) вміння правильно сприймати та оцінювати людей;
б) ініціативність, працелюбність, вміння прийняти рішення та виконати його;
в) помічати та всіляко підтримувати прояв самостійності;
г) слабка емоційна реакція на ситуацію, що відбувається, байдужість.
100. Яке ствердження відноситься до проблем темпераменту:
а) заохочення повинне домінувати над покаранням;
б) включення дитини у серйозну діяльність сумісно з батьками;
в) вміння правильно оцінювати наявну життєву ситуацію;
г) невміння керувати емоціями та реакціями на ситуацію.
101. Що відноситься до потребово – мотиваційних проблем:
а) невміння керувати емоціями та реакціями на ситуацію;
б) вміння правильно оцінювати наявну життєву ситуацію;
в) відсутність інтересів до будь – якої корисної діяльності;
г) заохочення повинне домінувати над покаранням.
102. Яке ствердження відноситься до комунікативних рис:
а) вміння правильно оцінювати наявну життєву ситуацію;
б) відсутність інтересів до будь – якої корисної діяльності;
в) невміння керувати емоціями та реакціями на ситуацію;
г) заохочення повинне домінувати над покаранням.
103. Яке ствердження відноситься до невдач розвитку здібностей:
а) батьки жалкують, що дитина не має серйозних захоплнгь, до всбого байдужа;
б) почуття неповноцінності, підвищення провини та захисту;
в) з’ясування наявності задатків та спроба їх розвинути;
г) порівняння людини з іншими людьми.
104. Що відноситься до невдач в розвитку інтересів:
а) порівняння людини з іншими людьми;
б) з’ясування наявності задатків та спроба їх розвинути;
в) почуття неповноцінності, підвищення провини та захисту;
г) батьки жалкують, що дитина не має серйозних захоплнгь, до всбого байдужа.
105. Яке ствердження відноситься до невдач зміно емоцій та почуттів:
а) внутрішні переживання не відповідають зовнішнім проявам;
б) з’ясування наявності задатків та спроба їх розвинути;
в) почуття неповноцінності, підвищення провини та захисту;
г) батьки жалкують, що дитина не має серйозних захоплнгь, до всбого байдужа.
106. Що відноситься до невдач позбавлення комплексів:
а) з’ясування наявності задатків та спроба їх розвинути;
б) внутрішні переживання не відповідають зовнішнім проявам;
в) батьки жалкують, що дитина не має серйозних захоплнгь, до всбого байдужа;
г) почуття неповноцінності, підвищення провини та захисту.
107. Що відноситься до невдач встановлення добрих стосунків з людьми:
а) внутрішні переживання не відповідають зовнішнім проявам;
б) почуття неповноцінності, підвищення провини та захисту;
в) наявність у клієнта поведінки, що викликає негативні реакції оточуючих;
г) батьки жалкують, що дитина не має серйозних захоплнгь, до всбого байдужа.
108. Яке ствердження відноситься до невдач розвитку здібностей:
а) тестування рівня розвитку властивостей особистості, які мають стандартні, нормативні показники;
б) помилкове уявлення батьків про відсутність у дитини захоплень;
в) рекомендувати клієнтові поводитись природно;
г) почуття страху перед майбутніми зустрічами.
109. Яке ствердлження відноситься до невдач розвитку інтересів:
а) рекомендувати клієнтові поводитись природно;
б) помилкове уявлення батьків про відсутність у дитини захоплень;
в) почуття страху перед майбутніми зустрічами;
г) тестування рівня розвитку властивостей особистості, які мають стандартні, нормативні показники.
110. Що відноситься до невдач в позбавленні комплексів:
а) тестування рівня розвитку властивостей особистості, які мають стандартні, нормативні показники;
б) почуття страху перед майбутніми зустрічами;
в) помилкове уявлення батьків про відсутність у дитини захоплень;
г) рекомендувати клієнтові поводитись природно.
111. Що відноситься до невдач керування емоціями:
а) помилкове уявлення батьків про відсутність у дитини захоплень;
б) почуття страху перед майбутніми зустрічами;
в) тестування рівня розвитку властивостей особистості, які мають стандартні, нормативні показники;
г) рекомендувати клієнтові поводитись природно.
112. Що відноситься до невдач в позбавленні від комплексів:
а) почуття страху перед майбутніми зустрічами;
б) рекомендувати клієнтові поводитись природно;
в) помилкове уявлення батьків про відсутність у дитини захоплень;
г) тестування рівня розвитку властивостей особистості, які мають стандартні, нормативні показники.
113. Яке ствердження відноситься до невдач встановлення добрих стосунків з людьми:
а) тестування рівня розвитку властивостей особистості, які мають стандартні, нормативні показники;
б) помилкове уявлення батьків про відсутність у дитини захоплень;
в) наявність у клієнта поведінки, яка визиває негативні реакції у оточуючих;
г) рекомендувати клієнтові поводитись природно.
114. Яке ствердження відноситься до невдач в розвитку інтересів:
а) рекомендувати клієнтові поводитись природно;
б) батьки жалкують, що дитина не має серйозних захоплнгь, до всбого байдужа;
в) з’ясування наявності задатків та спроба їх розвинути;
г) почуття страху перед майбутніми зустрічами.
115. Вкажіть, яке ствердження відноситься до стану глобальної сімейної незадоволеності:
а) погано усвідомлена невпевненість індивіда в якомусь аспекті родинного життя;
б) постійний психологічний тиск, створення безвихідного становища;
в) відчування себе поганим дл яоточуючих, причиною негараздів родини;
г) різке розходження між очікуваннями індивіда по відношенню до родинного життя та дійсни мродинним житттям.
116. Що відноситься до стану родинної тривоги:
а) відчування себе поганим дл яоточуючих, причиною негараздів родини;
б) різке розходження між очікуваннями індивіда по відношенню до родинного життя та дійсни мродинним житттям
в) погано усвідомлена невпевненість індивіда в якомусь аспекті родинного життя;
г) постійний психологічний тиск, створення безвихідного становища.
117. Що відноситься до родинно – зумовленної непосильної нервово – психічної і фізичної напруги:
а) постійний психологічний тиск, створення безвихідного становища;
б) погано усвідомлена невпевненість індивіда в якомусь аспекті родинного життя;
в) різке розходження між очікуваннями індивіда по відношенню до родинного життя та дійсни мродинним житттям;
г) відчування себе поганим дл яоточуючих, причиною негараздів родини.
118. Яке ствердження відноситься до стану провини, пов’язаного з родиною:
а) різке розходження між очікуваннями індивіда по відношенню до родинного життя та дійсни мродинним житттям;
б) відчування себе поганим дл яоточуючих, причиною негараздів родини;
в) постійний психологічний тиск, створення безвихідного становища;
г) погано усвідомлена невпевненість індивіда в якомусь аспекті родинного життя.
119. Вкажіть, яке ствердження відноситься проблеми взаємовідносин майбутнього подружжя:
а) стан глобальної родинної незадоволенності;
б) неспроможність одного чи обох членів подружжя зрозуміти одне одного, прийняти чужу точку зору;
в) в якій мірі людини відповідає ідеалу іншої;
г) син одружився, і у нього в родині виникли проблеми.
120. Що відноситься до до проблем між членами сформованої родини:
а) син одружився, і у нього в родині виникли проблеми;
б) стан глобальної родинної незадоволенності;
в) в якій мірі людини відповідає ідеалу іншої;
г) неспроможність одного чи обох членів подружжя зрозуміти одне одного, прийняти чужу точку зору.
121. Що відноситься до проблем між подружжям та їх батьками:
а) син одружився, і у нього в родині виникли проблеми;
б) неспроможність одного чи обох членів подружжя зрозуміти одне одного, прийняти чужу точку зору;
в) стан глобальної родинної незадоволенності;
г) в якій мірі людини відповідає ідеалу іншої.
122. Вкажіть, що відноситься до проблеми відсутності взаєморозуміння між членами подружжя:
а) дії одного члена подружжя викликають противодії іншого;
б) образ життя одного члена подружжя не влаштовує іншого;
в) неспроможність довести свою правоту;
г) різні підходи до виховання дітей.
123. Що відноситься до проблеми несумісності характерів:
а) образ життя одного члена подружжя не влаштовує іншого;
б) дії одного члена подружжя викликають противодії іншого;
в) неспроможність довести свою правоту;
г) різні підходи до виховання дітей.
124. Яке подружжя відноситься до проблеми психологічної несумісності:
а) різні підходи до виховання дітей;
б) неспроможність довести свою правоту;
в) образ життя одного члена подружжя не влаштовує іншого;
г) дії одного члена подружжя викликають противодії іншого.
125. Яке ствердження відноситься до проблем розбідності в поглядах членів подружжя:
а) дії одного члена подружжя викликають противодії іншого;
б) образ життя одного члена подружжя не влаштовує іншого;
в) різні підходи до виховання дітей;
г) неспроможність довести свою правоту.
126. Що відноситься до проблеми взаємовідносин подружжя з їх батьками:
а) син одружився, і у нього в родині виникли проблеми;
б) неспроможність одного чи обох членів подружжя зрозуміти одне одного, прийняти чужу точку зору;
в) стан глобальної родинної незадоволенності;
г) в якій мірі людини відповідає ідеалу іншої.
127. Яке ствердження відноситься до гіперпротекції як стилю батьківського виховання:
а) загострена увага та турбота до дитини, які сполучаються з дріб’язковим контролем;
б) виховання за типом «кумір родини»;
в) ігнорування потреб дитини в емоційній близкості, жорстке відношення до нього;
г) недостача турботи та контролю за поведінкою дитини.
128. Вкажіть, що відноситься до доиінуючої гіперпротекції як стилю батьківського виховання:
а) недостача турботи та контролю за поведінкою дитини;
б) виховання за типом «кумір родини»;
в) загострена увага та турбота до дитини, які сполучаються з дріб’язковим контролем;
г) ігнорування потреб дитини в емоційній близкості, жорстке відношення до нього.
129. Яке ствердження відноситься до потворствуючої гіперпротекції:
а) загострена увага та турбота до дитини, які сполучаються з дріб’язковим контролем;
б) виховання за типом «кумір родини»;
в) ігнорування потреб дитини в емоційній близкості, жорстке відношення до нього;
г) недостача турботи та контролю за поведінкою дитини.
130. Вкажіть яке ствердження відноситься до емоційного нехтування як стилю батьківського виховання:
а) недостача турботи та контролю за поведінкою дитини;
б) загострена увага та турбота до дитини, які сполучаються з дріб’язковим контролем;
в) ігнорування потреб дитини в емоційній близкості, жорстке відношення до нього;
г) виховання за типом «кумір родини».
131. Вкажіть, яке ствердження відноситься до підвищенної моральної відповідальності дитини, як стилю батьківського виховання:
а) виховання за типом «кумір родини»;
б) ігнорування потреб дитини в емоційній близкості, жорстке відношення до нього;
в) недостача турботи та контролю за поведінкою дитини;
г) не відповідні до віку та реальним спроможностям вимоги до дитини.
132. Яке ствердження відноситься до гіпертурботи та симбіозу, як типу батьківського відношення до дитини:
а) демонстрація дитині, що такий він батькм не потрібен, підкреслене ігнорування;
б) відношення до дитини як до невдячного, завдаючого багато засмучень батькам;
в) нав’язливе бажання утримати, прив’язати до себе дитину, позбавити її самостійності;
г) не відповідні до віку та реальним спроможностям вимоги до дитини.
133. Яке ствердження відноситься до типу батьківського виховаггя – навмисне позбавлення любові до дитини:
а) не відповідні до віку та реальним спроможностям вимоги до дитини;
б) нав’язливе бажання утримати, прив’язати до себе дитину, позбавити її самостійності;
в) відношення до дитини як до невдячного, завдаючого багато засмучень батькам;
г) демонстрація дитині, що такий він батькм не потрібен, підкреслене ігнорування.
134. Що відноситься до типу батьківського виховання шляхом викликання у дитини почуття провини:
а) демонстрація дитині, що такий він батькм не потрібен, підкреслене ігнорування;
б) відношення до дитини як до невдячного, завдаючого багато засмучень батькам;
в) нав’язливе бажання утримати, прив’язати до себе дитину, позбавити її самостійності;
г) не відповідні до віку та реальним спроможностям вимоги до дитини.
135. Яке ствердження відноситься до консультування батьків дітей дошкільного віку:
а) діти поводяться зухвало, не виконують обовязки по дому, грубіянять;
б) дитина не хоче йти до школи;
в) батьки незадоволені тим, як їх дитина обирає майбутню професію;
г) батьки незадоволені тим, що їх дитина почала погано вчитися.
136. Вкажіть, яке ствердження відноситься до консультування батьків дітей молодшого шкільного віку:
а) дитина не хоче йти до школи;
б) діти поводяться зухвало, не виконують обовязки по дому, грубіянять;
в) батьки незадоволені тим, що їх дитина почала погано вчитися;
г) батьки незадоволені тим, як їх дитина обирає майбутню професію.
137. Вкажіть, яке ствердження відноситься до консультування батьків дітей підліткового віку:
а) батьки незадоволені тим, що їх дитина почала погано вчитися;
б) дитина не хоче йти до школи;
в) діти поводяться зухвало, не виконують обовязки по дому, грубіянять;
г) батьки незадоволені тим, як їх дитина обирає майбутню професію.
138. Вкажіть, яке ствердження відноситься до консультування батьків дітей юнацького віку:
а) батьки незадоволені тим, як їх дитина обирає майбутню професію;
б) діти поводяться зухвало, не виконують обовязки по дому, грубіянять;
в) дитина не хоче йти до школи;
г) батьки незадоволені тим, що їх дитина почала погано вчитися.
139. Яке ствердження відноситься до невдач у керуванні емоціями в діловому житті:
а) обстеження клієнта на наявність у нього необхідних задатків дл янової професії;
б) наявність у людини несумісних одієї з іншою рис характеру;
в) відсутність необхідної мотивації та інтересу до роботи;
г) клієнт має явно завищений рівень зазіхань.
140. Вкажіть, яке ствердлження відноситьс ядо невдач у виборі профксії:
а) відсутність необхідної мотивації та інтересу до роботи;
б) клієнт має явно завищений рівень зазіхань;
в) наявність у людини несумісних одієї з іншою рис характеру;
г) обстеження клієнта на наявність у нього необхідних задатків для нової професії.
141. Яке ствердження відноситьс ядо невдач підтримання своєї працездатності:
а) клієнт має явно завищений рівень зазіхань;
б) обстеження клієнта на наявність у нього необхідних задатків дл янової професії;
в) відсутність необхідної мотивації та інтересу до роботи;
г) наявність у людини несумісних одієї з іншою рис характеру.
142. Що відноситьс ядо невдач в конкуренції з іншими:
а) клієнт має явно завищений рівень зазіхань;
б) обстеження клієнта на наявність у нього необхідних задатків дл янової професії;
в) відсутність необхідної мотивації та інтересу до роботи;
г) наявність у людини несумісних одієї з іншою рис характеру.
143. Яка рекомендація відноситься до підтримки працездатності:
а) формування у клієнта кориснлї звички діяти раціонально;
б) формування позитивної емоційності взагалі і до роботи;
в) виявлення у клієтна наявності необхідних здібностей до роботи.
144. Яке ствердження відноситься до керівництва особистісними відношеннями людей:
а) розподіл зобо’вязень між підлеглими;
б) керівник повинен досягти взаєморозуміння з підлеглими в ухваленні рішення;
в) керівник повинен знати реальну спроможність виконання обіцянки;
г) керівник має негативні риси характеру, які ускладнюють стосунки з іншими.
145. Що відноситьс ядо керування діловими відношеннями людей:
а) керівник повинен досягти взаєморозуміння з підлеглими в ухваленні рішення;
б) розподіл зобо’вязень між підлеглими;
в) керівник має негативні риси характеру, які ускладнюють стосунки з іншими;
г) керівник повинен знати реальну спроможність виконання обіцянки.
146. Вкажіть, яке ствердження відноситься до ухвалення та реализації решень з персональних справ:
а) керівник має негативні риси характеру, які ускладнюють стосунки з іншими;
б) розподіл зобо’вязень між підлеглими;
в) керівник повинен досягти взаєморозуміння з підлеглими в ухваленні рішення;
г) керівник повинен знати реальну спроможність виконання обіцянки.
147. Яке ствердження відноситься до ухвалення та реалізації рішень з робочими справами:
а) необхідність укладання документу, який контролює виконання рішення;
б) розподіл зобо’вязень між підлеглими;
в) керівник має негативні риси характеру, які ускладнюють стосунки з іншими;
г) уважно сетжити за партнером у спілкуванні, коли він слухає або реагує на слова клієнта.
148. Що відноситься до проблеми невміння звертатись до людей з проханням:
а) необхідність укладання документу, який контролює виконання рішення;
б) керівник повинен знати реальну спроможність виконання обіцянки;
в) уважно сетжити за партнером у спілкуванні, коли він слухає або реагує на слова клієнта;
г) розподіл зобо’вязень між підлеглими.
149. Яке ствердження відноситься до проблеми невміння переконувати людей:
а) керівник повинен знати реальну спроможність виконання обіцянки;
б) уважно сетжити за партнером у спілкуванні, коли він слухає або реагує на слова клієнта;
в) необхідність укладання документу, який контролює виконання рішення;
г) розподіл зобо’вязень між підлеглими.
150. Що відноситься до причин зниження працездатності:
а) невпевненість клієта в собі;
б) підвищенна емоційна збудливість;
в) різні системи цінностей;
г) велика стурбованість клієта чимось іншим.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|