Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Г) Загально-економічні збитки від забруднення довкілля в залежності від концентрації полютантів визначаються за формулою.




Якщо при визначенні економічних збитків не встановлені чітко маси полютантів, а відомі лише середньорічні концентрації шкідливих речовин, то розрахунок загально-економічних збитків буде проводитись за наступною формулою:

 

 

де ЕЗп – загальні економічні збитки від забруднення навколишнього природного середовища, грн.;

Ззн – питомі збитки, що завдаються здоров’ю населення, грн.

Зкг питомі збитки, що завдаються комунальному господарству, грн.

Середньорічна концентрація пилу, мг/м3 Питомі збитки здоров’ю населення Ззн,грн. Питомі збитки комунальному господарству, Зкг, грн. Середньорічна концентрація SO3 мг/м3 Питомі збитки здоров’ю населення. Зкг грн. Питомі збитки комунальному господарству Зкг, грн.
0,30     0,10    
0,45     0,15    
0,60     0,20    
0,75     0,25    
0,90     0,30    
1,05     0,5    
1,20     0,40    
1,35     0,45    
1,50     0,50    
1,65     0,55    

R – чисельність населення в зоні впливу об’єкту-забруднювача, чол.;

Зсг – питомі збитки (в розрахунку на 1 га), що завдаються сільському та лісовому господарству, грн.;

Зпр – питомі збитки промисловості (в розрахунку на 1 млн.грн. Ф), грн.;

Якщо в таблицях стоїть “-”, то в такому випадку береться найближче встановлене значення в стовпчику

Середньорічна концентрація пилу, мг/м3 Питомі збитки сільському та лісовому госп., грн. Питомі збитки промисловості, тис.грн. Середньорічна концентрація SO3 мг/м3 Питомі збитки сільському та лісовому господарству, грн. Питомі збитки промисловості, тис. грн.
0,1   - 0,05   -
0,2   - 0,1   0,1
0,3   - 0,2   0,2
0,5   0,4 0,3   0,3
0,6 - 1,2 0,4   0,45
0,9 - 2,0 0,5   0,6
1,2 - 2,9 0,6 - 0,7
1,5 - 3,7 0,7 - 0,85
1,8 - 4,5 0,8 - 1,0

S – площа с/г угідь, га.

Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів, млн.грн.;

n загальна кількість домішок.


6.2. Ефективність природоохоронної діяльності

 

Природоохоронні заходи повинні бути невід’ємною частиною діяльності усіх урядових відомств, міжнародних і великих приватних організацій. Вони мусять відповідати за те, щоб їх політика, прог­рами й бюджети заохочували та підтримували діяльність, яка була б екологічно безпечною та економічно сталою нині та в майбутньому. При обранні напрямів майбутньої діяльності, що має на меті стійкий розвиток і нормалізацію екологічної ситуації, економічні аспекти повинні обов’язково розглядатися одночасно з екологічними, торговим енергетичними, сільськогосподарськими, промисловими, військовими, культурно-освітніми в рамках одних і тих же підходів і в тих самих національних і міжнародних установах. Це – головне організаційне завдання природоохоронних заходів на найближчі роки.

До найнеобхідніших термінових природоохоронних заходів з оздоровленням екологічної ситуації в районах нашої держави належать:

– активізація екологічної освіти у вузах і екологічного виховання населення за допомогою телебачення, преси, кіно, природо­охоронних товариств та інших засобів;

– негайна розробка відповідними компетентними організаці­ями чи колективами комплексних програм з охорони природи в межах кожного регіону на базі моніторингових екологічних даних;

– проведення незалежних наукових комплексних екоекспертиз з метою складання екологічного прогнозу та вироблення рекомендацій локального масштабу (в усіх регіонах силами місцевих екологів);

– збільшення витрат на. охорону природи та прискорення темпів будівництва природоохоронних об’єктів, пристроїв, устатку­вання;

– заборона будь-яких відступів від проектів, що шкодять довкіллю, суворе дотримання вимог екологічної безпеки;

– негайне створення економічних стимулів для проведення екологічних заходів, як це практикується на Заході (заохочення комплексного використання сировини, відходів, вторинної сировини, переходу на маловідходні та безвідходні технології);

– врахування громадської думки під час вирішення питань будівництва промислових, енергетичних, військових об’єктів тощо;

– активізація правоохоронних і природоохоронних органів, захист і підвищення прав останніх, перегляд розмірів штрафів і характеру покарань за екологічні злочини відповідно до норм, діючих на Заході (США, Німеччина);

– активна пропаганда передового економічного досвіду в центральній і місцевій пресі, по телебаченню.

З 1989р. практично у всіх вузах України, на всіх факультетах почали читатися курси лекцій з екологічних знань за новими програмами.

Природоохоронні заходи будуть набагато ефективнішими в разі спільних зусиль усіх країн світу. Разом, дотримуючись Програми дій, розробленій і схваленій в 1992 році в Ріо-де-Жанейро, почнуть виконувати свої національні екологічні програми й співробітничати, допомагаючи одна одній, а все людство переросте в єдиний могутній біосоціальний організм, здатний розумно протистояти натиску глобальної екологічної кризи, використовуючи для цього загально планетарний інтелект і базуючись на принципах гуманізму та поваги до природи.

Таким чином, новий підхід сучасної екополітики до вирішення проблеми збереження біосфери та стійкого розвитку нашого суспільства новий погляд на ноосферу базується на принципах двох категорій сучасної й майбутньої людської діяльності: етичних і еколого-економічних (оперативно-дійових).

В узагальненому вигляді вони найбільш представлені відомим американським вченим-екологом Д. Чірасом (1992 р.) Серед них він виділив три головні:

1) Людство має обмежені запаси природних ресурсів, які треба розподіляти між усіма живими істотами на Землі («не все – тільки для нас»).

2) Людство є часткою довкілля та суб’єктом, на який поширюються всі закони природи. Ми не маємо права силувати природу та нехтувати її законами, бо це призведе до загибелі цивілізації.

3) Людство не повинно керувати природою, воно має навчитися кооперуватися з її силами з метою гармонійного співіснування.

До них додається також ще один принцип:

4) Людство є не лише часткою біосфери планети, а й Космосу, могутні сили якого також впливають на нашу психіку та діяльність. Ці сили підлягають обов’язковому вивченню.

Будь-яка природоохоронна діяльність має два взаємопов’язаних ефекти – соціальний та економічний.

Соціальний ефект природоохоронних заходів передбачає: підвищення екологічного комфорту проживання, поліпшення фізичного стану людини і зниження захворюваності, збільшення тривалості життя, поліпшення умов праці та відпочинку, підтримку екологічної рівноваги, збереження естетичних цінностей природних ландшафтів (пам’яток природи, природно-заповідних зон тощо), створення сприятливих умов для зростання творчого потенціалу особистості і розвитку культури тощо.

Економічний результат будь-яких природоохоронних заходів Р виражають у величині відвернених ними річних економічних збитків від забруднення довкілля П і річного приросту прибутку (додаткового прибутку) від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємства чи групи підприємств D Д, тобто

Р = П + D Д

Величина відвернених економічних збитків від забруднення середовища. П дорівнює різниці між розрахунковими величинами збитків, які мали місце до здійснення природоохоронних заходів Зф і залишкових збитків після проведення цих заходів Зм, тобто: П = Зф – Зм.

Якщо в періоди будівництва-реконструкції (а також проектні строки експлуатації природоохоронних споруд), величини затрат і результат в період експлуатації істотно не змінюється в часі, то порівнювання варіантів природоохоронних заходів може проводитися по величині їх річного чистого економічного ефекту Р.

Вибір найкращого із декількох варіантів природоохоронних заходів в такому випадку проводиться за формулою:

Р = (П – З) max.

Приведені до річної розмірності затрати визначаються за формулою:

 

З = С + Ен * К (2)

де С – сукупні експлуатаційні витрати, грн.;

К – капітальні вкладення на впровадження природоохоронних споруд, грн.

Ен – норматив річної ефективності капіталовкладень (тимчасово приймається в розмірі 0,12), але для техніки природоохоронного призначення приймається рівним 0,15.

В тому випадку, коли порівнюються заходи, що забезпечують вихід на заданий рівень якості навколишнього природного середовища, приведені затрати визначають за формулою:

З = К + Тн * С

де Тн – нормативний строк окупності капітальних вкладень (величина зворотня Ен)






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных