Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Водна товща озер, або пелагіаль, поділяється по вертикалі на епілімніон, металімніон та гіполімніон.




У глибоких озерах епілімніон досягає глибини 5-8 м. Саме в цьому шарі найбільш інтенсивно перемішуються водні маси під впливом вітру та конвекційних потоків. Він отримує найбільшу кількість сонячної енергії і містить найбільшу кількість мінеральних і органічних речовин; в ньому найбільша насиченість води киснем. Все це створює дуже сприятливі умови для розвитку в епілімніоні бактерій, найпростіших та безхребетних тварин.

Для металімніону (8-14 м) характерним є різкий перепад температури води між епі- та гіполімніоном, тому цю зону називають ще термоклином, або шаром температурного стрибка.

Гіполімніон - це найбільш глибокі шари води, де температура влітку не піднімається вище 5-10°С. На такі глибини проникає дуже мало сонячної радіації і тому тут практично відсутні автотрофні організми. Трансформація речовин і енергії в цій зоні відбувається в основному за рахунок відмерлої органічної речовини (детриту).

Дно озер, або бенталь, поділяється на прибережну зону, що має назву літораль та більш глибоководну - профундаль. Межа літоралі простягається від берегового урізу води і до глибин (5-7 м), на яких ще зустрічаються вищі водяні рослини та макроскопічні (видимі неозброєним оком) водорості, наприклад, харові. Дно озер на більших глибинах

називається профундаль. Екологічні умови в цій зоні менш сприятливі для розвитку гідробіонтів у порівнянні з літораллю.

У штучно створених водосховищах після зарегулювання річок утворилась досить різноманітна конфігурація їх річища (ложа), з’явились великі площі мілководь, змінився гідрологічний режим, що обумовило необхідність виділення екологічних зон для окремих частин водойм. Так, пригреблеву частину водосховищ з їх великими глибинами можна розглядати як озера, а їх верхню частину - як річку.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных