Визначте найбільш ізольовану цивілізацію Стародавнього Світу й окресліть її основні риторичні галузі.

Уточніть, які практичні життєві потреби сприяли виникненню старогрецької риторики. Розкрийте етимологічний зміст слів “софістика”, “евристика” “еристика”, “логографи” “апологія” (Давньогрецька риторика).

Софістика - це доказ того чи іншого тези помилковим шляхом. Ця наука, принаймні, раніше вважалося, що це наука, сягає своїм корінням до Стародавньої Греції. Найвидатніші вчені того часу надавали софістиці величезне значення. Софісти - «мудрагелів». Еквівалентом мудрості вважалися не знання, а вміння міркувати. Але софістика як освітня наука проіснувала вкрай недовго. Все, чим буяло це вчення - тавтологія, гра слів, безрезультатна логіка, наводило на думку про її марність. І незабаром їй довелося потіснитися і зовсім загубитися серед фундаментальних точних наук і залізобетонної логіки.

Евристика (грец. ευρίσκω (heuristiko) — знаходжу, відшукую, відкриваю) — наука, яка вивчає творчу діяльність, методи, які використовуються у відкритті нового і в навчанні.

Еристика (гр. eristikos – той, що сперечається, eris – суперечка, спір, боротьба) – мистецтво вести спір, діалог,дискусію, полеміку, диспут, дебати тощо; будувати переконливу аргументацію, ефективно критикувати погляди опонентів. Це риторика діалогічного мовлення, вчення успішної комунікації. Еристика є інтегральним мистецтвом, що виникає на стику знань та вмінь, які формуються логікою, психологією, етикою та риторикою.

Логографи (грец. λογογράφοι, однина — λογογράφος, від грец. λόγος — слово, прозаїчний твір і грец. γράφω — пишу) — автори перших творів давньогрецької історичної прози у Стародавній Греції.

Перші логографи з'явились в Іонії в середині 5 століття до н. е. Розрізняють два покоління логографів:

· старші — 6 — перша половина 5 ст. до н. е. — Кадм Мілетський, Гекатей Мілетський, Харон, Скілак та ін.;

· молодші — друга половина 5 ст. до н. е. — Акусилай, Ксанф, Ферекід Леросський, Гелланік та ін.

Аполо́гія (від грец. απολογια — виправдання, вихваляння) — промова або письмовий твір на захист якоїсь особи або думки, теорії.

Відомі з давніх часів апології Сократа, Апулея. Багато апологетичних творів написано на захист християнства в перші століття н. е. (Тертулліан, Оріген та ін.)

Термін апологія широко використовувався в українській полемічній літературі 16—17 століть. Тепер цей термін для визначення окремого літературного жанру не вживається.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: