Перерахуйте основні види логічних помилок. До кожної наведіть приклади.

огічні помилки бувають двох видів:

паралогізми;

софізми.

Паралогізми — це логічні помилки, яких допускаються у процесах

міркування ненавмисно (через незнання).

Софізми — це логічні помилки, яких допускаються у процесах міркування

навмисно з метою введення в оману опонента, обгрунтування неправдивого

твердження, якоїсь нісенітниці тощо.

Софізми відомі ще з давніх часів. Такими міркуваннями широко

користувалися у своїй практиці софісти. Саме від них і походить назва

«софізм». До нашого часу дійшли численні приклади міркувань, які

застосовували софісти у різноманітних суперечках. Наведемо деякі з них.

? Найвідоміший античний софізм — це міркування, яке отримало назву

«Рогатий».

Уявіть собі ситуацію: одна людина хоче переконати іншу в тому, що та має

роги. Для цього наводиться таке обгрунтування: «Те, чого ти не втрачав,

ти маєш. Роги ти не втрачав. Отже, у тебе є роги».

Це міркування на перший погляд здається правильним. Але в ньому допущено

логічну помилку, яку людина, що не знається на логіці, навряд чи зможе

одразу віднайти.

? Наведемо ще один приклад. У Протагора (засновника школи софістів) був

учень Еватл. Учитель і учень уклали угоду, відповідно до якої Еватл

заплатить за навчання лише після того, як виграє свій перший судовий

процес. Але, закінчивши навчання, Еватл не поспішав виступати в суді.

Терпець у вчителя увірвався, і він подав на свого учня в суд. «Еватл у

будь-якому випадку повинен буде мені заплатити, — міркував Протагор. —

Він або виграє цей процес, або програє його. Якщо виграє — заплатить за

домовленістю; якщо програє — заплатить за вироком суду». «Нічого

подібного, — заперечував Еватл. — Дійсно, я або виграю процес, або

програю його.

Якщо виграю — рішення суду звільнить мене від платні, якщо ж програю —

не буду платити за нашою домовленістю*.

У цьому прикладі також допускається логічна помилка. А яка саме —

з'ясуємо далі.

Основним завданням логіки є аналіз правильних міркувань. Фахівці з

логіки прагнуть виявити й дослідити схеми таких міркувань, визначити їх

різні типи тощо. Неправильні міркування в логіці аналізуються лише з

точки зору тих помилок, які в них допущено.

Слід зазначити, що правильність міркування ще не означає істинності його

засновків і висновку. Взагалі логіка не займається визначенням

істинності чи хибності засновків і висновків міркувань. Але в логіці

існує таке правило: якщо міркування побудоване правильно (відповідно до

правил та законів логіки) і при цьому воно спирається на істинні

засновки, то висновок такого міркування завжди буде безумовно істинним.

В інших випадках істинність висновку не може бути гарантована.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: